рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Химия
/
Фізико-механічні властивості та технологічні вимоги.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Фізико-механічні властивості та технологічні вимоги.

Фізико-механічні властивості та технологічні вимоги. - раздел Химия, ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ МЕХАНІКИ Навколишній світ та дисперсні системи Згідно З Вимогами Дсту Бв.2.7-2005 “Емульсії Бітумні Дорожні” Вони Повинні Ві...

Згідно з вимогами ДСТУ БВ.2.7-2005 “Емульсії бітумні дорожні” вони повинні відповідати наступним вимогам (табл. 10.8).

Емульсії повинні бути стійкими при транспортуванні, тобто не повинно ставатися розділення емульсії на бітум і воду.

Глибина проникності, температура розм’якшеності і розтяжність бітуму, який виділений з емульсії, не повинні змінюватися більш, ніж на 15% від значень відповідних показників бітуму, який використовувався для виробництва емульсії.

Для виконання ролі в’яжучої речовини в дорожніх матеріалах або захисних покриттях бітумні емульсії повинні бути повернені у попередній стан у вигляді безперервної бітумної плівки.

Таблиця 10.8

№ п/п

Найменування показника

Норма для емульсії марки

Метод випробувань

ЕК-Ш, ЕКМ-Ш

ЕК-С, ЕКМ-С

ЕК-П, ЕКМ-П

ЕА-Ш, ЕАМ-Ш

ЕА-С, ЕАМ-С

ЕА-П, ЕАМ-П

Зовнішній вигляд

Однорідна темно-коричнева рідина

Згідно з 9.2

Показник концентрації водневих іонів, рН

1,5-6,5

8,0-12,0

Згідно з 9.3

Однорідність по залишку, %, не більше – на ситі №014

0,5

Згідно з 9.4

Вміст бітуму з емульгатором, %

45-70

50-70

Згідно з 9.5

Умовна в’язкість, с, не більше: - при 20°С на апараті з діаметром отвору 3мм або - при 25°С на апараті з діаметром отвору 4 мм

Згідно з 9.6

Стійкість при зберіганні: залишок на ситі №014, %, не більше: - після 7 діб - після 14 діб

0,6 0,8

0,6 1,2

Згідно з 9.7

Зчеплення в’яжучого, виділеного з емульсії з поверхнею мінерального матеріалу, %, не менше

Згідно з 9.8

Змішуваність із сумішами зернових складів, так/ні

пористого

ні

так

ні

так

Згідно з 9.9

щільного

ні

так

ні

так

Коефіцієнт розпаду

80-220

221-260

більше 260

–

Згідно з 9.10

Примітка. Для катіонних емульсій допускається визначити один з показників п.8 «Змішуваність із сумішами зернових складів» або п.9 «Коефіцієнт розпаду».

Розпад емульсії на мінеральних матеріалах – складний процес, а його швидкість є функцією декількох факторів. Він залежить від природи емульгатора і його концентрації в емульсії, рН дисперсійного середовища, температури, в’язкості бітуму, дисперсності, природи мінерального матеріалу і ін. Як правило, процес розпаду емульсії пов’язаний з фізичною або хімічною адсорбцією емульгатора на мінеральному матеріалі. Схематично може бути представлений він на рис. 10.31.

Рис.10.31. Можливі стадії розпаду катіонних бітумних емульсій

Для іоногенних емульгаторів адсорбція носить полярний характер.
Мікрочастини поверхні, що несуть визначений заряд, адсорбують протилежно заряджені іони. Радіус іонів, як відомо, впливає на здатність адсорбуватися. Чим більше радіус іону, тим менше при одному і тому ж заряді його
гідратація. Наявність гідратної оболонки зменшує електричну взаємодію. Тому ПАР, іони яких сильно гідратовані, як правило, утворюють повільнорозпадні емульсії.

Якщо до складу мінерального матеріалу входять лужні і лужньо-земельні основи і їх солі, волога поверхня мінералу має позитивний заряд і дає лужну реакцію. Такі матеріали називаються лужними. Позитивний знак заряду цих матеріалів у водному середовищі обумовлений дисоціацією або гідролізом солей і основ, що входять до їх складу.

Якщо матеріали вміщують різні кременеві сполуки, волога поверхні має негативний заряд; матеріали і у воді дають кислу реакцію, і тому вони називаються кислими.

При обробці основних матеріалів аніонною емульсією, а кислих
катіонною, іони мінерального матеріалу притягують частинки бітуму, вступають у взаємодію і утворюють нерозчинні органічні сполуки, що сприяють адгезії в’яжучого до поверхні мінеральних матеріалів (рис. 10.32).

