рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень

Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень - раздел Менеджмент, Тема №1: Сутність і значення менеджменту Отримані В Процесі Управлінської Діяльності Методи Менеджменту Зможуть Вплива...

Отримані в процесі управлінської діяльності методи менеджменту зможуть впливати на керовану систему тільки після її офіційного визнання, тобто після прий­няття управлінського рішення.

Управлінське рішення — результат альтернативної формалізації економічних, технологічних, соціально-психологічних, адміністра­тивних методів менеджменту, на основі якого керуюча система ор­ганізації безпосередньо впливає на керовану.

Сформувавшись у процесі вибору альтернативи, управ­лінське рішення є певним підсумком управлінської діяль­ності, результатом обмірковувань дій і намірів, виснов­ків, обговорень, прогнозувань, спрямованих на реаліза­цію цілей управління.

Методи менеджменту, трансформувавшись в управ­лінські рішення, каналами прямого зв'язку надходять з керуючої системи в керовану, здійснюючи необхідний управлінський вплив, який забезпечує виконання вироб­ничо-господарських операцій, надання послуг, отримання відповідних виробничих, фінансових, економічних та ін­ших результатів (рис. 3.4).

Прийняття оптимального управлінського рішення мож­ливе внаслідок всебічного аналізу процесів і проблем ви­робничо-господарської, збутової, фінансової та інших ви­дів діяльності з орієнтацією на інтереси, стратегічні цілі організації. Не менш важливим є врахування чинників, пов'язаних з економією матеріальних, фінансових і трудо­вих ресурсів, отриманням оптимального прибутку тощо.

 

Рис. 3.4. Місце управлінських рішень у процесі менеджменту

 

Класифікація управлінських рішень. Управлінські рішення здебільшого класифікують за кількома ознаками.

1. За сферою охоплення:

— загальні рішення — стосуються всієї організації;

— часткові рішення — стосуються конкретних під­розділів, служб, проблем тощо.

2. За тривалістю дії:

— перспективні рішення — реалізуються протягом тривалого терміну (понад 1 рік);

— поточні рішення — реалізуються у короткотерміно­вому періоді для забезпечення поточної роботи організації.

3. За рівнем прийняття:

— рішення на вищому (інституційному) рівні управ­ління;

— рішення на середньому (управлінському) рівні уп­равління;

— рішення на нижчому (технічному) рівні управління.

4. За особливостями вирішуваних організацією завдань:

— організаційні запрограмовані рішення — характери­зуються незначною кількістю альтернатив або одноваріант-ністю; приймаються періодично у стандартних ситуаціях;

— організаційні незапрограмовані рішення — спри­чинені новими факторами та ситуаціями; такими мо­жуть бути рішення щодо реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури управління, методів мотивації тощо;

— компромісні рішення — покликані врівноважува­ти протиріччя, що виникають.

5. За способом обґрунтування:

— інтуїтивні рішення — ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору; їх обґрунтованість, оптимальність залежить від особистих якостей менеджера;

— рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках); їх передумовою є знання, дос­від, стаж, кваліфікація; формуються швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;

— раціональні рішення — мають у своїй основі науко­во обґрунтовані аналітичні процеси; здебільшого бува­ють найоб'єктивнішими.

6. За способом прийняття:

— одноособові рішення;

— колегіальні рішення — готуються групою фахівців, а приймає їх відповідна група менеджерів;

— колективні рішення — приймаються загальними зборами, відповідним колективом.

7. За характером:

— економічні рішення;

— технологічні рішення;

— соціально-психологічні рішення;

— адміністративні рішення.

Умови прийняття управлінських рішень. Для прий­няття ефективних управлінських рішень необхідні такі умови: право прийняття, повноваження, обов'язковість, компетентність, відповідальність.

Право прийняття рішень окреслює сферу діяльності конкретних менеджерів щодо прийняття відповідних рі­шень. Певними правами щодо прийняття рішень наділе­ні всі менеджери, але кожен з них чи відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення. Загальні рі­шення мають право приймати лише лінійні керівники.

Повноваження характеризує межу між групами ме­неджерів при прийнятті рішень. Наприклад, начальни­ки цехів не можуть приймати рішення, які, згідно з по­садовими обов'язками, може приймати тільки директор підприємства.

Обов'язковість є здатністю об'єктивно усвідомлюва­ти необхідність прийняття рішення відповідно до ситуа­ції, що склалася. Вимагає від менеджера неминучого прийняття рішення, якщо цього потребують обставини.

Компетентність характеризує вміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані, обґрунто­вані рішення.

Відповідальність постає як покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за конкретну ділян­ку роботи, справу, вчинки; показує, які санкції можна застосовувати стосовно менеджера в разі прийняття ним невдалого рішення.

Процес прийняття управлінських рішень. Раціональ­ність управлінських рішень значною мірою залежить від технологічного процесу їх підготовки і прийняття. Щодо його особливостей і структури існують різні погляди. Так, американський вчений С. Янг стверджує, що процес ви­роблення раціональних рішень охоплює десять етапів:

1. Визначення цілей організації.

2. Виявлення проблем у процесі досягнення визначе­них цілей.

3. Дослідження проблем і з'ясування їх особливостей.

4. Пошук варіантів вирішення проблеми.

5. Оцінювання всіх альтернатив і вибір найоптималь-нішої з них.

6. Узгодження рішень в організації.

7. Затвердження рішення.

8. Підготовка рішення до реалізації.

9. Управління реалізацією рішення. 10. Перевірка ефективності рішення.

Такий підхід до вироблення управлінських рішень найдоцільніше використовувати щодо загальних рішень, рішень на вищому рівні управління, перспективних рі­шень тощо. Однак, він має суттєві недоліки. Зокрема, перший його етап є елементом функції планування і ре­алізується задовго до прийняття управлінського рішен­ня (рис. 3.4, блок «Функції менеджменту»). Крім того, він недостатньо чітко виокремлює ідею оптимізації управ­лінських рішень.

Найоптимальніший варіант процесу вироблення ра­ціональних управлінських рішень охоплює такі етапи:

1. Виникнення ситуації, яка потребує прийняття рішення (поява необхідності формалізації методів менеджменту).

2. Збір та оброблення інформації щодо розроблених методів менеджменту.

3. Виявлення та оцінювання альтернатив, закладених у розроблених методах менеджменту.

4. Підготовка та оптимізація управлінського рішен­ня, яке приймається (вибір альтернативи).

5. Прийняття управлінського рішення (узаконення альтернативи).

6. Реалізація управлінського рішення та оцінювання результатів.

Кожний етап реалізується через відповідні ланки. Схе­ма процесу вироблення раціональних управлінських рішень представлена на рис. 3.5. Така технологія вироблення управлінського рішення є логічним продовженням про­цесу менеджменту, оскільки прийняті управлінські рі­шення завершують процедури формування інструментів впливу керуючої системи на керовану.

На процес прийняття управлінських рішень вплива­ють такі фактори:

1. Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, дос­від, характер тощо);

2. Поведінка менеджера (звички, психологія тощо);

3. Середовище прийняття рішення:

— визначеність (керівник усвідомлює очікувані нас­лідки реалізації всіх можливих альтернативних рішень);

— ризик (менеджеру відомі ймовірні результати реа­лізації кожної альтернативи);

— невизначеність (неможливо з'ясувати ймовірні нас­лідки реалізації будь-яких альтернативних рішень).

4. Інформаційні обмеження (обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації).

5. Взаємозалежність рішень.

6. Очікування можливих негативних наслідків.

7. Можливість застосування сучасних технічних за­собів.

8. Наявність ефективних комунікацій.

9. Відповідність структури управління цілям та місії організації тощо.

Згідно із законами вихідних даних Г. Спенсера кожен може прийняти ефективне рішення, володіючи достат­ньою інформацією. Компетентний менеджер здатний прий­няти оптимальне рішення і в разі існування інформа­ційних обмежень. Але тільки талановитий менеджер здат­ний результативно діяти навіть за повної відсутності необхідної інформації.

Рис. 3.5. Процес вироблення раціональних управлінських рішень

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Тема №1: Сутність і значення менеджменту

План... Передумови виникнення науки управління організацією... Етапи розвитку менеджменту Розвиток управлінської науки в Україні...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Тема №1: Сутність і значення менеджменту
План: 1. Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту 2. Категорії „управління” і „менеджмент” 3. Методи дослідження у менеджменті 4. Менеджери та підприємці 5

Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту
В умовах розвитку ринкових відносин менеджмент активно проникає на українські підприємства. Підпри­ємці зацікавлені у використанні його основних надбань, оскільки це дає змогу досягнути стрункої

Методи дослідження у менеджменті
З метою з'ясування тенденцій розвитку, законів і прин­ципів менеджменту застосовують різноманітні методи дос­лідження. 1. Діалектичний метод. Вивчає явища в розвитку, а саме — взаємозумовл

Менеджери та підприємці
Однією з центральних фігур сучасного менеджменту є менеджер. Менеджер — управлінець ринкової орієнтації, який активно впро­ваджує ефективні ідеї господарювання, нововведення та досягнен­ня

Відмінності між менеджером та підприємцем
Певною мірою ролі менеджера і підприємця можуть збі­гатися. Так, підприємець, який започаткував н

Рівні управління
Об'єктивність процесів управління передбачає поділ управлінської праці. З огляду на його спрямування виок­ремлюють горизонтальний (призначення конкретних ме­неджерів для керівництва підрозділами) і

Передумови виникнення науки управління організацією
Необхідність в управлінській діяльності виникла на перших етапах становлення людського суспільства. Пер­вісні люди змушені були певним чином будувати свою діяльність. Так, у процесі полювання, пошу

Етапи розвитку менеджменту
В історії менеджменту чітко окреслюється 6 основ­них етапів його розвитку. 1. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва. 2. Формування управлінських механізмів на

Розвиток управлінської науки в Україні
В Україні управлінська наука протягом тривалого ча­су розвивалася в межах концепцій, які домінували в ко­лишньому СРСР. Попри те що науково-пошукові дослі­дження були спрямовані на вдосконалення ад

Сутність і класифікація організацій
У процесі виробничо-господарської діяльності праців­ники об'єднуються з метою виконання місії, цілей та зав­дань організації. Саме це забезпечує ефективне викорис­тання ділових якостей кожної людин

Колективи (групи) працівників в організації
Кожна організація складається з формальних і нефор­мальних груп (колективів), які внаслідок дії різноманіт­них чинників взаємодіють у різних конфігураціях, що впливає на загальну якість і ефективні

Фактори впливу на організацію
Діяльність організації залежить від різноманітних факторів. Фактори впливу на організацію — рушійні сили, які впливають на виробничо-господарську діяльність організації та забезпечують пев

Процес менеджменту
Процес менеджменту охоплює керуючу та керовану системи організації, функції, методи менеджменту, управ­лінські рішення, комунікації, керівництво тощо. Процес менеджменту — послідовність пе

Сутність, особливості та класифікація функцій менеджменту
Технологія управління підприємством (організацією) є безперервним, динамічним, послідовним, стійким, мін­ливим, цілеспрямованим процесом, який має циклічний характер. Вона формується завдяки безпер

Сутність, особливості та класифікація функцій менеджменту
Технологія управління підприємством (організацією) є безперервним, динамічним, послідовним, стійким, мін­ливим, цілеспрямованим процесом, який має циклічний характер. Вона формується завдяки безпер

Сутність і види планування
Процес планування формує орієнтир майбутньої діяль­ності організації. Планування — вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації,

Загальна характеристика бізнес-планування
Важливим напрямом планування в організації є фор­мування бізнес-плану. Бізнес-план — документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов'язаних часом і місцем реалізації, узгоджених

Сутність та особливість функції організування
Наступним кроком після визначення перспективи і май­бутніх параметрів діяльності організації є її побудова, яка закріплює повноваження, завдання та обов'язки праців­ників у різних підрозділах і на

Побудова організацій
Побудова організації здійснюється шляхом організа­ційного проектування. Його основою є стратегічний план, спрямований на реалізацію місії, цілей організації. Ор­ганізаційне проектування здійснюєтьс

Аналіз та оцінювання організаційних структур управління
Організаційна структура управління в системі мене­джменту постійно змінюється під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ, а також резуль­татів виробничо-господарської діяльності підп

Організаційні структури управління великих підприємств в умовах ЗЕД
Організаційні структури управління великих компа­ній мають на меті встановлення чітких взаємозв'язків, роз­поділ повноважень, прав, обов'язків та відповідальності між численними підрозділами. На ри

Організаційні структури управління дрібних і середніх підприємств в умовах ЗЕД
Різноманітними є організаційні форми управління зовнішньоекономічною діяльністю дрібних і середніх підприємств. Здебільшого вони займаються лише екс­портною та імпортною діяльністю, оскільки їх фін

Сутність і теоретико-прикладні засади мотивування
Після визначення перспектив організації та завер­шення її побудови особливого значення набувають питан­ня створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації, тоб

Матеріальне стимулювання праці
Однією з найважливіших мотиваційних теорій є тео­рія матеріального стимулювання праці. Вона полягає у формуванні та використанні систем матеріальних сти­мулів праці1 і розподілу заробітної плати ві

Сутність й особливості контролювання
Після планування, організування і мотивування діяль­ності в організації виникає потреба в забезпеченні постій­них спостережень за ходом виробничо-господарських про­цесів та у виявленні проблем, які

Види контролю
Як важливу категорію менеджменту контроль кла­сифікують за різними ознаками. 1.3а змістом: фінансовий, виробничий, маркетинго­вий та ін. Фінансовий контроль постає як система спос

Система контролювання виробничих процесів
Особливості створення, налагодження та функціону­вання системи контролювання в організації можна про­ілюструвати на прикладі контролю виробничих процесів. Система контролювання виробничих

Регулювання як загальна функція менеджменту
Виявлені на засадах контролювання проблеми і пору­шення процесу виробничо-господарської діяльності, а та­кож негативні його результати вимагають здійснення регулювання. Регулювання — вид у

Сутність та особливості формування методів менеджменту
Результатом виконання будь-яких конкретних функ­цій менеджменту, що здійснюються на засадах загальних функцій, є отримані методи менеджменту. Методи менеджменту — способи і прийоми впливу

Класифікація та характеристика методів менеджменту
Методи менеджменту класифікують за різними озна­ками: — напрямком впливу на керований об'єкт; — способом врахування інтересів працівників; — формою впливу; — характером впливу (рис. 3.2).

Оптимізація управлінських рішень
Оптимізація є найважливішим етапом технології ви­роблення раціональних управлінських рішень. Оптимізація управлінських рішень — вибір найефективнішого варі­анта рішення (найраціональнішого

Сутність комунікацій та їх інформаційне забезпечення
  Сутність комунікацій становлять взаємозв'язки між працівниками, підрозділами, організаціями тощо. Вони супроводжують усі процеси, що відбуваються в органі­зації. Комунікаці

Комунікаційний процес
Забезпечення злагодженої роботи підрозділів органі­зації, окремих виконавців, груп працівників, а також необ­хідних контактів із зовнішнім середовищем вимагає своєчасного передавання інформації різ

Комунікації ділових партнерів
Оскільки кожна організація є складною, формалізова­ною та відкритою системою і функціонує у зовнішньому середовищі, то існує об'єктивно зумовлена необхідність налагодження та розвитку контактів із

