рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Відстань дощової каналізації від споруд та комунікацій

Відстань дощової каналізації від споруд та комунікацій - раздел Образование, ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ОБЛАШТУВАННЯ ВУЛИЦЬ Споруди, Комунікації Відстань, М ...

Споруди, комунікації Відстань, м
Фундаменти забудови і споруд Фундаменти шляхопроводів і тунелів, опор контактної мережі та зв’язку, огороджень Підошва насипу і край виїмки Підошва насипу трамвайного шляху Бортовий камінь вулиці, дороги Зовнішня бровка кювету чи підошви насипу вулиці Фундаменти опор повітряних ліній електропередач напругою, кВ: – до 1; – 1 – 35; – понад 35 Водогін Господарсько-побутова каналізація, дренаж Газопровід з тиском: – низьким; – середнім; – високим Електрокабель Кабель зв’язку Теплова мережа Загальні колектори 5,0   3,0 4,0 2,8 1,5 1,0     1,0 2,0 3,0 1,5 0,4   1,0 2,0 5,0 0,5 0,5 1,0 1,5

 

Заглиблювання розрахункових точок колектора на ділянках з недостатніми ухилами, надання потрібної швидкості течії води досягається збільшенням уклону. Невелике заглиблення ускладнює приєднання до колектора притоків, а велике (до 6 м) потребує складних споруд на каналізаційній мережі. Оптимальним слід вважати укладання колектора на глибину 3-3,5 м.

Найменший уклон трубопроводів слід приймати залежно від граничної мінімальної швидкості течії стічної води. Найменший уклон при розрахунковому наповненні для всіх систем каналізації: для труб діаметром 150 мм – 0,008, 200 мм – 0,007.

Уклон з'єднувальних труб приймають не менше 0,02.

Під час приєднання кут між приєднуваним та відвідним трубопроводами має бути не менше 90°. Збільшення чи зменшення цього кута допускається у процесі обладнання в колодязі перепаду у вигляді стояка, що приєднується до дощового колектора.

 

Дощоприймальні колодязі

 

Поверхневий стік, сформований у глибині житлових кварталів, надходить у лотки внутріквартальних проїздів, що мають вихід у лотки міських вулиць, або в дощоприймальні колодязі внутрі-квартальної мережі водостоків, яка приєднується до міської мережі.

Допустима довжина вільного пробігу потоку від вододільного гребеня до перших дощоприймальних колодязів визначається залежно від площі водозбору, коефіцієнтів стоку й уклонів поверхні.

При цьому повинна враховуватися допустима висота (5 см) наповнення лотків, при якій буде забезпечене пропущення витрат стоку, отриманих під час випадання дощів повторюваністю раз у рік.

Середню довжину вільного пробігу води для різних умов рекомендується приймати в межах таких норм:

· на магістральних дорогах і магістралях безперервного руху – 100 – 150 м;

· на магістралях регульованого руху і магістралях районного значення – 150 – 200 м;

· на вулицях і дорогах місцевого значення – 200 – 250 м;

· на внутрішньоквартальних проїздах – 150 м.

Довжина вільного пробігу в кожному окремому випадку призначається з урахуванням категорії вулиці, її транспортного й пішохідного значення, поздовжнього уклону, величини водозбірної площі, необхідності приєднання виробничих або дренажних випусків тощо.

Для прийому дощових і поталих вод у закриту мережу влаштовують дощоприймальні колодязі типової конструкції. Вода в них надходить через приймальні грати й по трубі-гілці й відводиться в закриту мережу водостоків. Мінімальні розміри дощоприймальних колодязів у плані при круглій формі – 0,7 м, прямокутній – 0,6*0,9 м (рис. 12).


Рис. 12. Дощоприймальний колодязь

 

Глибина закладання дощоприймальника встановлюється відповідно до прийнятої найменшої глибини закладання водостоків. За сприятливих ґрунтових умов, відсутності набухаючих ґрунтів, а також при розташуванні дощоприймального колодязя у скверах і парках глибина його може прийматися на 0,5 м менше нормальної глибини промерзання, але не менше 0,8 м.