Рис.10.32. Схема взаємодії мінеральних матеріалів з емульсіями: а – катіонної емульсії з кислим мінеральним матеріалом; б – аніонної емульсії з основним мінеральним матеріалом

При обробці основних матеріалів катіонною емульсією, а кислих – аніонною поверхня мінерального матеріалу і частинки (краплі) в’яжучої речовини мають однаковий знак заряду, що перешкоджає їх зближенню і отже і взаємодії. Плівка в’яжучого, що утворена у результаті розпаду емульсії, не закріплюється на поверхні мінерального матеріалу і легко зміщується водою. Це явище найбільш характерно для аніонної емульсії і кислих мінеральних матеріалів.

При обробці основних матеріалів катіонною емульсією в деяких
випадках у результаті складних хімічних реакцій можливо утворення нових комплексів і сполук, що забезпечують адгезію в’яжучого до поверхні мінеральних матеріалів незалежно від наявності однойменних зарядів.

Добре зчеплення в’яжучого із аніонної емульсії з вологими матеріалами кислих порід досягається використанням різних активаторів, що міняють знак заряду на поверхні мінеральних частинок і що утворюють при взаємодії з емульсією нерозчинні органічні сполуки. Найбільш розповсюдженою активною домішкою є вапно, що утримує не менше 70% СаО.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ МЕХАНІКИ Навколишній світ та дисперсні системи

ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ФІЗИКО ХІМІЧНОЇ МЕХАНІКИ... Навколишній світ та дисперсні системи... Фізико хімічна механіка як наукова дисципліна її задачі...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Фізико-механічні властивості та технологічні вимоги.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Навколишній світ та дисперсні системи
Навколишній світ існує багато в чому завдяки існуванню тіл, що створені сполученням, злипанням, зростанням найтонших часток (їх коагуляції) або, навпаки, здатності цих часток знаходитись у завислом

Дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем з позицій фізико-хімічної механіки композиційних матеріалів
1.3.1. Дисперсними (мікрогетерогенними) системами називаються системи, що складаються з двох чи декількох фаз, одна з яких представлена окремими дрібними часточка

Особливості властивостей колоїдних систем
1.4.1. Всі колоїдні системи здатні розсіювати світло (опалесціювати). Якщо через колоїдну систему пропустити пучок проміння, що сходиться, поставивши між джерелом світла

Короткий історичний огляд
Перша робота, яка згодом послужила народженню фізико-хімічної механіки, відноситься до 1928 р. і пов'язана з адсорбційним пониженням міцності твердих тіл. П.О. Ребіндер встановив, що розколювання н

Поверхнева енергія і її природа
Поверхневі шари на межах тіл поводяться абсолютно інакше, ніж в об'ємі кожного граничного тіла.

Змочування і набухання
Явище змочування спостерігається на межі розділу трьох фаз, одна з яких звичайно є твердим тілом (3), інша рідиною, наприклад водою (1) і третя газом (2) (рис. 2.3). При неповному змочуванні рідка

Спонтанні процеси на межі розділу фаз
З термодинаміки відомо – система знаходиться в стійкій рівновазі, якщо її вільна енергія мінімальна в даних умовах: F = Fmin (2.21) Якщо над

Теорія мономолекулярної адсорбції Ленгмюра
Розглянуто на прикладі газ – тверде тіло – Г/Т. Передбачається: тверда поверхня однорідна, тобто активні центри поверхні мають залишкові валентності і здатні зв'язати кожний по одній молек

Полімолекулярна адсорбція
Поряд з ізотермою адсорбції, що наведено на рис. 3.3, часто на практиці зустрічаються ізотерми без прямолінійної ділянки, що паралельна осі абсцис і відповідає насиченню поверхні адсорбенту молекул

Рівняння Гіббса. Двомірний тиск
Величина адсорбції Г (моль∙см-2) визначається як надлишок маси даного (адсорбованого) компонента, що припадає на одиницю площі поверхневого шару:

Правило Дюкло-Траубе
Адсорбція та орієнтація молекул поверхнево-активних речовин на поверхні розділу фаз – це самовільні процеси, що приводять до мінімуму вільної енергії системи. Знаходячись

Адсорбція на межі тверде тіло – розчин
Кількість речовини a, молекулярно адсорбованої з розчину, обчислюють за рівнянням (3.16.): (3.16)

Правило зрівнювання полярності П.О. Ребіндера.
Відповідно до цього правила речовина С може бути сорбованою на поверхні розподілу фаз А і В, якщо вона в результаті своєї присутності в поверхневому шарі буде вирівнювати різницю полярності цих фаз

Склад і фізико-хімічна природа ПАР
Речовини, що при розчиненні навіть у дуже малих концентраціях здатні різко знижувати поверхневий натяг розчинника, називають поверхнево-активними речовинами (ПАР), а їх властивість знижувати поверх

Класифікація ПАР за хімічною будовою
У хімічному відношенні ПАР розділяють нанеіоногенні і іоногенніречовини. Молекули неіоногенних

А. Мила карбонових кислот
1. Карбоксильна група пов’язана безпосередньо з гідрофобним радикалом. Надалі розподілення залежить від характеру гідрофобного радикала (наприклад, мила жирних кислот, каніфольні мила і ін.).

Катіоноактивні ПАР
Катіоноактивні ПАР підрозділяються на наступні основні групи: аміни різного ступеня заміщення і четвертичні амонієві основи, азотвмісні основи (гуанідини, гідрадини, гетероциклічні сполуки і т. ін.

Класифікація ПАР за механізмом дії
За механізмом дії ПАР поділяються на чотири основні групи: 4.5.1. До першої групи відносяться речовини, поверхнево-активні на границі рідина – газ, і насамперед

Використання ПАР в техніці
На даний час ПАР широко використовують у багатьох галузях господарства. Наприклад, у текстильній і паперовій промисловості, у виробництві косметики, фармацевтичних, бактерицидних, фунгіцидних і зас

Будова колоїдних міцел
Частки дисперсної фази ліозолів несуть на своїй поверхні заряд, що обумовлений наявністю на їх поверхні подвійного електричного шару, який представляє собою тонкий поверхневий шар із просторово роз

Стійкість і коагуляція дисперсних систем
Існує два поняття – агрегативна і кінетична нестійкість дисперсних систем. Агрегативна нестійкість виявляється в самовільному утворенні агрегатів з часток дисперсної фази системи з наступним їхнім

Молекулярно-адсорбційна стабілізація дисперсних систем
У неполярному дисперсійному середовищі частки дисперсної фази позбавлені електричного заряду. Електричний фактор стабілізації відсутній. Між дисперсними частками діють тільки сили взаємного притяга

Процеси стабілізації дисперсних систем і їхня роль у техніці
Типові колоїдні системи чуттєві до дії електролітів. Однак при введенні в них незначних концентрацій високомолекулярних речовин і утворенні на поверхні часточок відповідного ад

Поняття про структурно-механічні властивості
Найважливіші властивості фізичних тіл, насамперед твердих тіл, їх механічні властивості: в'язкість, пружність, пластичність, міцність. Вони визначають здатність тіл чинити опір руйнуванню під дією

Загальні відомості про структуроутворення в дисперсних системах
Згідно з уявленнями П.О. Ребіндера, структури в колоїдних і мікрогетерогенних системах можна розділити на коагуляційні (тиксотропно-оборотні) і конденсаційно-кристалізаційні (необоротно руйнуються)

Деформації і течії
Реологія – наука про деформації і течії різноманітних реальних тіл. Реологія – це наука про поведінку матеріалів (систем, тіл) з вра

Методи реологічного моделювання
Для характеристики тіл з комплексними властивостями використовують класичний для реології спосіб механічного моделювання. Структурними елементами реологічних моделей є пружина, поршень (або куля) т

Методика побудови реологічних кривих
В'язкість можна вимірити при постійному крутильному моменті (постійне навантаження), прикладеному до однієї з поверхонь, чи при постійній швидкості обертання однієї з поверхонь

Моделі і рівняння течії структурованих дисперсних систем
У світлі молекулярно-кінетичних уявлень процес течії структурованих рідин, на відміну від ньютонівських, складається з декількох елементарних актів. Якщо немає зовнішньої зрушувальної сили, тиксотр

Основні закономірності кінетики кристалізації нової фази з пересичених розчинів і фазовий склад цементного каменю
В ідеалізованому випадку процеси кристалізації складаються з послідовно елементарних актів виникнення зародків нової фази і їхнього росту. Теорія виникнення зародків кристалізації дана в п

Формування структури цементного каменю
За сучасними поглядами, у початковий період (перша стадія гідратації) при змішуванні цементу з водою в процесі гідролізу трикальцієвого силікату виділяється гідроксид

Фізичні основи ущільнення і формозміни бетонних сумішей
Свіжоприготовлена бетонна суміш має пухку нестабільну структуру з високою пористістю (П0 до 15%) і значним об'ємом залученого повітря (особливо при низькому водоутриманні суміші). Необхі

Основні параметри вібраційного ущільнення бетонної суміші
Ущільнення суміші як пружньов’язкопластичного тіла може відбутися, якщо енергетичні параметри зовнішніх впливів достатні для подолання граничного опору зсуву бетонної суміші. При відповідності пара

Вібродиспергування та виброперемішування суміші
Вібродиспергування. Робота, що необхідна для руйнування твердого тіла, не залежить від того, яка машина буде використана для подрібнення. Роботу руйнування можна підраховувати

Шляхи інтенсифікації ущільнення сумішей
9.4.1. Принциповий зміст процесу перемішування сумішей Технологія виробництва асфальтових та дьогтевих бетонних сумішей і бетонів складається з двох осно

Бітумополімерні в’яжучі і асфальтобетони на їх основі
Органічні в'яжучі речовини являють собою групу природних чи штучних термопластичних твердих, в’язкопластичних чи рідких речовин, що складаються із суміші органічних, від

Склад, структура і властивості нафтових дорожніх бітумів
Під терміном «бітум» розуміють суміш рідких, напівтвердих чи твердих сполук вуглецю і водню, що містять у невеликій кількості кисень-, сірку- й азотовмісні речовини і метали, а також значну кількіс

Галузь застосування.
10.3.1. Визначення. Склад. Класифікація. – Дорожні бітумні емульсії являють собою дисперсні системи з двох не розчинних одна в одній рідин. Перша

Бітумні емульсії – мікрогеторогенні дисперсні системи
Дослідники розглядають емульсію як дисперсну мікрогетерогенну стабілізовану систему рідина – рідина. У емульсії виділяють дві фази: дисперговану (переривну) і диспергуючу (або непереривну). На пове

Технологія виробництва
Процес утворення емульсії складається з розподілення однієї рідини в іншій і утворення стійких крапель при наявності ПАР у системі, яка знижує поверхневий натяг середовища. Рідина з низьким поверхн

Технічна характеристика триступеневого диспергатора
Продуктивність, м3/с (т/ч) …………………………16,7×10-4 (5) Ширина робочих зазорів, мм ……………..……….0,5 – 4 Частота обертання вала, хв-1

Приготування аніонної і катіонної емульсій.
Температуру бітуму і розчину емульгатору визначають таким чином, щоб сума цих двох температур не перевищувала 2000С. В противному випадку може відбутися закипання суміші бітуму і розчину

Галузі застосування.
Таблиця 10.9 Клас емульсії Вид роботи ЕА - Ш ЕАМ – Ш Доглядання за свіжоукладеним цементобетоном і цементогрун

Водостійкість асфальтополімербетонів
Використання бітумів, що модифіковані полімерами (БМП) у промислово розвинених країнах набирає усе більш широкі масштаби. Близько 10 % всіх застосовуваних у дорожньому будівництві бітумів модифікую

Роль матриці асфальто- і дьогтебетону у формуванні властивостей бетонів
Структура асфальто- і дьогтебетону - багатокомпонентного, полідисперсного, композиційного матеріалу, характеризується кількістю, формою, співвідношенням зерен різної крупності, складом, структурою

Дьогтебетон
Дьогтебетон – це штучний будівельний матеріал, одержуваний ущільненням перемішаної до однорідного стану при оптимальній температурі суміші дьогтю, щебеню, піску і мінерального поро

Асфальтобетон
Відповідно до ДСТУ Б В. 2. 7 – “Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний” асфальтобетонні суміші підрозділяються на щебеневі, гравійні і піщані. За температурою уклад

Утомленісна довговічність асфальтобетонів і роль агресивних середовищ
Довговічність – здатність матеріалу забезпечувати працездатність конструкції при заданих режимах експлуатації. Довговічність – це узагальнена властивість матеріалу, яка може характ

Дьогтебетони і асфальтобетони з комплексно-модифікованою мікроструктурою
Властивості бетонних сумішей на органічних в’яжучих, що призначені для будівництва конструктивних шарів нежорстких дорожніх одягів, визначаються насамперед якістю органічного в’яжучого і процесами

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Баженов Ю.М. Технология бетона. – М.: Высш. шк., 1987.– 415 с. 2. Берлин А.А., Басин В.Е. Основы адгезии полимеров. М.: Химия, 1969. – 319 с. 3. Братчун В.И., Золотарёв В.А. Мо