Туристські ресурси Криму

Кримський туристсько-рекреаційний район є найпопулярнішим і всесвітньо відомим санаторно-курортним, оздоровчим і туристським районом на території України. Такої популярності сприяють сприятливі кліматичні умови, водні, грязьові, пляжні, ландшафтні ресурси й велика кількість туристсько-екскурсійних об'єктів.

Клімат північної частини півострова помірно-континентальний, на Південному березі Криму – з рисами субтропічного середземноморського типу. Опадів від 500 до 1100мм у рік. Середня температура січня – від –0,5 до –3,8^ос, липня від +15,6 до 21,2^ос. Купальний сезон триває із травня по жовтень (середня температура води влітку +17 +24^ос). Загальна довжина пляжів 450 кілометрів.

Є 50 солоних озер, самі більші - Старе озеро, Сакське озеро, Тобечицьке й інші.

Запаси лікувальних грязей (головним чином сульфідних) зосереджені в озерах, становлять близько 24 мільйонів км³. Відомо близько 100 джерел мінеральних вод.

Але одним з найцінніших багатств Криму є його ландшафтні ресурси - громада Кримських гір, що обмежує середземноморську оазу Південного Берега Криму, що переходить у безкрайні сухі степи, морські мальовничі узбережжя, лагуни, гроти й бухти, сучасні будинки готелів, пансіонатів і літні замки-резиденції російського дворянства.

За даними статистики в Криму щорічно оздоровлюються понад 8 мільйонів чоловік.

У Кримському районі зосереджено 36% санаторно-курортного фонду України, близько 30% будинків відпочинку й пансіонатів, близько 20% туристських установ країни. Саме тому по всіх групах показників Кримський район має рівень вище за середнє.

Існуюча структура туристсько-рекреаційної мережі Криму на 30% складається з лікувальних установ і на 70% з установ відпочинку. 30% всіх існуючих установ обслуговують дітей. На Південному Березі Криму зосереджене до 60% всіх здравниць, на західному - 33%, а на східному - близько 4%.

Популярними курортами на заході Криму є Євпаторія, на півдні - Велика Ялта й Алушта. Кримський район нарівні з Карпатським є найбільшим центром туризму на Україні. Численні пам'ятники архітектури, історії, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат сприяють розвитку пішохідного, автомобільного, морського, гірського, екологічного й спелеотуризму.

Серед основних туристських центрів у Криму виділяються Севастополь, Керч, Судак, Феодосія й інші. Усього в Кримському туристсько-рекреаційному районі налічується близько 40 великих об'єктів туризму, 21 музей, 6 театрів.

На території Кримського району перебуває 141 об'єкт природно-заповідного фонду (загальною площею 70,0 тисяч га; 2,7% площі району), у тому числі: Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заповідник Мис Мартьян, Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 32 заказника, 73 пам'ятника природи, 22 парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва, всесвітньо відомий Никитський Ботанічний сад.

По всіх виділених групах об'єктів туризму Кримський район характеризується рівнем вище за середнє.

Наявність відповідних груп туристських ресурсів сприяє розвитку у цьому регіоні в першу чергу лікувального й спортивно-оздоровчого туризму, а також гірського й спелеотуризму, пригодницького, екологічного, круїзного, пізнавального й іншого видів туризму.

 

6.2 туристські ресурси Чорноморсько-Азовського туристського району

 

Чорноморсько-Азовськийтуристсько-рекреаційний район включає Одеську, Миколаївську й Херсонську області.

Найціннішими ресурсами цього району є помірно-континентальний клімат, тепле море, широкі піщані пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води, численні туристські об'єкти.

Зима малосніжна, тепла, м'яка (середня температура січня від –1,1 до –3,6^ос), літо сухе й печеня (середня температура +22 +23^ос).

Середньорічна кількість опадів 350-450мм. Морське повітря має лікувальні властивості через наявність у ньому солей брому, хлору і йоду.

Характерним для даної місцевості є наявність мальовничих мілководних заток (Тендровська, Джарилгачська), лиманів, піщаних островів і кіс (Тендровскька, Кинбурнська, Кароліна-Бугаз і інші). Головні ріки - Дністер, Дніпро, Південний Буг.

Морська вода біля узбережжя прогрівається до +24 +26^ос, хвилювання моря незначні. Найкращий період для купання - із червня по серпень. Основні запаси лікувальних грязей (мулисті сульфідні) зосереджені в Куяльницкому, Будацкому, Хаджибейскому і Тилегульскому лиманах, у Грязьовому озері й становлять близько 40 мільйонів тонн.

Регіон має значні запаси мінеральних вод, які належать до Чорноморського Артезіанського басейну. Тут є води малої мінералізації (до 5г/л) – зосереджені в Одеській і Миколаївській областях, середньої й високої мінералізації (Очаків, Коблево, Одеса, Сергіївка, Кароліна-Бугаз). Термальні, бромні і йодобромні розсоли з мінералізацією 40-100 г/л і температурою 30-42^оС відомі в Одесі й с. Залізний порт (Херсонська область).

Цей туристсько-рекреаційний район має рівень вище за середнє по кількості туристських баз, готелів і по кількості дитячих оздоровчих таборів і середній рівень (за винятком Одеської області) по кількості санаторіїв і будинків відпочинку.

Кількість місць у засобах розміщення в Миколаївській і Херсонській областях перебуває на середньому рівні, а в Одеській області на високому.

Число організованих рекреантів перевищує 1 млн. чоловік у рік. Найбільш відомі такі курорти району: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліна-Бугаз, Куяльник, Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський, Холодна Балка, Хаджибей, Черноморка, Сергіївка (Одеська область), Гола пристань, Скадовськ, курортна місцевість Арабатська стрілка, Генічеськ (Херсонська область), Кобелево (Миколаївська область).

У районі налічується 250 природно-заповідних територій і об'єктів загальною площею 179 тис. км², 64 пам'ятники природи. По числу природних об'єктів туризму виділяються Миколаївська й Херсонська області - вище за середнє рівня (Одеська область нижче середнього рівня).

Цікавими природними об'єктами є Одеські катакомби, Михайлівський Яр, Кардомичський і Мостовський пам'ятники садово-паркового мистецтва, заповідники Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник і Дунайські плавні, Миколаївські й Одеський зоологічні сади.

По числу історико-архітектурних об'єктів всі області мають рівень нижче середнього. Культурними об'єктами багата Одеська область (вище за середнє), інші області характеризуються рівнем нижче середнього. Крупними туристським центрами є: Одеса, Імаїл, Вілкове, Білгород-Дністровський, Миколаїв, Первомайськ, Херсон, Каховка, Асканія –Нова.

Даний район спеціалізується на лікувально-оздоровчому туризмі, спортивному туризмі. Є сприятливі умови для розвитку екологічного туризму, круїзного й автомобільного.

 

6.3 Туристські ресурси Карпат

 

Карпатський туристсько-рекреаційний район займає територію 4-х областей України: Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької й Львівської. У межах цього району зосереджена одна третя частина всього рекреаційного потенціалу України й велика кількість найцікавіших об'єктів туризму.

До основних природних ресурсів району належать: теплий помірно континентальний клімат, густа річкова мережа, лікувальні грязі, близько 600 джерел мінеральних вод всіх бальнеологічних типів, озокерит.

Середня температура січня від –5,6^оС до –9,8^оС, липня від +13 до +18^оС; опадів від 800 до 1600 мм у рік. Основні ріки: Черемош, Прут, Дністер.

Більше 50% джерел мінеральних вод зосереджені в Закарпатській області; у горах розташовуються Ужоцьке, Міжгірне, Дроговське й інші родовища, на рівнині Ужгородське й Шаянське. Але кожному відомі курорти мінеральних вод у Львівській області - Трускавець, Моршин, Східниця, Шкло, Немирів. В Івано-Франківській області відомі такі курорти мінеральних вод як Косів, Шешори, Доліна, Калуш, Космач, Пильшевці, Коршов, Городенка, Черче.

Лікувальні властивості мають також озокерит (головним чином Бориславське родовище), торф (Нинів, Немирів, Черче) і лікувальні грязі (Моршинське, а також родовища в Шкло, Немирові, Великому Любине й інших районах).

Для всіх областей Карпатського району, характерний вище за середнє рівень числа туристських баз, готелів, кемпінгів, мотелів, нижче середнього рівень числа дитячих оздоровчих таборів (по всіх областях), і такий же рівень по числу санаторіїв і будинків відпочинку (за винятком Львівської області де рівень оцінюється вище за середнє).

По загальній кількості місць у засобах розміщення Львівська область попадає в середній інтервал, а інші області мають рівень нижче середнього. Щорічно така база засобів розміщення дає можливість обслужити понад 1 млн. осіб. По оцінках фахівців щорічне число туристів і відпочиваючих у Карпатському регіоні можна збільшити до 8 мільйонів чоловік.

Популярними курортами регіону є курортополіс Трускавець, що спеціалізується на лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів, органів травлення й обміну речовин. Тут щорічно обслуговуються більше 300 тисяч чоловік. Другим по потужності й популярності є курорт Моршин. Все більшу популярність здобуває єдина в країні алергологічна лікарня, що розташовується й функціонує у відпрацьованих соляних шахтах пгт Солотвино Закарпатської області.

Серед інших курортів популярні Східница, Келечин, Гірська Тиса, Шешори, Яремча, Ворохта, Косів.

Але не тільки курортними ресурсами багатий Карпатський район, значні оздоровчі, спортивні, туристські ресурси, природні умови, історичні, архітектурні, етнографічні пам'ятники, самобутність і національний колорит цих місць, лісу, мальовничі гірські й передгірні ландшафти залучають сюди велику кількість туристів як з України, так і з-за кордону.

Кількість історико-архітектурних об'єктів у всіх областях району має рівень вище за середнє.

По числу природних об'єктів цей район є лідером, оскільки тут, розташовуються 8 НПП – Ужанський, «Вижницкий», Карпатський, «Синевир», Яворівський, «Сколівські Бескиди», Галицький, «Гуцульщина» а також 3 заповідники Розточчя, Горгани і Карпатський біосферний.

Найбільшими туристськими центрами є Львів, Ужгород, Мукачеве, Яремча, Коломия, Косів, Вижниця, Самбор, Дрогобич, Чернівці та ін.

Особливістю району також є значні природно-ресурсні можливості для організації й розвитку зимових видів відпочинку й особливо гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно 30 гірськолижних полів, хоча їхнє число можна було б збільшити вдвічі й обслуговувати за сезон більше 250 тисяч аматорів зимового відпочинку щорічно. Найбільш значні території гірськолижного відпочинку - Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець, Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Вижниця, Буковель, Мигове, Яремча, Косів.

Крім цього регіон є популярним з погляду пішохідного, гірського, екологічного, сільського зеленого туризму. Питома вага окремих видів туризму становить (%); пізнавальний туризм - 38; відпочинок і оздоровлення - 23; санаторно-курортне лікування - 39.