Найменша глибина дощоприймального колодязя становить 0,8 м. За неможливості за місцевих умов (підземні споруди) встановити дощоприймальний колодязь нормальної глибини дозволяється зменшити глибину під час дотримання таких умов: довжина відгалуження від дощоприймального колодязя до оглядового колодязя водостоку не повинна перевищувати 5 м; уклон відгалуження при цьому приймається не менш 5%. Відгалуження в цьому випадку виконується із чавунних або залізобетонних труб.

Дощоприймальний колодязь глибиною понад 2 м улаштовується за габаритами оглядового колодязя із заміною кришки люка дощоприймальними ґратами. Встановлювати дощоприймальні ґрати на проміжних оглядових колодязях не рекомендується. Відгалуження від дощоприймальних колодязів приєднуються до водостоків, причому допускається послідовне приєднання одним відгалуженням двох дощоприймальних колодязів. Більше двох дощоприймальних колодязів улаштовувати на одному відгалуженні не дозволяється.

Діаметр водостічних відгалужень (труб від дощоприймального до оглядового колодязя) приймається 0,3 м.

В окремих випадках при невеликій водозбірній площі й малій довжині відгалуження може бути допустимим діаметр труби відгалуження 0,2 м. В особливих випадках від дощоприймальних колодязів, розташованих у знижених місцях, у процесі приймання великої кількості води або води з відкритої мережі, прокладаються труби великого діаметра. Уклони водостічних відгалужень рекомендується приймати 2 – 3%, найменший уклон – 0,5%. Найбільша довжина відгалуження водостоку до оглядового колодязя може бути прийнята 40 м.

Труби для водостічних відгалужень, як правило, застосовуються залізобетонні, рідше – азбестоцементні.

Водостічні відгалуження приєднуються до оглядових колодязів водостоків і колекторів в межах висоти робочої камери. Відгалуження до водостоків діаметром до 0,6 м приєднуються по відмітках цілих труб, в при великих діаметрах водостоків і колекторів – на рівні середньої третини їхньої висоти. В окремих випадках допускається приєднання лотка труби на висоті 0,2 м діаметра водостоку. Приєднання відгалужень до спускних шахт оглядових колодязів, як правило, не рекомендується.

За економічними міркуваннями допускається безколодязне приєднання відгалужень від дощоприймальних колодязів до подвірних водостоків і колекторів на відстані не більше 15 м від найближчого оглядового колодязя. До водостічних колекторів діаметром 1,5 м і. більше безколодязне приєднання дозволяється за будь-якої відстані від оглядового колодязя.

До дощоприймальних колодязів дозволяється приєднувати дорожні і трамвайні дренажі неглибокого закладання й відгалуження від стрілкових коробів трамвайних колій. Приєднання до дощоприймальників випусків внутрішніх водостоків будинків і дренажів глибокого закладання не дозволяється. Прийом води з відкритої мережі, русел, балок здійснюється через вхідні оголовки з влаштуванням поблизу них оглядових колодязів. Відповідно до місцевих умов при вхідних оголовках влаштовують каменевловлювачі та сміттєвловлювачі.

Оглядові колодязі на мережі водостоків (як правило, збірної конструкції із залізобетонних елементів) встановлюються: на прямих ділянках траси на відстані 50-200 м, у місцях повороту траси, зміни уклонів і діаметрів труб, приєднання бічних водостоків і відгалужень від дощоприймальних колодязів, перепадів, перетинань в одному рівні інших підземних споруд й перед затопленими випусками.

Повороти й приєднання водостоків діаметром 0,6 м і менше здійснюються в оглядовому колодязі нормального типу. При цьому кут між трубами повинен бути не меншим 90°. За наявності перепаду в колодязі кут між трубами не обмежений. Повороти водостоків і водостічних колекторів діаметром понад 0,6 м при куті між трубами не меншому 160° здійснюють також в оглядовому колодязі.

При куті менше 160° поворот водостоку здійснюється в поворотній камері по кривій радіусом, що не менше п'яти діаметрів або ширин водостоків. В окремих обґрунтованих випадках допускають зменшення радіуса повороту, але величина його не повинна бути менше трьох діаметрів водостоку.

Під час повороту водостоку (колектору) по кривій оглядові колодязі повинні бути встановлені на обох кінцях поворотної кривої (ділянка колектора). У знижених місцях (улоговинах), а також на верхівкових ділянках при прийманні значної витрати води встановлюють поруч декілька дощоприймальних колодязів або колодязів індивідуальної конструкції з ґратами достатньої приймальної здатності.

Дощоприймальні колодязі в лотках вулиць і внутріквартальних проїздів встановлюються в місцях, передбачених проектом вертикального планування: у знижених місцях; на перехрестях вулиць з боку припливу води вище смуги пішохідного руху; на виїздах із кварталів і між перехрестями.

При ширині вулиці до 30 м і відсутності притоку дощової води з території кварталів відстані між дощоприймальними колодязями залежно від поздовжнього уклону лотка проїзної частини наведені в табл. 10.

Таблиця 10

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ОБЛАШТУВАННЯ ВУЛИЦЬ

Київський національний університет будівництва і архітектури... М М Осєтрін Т О Шилова П П Чередніченко...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Відстань дощової каналізації від споруд та комунікацій

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Київ 2011
УДК 711.73:625.74 ББК 39.311 О-72 Рецензенти: С.Б. Усаковський, доктор технічних наук, професор Є.О. Рейцен, кандидат технічних наук, професор

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ: ЕЛЕМЕНТИ, ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ І ВИМОГИ ДО ПРОКЛАДАННЯ В ПЛАНІ ТА ПОПЕРЕЧНОМУ ПРОФІЛІ ВУЛИЦЬ
  Інженерні підземні та надземні мережі є важливою складовою обладнання й облаштування міських вулиць і доріг. Спорудження, експлуатація, ремонт і реконструкція підземних інженерних м

Відстані від найближчих підземних мереж
Інженерні мережі Відстані, м, по горизонталі (у світлі) від підземних мереж до фундамен- тів будинків і споруд фундамен

Відстані між сусідніми інженерними підземними мережами
Інженерні мережі Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до водо- прово-ду каналі-зації по- бутової дрена

Відстані від кабельної каналізації до будинків, споруд і підземних мереж
  Інженерні мережі та споруди Відстань, м у горизонтальній площині у вертикальній площині (при перетинах)

Мінімально допустиме заглиблення підземних трубопроводів під кабелі зв’язку
Труби Мінімальна відстань від поверхні покриву до верхньої труби, м під пішохідною частиною вулиці під проїзною частиною

Типи та конструкції дорожнього одягу на міських магістралях
  За принципом роботи під навантаженнями та за структурно-механічними особливостями сучасний дорожній одяг може бути поділений: на дорожній одяг нежорсткого типу та жорсткий дорожній

Типи конструкцій нежорсткого дорожнього одягу
Категорія вулиць і доріг Тип конструкції нежорсткого дорожнього одягу 1. Магістральні вулиці та

Конструктивні шари дорожнього одягу
Матеріали шарів дорожнього одягу Мінімальна тов-щина в щіль-ному стані, см 1. Асфальтобетонні с

Конструкції цементобетонних покриттів
Матеріали основ (нижні шари основ) Магістральні вулиці Вулиці та дороги місцевого значення загальноміського значення

Магістральні дороги, магістральні вулиці і дороги загальноміського значення
Конструкції дорожнього одягу нежорсткого типу Товщина конструктивних шарів, см, для I-V дорожньо-кліматичної зони при Етр = 252 (2520 кгс/см2) &nbs

Магістральні вулиці й дороги районного значення
  Товщина конструктивних шарів, см, для I-V дорожньо-кліматичної зони при Етр = 222 (2220 кгс/см2)   h1 – дрібнозернистий асфал

Промислові і складські дороги
Конструкції дорожнього одягу нежорсткого типу   Товщина конструктивних шарів, см, для I-III дорожньо-кліматичної зони при Етр = 180 (1800 кгс/см2

Житлові вулиці і дороги місцевого значення
  Товщина конструктивних шарів, см, для I-III дорожньо-кліматичної зони при Етр = 165 (1650 кгс/см2)   h1 – дрібнозернистий асф

Внутрішньо-квартальні проїзди і пішохідні вулиці
  Товщина конструктивних шарів, см, для I-V дорожньо-кліматичної зони при Етр = 135 (1350 кгс/см2)   h1 – асфальтобетон IV

Селищні вулиці
  Товщина конструктивних шарів, см, для I-III дорожньо-кліматичної зони при Етр = 115 (1150 кгс/см2)   h1 – асфальтобетон III-I

Конструкції тротуарів з урахуванням заїзду спецмашин масою до 6 т
  Товщина конструктивних шарів, см, для II-V дорожньо-кліматичної зони при Етр = 65 (650 кгс/см2)   Дорожньо-клі

Принципи розрахунків
  Дорожні покриття жорсткого типу розраховують за методом граничних розрахункових станів. Основним є розрахунок за носівною (несучою) здатністю (тримкістю, міцністю). Обов’язко

Утримання та ремонт міських вулиць і доріг
  Комплекс експлуатаційних заходів, спрямованих на збереження й відновлення транспортно-експлуатаційних властивостей дорожніх конструкцій, підтримання безпеки та зручності руху трансп

Водовідведення з міських вулиць
  Влаштування системи водовідведення на вулицях має на меті забезпечити міцність і стійкість дорожніх конструкцій та сприятливі умови експлуатації міських вулиць шляхом швидкого й пов

Відстань між дощоприймальними колодязями
Уклон вулиці Відстань, м До 0,004 0,004 – 0,006 0,006 – 0,01 0,01 – 0,03 Понад 0,03

Відстань між оглядовими колодязями
Діаметр водостоку, м Відстань між оглядовими колодязями, м До 0,4 0, 4-0,6 70-75

Відстань між водостоками та підземними мережами і спорудами
Мережа Відстань, м, по горизонталі в світі від підземних інженерних споруд фундаментів будівель і споруд, шляхопроводів і тунелів

Найбільші швидкості руху потоку води при зміцненні канав і кюветів
Ґрунт або тип зміцнення Найбільша швидкість руху потоку, м/с, при його глибині h від 0,4 до 1 м Кріплення бетонними плитами Вапняки,

Літнє та зимове прибирання. Прибирання та видалення снігу з міських вулиць
Сміття, що забруднює міські вулиці, має загальну назву вуличного сміття. Розрахункові норми накопичення сміття приймаються залежно від типу покриттів проїзної частини: для удосконалених покриттів 1

Технічні нормативи для сплаву снігу по водостоках
Характеристика або норматив Величина Мінімальний діаметр водостоку, придатного для сплаву снігу, м 0,6-0,7

Контрольні запитання
1. Як класифікуються системи водопостачання? 2. Якими є елементи системи водопостачання? 3. В чому полягають планувальні обмеження та вимоги до прокладання елементів системи водоп

Приклади типових задач
  1. Законструюйте типовий поперечний профіль магістралі загальноміського значення з трамвайним полотном посередині проїзної частини та велодоріжкою з одного боку. 2. Проклад

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. ДБН 360-92*. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. – К.: Мінбудархітектури України. 1993. – 109 с. 2. ДБН 360-92**. 2002. – 1

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги