Тема 4. Планування в організації

1. Організація як соціальна система та об’єкт управління.

2. Поняття і сутність планування в системі управління.

3. Типи планів в організації.

4. Цілі управлінського планування.

5. Стратегічне планування в організації.

6. Надання стратегії конкретної форми.

 

Група - це 2 або більше людей, що взаємодіють один з одним таким чином, що кожен з них одночасно робить вплив на інших і сам випробовує вплив інших.

Група стає організацією, якщо є:

· наявність принаймні одній меті (тобто бажаного кінцевого стану або результату), яку приймають як загальну усі члени цієї групи;

· наявність членів групи, які навмисно працюють разом, щоб досягти значимої для усіх мети.

Формальна організація - має офіційний статус, створюється навмисно, документально оформлена. Має ієрархію, лідера, цілей і завдань, и т.п.

Неформальна організація - група людей, які вступають в регулярні взаємини для досягнення певної мети, як правило, не пов'язаної з цілями формальної організації, що спонтанно утворюється. У неї також може бути ієрархія, свої завдання і лідери, свої неписані правила.

Складні організації мають набір взаємозв'язаних цілей.

Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Всі організації мають загальні для них характеристики.

1) всі організації використовують чотири види ресурсів:

- людські ресурси;

- фінансові ресурси;

- фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);

- інформаційні ресурси.

- будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.

- всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою.

Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці. Результатом горизонтального поділу праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо).

Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються.

Діяльність з координації роботи інших людей в широкому розумінні і становить сутність управління організацією.

2) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.

Менеджери сприяють ефективній та результативній діяльності організацій? Вони це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менеджменту:

1) планування;

2) організація;

3) мотивація;

4) контроль.

Зазначені функції менеджменту, що виконуються у зазначеній послідовності, утворюють поняття «цикл менеджменту».

 

Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

 

Задачі планування в організації:

Забезпечення погодженості дій персоналу

Усунення негативного ефекту невизначеності

Зосередження зусиль на головних завданнях

Забезпечення економічного функціонування

Встановлення нормативів для контролю

 

Основні етапи процесу планування

 

1. Визначення цілей організації

2. Розробка стратегії діяльності організації

3. Надання стратегії конкретної форми.

 

Мета – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому.

 

Вимоги

до правильно сформульованих цілей

Конкретність та вимірюваність

Орієнтація у часі

Несуперечливість, узгодженість, взаємопов’язаність

Реалістичність, досяжність

Письмове формулювання.

 

 

Таблиця 3.1- Плани впровадження стратегії

Типи планів	Основні цілі планів	Форми планів
Тактичні плани	Систематичне впровадження організаційних стратегічних планів	Різноманітні
Одноразові плани	Визначення курсу дій, які, звичайно, не повторюються у майбутньому	Програми Проекти Бюджети
Плани, що повторюються	Визначення курсу дій, які, звичайно, повторюються через певні проміжки часу	Політика Стандартні операційні процедури Правила

 

Таблиця 3.2- Класифікація цілей організації

Критерії класифікації	Види цілей організації
1. Рівень абстракції	1.1 Глобальна мета 1.2. Місія організації 1.3. Задачі організації
2. Об’єкт спрямованості	2.1. Фінансові цілі 2.2. Цілі, що пов’язані з виробництвом 2.3. Цілі, що пов’язані з ринком діяльності організації 2.4. Цілі, що пов’язані з персоналом 2.5. Цілі, що пов’язані з дослідженнями та розробками
3. Ступінь відкритості	3.1. Офіційно проголошені цілі 3.2. Неофіційні цілі ( закриті, таємні)
4. Організаційний рівень	4.1. Загальноорганізаційні цілі 4.2. Дивізіональні цілі 4.3. Групові цілі 4.4. Індивідуальні цілі
5. Часовий інтервал	5.1. Короткострокові цілі 5.2. Середньострокові цілі 5.3. Довгострокові цілі

 

Місія– це головне призначення організації, особлива роль, чітко виражена причина її існування, що формує основні напрямки та орієнтири її діяльності.

Елементи місії

Головні цілі діяльності організації

Основні споживачі продукції (послуг)

Товари (послуги) для клієнтів

Ринки (сегменти ринку) діяльності

Специфіка задоволення потреб клієнтів

Конкурентні переваги організації

 

 

Стратегічне планування є набором дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій. Ці стратегії призначені допомогти організаціям досягти їх цілей.

 

Рис. 3.1. Етапи стратегічного планування

Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає забезпечити основу для управління підприємством. Його завдання полягає в тому, щоб достатньою мірою забезпечити нововведення і зміни в організації підприємства.

Стратегічні плани мають бути розроблені так, щоб вони залишалися не лише цілісними впродовж тривалого часу, але і зберігали гнучкість. Загальний стратегічний план слід розглядати як програму, що направляє діяльність фірми впродовж тривалого періоду часу, з урахуванням постійних коригувань в зв'язку діловою і соціальною обстановкою, що постійно міняється.

Таблиця 3.3 - Типи та види загальнокорпоративної стратегії

Типи загальнокорпоративних стратегій	Варіанти загальнокорпоративної стратегії різних типів
1. Стратегія зростання	1.1. За напрямками зростання: а) Стратегія експансії: - захоплення ринку; - розвиток ринку; - розвиток виробництва; б) Стратегія диверсифікації: - горизонтальна; - вертикальна; - центрована (споріднена); - неспоріднена; - конгломератна; в) Стратегія інтеграції: - вертикальна інтеграція; - горизонтальна інтеграція; - інтеграція “вперед”; - інтеграція “назад”.
1.2. За методами зростання: а) стратегія внутрішнього росту; б) стратегія зовнішнього росту.
1.3. За темпами зростання: а) офензивна (наступальна) стратегія; б) дефензивна (оборонна) стратегія.
2. Стратегія стабільності
3. Реструктивна стратегія	3.1. Стратегія ліквідації 3.2. Стратегія відсікання зайвого 3.3. Стратегія переорієнтації 3.4. Стратегія створення “стратегічних коаліцій”
4. Комбінована стратегія