Про творче оволодіння знаннями

Швидкий розвиток нових наукових напрямків, глибоке проникнення науки у виробництво, створення нових галузей промисловості, безперервне удосконалювання технології виробництва й обладнання істотно змінюють характер інженерної діяльності - праця інженера стає творчою. Навички творчої роботи необхідно придбати в процесі навчання у вузі. Важливе місце в системі навчання належить лекціям, у яких розкриваються основні положення досліджуваного курсу. Лекції допомагають студентам зрозуміти й освоїти матеріал курсу. Багаторічний досвід доводить, що надзвичайно корисним є конспектування лекцій. Однак недоцільно прагнути записувати все, як можна повніше і докладніше. Конспектувати необхідно лише істотне: основні положення, їх докази, найважливіші факти і приклади, що наводяться для обґрунтування положень, висновки, формули.

Процес конспектування допомагає зосередити увагу на матеріалі лекцій: перечитування конспекту сприяє виділенню основного, швидкому відновленню в пам'яті подробиць. Однак відновити в пам'яті подробиці лекції за чужим конспектом, природно, неможливо. Заглиблене опрацьовування матеріалу курсу вимагає самостійного вивчення підручників, навчальних посібників, монографій, статей. Підручник є одним з найважливіших джерел знання.

Розвиткові творчих здібностей у студентів сприяють лабораторні і практичні заняття, виконання індивідуальних завдань. Тут студенти мають можливість виявити свої здібності при розв’язанні конкретних технічних задач. Важливими умовами ефективності цієї роботи є свідомість студентів, міцні накопичені знання, інженерна інтуїція і прозорливість, цілеспрямованість, здатність студентів у заданий термін дати правильний розв’язок.

Досвід показує, що практика на підприємствах може використовуватись для надбання студентами навичок не тільки у виробничої, але й у науково-дослідній роботі.

Особливо ефективна участь студентів в експериментальних роботах у лабораторії і розрахункових і проектно-конструкторських роботах. Тема наукового дослідження студента може бути визначена науковим керівником - викладачем; студент може бути учасником теми, виконуваної співробітниками кафедри і лабораторії. Однак студент може самостійно визначити тему творчої роботи на основі вивчення даної галузі науки, запитів виробництва. Але у всіх випадках тема дослідження повинна бути обрана студентом за власним бажанням, на підставі глибокого інтересу і прагнення досліджувати поставлене питання. Студент повинний бути щиро захоплений темою майбутньої роботи.

Опрацьовування теми починається зі збору і вивчення літературних джерел і інших матеріалів. Необхідно знати, що в минулому зроблено по даному питанню іншими дослідниками, знати області суміжних наук. Результатом розробки наявних матеріалів є викладення стану досліджуваного питання і виявлення конкретних наукових задач, що будуть розв’язуватись в дослідженні. На основі зібраного фактичного матеріалу і теоретичного опрацьовування попередньо варто зробити припущення про очікувані закономірності, що зв'язують фактори досліджуваного явища, тобто розробити гіпотезу, яка служила б керівною ідеєю. Гіпотеза повинна відповідати усім фактам, що з'явилися вихідними для її розробки, і мати високий ступінь імовірності. Важливий етап дослідження - експеримент - науково поставлений дослід, коли дослідник відтворює і спостерігає процес, реєструє величини, що характеризують його при змінах, які задаються і факторів, що на нього впливають. Експеримент зводиться до установлення залежності між значеннями цих показників.

При традиційному підході зусилля експериментатора спрямовані на вивчення впливу одного з факторів на досліджуваний процес, при інших фіксованих. Послідовне вивчення різних сполучень діючих факторів дозволяє зробити певні висновки про взаємозв'язки і загальні закономірності досліджуваної системи. Проведення такого однофакторного експерименту є трудомістким. У зв'язку з цим перехід до багатофакторного експерименту є більш ефективним. У цьому випадку, використовуючи методи математичної теорії експерименту, проводять дослідження при одночасній зміні ряду незалежних змінних і визначають аналітичний опис досліджуваного процесу на основі мінімального числа дослідів. Важливим науковим документом при проведенні експериментів є журнал спостережень. У ньому за заздалегідь розробленою формою ретельно й акуратно записують дані експерименту, усі необхідні фактори й обставини, при яких проводився дослід. Висока сумлінність, строгість і об'єктивність в оцінці й аналізі наукових даних повинні бути невід'ємними якостями дослідника.

При проведенні дослідів необхідно звертати увагу на справність і старанність установлення апаратури. Експериментатор повинний не тільки ясно уявляти принцип дії вимірювальних приладів і апаратури, але і вміло створювати умови, необхідні для його дослідження.

Досить істотною частиною дослідження є обробка результатів експериментів і їх аналіз. На першому етапі обробки експериментальних даних у багатьох випадках обмежуються встановленням якісної залежності без установлення зв'язку у вигляді математичного рівняння. Для цього корисний графічний метод обробки результатів експериментів, що полягає в побудові за дослідними даними графіка залежності між досліджуваними величинами. Вивчення характеру отриманих кривих - перший етап обробки даних. Потім знаходять математичні рівняння зв'язків між досліджуваними величинами. На базі аналізу отриманих залежностей виводять судження про характер впливу різних факторів на процес і дають науково обґрунтовані рекомендації про його ефективне застосування на практиці.

Дослідження з технічних наук, як правило, повинні приводити до результатів, що доцільно використовувати у виробництві. Це може бути новий метод розрахунку машин, технологічних процесів, інструментів; нова, більш раціональна схема процесу, обладнання, інструмента; науково обґрунтований проект нових конструкцій машин і механізмів тощо.

Одержання нових наукових результатів - процес тривалої творчої роботи, що потребує напруження, використання накопичених знань для розуміння складних явищ, шукань, міркувань, розвитку ідей, критичного аналізу отриманих даних, допитливості й ентузіазму.