рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Готелі та інші місця для тимчасового проживання

Готелі та інші місця для тимчасового проживання - Конспект, раздел Туризм, Конспект лекцій з дисципліни Туристські ресурси України   Згідно З Функціональною Структурою Підприємств Готельного Гос...

 

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання у 2008 р. надавали 838 готелів, 25 мотелів, 5 готельно-офісних центрів, 8 кемпінгів, 50 молодіжних турбаз та гірських притулків, 189 гуртожитків для приїжджих та 480 інших місць для тимчасового проживання. Найбільш поширеними в Україні є готелі - 52,5% загальної кількості підприємств готельного господарства та інші місця для тимчасового проживання - 30,1%, які поряд з традиційними підприємствами готельного господарства, пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг з приймання, розміщення, харчування та обслуговування. В окремих регіонах, особливо у сезон відпочинку, інші місця для тимчасового проживання здатні розмістити та прийняти більше клієнтів, ніж основні. До їхнього складу входять сезонні бази відпочинку, літні будиночки, котеджі тощо, які здаються для тимчасового проживання під час відпускного періоду. У 2008р. налічувалось 345 таких підприємств, або 71,9% загальної кількості інших місць для тимчасового проживання. Найбільше їх у Херсонській (91), Миколаївській (69), Луганській (46), Дніпропетровській, Черкаській (22 у кожній) та Чернігівській (18) областях. У розподілі підприємств готельного господарства за типами третє місце займають гуртожитки для приїжджих. У 2008р. їх нараховувалося 189 одиниць з 11,6 тис. місць. Інші типи підприємств - такі як мотелі, готельно-офісні центри, кемпінги, молодіжні бази та гірські притулки, поширені в більшості країн і, враховуючи їхню місткість і функціональність, відіграють велику роль у розвитку галузі, в Україні практично не розвинуті.

В Україні найбільше готелів розташовано у м. Києві (9,8% загальної кількості готелів), Львівській (8,9%) та Дніпропетровській (7,0%) областях, Автономній Республіці Крим (6,8%), Донецькій (6,2%), Одеській (5,7%), Луганській (5,2%) та Чернігівській (4,6%) областях, що пов’язано з високим рівнем їхнього індустріального розвитку, наявністю центрів туристичних потоків або курортної місцевості.

Загальна місткість готелів України, починаючи з 1999 р. і включно до 2003р., постійно зменшувалась при використанні номерного фонду менше, ніж на третину. У 2004р. при підвищенні коефіцієнту використання простежується все ж зниження місткості готелів. Значне поліпшення ситуації простежується, починаючи з 2005р., ця позитивна тенденція зберігається до цього часу. У 2008р. загальна місткість готелів збільшилась порівняно з 2007р. на 1,9 тис. місць і склала 75,7 тис. місць. Середня місткість готелю у 2008р. не була досить високою і становила 90 місць, у той час як середня місткість інших місць для тимчасового проживання становила 141 місце, однієї молодіжної турбази та гірського притулку -110 місць.

Показник забезпеченості готелями визначається кількістю готельних місць на 1000 жителів. По Україні такий показник у 2008р. залишився на рівні 2007р. і становив 1,6 готельних місця на 1000 жителів, по Києву - 4,5 готельних місця проти 4,4 у 2007 р. Більша ніж у середньому по Україні була забезпеченість готелями на 1000 жителів в Автономній Республіці Крим - 4,1 готельних місця проти 3,7 у 2007 р., у м. Севастополі забезпеченість готельними місцями зали­шилась на рівні 2007 р. - 3,3 готельних місця, у Закарпатській, Львівській, Одеській, Волинській та Івано-Франківській областях показник забезпеченості готельними місцями незначно коливався порівняно з 2007р. і становив від 2,5 до 1,7 готельних місця.

У 2008р. у готелях країни налічувалося 42,2 тис. номерів (у 2007р. 41,0 тис), їхня житлова площа в цілому по країні проти 2007 р. збільшилася на 46,7 тис.м.кв. і становила 931,7 тис.м . Середня площа одного номеру становила 22,1 м.кв. (у 2007 р. - 21,6 м.кв.). Середня місткість номера по Україні у 2008 р. порівняно з 2007р. не змінилась і дорівнює 1,8, у Запорізькій, Донецькій, Кіровоградській, Харківській областях та м. Києві - від 1,5 до Закарпатській, Чернігівській Вінницькій, Рівненській, Тернопільській областях та Севастополі - від 2,0 до 2,1.

Для удосконалення обслуговування клієнтів готелі у 2008р. продовжували здійснювати діяльність щодо збільшення кількості номерів класу люкс, напівлюкс. Так, за 2008р. їхня кількість в цілому по Україні збільшилась порівняно з 2007р. на 830 одиниць, або на 9,7%, і становила 9,4 номерів, або 22,2% загальної кількості номерів у готелях України. Значно збільшилась кількість номерів класу люкс та напівлюкс у готелях Автономної Республіки Крим (на 144 одиниці від кількості цих номерів у 2007р.), Одеської (на 135), Львівської (на 116) та Закарпатської (на 104 одиниці) областей.

В Україні на даний час згідно з національним стандартом ДСТУ 4269: 2003 „Послуги туристичні. Класифікація готелів" передбачається розподіл готелів і мотелів на п'ять категорій (від однієї до п'яти „зірок"). На сьогодні, згідно з даними зі стандартизації, в Україні функціонують 6 п'ятизіркових готелів: „Прем'єр-Палац", „Софія-Київ" та „Опера (Інтерн)" у м. Києві, „Донбас-Палас" у м. Донецьку, „Україна" у м. Дніпропетровську та „Ортодос" у м. Одесі. Приїжджих обслуговують 51 чотиризірковий готель, 329 - тризіркових, двозіркових та однозіркових, решта - 452 готелі - не мають категорії. Така велика кількість „безкатегорійних" готелів пояснюється рядом причин: більшість з них не відповідають комплексу вимог до матеріально-технічного забезпечення, номенклатури та якості наданих послуг, рівня обслуговування; деякі отримали сертифікат лише на безпеку проживання; ряд готелів проводять поточний або капітальний ремонт та реконструкцію або знаходяться у стадії ліквідації; новозбудовані готелі ще не встигли одержати категорію; значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, у яких немає потреби в отриманні сертифікату „зірковості", оскільки це вимагає значних фінансових витрат.

На жаль, на даний час стан більшості об'єктів готельного сервісу залишається на рівні, далекому від світових стандартів, перелік додаткових послуг вітчизняних готелів значно скромніший, ніж у більшості готелів Європи, які пропонують своїм клієнтам понад 80 найменувань додаткових послуг. Трохи менше трьох чвертей (74,5%) загальної кількості готелів мали у своєму складі такі об'єкти сервісу, як ресторани, кафе та бари. Найбільше закладів харчування, як і у 2007 р., діяло при готелях м. Києва - 104 одиниці, або 16,7% загальної кількості усіх ресторанів, кафе та барів, що функціонували при готелях України, Львівської області - 73, або 11,7%, Автономної Республіки Крим - 69, або 11,1%, Донецької - 46, або 7,4%, Одеської - 43, або 6,9% та Закарпатської - 35, або 5,6% областей. Практично у кожному готелі майже половини регіонів України функціонував ресторан, кафе та бар. Заклади харчування мав на своєму балансі кожен другий готель Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької і Черкаської областей, кожен третій готель Дніпропетровської та Запорізької областей був оснащений одним із закладів харчування, хоча б один ресторан, кафе та бар функціонував у кожному четвертому готелі Рівненській області. Поряд з цим, готелі декількох регіонів практично не забезпечені закладами харчування, так ресторан, кафе чи бар налічував лише кожен 9 готель Луганської та кожен 10 готель Чернігівської областей.

Трохи більше третини готелів (34,8%) мали автостоянки, а трохи більше половини (56,0%) - сауни та пральні. Значна кількість автостоянок діяла при готелях Автономної Республіки Крим - 33, або 11,3% загальної кількості автостоянок, розташованих при готелях, м. Києва -29 одиниць, або 9,9%, Львівської - 26, або 8,9% та Одеської - 25, або 8,6% областей. Найкраще забезпечені автостоянками готелі Закарпатської, Запорізької, Сумської, Харківської, Хмельницької та Черкаської областей, у цих областях автостоянки мав практично кожен другий готель. Поряд з цим у деяких регіонах на території готелів не передбачено місця, обладнаного під автостоянки, тому лише кожен 7 готель Дніпропетровської, Луганської та Чернігівської областей та кожен 8 готель Рівненської області мав такі об'єкти. Значна кількість саун та пралень функціонувала у готелях Автономної Республіки Крим - 64, або 13,6% загальної кількості саун та пралень, що надавали послуги в готелях, м. Києва - 52, або 11,1%, Львівської - 41, або 8,7%, Донецької - 39, або 8,3%о та Закарпатської - 36, або 7,7% областей. Поряд з цим у готелях деяких регіонів сауни та пральні практично відсутні, так лише кожен 5 готель Миколаївської, Рівненської та Хмельницької областей та кожен 9 готель Луганської області налічував такі об'єкти сервісу.

 

4.2.3 Санаторно-курортні установи

 

У 2008 році в Україні налічувалось 3 073 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис ліжок (місць). Найбільшу частку складають заклади відпочинку - 2284 (74,3%) на 298,7 тис. ліжкомісць, у тому числі: будинки і пансіонати відпочинку -302 (9,8%), бази та інші заклади відпочинку -1916 (62,4%), дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%), заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%). Санаторії - 789 (25,7%) на 162,8 тис. ліжкомісць, у тому числі: санаторії – 465 (15,1%), санаторії профілакторії – 262 (8,6%), пансіонати з лікуванням -53 (1,7%), курортні поліклініки і бальнеологічні лікарні - 9 (0,3%).

Поряд з цим протягом 2008 року не працювали з різних причин 542 заклади місткістю майже 46 тис. ліжок (місць), у тому числі: перебували на капітальному ремонті – 133, з причини відсутності коштів на експлуатацію закладу – 220, з причини відсутності дозволу СЕС на експлуатацію закладу – 41, з причини відсутності осіб що бажали оздоровлюватись – 28, з інших причин – 120.

Властивості природно-лікувальних ресурсів визначають спеціалізацію курортів (медичний профіль). За медичним профілем в структурі українських санаторіїв переважають ті, які спеціалізуються на лікуванні:

- органів кровообігу — переважно заклади кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим, Одеської, Донецької, Київської областей;

- нервової системи — бальнеологічні, грязьові та кліматичні курорти Одеської, Донецької, Запорізької, Закарпатської областей та АР Крим;

- органів дихання (не туберкульозного характеру) — приморські, бальнеологічні та спелеологічні курорти АР крим, Донецької, Закарпатської, Одеської областей;

- органів травлення — бальнеологічні курорти Львівської, Закарпатської, Полтавської, Харківської областей;

- органів опорно-рухової системи — грязьові, бальнеологічні, приморські курорти АР Крим, Одеської, Запорізької, Донецької областей.

Санаторно-курортні заклади функціонують у складі різних відомств: системи профспілок, Міністерства охорони здоров'я, "Сільгоспоздоровниці", Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, Міністерства оборони, системи Фонду соціального страхування, Державного управління справами тощо.

Найширша мережа оздоровниць функціонує в ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (близько 50 тис. ліжок), де представлені практично всі медичні напрямки, окрім туберкульозу. Ця система забезпечена найбільш підготовленими кадрами і лікувально-діагностичними базами.

В системі МОЗ України функціонують 37 туберкульозних санаторіїв для дорослих і дітей.

В корпорації лікувально-оздоровчих закладів "Сільгоспоздоровниця" діє понад 200 санаторно-оздоровчих закладів різного типу і рівня: від дрібних з примітивною лікувально-діагностичною базою, до крупних сучасних оздоровниць з добре поставленою лікувально-оздоровчою роботою.

В Міністерствах промислової політики, транспорту, освіти і науки, палива та енергетики діє значна кількість пансіонатів та баз відпочинку.

Існують дитячі санаторії у підпорядкуванні обласних і міських державних адміністрацій. Наявні й поодинокі санаторно-курортні і оздоровчі заклади у підпорядкуванні підприємств, об'єднань тощо. Крім цього функціонують близько 100 закладів, які належать іноземним державам та міжнародним організаціям.

У регіональному розрізі найбільше санаторно - курортних закладів налічується в АР Крим 551 одиниці (17,8 %), Одеській - 420 (13,5%), Донецькій – 367 (11,8%) та Херсонській – 235 (7,6%) областях, а найменше у Чернівецькій (0,5%) та Тернопільській (0,6%) областях. Найбільшою популярністю користуються санаторні заклади Криму та Львівщини.

Спеціалізована мережа дитячих санаторних закладів (місткістю 26,1 тис. ліжок з можливістю розгортання в місяць максимального завантаження до 35 тис. ліжок) становить 38,5% від загальної чисельності санаторіїв і розрахована переважно на тривале лікування та оздоровлення дітей різного віку. Щорічно в санаторіях оздоровлюються понад 220 тис. дітей і більшість з них в санаторіях Криму, Одеської, Київської та Житомирської областей. Ще понад 55 тис. дітей щорічно проходять профілактично-санаторне лікування у позаміських санаторно-оздоровчих закладах, яких найбільше у Криму, Київській, Одеській, Донецькій та Рівненській областях.

Протягом 2008 року в санаторно-курортних та оздоровчих закладах оздоровилося близько 3,6 млн. українців, що на 2,8% перевищує показники минулого року та значно перевищує показники минулих років. Середня тривалість перебування у санаторно-курортних закладах 12,9 діб, що менше ніж у 2007 році (13,5). Кількість осіб, оздоровлених за літній період 2008 року становила майже 2 млн. або 56,7%. Це говорить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал національних рекреаційних ресурсів використовується не на повну потужність. Найяскравіше сезонність виражена в Херсонській (90,3%) Миколаївській (84,8%), Донецькій (76,7%) та Одеській (73,2%) областях.

У 2008 році в санаторно-курортних закладах України перебувало понад 412,5 тис. іноземних громадян (12,7% оздоровлених). З них 58,2% припадає на АР Крим, 11,8% - Одеську область, 8,8% - Львівську область. Зазначене свідчить про більшу поінформованість серед іноземних громадян у частині наявних на території області природних лікувальних ресурсах та вищим рівнем розвитку інфраструктури курортної сфери. У структурі оздоровлених найбільшу частку складають громадяни Російської Федерації – 75%, Білорусії – 10,1%, Молдови – 10,%, а з країн далекого зарубіжжя громадяни Німеччини - 1,3%, та Польщі -1,2%.

Розвиток санаторно-курортної справи в Україні потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій з дисципліни Туристські ресурси України

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.. М М Поколодна І Л Полчанінова.. Конспект лекцій..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Готелі та інші місця для тимчасового проживання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Основні відомості про державу
Україна – розвинута суверенна європейська держава, яка має потужний економічний, ресурсний, науковий, туристський потенціал. За розмірами території (603,7 тис. км2) Україна посі

Географічні аспекти формування туристських ресурсів україни
  Географічне положення Україна розташована в Центральній і Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні тр

Демографічна ситуація
На 1 жовтня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46710,8 тис. осіб. Упродовж останніх років кількість населення постійно зменшується, з середнім темпом 6,2 особи у розрахунку на 1000 населення.

Природне середовище
Головні риси території визначаються її положенням у межах Сх.-Європейської рівнини (95 % площі) та середньовисоких гірських масивів Карпат і Криму (5 %). 70 % території - низовини (найб.:

Господарський комплекс, місце і роль туризму в ньому
Досить розвинутий господарський комплекс України спеціалізується на виробництві продукції паливної індустрії, гірничодобувної промисловості, чорної металургії, основної хімії, машинобудування по об

Туристський ареал України
Україна має сприятливе географічне розташування, різноманітні природні ресурси, розвинену мережу транспортного сполучення, багатий історико – культурний потенціал, що при вигідному територіальному

Природні туристські ресурси україни
Природно-ресурсний потенціал України значний і різноманітний. В умовах інтенсифікації гос­подарської діяльності винятково важливого значення набуває вивчення і раціональне використання рекреаційно-

Природні кліматичні туристські ресурси
Серед природних рекреаційних ресурсів особливе місце належить кліматичним, оскільки саме вони визначають просторову організацію від­починку. Туристськими кліматичними ресурсами виступають сприятлив

Атлантико – Континентальна кліматична область
Кліматична підобласть Українських Карпат охоплює гірські райони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Погодні процеси і кліматичні умови даної

Природні геоморфологічні туристські ресурси
Наука що вивчає особливості рельєфу має назву геоморфологія, відповідно і ресурси рельєфу визначаються як геоморфологічні. Найпоширеніше визначення рельєфу - сукупність нерівностей (форм) земної по

Низовинні території
Крайню північно-західну територію республіки, переважно північ Правобережжя Дніпра, займає Українське Полісся - південна частина великої Поліської низовини (північним його складовим елементо

Підвищені території
У державі є великі площі підвищених територій. Серед них розташована в західній частині України Волино-Подільська височина. На заході вона розділяється так званим Малим Поліссям (рівнинною т

Гірські території
Горами зайнято 6,8 % території України — Українськими Карпатами (33,2 тис. км, включаючи низовинну зону Карпат — 3,3 тис. км2 на заході) та Кримськими (7,9 тис. км2) на півдні

Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси
Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для ро­звитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу —

Природні гідрологічні туристські ресурси
В умовах зростаючого дефіциту води водні ресурси на сучасному етапі є одним з найважливіших факторів розвитку туризму, а чисті прісні води - цінним та усе більш обмеженим мінеральним ресурсом. Абсо

Природні біологічні рослинні туристські ресурси України
Рослинний світ та його географія в Україні достатньо вивчені. Республіка відноситься до країн з великою різноманітністю флори. З 300 - 350 тис. видів вищих рослин Земної кулі, наприклад, в Україні

Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
Тваринний світ, який нараховує в Україні майже 45 тис. видів, ділиться на найпростіших (понад 1200 видів), плоских червів (1290), трематод (540), членистоногих (39 тис), риб (понад 270), птахів (34

Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
Тваринний світ, який нараховує в Україні майже 45 тис. видів, ділиться на найпростіших (понад 1200 видів), плоских червів (1290), трематод (540), членистоногих (39 тис), риб (понад 270), птахів (34

Ресурси лікувальних мінеральних вод
Україна має значні гідромінеральні ресурси. Про це свідчить той факт, що сьогодні на 70 курортах нашої країни відкриті 442 санаторно-курортні установи, які в оздоровчо-лікувальному про­цесі викорис

Ресурси мінеральних грязей
До природних лікувальних грязей відносяться різні за генезисом утворення (переважно відклади боліт, озер, лиманів та морських заток), які складаються з води, мінеральних та органічних речови

Поняття і склад історико-культурних ресурсів
Історико-культурні туристські ресурси – це історичні особливості, об’єкти і явища матеріальної і духовної культури, які були створені в процесі історичного розвитку і створюються в

Характеристика основних складових історико-культурних ресурсів
  Історико-культурні ресурси України є важливою (а для окремих регіонів - основною) складовою туристського потенціалу. Вони відзначаються великою різноманітністю і включають археологі

Історико-культурні об’єкти України включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
  Список Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) з України входить п'ять об'єктів: Софійський собор, Києво-Печерська лавра в Києві

Ресурси туристської інфраструктури
4.2.1 Поняття туристичної інфраструктури   У процесі вироблення й споживання комплексу рекреаційно-туристичних послуг (турпродукту) задіяно безліч господ

Транспортні комунікації
  Через територію України здійснюється транспортний зв’язок країн СНД з країнами Центральної та Південної Європи, Ближнього Сходу та Африки. Крім того, налагоджені комунікації Західно

Класифікація туристських територій україни
Територія України неодноразово була задіяна як частково, так і повністю в різних схемах туристсько-рекреаційного районування в зв’язку з чим класифікація туристських територій значно ускладнюється.

Туристські ресурси Криму
Кримський туристсько-рекреаційний район є найпопулярнішим і всесвітньо відомим санаторно-курортним, оздоровчим і туристським районом на території України. Такої популярності сприяють сприятливі клі

Туристські ресурси Поліссько-Подільського туристського району
  У район входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька й Вінницька області. Найціннішими рекреаційно-туристськими ресурсами району виступають сприят

Туристські ресурси Центрального туристського району
  До складу цього району входять 7 областей України, що розташовуються по плині Дніпра: Київська, Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська й Запорізька. Р

Туристські ресурси Східного туристського району
  Сумська, Харківська, Луганська й Донецька області утворюють Східний туристсько-рекреаційний район. Сприятливі кліматичні умови, мальовничі береги рік і водоймищ, джерела ці

Додаткові джерела
1. Атлас «Знайомтесь Україна» / Н.О. Крижова, Л.М. Веклич – К : ДНВП «Картографія», 2009. – 144 с. 2. Бистрицька Т.А. Перлини України / Т.А. Бистрицька– К.: Либідь, 2002. – 60 с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги