Порядок укладання договору.

ЕТАПИ УКЛАДАННЯ ЕКСПОРТНОЇ УГОДИ.

Порядок укладання договору регулюється статтями 14-24 Віденської конвенції 1980 р “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів ” і складається з декількох основних етапів.

 

	ІІІ Направлення покупцеві пропозиції на його запит з переліком конкретних умов майбутнього контракту або проформи контракту
	ІVУчасть у торгах шляхом поданная тендеру організаторам торгів
	VУчасть у торгово-промислових виставках, ярмарках різних рівнів.
	VІ Направлення потенційному покупцеві комерційних пропозицій, протоколу намірів тощо.
	VІІУчасть у рекламних компаніях різного спрямування, видання каталогів тощо.
		VІІІНаправлення проформи контракту певному покупцеві як результат узгодження умов контракту на попередніх переговоорах.

Оферта- пропозиція про укладання договору, що містить його істотні умови.

Оферта повинна задовольняти двом вимогам:

- містити в собі всі істотні пункти передбачуваного договору;

- бути адресованою конкретній особі або невизначеному колу осіб при умові можливої індивідуалізації одного або декількох із них, бажаючих прийняти пропозицію.

В останньому випадку має місце так звана публічна оферта. При відсутності однієї із зазначених вимог пропозиція про укладання договору не приймається.

На практиці часто зустрічаються звернення до публіки або окремих осіб, які не мають сили оферти. Їх слід розглядати як запрошення

до переговорів з приводу укладання договору. Сюди відносять різні форми реклами (каталоги, буклети) та оголошення. Вони не пов’язують осіб, що розповсюджують дану інформацію, будь-якими юридичними зобов’язаннями по укладанню договору.

За своїм змістом акцепт повинен відповідати умовами, що сформульовані в пропозиції укласти договір .Відповідь на оферту, яка має за мету служити акцептом, але містить доповнення, обмеження або інші зміни, є відхилення оферти та представляє зустрічну оферту.

Договір купівлі –продажу вважається укладеним, коли дві сторони- експортер та імпортер - дійшли згоди в торговельній угоді за всіма її істотними умовами, до яких, як правило відносяться ціна, оплата (форма платежу, валюта ціни, валюта платежу та курс валюти), якість товару, методи визначення якості товару, гарантії та рекламації, страхування, транспортні умови, порядок врегулювання спірних питань.

Місцем укладання договору згідно із законодавством багатьох країн світу вважається місце отримання акцепту, але в країнах

“загального права” діє так звана “теорія поштової скриньки”, в силу якої місцем укладання договору вважається та країна, звідки відправлено акцепт.

Під виконанням договору розуміють здійснення кредиторами прав та виконання боржником зобов’язань, що виникли із укладеної угоди. Головним принципом, що лежить в основі виконання договору, є принцип належного виконання зобов’язань. Виконання договору повинно бути чітким та точним. При відхиленні від умов договору інша сторона має право подати позов про збитки внаслідок порушення договору, а в окремих випадках може вважати договір припиненим.

4.Зміст зовнішньоекономічного контракту.

Предметом належного виконання зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу є товар, про що в договорі зазначено: “Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю та описом відповідає вимогам договору та який упакований відповідно до умов договору ”.

Покупець відповідно повинен сплатити ціну за товар та прийняти поставку товару, як це було обумовлено в договорі.

Під строком поставки товару розуміють момент, коли продавець зобов’язаний передати товар у власність покупця. Обумовлена в контракті кількість товару може бути доставлена одноразово або частинами. При одноразовій поставці встановлюється один строк поставки, а при поставці по частинам в контракті зазначаються проміжні строки поставки.

Строк поставки може бути встановлений шляхом визначення кількості днів, тижнів, місяців, а якщо в контракті не обумовлено строк поставки товару, то продавець повинен поставити товар “в розумний строк після укладання договору”.

Положення про умови дійсності договору в загальному вигляді включають в себе:

- наявність угоди між сторонами;

- дотримання належної форми договору;

- дотримання дієздатності сторін договору;

- стан дієздатності сторін договору;

При недотриманні однієї із зазначених умов договір вважається недійсним.

 

5.Структура зовнішньоекономічного контракту.

Як зазначалося вище, зміст договору складають умови, за якими досягнута угода. Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові. Істотними визнаються умови, які є необхідними та достатніми для укладання договору. До них відносяться умови про предмет договору. Без нього неможливий договір купівлі-продажу, постачання, перевезення тощо. Крім того, істотними визнаються умови, необхідні для договорів певного конкретного виду. Наприклад, договір страхування недійсний без визначення сторонами спільної господарської або іншої мети. Нарешті, сторони договору можуть визнати істотними такі умови, на яких наполягала одна з сторін (наприклад, наявність тієї або іншої упаковки (тари ) за договором купівлі-продажу або постачання).

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для останніх виділені 13 істотних умов.

1.Назва договору, дата та місце його складання.

2.Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін (контрагентів), що використовується в тексті договору; посилання на документи, на підставі яких діють сторони.

3.Предмет договору. Предмет контракту, як правило, містить завжди повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, тобто так, як він іменується в міжнародній торгівлі. Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності СНД застосовується в державах – учасниках Співдружності Незалежних Держав для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення ведення статистичного обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару. При необхідності технічні умови або специфікації можна винести в додаток до контракту, зробивши посилання, яке посилання є невід’ємною частиною контракту. Додаток повинен бути підписаний також як і контракт і тими ж особами.

4.Кількість та якість товару. В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставлено та в яких одиницях вимірюється товар ), а також якісні характеристики.

5.Базисні умови поставок (приймання – передачі виконаних робіт або надання послуг).В даному розділі визначається:

- вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватись поставка товару;

- базисні умови поставки (правила “Інкотермс”);

- строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).

Якщо предметом договору є роботи або послуги, то вказують умови та строк приймання –здачі виконаних робіт або наданих послуг.

6.Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів.

Якщо за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марка, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортується або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в доларах США.

7.Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань.

8.Умови приймання –передачі товару (робіт, послуг).Визначається місце фактичної передачі товару, сірки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання –передачі товарів проводиться:

а) за кількістю,

б ) за якістю.

9.Пакування та маркування.

10.Форс- мажорні обставини.

Форс-мажорні обставини - це не передбачувані та не переробні події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов’язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з боку влади, страйки).

Відповідно до Конвенції ООН “Про договори міжнародної купівлі продажу товарів” (м.Відень,1980 р) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності по цих обставинах поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода.

Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з’явилися ці обставини.

11.Санкції та рекламації. Встановлюється види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред’явлення рекламації (у вигляді акту) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов’язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів ; в) строки рекламації; г) способи врегулювання претензій.

12.Арбітраж. Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.

13.Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку).

При необхідності включаються додатковий розділ .В ньому рекомендується зазначити кількість примірників договору (контракту) та мову укладання.

Самостійна робота № 8

Тема:Особливості укладання та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності.

Вивчення питань цієї теми, визначених для самостійної роботи, слід розпочати з ознайомлення з валютно - фінансовими умовами зовнішньоекономічного контракту та порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

На сьогодні в Україні діє облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).Реєстрацію і облік зовнішньоекономічних договорів здійснюють Міністерство економіки України і уповноважені ним органи.

Студентам необхідно усвідомити порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), який здійснюється відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.