Завдання

170.Громадянин США Річардс Д. звернувся до місцево­го суду із заявою про усиновлення неповнолітнього Ігнатенка С, вихованця будинку дитини (Україна), у якій зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального ро­звитку дитини та її лікування.

Рішенням місцевого суду, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду, в задоволенні заяви Річардсу Д. відмовлено.

Відмовляючи громадянину США в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей

не має, самостійно утримувати і виховати дитину він неспро­можний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подаль­шому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбут­ньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити су­ду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дити­ні необхідна повноцінна сім'я, тобто сім'я, яка складається з обох батьків.

У касаційній скарзі порушується питання про скасуван­ня постановлених у справі судових рішень з направленням її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріа­льного та процесуального права, а висновок щодо неможливос­ті задовольнити заяву суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.

Визначте процесуальні права та обов'язки іноземних осіб. Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція? Ви­значте підсудність даної справи. В чому полягає особливість надання документів громадянами інших держав?

171. Представник канадської корпорації "Даньян Інтер-нешнл Інк" (далі - корпорація) 12 січня 2010 р. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасу­вання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 жовтня 2009 р.

Ухвалою судді цього суду 20 січня 2010 р. клопотання корпорації було залишено без руху на підставі ст. 121 ЦПК у зв'язку з несплатою державного мита. Заявнику було надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для сплати державного мита, до 30 січня 2010 р. і роз'яснено, що у випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися непода-ним та повернено заявнику.

Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були, ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 7 лютого 2010 р. клопотання корпорації було визнано непода-ним і повернено заявнику.

Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її скасувати й розглянути клопотання по суті, посила­ючись на те, що вимоги судді щодо сплати державного мита в розмірі 50 % арбітражного збору не ґрунтуються на законі.

Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстан­ції? Якій порядок подачі клопотання?

172. У листопаді 2009 р. Федіна І.А. звернулася до суду з позовом до спільного підприємства Автомобільний Дім "Україна Мерседес-Бенц" (далі - СП) про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди, в якому зазначила, що в січні 2009 р. на підставі договору купівлі-продажу від 6 жовтня 2008 р. вона отримала в СП автомобіль марки "Мер-седес-Бенц-8500Ь".

Після початку експлуатації придбаний автомобіль з лю­того 2009 р. до жовтня 2009 р. більше десяти разів ремонтував­ся у відповідача. Посилаючись на те, що вона придбала автомо­біль неналежної якості, позивачка просила суд розірвати дого­вір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача на її користь збитки та моральну шкоду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської об­ласті від 15 травня 2010 р. позов задоволено, договір купівлі-про­дажу автомобіля розірвано, приведено сторони в первісний стан.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 5 серпня 2010 р. рішення Вишгородського районного суду в ча­стині стягнення моральної шкоди та виплат на оплату юридич­ної допомоги змінено.

У поданій касаційній скарзі генеральний директор СП просить скасувати постановлені судові рішення у зв'язку з по­рушенням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція встановила наступне.

Вирішуючи справу, суди першої і апеляційної інстанції вважали, що продавцем автомобіля неналежної якості є відпо­відач - СП, виходячи з того, що позивачка йому замовила за­значений автомобіль; СП є генеральним представником акціо­нерного товариства "Даймер Крайслер АГ" (Німеччина, Штутт-гарт; далі - AT) в Україні з продажу та сервісу автомобілів "Ме-

рседес-Бенц"; його менеджер прийняв замовлення на автомо­біль і передав позивачці текст договору купівлі-продажу з AT, який вона підписала; оформлення та супроводження автомобіля здійснювало СП.

Проте згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації України СП як генеральне представництво "Даймер Крайслер АГ" в Україні не зареєстро­вано, а в статуті СП зазначено, що учасниками спільного під­приємства є: Автомобільний Дім "Україна - Мерседес-Бенц", AT "Українська автомобільна корпорація" та AT "Авантрейд".

Визначте цивільну процесуальну дієздатність СП. Ви­значте належного відповідача. Визначте підсудність цієї спра­ви. Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?

173. У вересні 2009 р. Григоренко О.С. звернувся до су­ду із позовом до П. Владі про зміну прізвища народженої у шлюбі з відповідачкою дочки Наталії, зареєстрованої під прі­звищем Григоренко, про що свідчить запис у свідоцтві про на­родження дитини.

У 2008 р. відповідачка змінила своє прізвище і прізвище доньки - Григоренко на Владі. їхня донька досягла чотирнадця­тирічного віку та згодна змінити прізвище Владі на Григоренко, проте відповідачка не надає на це своєї згоди.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 9 червня 2010 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного су­ду Одеської області від 26 листопада 2010 p., позов Григоренка О.С задоволено.

У касаційній скарзі відповідачка просить скасувати ух­валені у справі рішення, посилаючись на неправильне застосу­вання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна інстанція встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги та змінюючи прізвище не­повнолітньої, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дитина є громадя­нкою України, мешкає з позивачем, згодна змінити прізвище.

Однак у матеріалах справи наявні докази набуття 21 червня 2008 р. французького громадянства відповідачкою та її неповнолітньою дитиною, а також свідоцтво про народження Владі Н., в якому зазначено про її французьке громадянство.

Яке рішення повинен прийнятії суд касаційної інстан­ції? Визначте підсудність даної цивільної справи.

174. Страхова компанія АЮІ "ОФ Європе лімітед" (далі -іноземна Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Виноградівському районі (далі - ДШ) та Державної ви­конавчої служби Ужгородського управління юстиції Закарпат­ської області (далі - ДВС) про зняття арешту з майна і повер­нення його власнику. У заяві зазначалося, що 20 листопада 2008 р. у м. Мюнхені було викрадено автомобіль, який належав німе­цькій фірмі. Іноземна Страхова компанія сплатила колишньому власнику страхове відшкодування, і за законодавством Німеч­чини до компанії перейшло право власності на автомобіль.

Виноградівський районний суд Закарпатської області вироком від 14 травня 2009 р. конфіскував цей автомобіль як предмет контрабанди у Мирошниченка В.Д., який намагався на ньому перетнути митний кордон України. Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, іноземна Страхова компанія про­сила задовольнити позовні вимоги. Рішенням від 23 грудня 2009 р. цей же суд позов іноземної Страхової компанії до ДПІ та ДВС про зняття арешту з майна і повернення його власнику задовольнив.

Судова палата з цивільних справ апеляційного суду За­карпатської області ухвалою від 23 серпня 2010 р. рішення ра­йонного суду скасувала і провадження у справі закрила, вихо­дячи з того, що суд першої інстанції розглянув спір між інозем­ною юридичною особою та українськими юридичними особа­ми, а такі спори відповідно до ст. 15 ЦПК та статей 12 - 16, 21 ГПК підсудні не загальним, а спеціалізованим судам.

У касаційній скарзі іноземна Страхова компанія просила ухвалу апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої ін­станції залишити без зміни, пославшись на неправильне засто-

сування судом норм процесуального права.

Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстан­ції? До юрисдикції якого суду належить дана справа?

175.Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) з
Мироненка А.С., який проживає в Україні, стягнено аліменти
на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії
в сумі 576 естонських крон (149 гри).

Талліннський міський суд звернувся з клопотанням до­зволити примусове виконання на території України його рішен­ня в частині стягнення державного мита.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва клопо­тання було задоволено, дозволено примусове виконання на те­риторії України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стяг­нення з Мироненко А.С. 149 грн на рахунок Талліннського по­даткового департаменту.

В апеляційній скарзі Мироненко А.С. поставив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Кон­ституції України і порушує його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.

Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського мі­ського суду про стягнення аліментів з Мироненка вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.

Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для від­мови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?

176.Рішенням Серафимовицького районного суду Вол­
гоградської області Російської Федерації від 8 червня 2009 р. на
користь Діденко А.Н. з Діденка Я.С було стягнено щомісячно
по 1400 руб., починаючи з 17 квітня 2009 р. до 9 серпня 2009 p.,
а також на утримання дочки Л., 2003 р. народження, аліменти в
розмірі 1/4 всіх видів заробітної плати, починаючи з 17 квітня
2009 р. і до повноліття останньої, додаткові витрати для прид-

бання ортопедичного взуття для неї в сумі 1921 руб. 27 коп. та 1580 руб. державного мита. Крім того, рішенням цього ж суду від 27 вересня 2010 р. з Діденка Я.С стягнено на користь Діде-нко А.Н. кошти на її утримання в розмірі 1450 руб., щомісячно, починаючи з 20 грудня 2010 р. до досягнення дочкою Л. 18 ро­ків, і 982 руб. державного мита.

Громадянка Російської Федерації Діденко А.Н. зверну­лася з клопотанням про виконання на території України зазна­чених рішень суду, оскільки боржник проживає в м. Львові.

Ухвалою місцевого суду м. Львова від 21 січня 2011 р. клопотання задоволено: дозволено примусове виконання на те­риторії України зазначених рішень Серафимовицького район­ного суду Волгоградської області Російської Федерації, стягую­чи з Діденка Я.С відповідні кошти за офіційним курсом НБУ на день виконання.

В апеляційній скарзі на зазначені судові рішення відпо­відач просив зупинити виконання ухвали суду до вирішення питання щодо умов їх виконання.

Апеляційний суд встановив наступне.

Постановляючи резолютивну частину ухвали, суд не врахував, що тверді грошові зобов'язання виникли з аліментних правовідносин і на території України вони мають виконуватись в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом НБУ. На підставі ухвали про дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду видається виконавчий лист, тому суд у резолютивній частині рішення повинен був визначити зазна­чені суми у гривнях за офіційним курсом НБУ щодо російсько­го рубля на день розгляду справи.

Чи підлягає скарга задоволенню?

177. До місцевого суду 22 вересня 2010 р. надійшло клопотання компанії "Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед" (далі -компанія) про дозвіл на примусове виконання рішення Міжна­родного комерційного арбітражного суду при Торгово-промис­ловій палаті України (далі - МКАС при ТППУ) від 16 серпня 2010 р. про стягнення з Народного Бюро (Посольства) Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії за-

боргованості в сумі 779 тис. 341 долар 82 центи США.

Ухвалою судді місцевого суду від 25 вересня 2010 р. у прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовле­но, тому що в рішенні МКАС при ТППУ йдеться про звернення стягнення на майно іноземної держави

На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника компанії, в якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання по суті.

Чи підлягає скарга задоволенню? Що означає судовий імунітет держави?

178. У лютому 2010 р. компанія "Транс Коммодітіз" (США) через Міністерство юстиції України і дипломатичні ка­нали звернулась до суду з клопотанням про визнання та вико­нання на території України наказу і рішення п'ятої палати в ци­вільних справах Земельного Суду м. Франкенталь (ФРН) відпо­відно від 7 та 20 червня 2009 р. про накладення арешту на май­но німецької фірми "Алекс Айрон Імпекс" у зв'язку з порушен­ням домовленостей щодо поставки вугільного концентрату.

Клопотання розглядалося судами неодноразово. Остан­ньою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 р. у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалу оскаржила компанія "Транс Коммодітіз", яка просила її скасувати і направити справу на новий розгляд, оскі­льки суд не з'ясував усіх обставин, що мають значення для вирішення останньої: не виконав указівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 22 вересня 2010 p., щодо додержання процесуальних норм; не взяв до уваги право­вої угоди між СРСР і ФРН від 4 грудня 1956 p.; неправильно за­стосував ст. 415 ЦПК; порушив вимоги статей 60, 151-153, 212 ЦПК, а_тому необгрунтовано відмовив у задоволенні клопо­тання. Позивач указав також на те, що суд безпідставно не за­стосував принципи взаємності та звичай, визнані в міжнарод­ному праві.

Назвіть умови визнання та виконання рішень іноземних су­дів. Назвіть види судових доручень. Чи підлягає скарга задоволенню?

Тема 32. Конвенційний механізм захисту