Тема 7. Нетарифне регулювання ЗЕД

2.За класифікацією основних дозвільних документів.

Основні дозвільні документи державних органів, необхідні для проведення митного оформлення вантажів, наведено у вигляді схеми .

Зазначені на схемі державні органи й установи видають дозвільні документи встановленої форми на основі законодавчих і підзаконних актів, що мають на меті на меті запровадження певного виду контролю з урахуванням цілей і задач відповідного органу.

3.За тематикою дозвільних документів

За тематикою дозвільних документів можна виділити такі напрями: ліцензування, облік - реєстрація зовнішньоекономічних контрактів, сертифікація імпортованої продукції.

Для здійснення зовнішньоекономічної операції суб’єктові ЗЕД необхідно насамперед пройти процедуру отримання дозвільних документів від визначених державних органів, висновки яких є підставою для одержання права на здійснення експорту імпорту, наприклад: ліцензії, картки реєстрації – обліку контракту тощо.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності на території України введено відповідними законодавчими актами.

Систему державного контролю побудовано таким чином, що дозвільні документи, видані на вантажі, які перетинають митний кордон України, мають надаватися на момент митного оформлення і є водночас підставою для його завершення.

Так, відповідно до ст 18 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність ” від 16.04.92 № 959 –ХII , на територію України дозволено імпорт лише тих товарів , які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними й екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог, що діють на території України. При цьому технічні, фармакологічні, санітарні, фітосанітарні, ветеринарні й екологічні стандарти та вимоги, а також процедури їхнього застосування не можуть використовуватись з метою створення нетарифних бар’єрів здійснення зовнішньоекономічної діяльності її суб’єктами.

Основні дозволи державних органів, необхідні при митному оформленні вантажів.

Основна тематика дозвільних документів

Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов’язковій сертифікації на предмет їх відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним екологічним нормам, якщо відповідні вимоги діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим їхньої сертифікації.

Виходячи з вимог ст18 Митного кодексу України, “товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному й екологічному контролю. Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю”.

Відповідно до роз’яснень Державної митної служби України від 29.10.97.№ 11/2- 10270 “митне оформлення вантажів, підконтрольних зазначеним службам, може бути завершено тільки у разі позитивних висновків цих служб. При цьому результати санітарного, фітосанітарного, екологічного, ветеринарного контролю повинні бути відображені у вигляді позначок штампів, печаток державних інспекторів цих служб на товаросупровідних, транспортних документах, що супроводжують вантажі. Перевірка дозвільних документів даних контрольних служб, звірення товарів, сировини, що фактично переміщуються, з Переліками товарів і сировини, дозволених для ввезення визнаними Мінсільгоспродом, Мінекобезпеки, Міністерством охорони здоров’я МОЗ, яким підпорядковані названі служби, до компетенції митних органів не входять”.

2. Квотування та ліцензування

Квоти і ліцензії обмежують самостійність суб’єктів ЗЕД стосовно вибору ринку й обсягу торгівлі, проте саме ці види зовнішньоекономічного нетарифного регулювання сьогодні найпоширеніші.

Рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту імпорту ухвалюється Кабінетом Міністрів України за поданням міністерства економіки України з визначенням переліку конкретних товарів , що підпадають під режим ліцензування і квотування, та термінів дії цього режиму. Квоти затверджуються Кабінетом Міністрів України, а реалізація квот і ліцензування експорт імпорт здійснюється Мінекономіки.

Кабінет міністрів України щорічно своїми постановами затверджує перелік товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню в поточному році. На виконання цих постанов Мінекономіки України щорічно визначаються умови та порядок оформлення й одержання експортно-імпортних ліцензій на поточний рік.

Наказом МЗЕЗТ торгу “Про дії ” МЗЕЗторгу, що підлягають ліцензуванню та квотуванню під час здійснення експортно-імпортних операцій, визначений постановами Кабміну “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2000 році” від 06.01.2000 № 4.

На ряд імпортних товарів, таких, як фармацевтичні продукти і матеріали ,косметичні препарати та засоби особистої гігієни, ветеринарні препарати, хімічні засоби захисту рослин, підставою для одержання імпортної ліцензії є відповідний дозвільний документ погодження, яким уповноваженні органи засвідчують відповідність технічних, фармакологічних, санітарних характеристик товару вимогам, установленим законодавством України.

Наказом Державного агентства авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України (ДААСП) від 12.01.98.№ 1 затверджено порядок одержання погодження на ввезення засобів-носіїв для записування звуку та іншої інформації, згідно з яким один із примірників має надаватися в митний орган під час митного оформлення.

Підставою митного оформлення товарів, зазначеним у даних постановах, є ліцензія Мінекономіки у передбачених випадках крім ліцензії-погодження вповноваження органів, відповідно до якої митний орган веде облік обсягів увезеної вивезеної продукції.

Тема 8. Особливості нетарифного регулювання в Україні

1.Реєстрація зовнішньоекономічних договорів

На сьогодні в Україні діє облік реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних договорів контрактів, предметом яких є.

-товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України :

- товари вітчизняного походження, щодо яких передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу наприклад, деякі текстильні вироби;

- товари вітчизняного походження, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури (наприклад, живі тварини, уран, аміак, труби і трубки із чорного металів).

- вітчизняні товари, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій зустрічної торгівлі (наприклад живі тварини, карбамід, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі).

Перелік товарів визначає Міністерство економіки України Реєстрацію і облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюють Міністерство економіки України і уповноважені ним органи.

Митне оформлення зазначених вище товарів здійснюється тільки за наявності картки реєстрації - обліку зовнішньоекономічного договору (контракту), яка видається у визначеному порядку.

Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною контракту, подає такі документи: інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного договору контракту та його копію, завірену в установленому порядку; документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору контракту.

У разі, коли суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності України який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) іншому суб’єктові зовнішньоекономічної діяльності України, подається також оригінал договору доручення і його завірена копія.

Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) та договору доручення повертаються після розгляду матеріалів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи. Відповідальність за достовірність інформації, поданої в документах, пред’явлених для реєстрації, несе керівник суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, або фізична особа, яка є таким суб’єктом. Інформація подана в документах, пред’явлених для реєстрації зовнішньоекономічного договору (договору) ( контракту), не підлягає розголошенню.

Орган реєстрації розглядає подані для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) документи впродовж 20 календарних днів, починаючи з дати звернення за реєстрацією, і приймає рішення про реєстрацію договору або про відмову в такій реєстрації. Документом, що підтверджує реєстрацію, є картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту).

Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) видається суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності України, у двох примірниках. Перший примірник такої картки суб’єктів ЗЕД залишає у митних органах після митного оформлення відповідних товарів , другий залишає собі.

У реєстрі зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути відмовлено , якщо:

- для реєстрації подано не всі документи:

- умови зовнішньоекономічного договору (контракту) не відповідають законодавству України;

до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору, застосовано санкції згідно зі ст 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” – індивідуальне ліцензування;

- існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів вітчизняного походження;

- вичерпано імпортні квоти (контингенти), визначені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів вітчизняного походження;

- до іноземного контрагента, суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, застосовано режим індивідуального ліцензування згідно зі ст. 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;

- є офіційна інформація щодо порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства України.

Рішення про відмову в реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) видається суб’єкту ЗЕД, який звернувся за реєстрацією, і повинно містити підстави для такої відмови.

Картка реєстрації - обліку зовнішньоекономічного договору контракту дійсна для митного оформлення товарів до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення повного митного оформлення товарів , що експортуються.

Внесення змін і доповнень до картки реєстрації обліку зовнішньоекономічного договору контракту не допускається.

Переоформлення картки реєстрації обліку зовнішньоекономічного договору контракту здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про реєстрацію окремих видів зовнішньоекономічних договорів контрактів.

Картка реєстрації – обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у цій обліковій картці. Номер і дати картки реєстрації обліку зовнішньоекономічного договору зазначається в товаросупровідних документах і вантажній митній декларації. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначено в картці реєстрації-обліку. Після закінчення терміну дії облікової картки пропуск товарів за нею припиняється.

Дозволи інших державних органів України

Санітарно-епідеміологічний дозвіл	Стандартизація метрологія і сертифікація	Гемологічний дозвіл
Державний департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення	Підприємство	Карантинний дозвіл
Фітосанітарний дозвіл	Ветеринарний дозвіл, екологічний дозвіл	Сертифікація

2.Види контролю відповідних державних органів під час переміщення товарів через митний кордон України.

Санітарно – епідеміологічний контроль. Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину та товари лише за наявності даних щодо їх безпеки для здоров’я населення, тобто висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Результати такої експертизи відображаються в товаросупровідній документації у вигляді відповідних штампів, які проставляються органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Перелік товарів (предметів), які підлягають санітарно-епідеміологічному контролю, визначається державною санітарно-епідеміологічному службою України.

Стандартизація, метрологія і сертифікація. Правові та економічні основи системи стандартизації та сертифікації та її організаційні форми визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік окремих видів продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні , визначається Держстандартом України . На сьогодні сертифікація необхідна для таких видів продукції:

1.Сільськогосподарська продукція.

2.Нафтопродукти.

3.Лінолеум ПВХ

4.Вікна та двері, комплекти до них.

5.Тканини для дитячого асортименту.

6.Трактори малогабаритні.

7.Машини обчислювальні електронні.

8.Велосипеди.

9.Легкові автомобілі.

10 Іграшки.

Пропуск товарів та інших предметів, підконтрольних Державному комітету, здійснюється за наявності сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання.

Карантин рослин, фітосанітарний контроль. Спрямований на запобігання завезенню та поширенню відсутніх на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів. Такий контроль поширюється на всі продукти рослинного походження.

Центральним спеціальним органом у галузі карантину рослин визначено Головну державну інспекцію з карантину рослин , а безпосередньо в пунктах пропуску на державному кордоні - пункти карантину рослин. Контроль покладено на державних інспекторів з карантину рослин.

Карантинний дозвіл містить у собі інформацію про найменування організації, якій він виданий, країну, з якої буде ввезено рослинний вантаж, його найменування та якість, перелік речовин, рослин, хвороб, які не повинні міститись у рослинах, особливі вимоги, пункт пропуску на кордоні України, через який ввозитимуться вантажі, маршрут перевезення, заходи , які будуть застосовані при доставленні вантажу, дату видачі та термін дії, печатку установи, що видала сертифікат, та підпис керівника.

Загальні правові, організаційні та фінансово–економічні основи фітосанітарного контролю спрямовані на охорону території України від проникнення з-за кордону небезпечних шкідників та хвороб рослин, визначаються правилами фітосанітарного контролю на державному кордоні України Державною інспекцією з карантину рослин Мінсільгосппроду України.

Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів є фітосанітарний сертифікат установленої форми.

Ветеринарний контроль. Визначає повноваження державних органів, права й обов’язки підприємств, установ, організацій і громадян у сфері забезпечення ветеринарного та епізоотичного благополуччя, карантину тварин, встановлює порядок здійснення державного ветеринарного контролю.

Пропуску через кордон України вантажів тваринного походження, дозволяється тільки після проходження обов’язкового ветеринарного контролю. Водночас функції забезпечення цього контролю на державному кордоні покладено на регіональні служби державного ветеринарного контролю з підпорядкованими їм прикордонними пунктами ветеринарного контролю.

Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України затверджено Кабінетом Міністрів України.

Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів підконтрольних державному ветеринарному контролю, є ветеринарне свідоцтво.

Екологічний контроль.Державна екологічна інспекція Міністерства охорони довкілля та ядерної безпеки здійснює екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон: транспортних засобів , у тому числі літаків, суден, військових кораблів, вантажів, які містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для довкілля і здоров’я людей речовини, засоби захисту рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

Перелік продукції, що може містити озоноруйнуючі речовини експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, визначається Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення продукції може бути завершено тільки після закінчення екологічного контролю в пункті пропуску - проставлення штампа встановленого зразка на товаросупровідних документах. У разі відсутності зазначених відміток при митному оформленні вантажу видається дозвіл на ввезення в Україну, в якому вказуються повна назва та реквізити імпортера в Україну, в якому вказуються повна назва та реквізити імпортера; код УКТ ЗЕД український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності), назва продукції, маса, вид упакування, маркування, спосіб транспортування; реквізити власника й одержувача вантажу; маршрут прямування через територію України; номер та дата видачі.

Гемологічний контроль .З метою посилення контролю за переміщення дорогоцінного, напівдорогоцінного і декоративного каміння походженням з України створено Державний гемологічний центр Міністерства фінансів України, який веде всі роботи, пов’язані з експортною оцінкою якісних і вартісних показників природного й штучного дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного і декоративного каміння. Підставою. Для переміщення вказаного вантажу є експертний висновок установленої форми на бланках суворої звітності.

Право виконання відповідних експертних робіт мають, крім штатних співробітників Державного гемологічного центру, також позаштатні акредитовані експерти.

Державний департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення можуть ввозитися на митну територію України з метою застосування в медичній практиці за умови та після проведення державної експертизи якості та безпеки , а також за наявності документів і матеріалів, які стосуються якості та безпеки медичної техніки та виробів медичного призначення. За позитивними результатами експертизи видаються;

- одноразовий дозвіл на ввезення без права реалізації та використання в медичній практиці.

- свідоцтво про державну реєстрацію - документ, що засвідчує факт державної реєстрації в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення . Термін дії документа – 5 років. Свідоцтво про державну реєстрацію містить інформацію пор те, що продукція (назва виробу, тип, вид, марка, код УКТЗЕД, країна походження, підприємство-виробник) зареєстрована в Україні, термін дії свідоцтва, дата реєстрації, кому видано свідоцтво (назва заявника, адреса, телефон), печатки та підпис керівника установи, що видав свідоцтво.

- підтвердження про реєстрацію – на зареєстрованій в Україні вироби, що імпортуються.

Перелік виробів медичного призначення, документів і матеріалів, які підлягають державній реєстрації, визначається Державним департаментом з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Харчові добавки, суміші харчових добавок (премікси), харчові добавки, які входять до складу харчових продуктів, можуть ввозитися та використовуватися на території України за умови та після проведення державної експертизи якості та безпеки зазначених виробів.

Виходячи із положень згаданих Законів України і постанов Кабінету Міністрів України та керуючись ст.18 Митного кодексу України, митне оформлення вантажів, підконтрольних зазначеним службам, може бути завершено тільки в разі позитивних висновків цих служб.

3.Сертифікація імпортованої продукції

З метою реалізації єдиної технічної політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, захисту інтересів споживачів з питань безпеки продукції для життя, здоров’я і майна громадян, охорони навколишнього середовища в Україні 10.05.09.р ухвалено Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”

Статтею 18 Декрету передбачено сертифікувати імпортовану продукції, що переміщується через митний кордон України з метою її подальшої купівлі - продажу або обміну.

Перелік товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації при ввезенні на митну територію України (за станом на квітень 1998 р), визначено Законами України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 23.12.97 № 771 /97 – ВР, а також наказами Державно комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України № 499 від 27.11 96, № 268 від 17.05.97, № 388 від 4.07.97, № 549 від 11.09.97, № від 20.01.98.

Окремі групи продукції підлягають при ввезені ( вивезенні) спеціальні сертифікації. Структурну схеми сертифікації продукції представлено на рис.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації на Україні” від 4.11.97 № 1211 визначено механізм митного оформлення імпортних товарів продукції, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, при ввезенні на митну територію України суб’єктами підприємницької діяльності з метою їхнього продажу або обміну.

Згідно із затвердженим Порядком, обов’язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться :

- як дарунок;

- у режимі тимчасового ввезення (вивезення);

- як гуманітарна і технічна допомога;

- як інвестиції до статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність;

- для проведення виставок;

- у режимі реімпорту;

- на митні ліцензійні склади ;

Підставою для митного оформлення товарів (продукції) у вільне використання на митній території України, що підлягають обов’язковій сертифікації, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання товару продукції або цього копія, видана Держстандартом або вповноваженим ним органом сертифікації на конкретну партію товарів продукції.

Товари, які вимагають підтвердження безпеки при ввезенні/вивезені		Сертифікат відповідності (безпеки)
Продукція, потенційно небезпечна для здоров’я людини	Гігієнічний сертифікат
Продукція тваринного походження	Ветеринарний сертифікат
Продукція рослинного походження	Фітосанітарний сертифікат
Хлібопродукти	Сертифікат хлібної інспекції
Металобрухт і будматеріали за встановленим переліком	Сертифікат радіаційного контролю

Рис. Сертифікація товарів при ввезенні/ вивезенні

Сертифікат свідоцтво разом із вантажною митною декларацією та іншими документами Ю, необхідними для митного оформленням відповідного товару, подається в митний орган, у зоні діяльності якого перебуває одержувач товару.

У разі відмови вповноваженого органу видати сертифікат відповідності товару продукції або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката товар продукція має бути вивезено за межі України.

При ввезенні на митну територію України товарів 01-24 груп ТНЕЗЕД необхідно керуватися ст.4 Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції 01-24 груп Товарної номенклатури через зовнішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, виданий уповноважений згідно з чинним законодавство органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката.

4.Світова практика застосування нетарифних засобів регулювання ЗЕД.

У перші роки після війни центральне місце у регулюванні ЗЕД посідали кількісні обмеження імпорту, а також валютні обмеження. Кількісні обмеження поширювалися на більшу частину зовнішньоторговельного обігу несоціалістичного світу.

З початку 50- х років промислово розвинуті країни почали поступово відмовлятись від практики обмежень, водночас намагаючись встановити загальні принципи їх застосування. Генеральна угода з тарифів і торгівлі включала статті щодо регулювання сфери застосування кількісних обмежень імпорту, а також унаслідок поступового послаблення та скасування наприкінці 50- х років валютних обмежень центр ваги торгово-політичного та митного регулювання у промислово розвинутих. Тому, з одного боку, знижуються митні тарифи, звужуються сфера застосування кількісних обмежень імпорту, а з іншого - все ширше залучаються такі засоби, як гнучка система внутрішніх податків і зборів, субсидування окремих галузей промисловості і сільського господарства, адміністративні норми і формальності тощо.

У більшості розвинутих країн поступовий поворот до активного застосування захисних засобів, що знаходяться поза сферою тарифної політики, намітився з середини 60-х років і вже на початку 70-х років нетарифні засоби регулювання посіли одне з провідних місць в арсеналі торгово-політичних засобів.

Досить розповсюдженим у світі є автоматичне ліцензування. Особливо широко застосовуються імпортні квоти щодо сільськогосподарських продуктів.

Застосовується і такий метод зовнішньоекономічного регулювання, як встановлення державної монополії на імпорт окремих товарів. В Японії, наприклад, держава володіє монопольним правом на ввезення солі, рису, пшениці, ячменю, масла, молочного порошку, молочних концентратів, етилового спирту концентрацією більш ніж 90 %, шовку – сирцю. У Франції діє державна монополія на імпорт сірників за межами ЄС.

Технічні бар’єри для ввезення іноземних товарів різноманітні, незважаючи на спроби уніфікувати стандарти у міжнародному масштабі, ГАТТ/СОТ та інші міжнародні угоди вимагають максимально спрощувати технічні вимоги, щоб вони не стримували торгівлю. Проте цей процес просувається повільно Ст. VIIГАТТ передбачає максимально можливе скорочення документації, необхідної для митного оформлення.

Гармонізація митних процедур здійснюється в рамках Ради митного співробітництва Всесвітньої митної організації. До числа рекомендацій цієї організації належить:

- визначення митною службою своїх цілей і засобів їх досягнення.

- Ревізія митних процедур з метою скасування неефективних або зайвих;

- Широке використання інформаційної технології, включаючи перехід до представлення митної документації на електронних носіях;

- Об’єднання на двосторонній основі експортного й імпортного митного контролю тощо. Поступово розширюється практика міжнародного визнання технічних стандартів.

Договір – це комплексне інтегроване поняття , що включає в себе і угоду про виникнення договірного зобов’язання , форму , яку воно приймає, і , нарешті , саме договірне зобов’язання , аж до моменту його зникнення .Сутнісь договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві: ініціативну, правозахисну, гарантійну , інформаційну, програмно-координаційну.

В міжнародній торговій практиці існують різноманітні договори. Їх зміст залежить від операції, яку збираються здійснити контрагенти, але, не дивлячись на всю різноманітність таких угод, в основі кожної з них лежить положення класичного договору купівлі - продажу.

Порядок укладання договору регулюється відповідними статтями Віденської конвенції, “ Про міжнародні договори та угоди ”.

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів контрактів для договорів виділені 13 істотних умов, кількість та якість товару, базисні умови поставок, ціна та загальна вартість договору, умови платежів, умови приймання - передачі товару робіт, послуг, пакування та маркування, форс –мажорні обставини, санкції та рекламації, арбітраж, юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити. При необхідності включається додатковий розділ.

У випадку з зовнішньоекономічним контрактом потрібно особливу увагу звертати на його реєстрацію, помилки в якій можуть призвести до недійсності договору.

В бухгалтерському обліку відображення договірних зобов’язань ведеться як на балансових рахунках, так і поза балансом.

Тема 9. Організація служби в митних органах України

Служба в митних органах України є різновидом державної служби, яка здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України “Про державну службу”, МК України та інших нормативних актів. Вона здійснюється на таких принципах:

Верховенство права - є основоположний принцип для правової держави і демократичного суспільства, проводиться у Конституції України та інших законах.

Пріоритет прав і свобод людини передбачає необхідність при здійсненні своїх посадових обов’язків неухильно дотримуватися прав людини, поважати її честь і гідність, недоторканість. Застосування примусу щодо людини має здійснюватися лише на підставі і в межах, передбачених законом.

Рівне право громадян України на службу в митних органах відповідно до наявності фахової освіти, професійної підготовки і здібностей. Вимоги до кандидата на посаду в митних органах є рівними для всіх і зумовлені лише характером посадових обов’язків;

Обов’язковість для державних посадових осіб рішень вищих органів та їх керівників в межах наданих їм повноважень і відповідно до чинного законодавства.

Єдність основних вимог до державної служби полягає у єдності митної системи, збігу завдань митних органів.

Професіоналізм і компетентність співробітників митних органів полягає у тому, що прийняті на службу співробітники повинні знати митне законодавство, правила митного оформлення і контролю, митної процедури , досконало знати свої права і функціональні обов’язки, посадові інструкції.

Гласність полягає в обов’язку посадових осіб надавати інформацію про прийняті ними рішення , діяльність чи бездіяльність митних органів.

Відповідальність за прийняті рішення проявляється в тому, що за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов’язків, зловживання наданими правами посадова особа може бути притягнута до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. В разі заподіяння шкоди митним органам така особа повинна відшкодувати завдану шкоду в установленому порядку. Така шкода може бути стягнута з неї в регресному порядку.

Позапартійність. Співробітники митних органів не можуть перебувати в партіях чи керуватися при здійсненні своїх посадових обов’язків партійними інтересами. Взаємовідносини між співробітниками визначаються виключно законом, свободою переконань та совісті. В митних органах не допускається створення партій, рухів і об’єднань з політичною метою.

Стабільність кадрів є гарантом високого професіоналізму і наступництва. Це є гарантією впевненості співробітників митних органів у завтрашньому дні, запорукою від невиправданих чисток і переміщень.

1.Поняття митної служби .

Поняття митної служби в науковій і навчальній літературі трактується по- різному. В широкому сенсі митна служба розуміється як система сукупність всіх митних органів ДМСУ , які безпосередньо беруть участь у здійсненні митної справи , наділені правовим статусом посадових осіб митних органів. Цим поняттям також охоплюється й порядок і умови прийому на державну службу в митних органах. Митна служба у вузькому сенсі - різновид державної служби, а також порядок і умови її проходження в митних органах та інших закладах митного профілю.

У законодавстві митна служба асоціюється зі спеціальним державним органом виконавчої влади по здійсненню митної політики, а також як особливий різновид державної служби громадян , що здійснюють професійну діяльність з реалізації функцій, прав та обов’язків митних органів. У такому сенсі митна служба проявляється як професійна діяльність з безперервного компетентного виконання посадовими особами митних органів покладених на них відповідно до займаної посади і ділянки діяльності визначених законом і посадовими інструкціями і регламентом прав і обов’язків митних органів. Проходження служби в митних органах складається з прийому на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та інше.

Сутність повноважень державної митної служби полягає у праві посадових осіб від імені держави приймати загальнообов’язкові рішення з питань, що віднесені до компетенції даного органу і його посадової влади. Владні повноваження посадових осіб митних органів виходять із компетенції конкретного митного органу. У свою чергу правовий статус останнього закріпляється в нормативних актах. Це пояснюється конституційним положенням про те, що державні органи та їх посадові особи діють лише в межах закону і виходити за нього при здійсненні своїх функцій не вправі.

Діяльність посадових осіб митних органів здійснюється як безпосередньо в митних органах, так і на території підприємств і організацій, які підвідомчі митній службі. Така діяльність здійснюється посадовими особами за наявності певних умов:

- вона передбачена відповідним нормативним актом:

- особа наділена відповідною компетенцією:

- особа здійснює свої повноваження на виділеній її ділянці, посаді;

- особа здійснює свої повноваження під час своєї служби.

Відповідно не визначається службою в митних органах і митних установах робота за трудовим чи цивільно-правовим договором .У зв’язку з цим громадяни, що займають штатні посади в митних органах з метою технічного забезпечення діяльності митних органів технік-інженер і не виконують владних функцій, не визнаються державними службовцями. Перелік таких посад визначається Державною митною службою України.

Відповідно до затвердженого Указом Президента України від 8 лютого 1997 р № 126/97 “Положення про державну митну службу України” Державна митна служба України Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою їй сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

Основними завданнями Державної митної служби є:

1. захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин:

2. контроль за дотриманням вимог митного законодавства України;

3. використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України в міжнародному співробітництві;

4. удосконалення митного контролю, митного оформлення оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

5 .здійснення за участі Міністерства економіки заходів щодо захисту прав споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних відносин державних інтересів на зовнішньому ринку;

2. Посадові особи митних органів України.

Відповідно до ст.407 МК України посадовими особами митної служби є працівники митних органів, установ та організацій України, на яких покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, якими присвоєно спеціальні звання. Для належного виконання завдань службові особи митної служби України наділені відповідними правами та обов’язками. Ці їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, МК України, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України “ Про державну службу”. Законні розпорядження та вимоги службових осіб митної служби України є обов’язковим для виконання.

Порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій України, Положення про порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установ та організаціях України визначаються законодавством України. Митна служба України має Дисциплінарний статус, який затверджується у встановленому законом порядку.

Посадові особи митної служби України проходять атестацію. Порядок проведення атестації визначається КМ України.

Спеціальні звання присвоюються посадовим особам митної служби України відповідно до займаних посад і стажу роботи: дійсний державний радник митної служби 1 рангу - присвоюється Президентом України за наданням КМ;

- державний радник митної служби 1 рангу;

- державний радник митної служби 2 рангу;

- державний радник митної служби 3 рангу

- радник митної служби 1 рангу

- радник митної служби 2 рангу

- радник митної служби 3 рангу

- інспектор митної служби 1 рангу

- інспектор митної служби 2 рангу

- інспектор митної служби 3 рангу

- інспектор митної служби 4 рангу

- інспектор митної служби молодший інспектор митної служби;

курсант.

Порядок присвоєння і позбавлення спеціальних звань визначається Положення про спеціальні звання службовим особам митних органів, що затверджується КМ України. Посадові особи митної служби України мають єдиний оформлений одяг з відповідними знаками розрізнення . Зразки такого одягу, норми забезпечення ним та терміни його експлуатації затверджуються КМ України, правила носіння - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Формений одяг видається безплатно.

Тривалість робочого часу службових осіб митної служби України встановлюється відповідно до законодавства України про працю.

Для виконання невідкладних заходів з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою і порушеннями вимог митного законодавства та інших службових завдань службові особи митних органів України за розпорядженням керівника митного органу або його заступника можуть залучатися до роботи в надурочний, а також у нічний час, у святкові і неробочі дні .Оплата праці службових осіб митних органів України у надурочний, нічний час, а також у святкові і неробочі дні провадиться відповідно до чинного законодавства.

3.Відбір на службу у митні органи України .

Відбір на службу у митні органи України здійснюється відповідно до чинного законодавства і професійних вимог до особи, яка претендує на ту чи іншу посаду. Під посадою в митних органах розуміється юридично визначений для даної особи обсяг функцій, знань і вмінь, правомочностей щодо реалізації компетенції відповідного митного органу

На службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій приймаються громадяни України, що досягли 18 річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я виконувати завдання, покладені на митну службу України. Для претендентів на посади в митних органах встановлено загальні і спеціальні вимоги. Наявність останніх пов’язується з тим, що кожна посада в митних органах є функціональною і взаємодіє із іншими. Іншими словами, наявність у митних органах спеціалістів різного профілю є запорукою виконання ними своїх функцій. З прийняттями на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.

Не може бути прийняті на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій України особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину. Відповідно службові особи митної служби України, визнанні за вироком суду, що набрав законної сили, винними у вчиненні злочину, звільняються зі служби законної сили, в митних органах, спеціалізованих митних установах та організація України.

Правовий статус посади в митному органі містить перелік всіх функцій співробітників по даній посаді з орієнтацією на кінцевій результат діяльності митного органу чи певної його служби . Перелік посад і митних органах і вимоги щодо претендентів на них є уніфікованими і затверджуються Державною митною службою України.

Відбір на службу і митні органи здійснюється кадровою службою з урахуванням здобутої освіти та фаху, кваліфікації, стажу роботи за спеціальністю, стану здоров’я, моральних і ділових якостей. Приймаються до уваги рекомендації та характеристики .

Кадрові апарати в разі необхідності самі беруть активну участь у залученні до служби в митних органах відповідних спеціалістів, у тому числі й випускників вищих навчальних закладів .Варто відзначити, що на першому етапі формування митних органів укомплектування вакантних посад здійснювалось за рахунок осіб, що перейшли на службу в митні органи з міліції та звільнених у запас військовослужбовців. На сьогодні у структурі ДМС України функціонує Державна митна академія, яка цілеспрямовано готує спеціалістів для митних органів і в основному забезпечує потребу в них.

4.Права посадових осіб митних органів України.

Права посадових осіб митних органів України визначаються посадою. Особи, які вперше зараховується на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях України, приймають Присягу державного службовця. Працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов’язання такого змісту;

“Вступаючи на митну службу, урочисто зобов’язаний Українському народу, справі української державності, неухильно дотримуватись вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов’язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет і безпеку, суворо дотримуватись дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов’язки, зберігати інтереси громадян”.

Процедура прийняття урочистого зобов’язання визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Посадовець митного органу є представником держави, і його законні вимоги є обов’язковими для виконання фізичними і юридичними особами. Ніхто не може втручатися в діяльність співробітників митних органів. Надані посадовим особам права закріплені в законі в посадових інструкціях і є спеціальними. В той же час можна виділити спільні для всіх співробітників митних органів права, до яких належать;

Право знайомитися з документами, які визначають права і обов’язки співробітника даної посади, знайомитися з правилами внутрішнього розпорядку

Порядку проходження служби в митних органах, посадовими інструкціями, статутами, правилами роботи з інформацією. При цьому співробітник може займатися як зі своїми посадовими обов’язками, так і посадових осіб, які разом з ним спільно виконують свої функції. Нема заборон на ознайомлення з особливостями правового положення безпосереднього начальника. Більше того, їх знання сприяє безболісній його заміні в разі вимушеної відсутності, є мотивацією до добросовісної служби та намаганні зростати професійно;

Право на отримання в установленому порядку інформації і матеріалів, які необхідні для виконання посадових обов’язків одночасно такий співробітник повинен надавати необхідну для виконання інформацію іншим співробітниками митних органів, і перш за все, підлеглих;

Право відвідувати необхідні для виконання посадових обов’язків органи і установи незалежно від форми власності;

Право приймати владні рішення відповідно до займаної посади, а також брати участь в обговоренні та вирішенні всіх питань діяльності митних органів, у тому числі виступати з обґрунтованою критикою помилкових рішень і неправильних дій інших співробітників, вносити з цього приводу пропозиції;

Право на підвищення своєї кваліфікації, у тому числі в системі професійної, вузівської і післявузівської підготовки й перепідготовки;

Права брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад в митних органах;

Право просуватися по службі, на збільшення грошового окладу з урахуванням вислуги років, професійної майстерності і результатів роботи, знання іноземної мови. Пересування по службі проходить у митних органах у формі висунення на більш високу в порівнянні із займаною посадою і присвоєння більш високого спеціального звання;

Право зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби зброю.

Крім цього, співробітники митних органів вправі знайомитися з матеріалами своєї особової справи, з відгуками про його діяльність та іншими документами до моменту занесення їх в особову справу, вимагати виправлення тих запасів, що не відповідають чинному законодавству, залучення до особової справи своїх пояснень, вимагати проведення службового розслідування і спростування відомостей, які паплюжать честь і гідність, брати участь у зборах співробітників митних органів, застосовувати фізичну силу і спеціальні засоби у передбачених законом випадках, звертатися із скаргами і пропозиціями у вищі митні органи.

5.Обов’язки посадових осіб митних органів України.

В той же час, окрім прав, співробітники митних органів є носіями юридичних обов’язків - встановлених нормами права і зобов’язання посадових функцій. Співробітники митних органів, як інший державний посадовець, виконує покладені на нього обов’язки у відповідності з чинним законодавством, діє в його рамках в межах своєї компетенції і виконує розпорядження тільки свого безпосереднього начальника. При здійсненні своїх обов’язків співробітник митного органу захищається державою. Це означає, що ніхто не може втручатися в його діяльність, і від такого втручатися в його діяльність, і від такого втручання співробітник митного органу захищений у встановленому законом порядку.

Як і права, так і обов’язки співробітника митних органів можна поділити на загальні і спеціальні. Вони ще визначаються як загально посадові і спеціальні. Перші зумовлені обов’язками державних службовців та митним законодавством. До них належать такі обов'язки:

Забезпечувати при здійсненні своєї діяльності дотримання вимог Конституції України та інших законів. Така вимога витікає із принципу законності будь-якої правозастосовленої діяльності.

Дотримуватися і захищати права і закони інтереси фізичних і юридичних осіб, сприяти їм при їх здійсненні. Така вимога витікає із конституційного положення про те , що зміст діяльності державних органів визначається їх здатністю слугувати людині, вчасно і ефективно захищати її законні права та інтереси.

Виконувати накази, розпорядження і вказівки вищих у порядку підпорядкування органів та їх керівників. Втім ніхто не зобов’язаний виконувати протипоказання вказівки і розпорядження. Виконанню підлягають лише правомірні розпорядження і і т.д, що стосуються безпосередньо посадової діяльності.

Своєчасно розглядати звернення та заяви фізичних і юридичних осіб, забезпечувати оперативність їх розгляду і прийняття рішень, бути гарантом запобігання виникненню збитків.

Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, що є запорукою чіткої і ефективної роботи митних органів, усунення волокити і швидкого митного оформлення.

Підтримувати рівень кваліфікації і постійно її підвищувати, витікає із необхідності високого професіоналізму співробітників митних органів при здійсненні своєї діяльності. Для цього у системі митних органів України передбачена система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації яка забезпечує:

1. підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;

2. підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;

3. перепідготовку працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

4. підвищення кваліфікації працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

5.стажування молодих, спеціалістів, новоприйнятих працівників, кадрового резерву;

6.самостійне навчання службових осіб митної служби України.

ДМСУ здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митної служби України за окремими напрямами діяльності також у вищих закладах освіти за державним замовленням. Обсяг підготовки перепідготовки та підвищення кваліфікації встановлюються, виходячи з потреб митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій та вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників і узгоджується з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Зберігати державну та іншу таємницю, що стало відомою у зв’язку з виконанням посадових обов’язків. Це стосується і відомостей про фізичних осіб, які перетинають митний кордон чи мають відношення до митниці. При прийнятті на посаду, яка вимагає доступу до відомостей, які є державною таємницею, співробітник митного органу повинен пройти відповідну процедуру допуску. Він повинен досконально вивчити чинне законодавство і порядок ознайомлення з такою інформацією.

Спеціальний рівень обов’язків посадових осіб митних органів визначається інструкціями відповідно до займаної посади.

6.Заборони і обмеження для посадових осіб митних органів.

Для співробітників митних органів України, як і для інших державних службовців, встановлено ряд заборон і обмежень. Так, відповідно до ст.42 Конституції України їм заборонено займатися підприємницькою діяльністю особисто чи через довірених осіб. Відповідно посадові особи митної служби України не мають