рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Атлантико – Континентальна кліматична область

Атлантико – Континентальна кліматична область - Конспект, раздел Туризм, Конспект лекцій з дисципліни Туристські ресурси України Кліматична Підобласть Українських Карпат Охоплює Гірські...

Кліматична підобласть Українських Карпат охоплює гірські райони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Погодні процеси і кліматичні умови даної місцевості формуються під впливом атлантичних і середземноморських циклонів, що забезпечує ін­тенсивні опади протягом року.

В передгір'ях, до висоти 500-600 м, клімат помірно теплий, із се­редньорічними температурами близько 6 °С. Середня температура січня становить — —3—5 °С. На висоті понад 1500 м середньорічна темпера­тура знижується до 0 °С, а температура січня — до —12 °С. При вторгнен­ні антарктичних циклонів вона падає до — 30°С. Період із стійким сніго­вим покривом триває в горах від грудня до кінця квітня, його середня товщина складає 30-50 см. Це сприятливий фактор для гірськолижного відпочинку, лижних прогулянок, занять сноубордом, фрістайлом тощо. Найсприятливішими умовами для зимового відпочинку відзначаються такі гірськолижні центри - Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець, Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Вижниця, Буковель, Мигове та ін.

Літо в Карпатах прохолодне й вологе, з частими дощами і вітрами. Влітку тут випадає до 70% річної норми опадів. Більш вологими є півден­но-західні схили гір. Середня температура липня — від +18° у передгір'ях до +7 °С на висоті понад 1500 м. Максимальна температура знижується відповідно від +37° до +30 °С.

Важливими кліматичними курортами цієї підобласті є Ворохта, Карпати, Косів, Татарів, Чинадійово, Шешори, Яремча, Ясіня. Проте кількість курортів в даній місцевості значно більша оскільки сприятливі кліматичні умови поєднуються з іншими природними курортними ресурсами, зокрема, бальнеологічними, що характерно для більшості курортів регіону (вони будуть розглянуті у підрозділі 3.5)

Таким чином слід відзначити, що кліматичні умови цієї зони більш сприятливі для організації зимових видів туризму і відпочинку, і мало придатні для літньої рекреації.

Закарпатська кліматична підобласть з півночі і заходу захищена горами і тому доли­ни Закарпаття відрізняються теплим вологим кліматом із середніми тем­пературами: січня —3°—5 °С, липня +19—20 °С, що сприяє її використанню як для зимових так і для літніх видів туризму.

Рівнинна кліматична підобласть охоплює практично всю лісостепову і поліську природні зони держави. Більше третини території України (34%) припадає на лісостепову зо­ну. Вона є найбільш сприятливою для життєдіяльності людини, проте че­рез відчутну мінливість погоди, не може широко використовуватися з ме­тою кліматолікування. Середня температура липня тут підвищується по мірі просування з північного заходу на південь від +18 °С до +22 °С з абсолютним максимумом +39 °С. Середня температура січня становить — 5 - 8 °С з мінімумом близько — 36 °С на сході регіону. Сніговий покрив нестабільний, і його середня висота, як правило, не перевищує 20-30 см. Він зберігається протягом 110 днів на північному сході і 70 — на півден­ному заході. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 750 до 450 мм, так само як і кількість днів з опадами — відповідно від 180 до 130 на рік. Кліматичні умови лісостепу є комфортними або субкомфортними для різнопланових рекреаційних занять як у літній, так і в зимовий період, хоча малопридатні для кліматолікування. Кліматичні курорти і курортні місцевості в даній зоні функціонують поблизу великих міст - Конча-Заспа, Пирогове в зоні Києва, Соснівка — Черкас, Брюховичі — Львова) та інші.

Тривалою історією і серйозними перспективами розвитку літньої ре­креації відзначається рекреаційне господарство Полісся. Хоча аварія на ЧАЕС завдала йому значної шкоди (так, курортна місцевість Радча в Народицькому районі на Житомирщині припинила своє функціонування).

В цілому клімат Полісся помірний, вологий. Комфортна погода припа­дає здебільшого на літні місяці. Західна частина регіону характеризується підвищеною хмарністю і прохолодною погодою в літній період і м'якою зимою. Середня температура січня коливається в межах від - 4 °С на Во­лині до -8 °С на Сумщині. Саме тут відзначаються абсолютні мінімуми температури — близько - 36 °С. Найбільша висота снігового покриву спо­стерігається також на північному сході, де вона досягає 30-40 см. Сприят­ливий період для організації зимових видів туризму на Волині триває в середньому 50 днів.

Характерною особливістю клімату Полісся є затяжні перехідні сезо­ни з погодними умовами несприятливими для рекреації і тривалого від­починку на відкритому повітрі. Вторгнення вологого морського повітря з Атлантики супроводжується сильною хмарністю та опадами. Річна сума опадів становить 500-600 мм, із цієї кількості 70% припадає на теплу по­ру року. Протягом більше як третини року атмосферна вологість переви­щує 80%.

Середня температура липня в поліському регіоні збільшується від +17 °С на півночі до +19,5 °С на півдні, з максимумом близько +39 °С. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку за оцінками фа­хівців в теплу пору року триває 145-155 днів.

Кліматичні курорти і курортні місцевості Полісся зосередженні пе­реважно навколо Києва: Ворзель, Пуща-Водиця, Буча, Клавдієве-Тарасове, Лютіж, Святошин. За своїм значенням виділяються також курорт Горинь у Рівненській області та курортні місцевості Дениші на Жито­мирщині і Грем'яч на Волині.

Континентальна кліматична область охоплює південну рівнину степову частину України, клімат - помірно континентальний. Максимальної континентальності та посушливості він досягає в степовій зоні. Для літа характерна стійка, переважно спекотна і суха погода. В липні середньомісячна температура становить +21°- +30 °С. Зима холодна, ма­лосніжна, з дуже мінливою погодою. Середні температури тут коливають­ся від —7 °С на північному сході до —2 °С на південному заході. Степ — район із найменшою відносною вологістю повітря і кількістю опадів (250-300 мм). На півдні цієї кліматичної зони в середньому на рік буває 70 днів з опадами.

Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку скла­лися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться основні приморські кліматичні курорти степової зони України: Бердянськ, Приморьск, Євпаторія, затока Кароліна – Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Мелекіне, Одеська група курортів, Очаків, Приморське, Саки, Сергіївна, Скадовськ, Святогірськ.

Одеська група курортів є ядром Одеського рекреаційного району, який охоплює територію трьох причорноморських областей. Це найбіль­ше у степовій приморській частині країни скупчення лікувально-оздоров­чих закладів. І хоча перший лікувальний заклад, побудований у 1833 ро­ці в цій зоні виник на основі бальнеологічних ресурсів Куяльницького лиману, сьогодні більшість курортів даної групи базується на використан­ні лікувальних властивостей морського клімату, 6 із 10 приморських ку­рортів — Аркадія, Великий Фонтан, Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський, Чорноморка — функціонують на базі кліматолікування. До Одеської групи курортів відносять також курорти Кароліно-Бугаз, Зато­ку та Сергіївку.

Клімат району є типовим для приморських територій степової зони:
з теплою і м'якою, малосніжною зимою при пересічній температурі січ­ня - 3°С в районі Одеси (абсолютний мінімум - 30 °С), сухим, жарким літом із липневою температурою +22,5 °С (максимум +38 °С). Поєд­нання температурного режиму і вологості повітря (середня 75%) є ком­фортним для абсолютної більшості рекреантів. Кількість годин сонячно­го сяйва — близько 2200 з максимальною кількістю сонячних днів у серпні. Умови регіону дуже сприятливі для проведення таласотерапії: во­да у прибережній смузі влітку прогрівається до + 24 - 26 °С. Найкращий період для купання — червень-серпень. Загальна довжина пляжів в Оде­сі ~ близько 20 км. Для узбережжя властива бризова циркуляція. Наси­ченість морського повітря солями хлору, брому та йоду забезпечує
необхідні умови для проведення аеротерапії.

Роль Одеської групи курортів та більшості інших курортів зони зрос­тає завдяки наявності лиманних та озерних лікувальних грязей, ропи ли­манів та джерел мінеральних вод.

Рекреаційні ресурси кліматичних курортів одеської групи ефективні при хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, нервової і сер­цево-судинної системи, органів дихання нетуберкульозного характеру. В поєднанні з бальнеологічними ресурсами вони використовуються для лі­кування органів травлення, гінекологічних захворювань. Кліматичні ресурси цієї області придатні для розвитку лікувального, оздоровчого, культурно-пізнавального екологічного та інших видів туризму.

Кліматична область гірського Криму. Невисокі Кримські гори також характеризуються вертикальною зо­нальністю. Так, якщо передгір'ям властивий посушливий степовий клімат, то гірський Крим є районом із високою мірою зволоженості (900-1100 мм опа­дів на рік). Сніговий покрив (висота в січні-лютому — 31-50 см) з'являється в листопаді і зберігається до середини квітня. Однак сніг заповнює лише улоговини, тоді як відкриті вітрам гірські вершини залишаються оголеними. Кількість днів із сніговим покривом тут досягає 110.

Температурний режим тут також досить різноманітний, при тому, що
середньорічні температури не опускаються нижче +6 °С. Середня темпе­ратура січня становить —4°—5 °С (мінімальна---- 26 °С), липня —1-15 °С (максимальна за рік — +26°—+28 °С). У Кримських горах часто виника­ють фени, тобто, вітри, які дмуть з гір і викликають підвищення темпера­тури та зниження вологості повітря.

Гірський Крим відзначається кліматичними умовами, сприятливими для розвитку туризму активних видів туризму - пішохідного, спелеологічного, дельтапланеризм та пізнавального туризму. В межах гірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт Старий Крим.

Кліматична область Південного берегу Криму— один ізосновних кліматичних рекреа­ційних районів України, роль якого визначається унікальністю його кліматичних умов. Географічне розташування цієї кліматичної області - Південне узбережжя Криму від мису Іллі (поблизу Феодосії) до мису Айя (поблизу Севастополя) і південні схили Крим­ських гір до висоти 600 м — це область субсередземноморського по­мірно континентального клімату, для якого характерна м'яка волога зима з відсутністю стійкого снігового покриву і спекотне, сухе без­хмарне літо. Від холодних повітряних мас ПБК захищений горами, їх вплив пом'якшує також незамерзаюче море.

Поєднання температури (+20—+24° С), відносної волого­сті повітря (близько 60%) з помірною швидкістю вітру створює ком­фортні умови для літнього відпочинку на ПБК. Вже у квітні формуєть­ся сприятливий стійкий погодний режим із переважанням сонячних, помірно вологих днів, який триває аж до початку листопада. Мінливість погодного режиму і метеорогічних елементів у літній період є наймен­шою протягом року. Це важливий фактор, що забезпечує успішне кліматолікування. Тривалість сонячного сяйва (2200-2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливості для цілорічного функціонування сана­торіїв, і насиченість повітря фітонцидами та морськими солями сприяли створенню на південному узбережжі Криму приморських кліматичних ку­рортів та курортних місцевостей, які переважно спеціалізуються на лікуванні легеневих (нетуберкульозного характеру), серцево-судинних та нервових захворювань. Основними курортами і курортними місцевостями є:Алупка (з курортною місцевістю Шевченкове), Алушта (Малореченськ, Морське, Рибаче), Партеніт, Гаспра, Гурзуф (Артек), Коктебель, Кореїз, Місхор, Ласпі, Лівадія, Масандра, Ореанда, Семеїз (Поинизівка, Кацівелі), Судак (Привітне, Новий Світ, Привітне), Феодосія, Форос. Кастрополь (Мелас), Ялта (Купрати).

Очевидним лідером не лише в Криму, а й загалом в Україні за кількі­стю рекреаційно-курортних установ є Ялта, розташована на мальовничих силах амфітеатроподібної улоговини, на березі відкритої Ялтинської бухти. Велика Ялта — центр Ялтинського рекреаційного району, до якого входять такі курорти, як Алушта, Гурзуф, Алупка, Форос і навколишні курортні міс­цевості. Як приморський кліматичний курорт Ялта почала розвиватися з 60-х років XIX ст. Цьому сприяли її положення на березі теплого незамерзаючого моря, захищеність горами від північних вітрів, численні паркові на­садження, що надають повітрю лікувальних властивостей, джерела мінераль­них вод. Зима в Ялті м'яка, із значною кількість хмарних днів, весна прохолодна. Вже у квітні формується стійкий погодний режим із переважан­ням сонячної, помірно вологої погоди, що уможливлює проведення активних видів кліматотерапії. Літо і осінь тут теплі і сухі. Сонячного сяйва в Ялті май­же стільки ж, як у Ніцці, Каннах або Сан-Ремо, і набагато більше, ніж у Со­чі або Кисловодську. Купальний сезон триває близько 130 днів — майже до кінця жовтня. Однак після повернення з відпустки в субсередземноморській кліматичній зоні ПБК в помірно континентальний клімат інших регіонів Ук­раїни в осінній період необхідно враховувати негатив акліматизації.

В межах Ялтинського рекреаційного району функціонує близько 200 рекреаційних закладів різного профілю. Однак розміщення всіх бажаю­чих залишається серйозною проблемою. Тому й сьогодні з 1,5 млн. ре­креантів, які відпочивають тут щороку, приблизно 2/3 оселяється у при­ватному секторі.

Феодосійський рекреаційний район дещо відрізняється від Ялтинсько­го своїми метеоумовами, оскільки включає в себе як частину ПБК (Судакський рекреаційний підрайон), так і південно-східні степові райони Криму і південну частину Арабатської Стрілки з курортом Кам'янка. Місцеві погодні умови визначають тривалість купального сезону, який триває з кінця трав­ня по вересень. Опадів тут випадає 350-400 мм на рік. Важливим фактором, що обумовлює функціонування курортного району, є широке використання мінеральних вод і лікувальних сульфідних мулових грязей озера Аджиголь.

Питання і завдання для самоперевірки:

1. Дайте загальну характеристику кліматичних туристських ресурсів України та їх придатності для літніх і зимових видів відпочинку.

2. Перелічите які кліматичні області та підобласті виділяються на території України.

3. Дайте характеристику основних кліматичних елементів Закарпатській підобласті Атлантико-континентальної області України, та її можливе використання в цілях туризму.

4. Дайте характеристику основних кліматичних елементів підобласті Українських Карпат Атлантико-континентальної області України, та її можливе використання в цілях туризму. Назвіть основні кліматичні курорти які тут розміщуються.

5. Дайте характеристику основних кліматичних елементів рівнинної підобласті Атлантико-континентальної області України, та її можливе використання в цілях туризму. Назвіть основні кліматичні курорти які тут розміщуються.

6. Дайте характеристику основних кліматичних елементів континентальної області України, та її можливе використання в цілях туризму. Назвіть основні кліматичні курорти які тут розміщуються.

7. Дайте характеристику основних кліматичних елементів області Гірського Криму та її можливе використання в цілях туризму.

8. Дайте характеристику основних кліматичних елементів області південного берегу Криму та її можливе використання в цілях туризму. Назвіть основні кліматичні курорти які тут розміщуються.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій з дисципліни Туристські ресурси України

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.. М М Поколодна І Л Полчанінова.. Конспект лекцій..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Атлантико – Континентальна кліматична область

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Основні відомості про державу
Україна – розвинута суверенна європейська держава, яка має потужний економічний, ресурсний, науковий, туристський потенціал. За розмірами території (603,7 тис. км2) Україна посі

Географічні аспекти формування туристських ресурсів україни
  Географічне положення Україна розташована в Центральній і Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні тр

Демографічна ситуація
На 1 жовтня 2006р. в Україні, за оцінкою, проживало 46710,8 тис. осіб. Упродовж останніх років кількість населення постійно зменшується, з середнім темпом 6,2 особи у розрахунку на 1000 населення.

Природне середовище
Головні риси території визначаються її положенням у межах Сх.-Європейської рівнини (95 % площі) та середньовисоких гірських масивів Карпат і Криму (5 %). 70 % території - низовини (найб.:

Господарський комплекс, місце і роль туризму в ньому
Досить розвинутий господарський комплекс України спеціалізується на виробництві продукції паливної індустрії, гірничодобувної промисловості, чорної металургії, основної хімії, машинобудування по об

Туристський ареал України
Україна має сприятливе географічне розташування, різноманітні природні ресурси, розвинену мережу транспортного сполучення, багатий історико – культурний потенціал, що при вигідному територіальному

Природні туристські ресурси україни
Природно-ресурсний потенціал України значний і різноманітний. В умовах інтенсифікації гос­подарської діяльності винятково важливого значення набуває вивчення і раціональне використання рекреаційно-

Природні кліматичні туристські ресурси
Серед природних рекреаційних ресурсів особливе місце належить кліматичним, оскільки саме вони визначають просторову організацію від­починку. Туристськими кліматичними ресурсами виступають сприятлив

Природні геоморфологічні туристські ресурси
Наука що вивчає особливості рельєфу має назву геоморфологія, відповідно і ресурси рельєфу визначаються як геоморфологічні. Найпоширеніше визначення рельєфу - сукупність нерівностей (форм) земної по

Низовинні території
Крайню північно-західну територію республіки, переважно північ Правобережжя Дніпра, займає Українське Полісся - південна частина великої Поліської низовини (північним його складовим елементо

Підвищені території
У державі є великі площі підвищених територій. Серед них розташована в західній частині України Волино-Подільська височина. На заході вона розділяється так званим Малим Поліссям (рівнинною т

Гірські території
Горами зайнято 6,8 % території України — Українськими Карпатами (33,2 тис. км, включаючи низовинну зону Карпат — 3,3 тис. км2 на заході) та Кримськими (7,9 тис. км2) на півдні

Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси
Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для ро­звитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу —

Природні гідрологічні туристські ресурси
В умовах зростаючого дефіциту води водні ресурси на сучасному етапі є одним з найважливіших факторів розвитку туризму, а чисті прісні води - цінним та усе більш обмеженим мінеральним ресурсом. Абсо

Природні біологічні рослинні туристські ресурси України
Рослинний світ та його географія в Україні достатньо вивчені. Республіка відноситься до країн з великою різноманітністю флори. З 300 - 350 тис. видів вищих рослин Земної кулі, наприклад, в Україні

Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
Тваринний світ, який нараховує в Україні майже 45 тис. видів, ділиться на найпростіших (понад 1200 видів), плоских червів (1290), трематод (540), членистоногих (39 тис), риб (понад 270), птахів (34

Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
Тваринний світ, який нараховує в Україні майже 45 тис. видів, ділиться на найпростіших (понад 1200 видів), плоских червів (1290), трематод (540), членистоногих (39 тис), риб (понад 270), птахів (34

Ресурси лікувальних мінеральних вод
Україна має значні гідромінеральні ресурси. Про це свідчить той факт, що сьогодні на 70 курортах нашої країни відкриті 442 санаторно-курортні установи, які в оздоровчо-лікувальному про­цесі викорис

Ресурси мінеральних грязей
До природних лікувальних грязей відносяться різні за генезисом утворення (переважно відклади боліт, озер, лиманів та морських заток), які складаються з води, мінеральних та органічних речови

Поняття і склад історико-культурних ресурсів
Історико-культурні туристські ресурси – це історичні особливості, об’єкти і явища матеріальної і духовної культури, які були створені в процесі історичного розвитку і створюються в

Характеристика основних складових історико-культурних ресурсів
  Історико-культурні ресурси України є важливою (а для окремих регіонів - основною) складовою туристського потенціалу. Вони відзначаються великою різноманітністю і включають археологі

Історико-культурні об’єкти України включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
  Список Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) з України входить п'ять об'єктів: Софійський собор, Києво-Печерська лавра в Києві

Ресурси туристської інфраструктури
4.2.1 Поняття туристичної інфраструктури   У процесі вироблення й споживання комплексу рекреаційно-туристичних послуг (турпродукту) задіяно безліч господ

Готелі та інші місця для тимчасового проживання
  Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства на території України послуги з тимчасового проживання у 2008 р. надавали 838 готелів, 25 мотелів, 5 готельно-о

Транспортні комунікації
  Через територію України здійснюється транспортний зв’язок країн СНД з країнами Центральної та Південної Європи, Ближнього Сходу та Африки. Крім того, налагоджені комунікації Західно

Класифікація туристських територій україни
Територія України неодноразово була задіяна як частково, так і повністю в різних схемах туристсько-рекреаційного районування в зв’язку з чим класифікація туристських територій значно ускладнюється.

Туристські ресурси Криму
Кримський туристсько-рекреаційний район є найпопулярнішим і всесвітньо відомим санаторно-курортним, оздоровчим і туристським районом на території України. Такої популярності сприяють сприятливі клі

Туристські ресурси Поліссько-Подільського туристського району
  У район входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька й Вінницька області. Найціннішими рекреаційно-туристськими ресурсами району виступають сприят

Туристські ресурси Центрального туристського району
  До складу цього району входять 7 областей України, що розташовуються по плині Дніпра: Київська, Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська й Запорізька. Р

Туристські ресурси Східного туристського району
  Сумська, Харківська, Луганська й Донецька області утворюють Східний туристсько-рекреаційний район. Сприятливі кліматичні умови, мальовничі береги рік і водоймищ, джерела ці

Додаткові джерела
1. Атлас «Знайомтесь Україна» / Н.О. Крижова, Л.М. Веклич – К : ДНВП «Картографія», 2009. – 144 с. 2. Бистрицька Т.А. Перлини України / Т.А. Бистрицька– К.: Либідь, 2002. – 60 с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги