Проблема 5. Інфляційні процеси та їхній вплив на макроекономічну рівновагу

4.5.1. Механізм розвитку інфляції в Україні за часів її незалежності.Для розкриття цієї теми рекомендується розглянути такі питання і вирішити завдання:

1.Охарактеризувати економічну категорію “інфляція”; виявити основні причини прояву і види інфляції; розглянути кейнсіанську та неокласичну концепції причин і розвитку інфляції; виявити особливості перебігу інфляційних процесів на пострадянському просторі.

2.Проаналізувати рівні інфляції в Україні за період з часу здобуття незалежності до теперішнього часу; виявити рушійні сили української інфляції як економічного, так і політичного характеру; розглянути немонетарні інтерпретації розвитку вітчизняних інфляційних процесів, зокрема, високий рівень монополізації та мілітаризації економіки, глибоку залежність від імпорту енергоносіїв і сировини, розлад господарських зв’язків у результаті розпаду СРСР, інфляційні очікування та інфляцію витрат; розглянути монетаристське трактування причин української інфляції, в тому числі зростання пропозиції грошей для покриття зовнішньої та внутрішньої заборгованості держави; виявити наслідки розгортання інфляційної спіралі зарплати й цін для української економіки.

3.Охарактеризувати дієвість антиінфляційної політики українського уряду та стримуючої політики НБУ на різних етапах розвитку інфляції. Особливу увагу слід приділити оцінці своєчасності та ефективності грошової реформи та її впливу на зменшення темпів інфляції в Україні. Доцільно простежити вплив політичних факторів на зміну загального рівня цін в економіці країни та охарактеризувати сьогоднішній стан перебігу інфляційних процесів з визначенням напрямів сучасної антиінфляційної політики держави.

4.5.2. Особливості стагфляційних процесів у трансформаційній економіці.Для розкриття даної теми необхідно висвітлити такі питання та виконати завдання:

1.Виявити теоретичні аспекти такого явища, як стагфляція: дати визначення поняттю; розглянути причини і джерела прояву стагфляції відповідно до поглядів неокласичної та неокейнсіанської шкіл економічної теорії; показати відмінність взаємного прояву підвищення загального рівня цін і рівня безробіття в короткостроковому та довготривалому періодах, тобто проаналізувати існування кривої Філліпса на різних інтервалах часу; показати механізм розкручування інфляційної спіралі заробітної плати і цін та виявити основні шляхи подолання інфляції, які пропонують економісти різних напрямків в економічній теорії.

2.Проаналізувати специфічні чинники розвитку інфляції, які проявляються в трансформаційній економіці, серед яких слід приділити увагу таким факторам, які є спадщиною командно-адміністративної системи: а)прихована інфляція у вигляді дефіциту товарів, низької якості товарів тощо, б)приховане безробіття та надлишкова чисельність зайнятих в народному господарстві, в)відсутність або недостатність трудових стимулів, притаманних ринковій економіці, і як слідство, зниження продуктивності суспільної праці; г)монопольне становище держави у сфері виробництва, зовнішньої торгівлі, сфері грошового обігу, що дозволяє встановлювати фіксовані ціни на продукцію, виходячи не з міркувань економічної ефективності, а політичної привабливості тих чи інших рішень. Крім того, слід виявити вплив чинників розгортання інфляційних процесів, які проявляють себе в період переходу до ринкових відносин, зокрема вплив розриву господарських зв’язків між підприємствами; вплив використання радянського рубля як засобу обігу чи платежу та проблема введення власної національної валюти; нагнітання надлишкової грошової маси для покриття бюджетного дефіциту; невиважена державна політика щодо грошово-кредитних відносин; інфляційні очікування споживачів та виробників, інші фактори. При розкритті зазначених у цьому пункті питань слід свої висновки підтверджувати аналізом фактичних даних, що характеризують параметри інфляції, витрат виробництва, в тому числі заробітної плати, обсягів національного виробництва, величини грошової маси та швидкості обертання грошей у країнах з перехідною економікою.

3.На основі проведеного аналізу визначити, які фактори інфляції – попиту чи витрат виробництва – переважають в трансформаційних економічних системах та висвітлити досвід боротьби зі стагфляцією в окремих державах та проаналізувати правильність визначення пріоритетів цієї боротьби на основі оцінки ефективності політики макроекономічної стабілізації. Доцільно також показати систему сучасних антиінфляційних заходів відповідно до економічної політики держави на сучасному етапі.

4.5.3. Інструменти і методи антиінфляційної політики та оцінка її ефективності.Для розкриття теми слід:

1.Розкрити теоретичні проблеми здійснення антиінфляційної політики: сформулювати її мету та задачі; визначити види політики, розкрити сутність і інструменти податково-бюджетної антиінфляційної політики; показати сутність і методи кредитно-грошового регулювання інфляційних процесів. Доцільно висвітлити також методи вторинного селективного регулювання, які ґрунтуються на спробах зменшення інфляційних очікувань споживачів та виробників, заходів щодо підвищення довіри уряду стосовно здійснення виваженої економічної політики. Необхідно також показати відмінності пропозицій кейнсіанців та неокласиків щодо антиінфляційної політики та зробити висновок про особливості застосування тих чи інших пропозицій в умовах переходу до ринкових відносин.

2.Критично проаналізувати практику антиінфляційної діяльності української держави за період з 1990р. до теперішнього часу. При цьому необхідно виділяти етапи розвитку інфляційних процесів та відповідні заходи антиінфляційної політики в податково-бюджетній та кредитно-грошовій сферах.

3.Базуючись на висновках проведеного аналізу, виявити помилки у здійсненні антиінфляційної політики та оцінити ефективність її проведення, тобто показати результати такої політики і порівняти їх з тією метою, яка висувалася при впровадженні тих чи інших заходів, а також висвітлити побічні ефекти антиінфляційних заходів.

4.5.4. Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні.Для розкриття теми необхідно висвітлити такі проблеми і виконати такі завдання:

1.Розкрити передумови впливу інфляційних процесів на соціально-економічну сферу, серед яких особливу увагу слід приділити таким факторам: а)особливості розгортання інфляції попиту в умовах підсилення ажіотажного попиту в короткостроковому періоді; б)вплив інфляційних очікувань на сукупний попит у довготривалому періоді; в)особливості прояву очікуваної та неочікуваної інфляції на величину споживчого попиту та доходи населення; г)особливості впливу інфляції різних масштабів (наприклад, повзучої та галопуючої) на величину сукупної пропозиції.

2.На основі виявлених в першому розділі особливостей проаналізувати економічні наслідки інфляції, зокрема необхідно розрізнити вплив інфляції попиту та інфляції витрат на обсяги національного виробництва і виказати своє ставлення до позиції кейнсіанської школи щодо стимулюючої ролі збільшення сукупних видатків і грошової емісії в умовах неповної зайнятості. Серед економічних наслідків інфляції слід також проаналізувати: а)парадокс ощадливості, коли інфляційні процеси викликають збільшення схильності до заощадження і в результаті зменшуються обсяги національного виробництва і рівень зайнятості в економіці; б)ефект Пігу в умовах еластичних цін та ставки відсотку та порівняти його з парадоксом ощадливості і зробити висновок щодо наслідків інфляції, описаних у п.п. а) та б) в Україні; в)ефект Танзі – Олівера, який визначає вплив інфляції на реальну вартість податкових надходжень; г)зниження стимулів економічної активності через нестабільність і невизначеність економічної ситуації при високих темпах інфляції; д)прискорена матеріалізація грошових коштів, що призводить до підвищення швидкості обертання грошей при одночасному скороченні темпів зростання виробництва, або навіть і його падінні, результатом чого є неухильне падіння покупної сили грошей; е) диспропорційність розвитку галузей економіки за несбалансованої інфляції, інші економічні наслідки інфляції.

3.Ввиявити, які наслідки інфляція має на соціальну сферу через зміни в реальному і фінансовому секторах економіки. Тут доцільно споживчий сектор розділити на групи, які в різній мірі потерпають від інфляції, тобто тих, хто отримує фіксовані доходи, і тих, чиї доходи зростають пропорційно темпам інфляції. Серед соціальний наслідків інфляції слід проаналізувати такі, як перерозподіл національного доходу; прихована державна конфіскація грошових коштів у населення через податки та ощадні вклади в банках з державним контролем; зменшення фінансування соціальної сфери, яка утримується за рахунок бюджетних коштів; скорочення рівня зайнятості при прояві інфляції витрат; досягнення критичної точки інфляції і вплив падіння покупної сили грошей на різні групи населення тощо. При аналізі негативних соціальних наслідків інфляції доцільно вказувати можливі шляхи їх подолання.