Особливості спілкування та проведення переговорів з іноземними контрагентами
Для формування та розвитку ділових відносин з пред­ставниками іноземних держав важливо мати інформацію про особливості їх діяльності, результативності, націо­нального характеру, манери поведінки. Ц

Сутність, основні засади керівництва та лідерства
Керівництво є об'єднувальною функцією менеджмен­ту, яка пронизує всі управлінські процеси в організації. Керівництво — вид управлінської діяльності, який на засадах лі­дерства та влади заб

Підходи до керівництва
У менеджменті важливими є поведінка керівника (менеджера), використовувані засоби впливу та стилі ке­рівництва при зосередженні зусиль працівників на досяг­ненні цілей організації. З цього погляду

Стилі керівництва
У процесі управлінської діяльності керівник виробляє певні способи, важелі та механізми впливу на підлеглих, які в сукупності формують стиль керівництва. Стиль керівництва — сукупність спо

Конфлікти як об’єкт керівництва
Процес керівництва організацією часто супроводжується конфліктами між окремими виконавцями, у колективах, а також стресами працівників. Менеджер повинен знати сутність, особливості перебігу та можл

Стреси як об’єкт керівництва
Конфліктні ситуації часто призводять до стресових станів у індивідів. Стрес — стан, спричинений великими або малими обсягами робіт, необхідністю людей уживатися між собою, конфліктом, неви

Відповідальність та етика в менеджменті
Діяльність у сфері бізнесу пов'язана не лише з досяг­ненням економічного результату, який вимірюється пе­редусім обсягами виготовленої продукції (послуг) та рів­нем прибутку підприємства. Важливе з

Юридична та соціальна відповідальність у менеджменті
У процесі діяльності організації виділяють два види відповідальності підприємця та менеджера — юридичну та соціальну. Юридична відповідальність —дотримання конкретних державних законодавчи

Етика у менеджменті
Кожна організація функціонує в економічному прос­торі, де склалися певні моральні устої, принципи, куль­тура. Тому підприємці та менеджери повинні будувати свої стосунки з підлеглими, партнерами на

Взаємозв’язок відповідальності й етики у менеджменті
Взаємозв'язок відповідальності й етики, а також їх роль в управлінні організацією в загальних рисах про­ілюстровано на рис. 4.1.  

Організаційні зміни, організаційний розвиток як об’єкти управління
Організація є динамічною системою, вона постійно і безперервно змінюється. Відповідно змінюються і всі її складові: керуюча і керована системи, технології, техні­ка, професійний, кваліфікаційний та

Ефективність менеджменту
Організаційні зміни та організаційний розвиток перед­бачають підвищення ефективності систем менеджменту. Ефективність менеджменту — результативність управлінської діяльності, що визначаєть

Особливості японської системи менеджменту
Нині в усьому світі посилюється увага до японського менеджменту, який вважають одним із чинників стрімко­го економічного розвитку цієї країни. Займаючи 0,2% сві­тової території та налічуючи 2,5% на

Особливості німецької системи менеджменту
До закінчення Другої світової війни на підприємст­вах Німеччини застосовувався жорсткий авторитарний стиль управління, що було зумовлено абсолютистським військовим устроєм у державі. Головним був п

Особливості шведської системи менеджменту
У другій половині XX ст. жодна країна не знала тако­го високого середнього темпу зростання валового націо­нального продукту (ВНП) на душу населення, як Швеція. Причинами бурхливого економічного роз

Особливості фінської системи менеджменту
Фінська школа менеджменту — одна з наймолодших у світі. Вона є важливим фактором економічних успіхів країни. Найвідоміпіими авторами сучасного фінського менеджменту є Тімо Санталайнена, Еєро Воутіл

Особливості французської системи менеджменту
Франція — один із центрів розвитку культури, мис­тецтва, промисловості в Західній Європі. Високорозви-нутими є її атомна промисловість (виробляє 75% елект­роенергії), автомобілебудівна («Пежо», «Ре

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги