Питання.

1.Визначення основних термінів і понять, що застосовуються в митній справі.

2. Законодавство України з питань митної справи.

1.Визначення основних термінів і понять, що застосовуються в митній справі.

Агент– особа, котра за порученням іншої особи за певну винагороду та за її рахунок виконує визначені дії від його або від свого імені.

Адвалерне мито – мито, що стягується у разі здійснення процедури митного оформлення товару у вільний біг та розраховується у відсотковому відношенні від митної вартості партії товару.

Акредитив – форма розрахунків, за якою контрагент зовнішньоторговельної угоди має можливість отримати, на умовах зазначених у акредитивному дорученні, на свою користь платіж за товар негайно після митного оформлення та відвантаження.

Акциз – мито, що стягується вразі здійснення процедури митного оформлення випуску імпортних товарів на внутрішній споживчий ринок. Перелік товарів, які обкладаються даним видом мита, визначається окремим державним актом.

Антидемпінгове мито – мито, що сплачується в разі здійснення процедури митного оформлення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг на внутрішній національний ринок. Застосовується з метою підвищення вартості імпортованого товару та захисту аналогічних та подібних товарів вітчизняного виробництва.

Арбітражний суд – постійний діючий офіційний третейський суд, що розглядає суперечки контрагентів зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно виконання сторонами обумовлених угодою зобов’язань.

Базисна умова поставки – визнане в міжнародній комерційній практиці правило, що застосовується в разі укладення зовнішньоторговельного договору (контракту) та визначає взаємні обв’язки покупця та продавця стосовно поставки товарів, що є об’єктом купівлі-продажу. Сукупні справи утворюють Правила інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс”.

Базисна ціна – ціна, попередньо погоджена покупцем та продавцем – майбутніми сторонами зовнішньоторговельного договору (контракту), яка є основою для визначення контрактної ціни товару в залежності від сорту, якості, тощо та може корегуватися знижками.

Банківська гарантія – фінансова гарантія, яку надає банк за свого клієнта на підставі укладення гарантійного договору, де зазначаються умови надання фінансових гарантій банком в рахунок зобов’язань клієнта цього банку.

Бартер – натуральний товарообмін, у разі якого здійснюється обмін одного товару на інший без грошових розрахунків. Співвідношення такого обміну узгоджується у відповідному договорі (контракті).

Бартерна (товарообмінна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності – один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, яким часткову оплату експортних (імпортних) поставок передбачено в натуральній формі. Такий договір передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, що не супроводжується рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Безпосереднє відвантаження – відвантаження товару що є об’єктом зовнішньо торговельної угоди, безпосередньо з країни-виробника до країни, що надає цьому товару тарифні преференції.

Валюта платежу– валюта, в якій на підставі згоди сторін здійснюються платежі за зовнішньоторговельними операціями, про що робиться відповідний запис у торговельному договорі (контракті).

Валюта контракту (договору, угоди) – валюта, у якій здійснено оцінку вартості товару за зовнішньоторговельним контрактом. Переважно вона збігається з валютою платежу за договором (контрактом). У разі незбігу доцільно зазначити порядок перерахунку даних валют.

Валютне регулювання – регулювання державою міжнародних валютних розрахунків, контролю за валютними операціями, впливу на курс національної валюти, зміни структури та обмеження імпорту, стимулювання експорту тощо.

Валютні цінності:

валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України та іноземної валюти або банківських металах;

банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (рафіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Вантажна митна декларація (ВМД) – документ, який подається до митниці експортером чи імпортером та являє собою заяву про наміри оформити товар у той чи інший митний режим. ВМД подається для здійснення процедур митного оформлення товару та містить всі основні дані стосовно партії товару, що підлягає оформленню та основні відомості стосовно зовнішньоторговельного договору (контракту).

Вексель– цінний папір, який засвідчує грошове зобов’язання боржника сплатити у встановлений строк і в певному порядку визначену у векселі суму власникові векселя.

Верифікація– перевірка та підтвердження достовірності документів.

Вільне використання – розпорядження без митного контролю в Україні або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України.

Гарантійний строк – період часу, протягом якого продавець (товаровиробник) гарантує відповідність товару вимогам зовнішньоекономічного договору (контракту).

Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ) – ухвалена в 1948 році багатостороння міжнародна угода спрямована на усунення дискримінації в зовнішній торгівлі та надання учасникам угоди режиму найбільшого сприяння в торгівлі.

Гарантійний випадок – порушення перевізником узятих на себе зобов’язань щодо обов’язкової доставки товарів у митницю призначення, крім обставин, які не залежать від перевізника;

Гармонізована система– сукупність заходів, що дозволяють за допомогою відповідних правил (інтерпретації) встановити класифікаційну приналежність будь-якого товару, тобто визначити його код.

Громадяни або особи – громадяни України та іноземні громадяни, що перетинають митний кордон України в службових, приватних правах, а також як туристи.

Громадяни України – громадяни, що постійно проживають на території України і тимчасово виїжджають за кордон або повертаються з поїздок.

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезення до іншої країни.

Декларант – юридична або фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

Декларація митної вартості – заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Декларування– за явлення митним органам у відповідності до вимог національного законодавства відомостей про кожну товарну партію, що є об’єктом експортної чи імпортної операції, та сплата усіх належних митних платежів.

Демпінг – продаж товарів на зовнішньому ринку за штучно зниженими цінами (нижчими ніж середні роздрібні ціни або собі вартість виробництва) з метою проникнення на зовнішній ринок, усунення конкурентів, просування певних товарів.

Договір(контракт) зовнішньоекономічний – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Експорт– вивіз за кордон товарів, проданих іноземним покупцям для реалізації на внутрішньому ринку країни покупця або перепродажу у треті країни (реекспорт).

Експортна квота – встановлений державою обсяг продажу на експорт певних товарів. Обсяг квоти враховує міжнародні зобов’язання країни-експортера.

Експортний контроль – система державних заходів стосовно регулювання експорту зброї, боєприпасів, сировини та технологій подвійного призначення.

Експортна ліцензія – дозвіл державного органу (МЗЕЗТ України) на вивезення закордон товарів, що підпадають під державне регулювання.

Експортне мито – мито, що стягується митними органами до або на момент здійснення процедур митного оформлення вивозу товарів за кордон.

Експертна оцінка – кількісна та якісна оцінка процесів, що аналізуються експертом.

Ембарго – заборона експорту чи імпорту до будь-якої країни товарів, валюти, послуг (заборона зовнішньоекономічної діяльності з визначеною країною).

Єдиний митний тариф України – систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети що ввозяться на територію України або вивозяться за її межі.

Зобов’язання про зворотне ввезення – вивезення транспортних засобів (про доставку транспортного засобу з одного митного органу в інший, транзит) - письмове зобов’язання, що надається власником транспортного засобу або уповноваженою ним особою митним органам при тимчасовому ввезенні в Україну (вивезення з України) транспортного засобу (доставку транспортного засобу з одного митного органу в інший або транзит транспортного засобу через митну територію України) з обов’язковим визначенням терміну його виконання.

Зовнішня торгівля – торгівля між різними країнами, що передбачає перехід права власності на товари та послуги від і одного нерезидента до іншого.

Зовнішньоекономічна політика – система заходів держави, спрямованих на досягнення економікою даної країни певних переваг на світовому ринку та на захист внутрішнього ринку від конкуренції імпортних товарів.

Зона митного контролю – визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України місце, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

Зона спрощеного митного контролю - частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку;

Імпорт – ввіз із-за кордону товарів, технологій, капіталів та послуг для реалізації на внутрішньому споживчому ринку.

Імпортер – фізична або юридична особа, яка реалізує угоди з ввезення товарів у свою країну.

Імпортна ліцензія– дозвільний документ, що видається уповноваженою державною структурою для ввезення з-за кордону визначеного в ліцензії товару.

Імпортне мито – податок, що сплачується в разі ввезення товарів із-за кордону.

“Інкотермс” – збірник міжнародних комерційних термінів та їх тлумачення, укладений на підставі міжнародної торговельної практики.

Іноземні громадяни – громадяни іноземних держав та особи без громадянства, що постійно проживають за кордоном і тимчасово виїжджають на територію України чи повертаються до місця постійного проживання.

Інтелектуальна власність – права, які стосуються: літературних, художніх та наукових товарів; виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо та телевізійних передач; винаходів в усіх галузях людської діяльності: наукових відкриттів; промислових зразків, товарних знаків та знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень; захисту від недобросовісної конкуренції, а також усі інші права, які стосуються інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній галузях.

Квота– система обмежень обсягів експорту чи імпорту визначених товарів, що застосовуються на певний строк.

Квотування – кількісні обмеження експорту чи імпорту визначених товарів що застосовуються державою як заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Комерційні документи – документи, що засвідчують вартісну, якісну та кількісну характеристику товару.

Комерційний рахунок – документ, що засвідчує вимогу продавця до покупця про сплату зазначеної в ньому суми за відвантажений товар.

Коносамент (транспортна накладна) – документ який видає перевізник вантажу відправнику, що засвідчує отримання вантажу для перевезення та містить зобов’язання доставити його у призначений пункт отримувачеві.

Контракт– це двостороння чи багатостороння угода де обумовлені права та обов’язки всіх його сторін. Згідно з характером угоди бувають: купівлі-продажу бартерні (товарообмінні), з переробки давальницької сировини консигнації, доручення, виробничої кооперації, комплексного будівництва поставки складно технічних виробів, поставки товарів спеціального призначення (наприклад продукції ядерного призначення) та ін.

Контрагенти – сторони торговельної угоди.

Кредит – позика у грошовій або товарній формі на певний строк з умовою повернення та сплати відсотка за користування нею.

Культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Ліцензія– дозвіл виданий уповноваженим державним органом, який дає право на здійснення зазначеного в ньому виду підприємницької діяльності протягом визначеного строку на умовах, установлених законом. Є документом нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Ліцензія генеральна – державний дозвіл на експорт чи імпорт певного товару у визначений термін без обмеження кількості.

Ліцензія разова – державний дозвіл на визначений термін конкретному підприємству на експорт чи імпорт певної кількості певного товару.

Магазин безмитної торгівлі – це митний режим, при якому товари знаходяться та реалізуються у роздріб під митним контролем на митні території України (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного сполучення та інших зонах митного контролю, що визначаються ДМСУ) без сплачення мита та інших податків (крім митних зборів).

Митна вартість – ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетину митного кордону України.

Митна декларація – заява особи митному органу за встановленою формою відомостей про транспортні засоби і товари, які переміщуються через митний кордон країни, або щодо зміни митного режиму стосовно транспортних засобів і товарів.

Митна електронна інформація – така сукупність даних та програм, яка підлягає або може підлягати обробці, передачі та збереженню засобами електронної обчислювальної техніки незалежно від її фізичного та логічного подання на кожному рівні структурного підрозділу митної системи України, та, яка за змістом несе у собі відомості про роботу митних органів або стосується зовнішньоекономічної діяльності.

Митна політика – система митних заходів держави стосовно ввозу іноземних товарів та вивозу своїх за кордон, частка торгової політики держави, відображає інтереси господарства, спрямована на збереження активного торгового балансу шляхами обмеження імпортну та збільшення експорту.

Митна територія – територія України, в тому числі територія штучних островів, установок та споруд, які створюються в економічній (морській) зоні України, над якими вона має виключну юрисдикцію щодо митної справи, що становлять єдину митну територію.

Митне забезпечення – пломби, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення.

Митні збори– додаткові платежі, крім митного тарифу, які стягуються митними органами в разі здійснення оформлення експорту, імпорту, транзиту.

Митне оформлення – процедура переміщення транспортних засобів, товарів в умовах відповідного режиму та виконання митним органом процедур митного контролю із справлянням мита, податків, митних та інших зборів і заповненням відповідних документів.

Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання відповідних законодавчих та нормативно-правових актів з митної справи.

Митний кордон – це межі митної території України; митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком спеціальних митних зон межі яких є складовою частиною митного кордону України.

Митний режим – сукупність встановлених законодавством правових положень, що визначають порядок переміщення через митний кордон транспортних засобів і товарів, та застосування до них митних процедур залежно від мети переміщення.

Митний ліцензійний склад – це митний режим, при якому в ввезенні з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Митні операції – операції, пов’язані зі здійсненням митного контролю щодо правомірності переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон, митного оформлення цих товарів, а також стягнення мита, митних зборів та інших митних платежів.

Митні органи – правоохоронні органи, на які відповідно до МКУ та інших законодавчих актів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митні пільги – переваги у вигляді зниження або відміни мита та обмежень, що надаються окремим юридичним та фізичним особам.

Митні процедури – операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом митних платежів.

Митниця відправлення – будь-який митний орган України, у якому для всієї кількості товарів або їх частини починається переміщення товарів транзитом через територію України.

Митниця призначення – будь-який митний орган України, у якому для всієї кількості товарів або їх частини закінчується переміщення товарів транзитом через територію України.

Мито – податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Митний тариф – перелік товарів, з яких стягується мито із зазначенням ставок мита на одиницю даного товару.

Накладна:

товарна – документ, згідно з яким здійснюється передача товару, матеріальних цінностей, зазначається вид товару, його кількість, вартість одиниці, загальна вартість;

транспортна – основний документ, що засвідчує укладання договору перевезення між перевізником та вантажовідправником і містить найменування та адресу відправника та отримувача вантажу, перелік пунктів відвантаження, перевантаження та призначення, найменування вантажу, кількість місць, обсяг, маркування.

Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі – комплекс національних адміністративних заходів, що регулюють експортні та імпортні операції.

Нерезиденти– громадяни які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцем знаходження за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торгівельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій та фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Несупроводжуваний багаж – багаж, що відправлений його власником окремо іншим видом транспорту, іншим рейсом і т ін., тобто власником не супроводжується.

Обмеження:

нетарифні – законодавче обмеження на ввіз чи вивіз певних товарів із країни або в країну;

тарифні – система митних тарифів, що ускладнює імпорт або експорт певних товарів.

Особи, які перетинають митний кордон:

-у службових справах – особи, які від’їжджають у відрядження, на роботу, у т.ч. в дипломатичних та консульських представництвах, міжнародних організаціях, для участі в конференціях, нарадах тощо, незалежно від того, перетинають вони кордон вперше, чи повертаються з відпустки.

у приватних справах – особи, що прямують до країни тимчасового перебування з метою відпочинку, лікування, відвідин родичів, друзів тощо і повертаються з таких поїздок.

Пеня– санкція у вигляді грошового штрафу за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

Перевізник– особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належній їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України, а також особа, відповідальна за здійснення такого переміщення (перевезення).

Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів - це ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.

Посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, встановлених законом, іншими законодавчими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Правила інтерпретації – сукупність обов’язкових правових положень, які встановлюють порядок визначення класифікаційної приналежності будь-яких товарів.

Представництва іноземної фірми – акредитована в установленому законодавством порядку в Україні особа, яка на підставі відповідних, належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси юридичної особи – нерезидента.

Преференційне мито – пільгове мито, що утворює особливі сприятливі умови для однієї або декількох країн у разі імпорту всіх або окремих груп імпортованих товарів.

Преференційний режим – особливий пільговий режим здійснення зовнішньоекономічних зв’язків, що надається однією країною інші.

Преференція– перевага, пільги у вигляді знижок і ставок імпортного мита, звільнень від сплати мита, що можуть надаватись країною на умовах взаємності або в односторонньому порядку.

Пропуск через митний кордон України – дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці.

Протекціонізм – державна економічна політика, спрямована на стимулювання вітчизняного товаровиробника та обмеження проникнення імпортних товарів на внутрішній споживчий ринок.

Пункт пропуску – це об’єкт для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю пасажирів, транспортних засобів та вантажів з метою перетину державного контролю України на шляхах сполучення: перетворення залізничного, автомобільного, повітряного, морського та річкового транспорту, а також пішохідних шляхах.

Рахунок комерційний – основний розрахунковий документ, що містить вимоги продавця про сплату зазначеної у ньому суми платежу за поставлений покупцеві товар.

Рахунок-фактура – комерційний рахунок, що містить суму, обов’язкову до сплати.

Режим зони митного контролю – це порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред’явити такому контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.

Режим найбільшого сприяння – умови економічних, торговельних відносин між країнами, які передбачають надання переваг та пільгу вигляді зниження ставок мита, податків, зборів, відміни обмежень, заборон, пріоритетного імпорту товарів в країну.

Резиденти – громадяни які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням на території України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств–резидентів за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Реімпорт – зворотне ввезення до країни раніше вивезених за кордон вітчизняних товарів, за умови їх зворотного ввезення у незмінному стані.

Реекспорт– зворотне вивезення раніше ввезених до країни товарів, за умови їх вивезення у незмінному стані.

Речі або предмети – предмети особистого користування, куплені предмети та подарунки, у тому числі транспортні засоби індивідуального користування, що провозяться особами як в ручній поклажі і багажі, так і в несупроводжуваному багажі.

Ризик – небезпека збитків у зв’язку з випадковим виникненням непередбачених обставин або змінами умов економічної діяльності.

Рекламація– заява покупця або продавця (постачальника), яка містить претензію у зв’язку з надходженням товару неналежної якості або порушенням умов договору (контракту) однією з сторін угоди.

Санкції– заходи примусового впливу на порушників порядку та правил введення господарської та фінансової діяльності, в тому числі у зовнішньоекономічних відносинах. Санкції можуть застосовуватись державними органами, фінансовими та податковими закладами, банками у вигляді штрафів, заборон або обмежень зовнішньоекономічних операцій тощо.

Сертифікат походження товару – документ що видається відповідними повноважними органами (торговельно-промисловими палатами) країни експорту та засвідчує походження товару з певної країни.

Сертифікат якості – документ, що засвідчує якість фактично поставленого за зовнішньоекономічним договором (контрактом) товару, видається відповідними державними структурами країни експорту (виробника).

Спеціальні митні зони – на території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу; статус і територія зазначених зон встановлюється Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Спеціальні митні режими – Україна може укладати з державами двох та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб’єктів господарської діяльності цих держав.

Спеціально виготовлене сховище (тайник)– сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємкості та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

Субсидія– грошова або натуральна допомога, яка надається, переважно, державою юридичним та фізичним особам за рахунок держбюджету.

Супутні матеріали – матеріали, що використовуються у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів і безпосередньо контактують з цими продуктами, але самі непридатні для споживання.

Тимчасове ввезення на митну територію України та тимчасове вивезення – ввезення товарів та інших предметів на митну територію України за умови зворотного вивезення за межі України та вивезення з митної території України товарів чи інших предметів за умови їх зворотного ввезення.

Товар– це продукція, послуги та роботи, які переміщуються через митний кордон України і підлягають купівлі, продажу або обміну.

Товаросупроводжувальні документи – документи що супроводжують партію товару від товаровідправника до товароотримувача та містять всі потрібні відомості про товар та умови зовнішньоторговельного договору (контракту), на підставі яких здійснюється прийом товару.

Торговельна країна – країна, на території якої зареєстровано юридичну або фізичну особу, з якою вітчизняна особа уклала зовнішньоторговельний договір (контракт).

Транзит – переміщення товарів під митним контролем через територію країни без їх використання між двома або в межах одного пункту на митному кордоні.

Транспортні засоби – будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовується виключно для переміщення громадян і товарів через митний кордон України і підлягають митному контролю та митному оформленню.

Туристи – громадяни, які перетинають митний кордон України з метою туризму індивідуально або у складі груп та особи, що повертаються з таких поїздок до місць постійного проживання.

Умови зовнішньоекономічного договору (контракту) – умови узгоджені контрагентами угоди до укладення договору. Вносяться до тексту договору (контракту), регулюють відносини сторін у разі виконання договору (контракту) та встановлюють взаємні вимоги, права, обов’язки.

Умови:

платежу – умови що визначають спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання платіжних зобов’язань на виконання вимог зовнішньоекономічного договору (контракту).

поставок – умови щодо способів транспортування, форми передачі та оплати поставлених товарів, способів страхування, строків поставок, відповідальність за збереження товару.

Уповноважена особа – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з пред’явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами і транспортними засобами.

Фактура – рахунок, виписаний продавцем на ім’я покупця, який засвідчує вартість товару та його кількість.

Фактурна вартість – зазначається у рахунку-фактурі та визначає вартість товару без урахування витрат, пов’язаних з його доставкою.

Фінансова гарантія – спосіб забезпечення виконання зобов’язань перевізника щодо вивезення товарів за межі митної території України.

Фітосанітарний контроль – контроль експорту та імпорту товарів рослинного походження.

Форс – мажорні обставини – стихійні лиха, воєнні дії втручання збоку влади тощо, що підтверджує ТПП відповідної країни.

Характер угоди – зміст зовнішньоторговельної операції з урахуванням виду і форми оплати та переходу права власності на товар, застосовується для укладення класифікатора угод, що використовується в разі заповнення ВМД.

Ціна:

базисна – визначає вартість товару певного сорту, якості, хімічного складу, пов’язана з умовами поставки товару і може включати, крім вартості товару, вартість страхування, транспортування, складування та інших витрат, пов’язаних з його доставкою до певного географічного пункту (базисного пункту).

договірна, контрактна – ціна, зафіксована у договорі купівлі-продажу та узгоджена контрагентами угоди.

Ціна фактурна – ціна, що засвідчена у фактурі-рахунку на поставлений товар.

Штрафні санкції – примусові заходи щодо стягнення платежів за порушення договірних (контрактних) зобов’язань.

Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін – повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (№ рахунку, назва банку) сторін.

Якість – сукупність техніко-економічних, експлуатаційних, соціальних та інших властивостей товару, що забезпечує його здатність задовольнити потреби споживачів.

2. Законодавство України з питань митної справи.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом , то застосовуються правила міжнародного договору.

Запитання для самоперевірки

1. З чого складається законодавство України з питань митної справи?

2. Хто такі громадяни – резиденти та громадяни - нерезиденти?

3. Що таке митна декларація ?

4. Що таке митне забезпечення ?

5. Хто такий декларант?

Література

1.Митний Кодекс України.

2.А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна “Основи митної справи в Україні” Київ 2004 р.

 

 

Самостійна робота №2.

Тема: Історія розвитку митної справи в Україні

Вивчення питань цієї теми, визначених для самостійної роботи, слід починати з ознайомленням з історичними, законодавчими і монографічними матеріалами, що характеризують передумови виникнення, розвитку, перспективи і вдосконалення митної справи в Україні.

Історію виникнення митної політики і митних відносин слід вивчати, користуючись рекомендованою літературою, матеріалами енциклопедій, законодавчим актами, літописними та літературними пам’ятками і науковими працями істориків та економістів.

Вивчаючи історію митної справи України, студенти повинні досконало засвоїти основні етапи її розвитку, починаючи з передумов виникнення митної справи.

Слід засвоїти організацію та діяльність митних органів на всіх етапах розвитку митної політики і митної справи, перспективи та вдосконалення митної системи України.

Слід засвоїти організацію та діяльність митних органів на всіх етапах розвитку митної політики і митної справи, перспективи та вдосконалення митної системи України. Вивчення історії митної справи допоможе студентам глибше усвідомити і засвоїти процеси її формування та розвитку, підвищити професіоналізм і культуру в роботі, допоможе професійно вирішувати поставленні завдання.