Якісні діагностичні методи - раздел Философия, СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Науково-методичний посібник Для студентів вищих навчальних закладів Найбільше Поширеним Є Спостереження Як Метод Пізнання Педагогічних Явищ На Ос...
Найбільше поширеним є спостереження як метод пізнання педагогічних явищ на основі їх безпосереднього сприйняття. Основна функція спостереження полягає у вибірковому доборі відомостей про процес, що вивчається, в умовах прямого й зворотного зв’язку соціального педагога з об’єктом спостереження.
Спостереження являє собою засіб тривалого, планомірного цілеспрямованого опису особливостей, які проявляються у діяльності і поведінці підлітків.
Спостереження є універсальним засобом і використовується у найрізноманітних ситуаціях. Для того, щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно повинно задовольняти ряд вимог:
1. Цілеспрямованість. Ця вимога означає, що спостереження проводиться за проявом конкретних особистісних особливостей учня в різноманітних ситуаціях і різних видах діяльності (грі, навчанні, праці, спілкуванні).
2. Планування. Перед початком спостереження необхідно намітити певні завдання (що спостерігати), продумати план (терміни і засоби), показники (що фіксувати), можливі прорахунки (помилки) і шляхи їх попередження, результати, що пропонуються; при цьому потрібно точно визначити особливості, за якими ведеться спостереження (їх не повинно бути багато).
3. Самостійність. Спостереження повинно бути самостійним, а не супутнім завданням.
4. Природність. Психолого-педагогічне спостереження повинно проводитися у природних умовах для учнів. Воно повинно проходити без втручання і коректування соціальним педагогом подій, що відбуваються, так, щоб учень нічого не підозрював.
5. Систематичність. Спостереження повинно проводитися постійно, в відповідності з планом, систематично або через заплановані проміжки часу.
6. Об’єктивність. У процесі спостереження соціальний педагог повинен фіксувати не свої домисли, а об’єктивні факти, дії, особливості поведінки і на цій підставі робити висновки.
7. Фіксація. Одержані результати, матеріали повинні обов’язково записуватися в ході спостережень або відразу після них. Записи ведуться в хронологічному порядку, через певні інтервали часу. Для скорочення необхідних записів їх зручно оформлювати у вигляді різноманітних схем, таблиць.
Необхідно відзначити, що даний засіб не завжди дозволяє встановити точну причину вчинків, дій тобто фіксувати все неможливо Однак, незважаючи на це, спостереження дозволяє вивчати проблеми, що не допускають експериментального рішення, аналізувати діяльність, поведінку підлітка в природних для нього умовах.
Існують різноманітні види дослідницького спостереження.
Безпосереднім спостереженням є таке, коли між об’єктом і його дослідником (соціальним педагогом) існують прямі відношення, зв’язки встановлені без проміжних показників, переходів, індикаторів. Виділяються три позиції дослідника: дослідник-свідок (особа нейтральна); дослідник-керівник педагогічного процесу; дослідник-учасник педагогічного процесу (вміщений до складу досліджених). У залежності від ролі, у якій соціальний педагог виступає, будується програма спостереження, обирається методика й техніка накопичення й фіксація фактів.
Опосередковане (непрямий, спостереження здійснюється, головним чином, через уповноважених осіб, що працюють по програмі й завданню дослідника. Успіх справи при непрямому спостереженні залежить від підготовки учасників дослідження, від чіткого й змістовного інструктування.
Відкритим спостереженням називають таке, яке проходить в умовах усвідомленого соціальним педагогом факту присутності сторонніх спостерігачів. Істотно, що педагогічна ситуація при сторонньому змінюється, стає дещо іншою. Для нормалізації обстановки спостереження в присутності сторонніх людей потрібен етап звикання. Однак для одержання достовірних результатів відкритого спостереження недостатньо.
Приховане спостереження за діяльністю клієнтів, що не усвідомлюють підконтрольність, дає реалістичну картину процесу. Цей вид спостереження являється суперечливим, але досить цінним.
Безперервне спостереження використовується у тому випадку, коли виникає необхідність дослідити з його допомогою конкретний педагогічний процес від початку до його завершення. Однак безперервне спостереження неможливе, коли його предметом стає процес який носить, так би мовити, пунктирний характер.
У цьому випадку звертаються до дискретного (перерваного) спостереження. Воно буває корисним, коли педагогічний процес схований, а погляду дослідника відкриваються його явища, викликані задуманими ситуаціями, наприклад, поведінка клієнта в певних обставинах. Підстерігаючи обстановку або створюючи її умисно, дослідник спостерігає „кадр” процесу, що вивчається.
Монографічне спостереження охоплює можливо більшу кількість різною мірою взаємопов’язаних явищ.
Вузькоспеціальне спостереження переважаюче тоді й там, коли й де виникає завдання вичленовування із соціального цілого об’єкта спостереження такого педагогічного явища, яке передбачене метою наукового пошуку.
Спостереження як метод дослідження має порівняно більшу поширеність у соціальній педагогіці. Слід, однак, підкреслити його відому обмеженість, оскільки йому доступні лише зовнішні прояви процесу. Спостерігати можна те, що підлягає сприйняттю наших органів чуттів, тому спостереження дає обмежене коло даних, і його продуктивність залежить від того, як дослідник комбінує його, з іншими методами.
Анкетування являє собою методичний прийом одержання інформації за допомогою складених у відповідності з певними правилами системи питань, кожний з яких логічно пов’язаний з метою дослідження. У залежності від запропонованих питань анкети можуть бути різних видів: за змістом, функціями, формами.
За замістом анкета може торкатися:
· фактів („Ваші заняття у вільний час”);
· характеристик оточуючих людей, подій, суджень („Чи вважаєте ви, що спілкування із ровесниками повинно бути іншим?”);
· намірів („Чи хочеш по закінченню школи вступити до вузу?”).
За функціями, які виконують питання, анкети містять питання-фільтри з відносною функцією і перевірочні або контрольні питання, основна мета яких – перевірити вірогідність інформації. За формою анкети можуть бути:
· відкритими, в яких прямі питання передбачають вільні відповіді за власним вибором;
· закритими, у яких до питань подані готові відповіді і учень може вибрати одну з них або оцінити в балах правильність (на його погляд) кожного із запропонованих відповідей.
Питання анкети повинні задовольняти ряду вимог:
а) питання закритих анкет повинні припускати відповідь тільки в одному значенні;
б) не можна пропонувати питання, що вимагають моральної або соціальної оцінки своїх якостей;
в) питання повинні бути лаконічними, точними, зрозумілими за змістом, доступними для розуміння, простими, конкретними;
г) на з’ясування однієї характеристики повинно бути направлено декілька питань, що контролюють правдивість відповідей;
е) питання доцільно пропонувати по наступній схемі:
легкі – важкі – найскладніші – прості.
На результативність впливає ряд умов: добір питань, що найбільш точно характеризують явище, яке вивчається, що дають надійну інформацію, постановка як прямих, так і непрямих питань; попередження подвійного розуміння смислу питань; використання анкет для закритого типу з обмеженим варіантом відповідей, підібраних дослідником, так і відкритих анкет, що дозволяють тому, хто опитується, висловити свою власну думку; попередня перевірка ступеня розуміння питань анкети на невеликому числі досліджуваних і внесення корективів у змісті анкети.
Перевагами даного засобу є: масовість обстеження, велика швидкість збору інформації, летка обробка матеріалів, можливість порівняння декількох обстежень, зручні засоби фіксації результатів, можливість одержання письмових відповідей на такі питання, що в усній формі залишаються без відповіді.
Недоліками методу анкетування є той факт, що вій не дозволяє повністю охарактеризувати всі сфери особистості, він не є гнучким, відповіді не завжди є достатньою умовою для кінцевих висновків.
Бесіда – засіб встановлення в ході безпосереднього спілкування особливостей особистості, яка дозволяє отримати від учнів інформацію, що цікавить соціального педагога за допомогою попередньо підготованих питань.
У бесіді можуть бути виявлені особливості характеру учня, мотиви його поведінки. Доцільно використовувати непрямі питання, за допомогою яких можна отримати інформацію про приховані сторони життя учнів про неусвідомлювані мотиви поведінки і т.д.
При проведенні бесіди слідує дотримувати наступних правил:
1. Починати спілкування слід з тематики, яка зрозуміла учню, що сприяє встановленню контакту. Інтерес, повага, доброзичливість, бажання переконати, увага, співчуття, участь не менше важливі, ніж аргументовано і переконливо говорити.
2. Вибір часу і місця бесіди.
3. Бесіда повинна бути не випадковою.
4. Не слід задавати питання (особливо на початку) анкетного або біографічного характеру.
5. Доступна мова. Бесіда повинна вестись з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учня, його інтересів, потреб, схильностей.
6. При необхідності уточнення відповіді не давати підказку.
Чітка постанова мети бесіди допомагає формулювати чіткі питання і уникати випадкових. Вони також повинні бути простими, давати можливість учню відповідати у звичній для себе манері. Найбільш важливі питання необхідно повторювати у різноманітних формах і ракурсах, і завдяки цьому контролювати попередні відповіді. Бесіда повинна тривати не більш 30 хвилин.
Переваги даного засобу: наявність контакту з учнями. Можливість ураховувати їхні відповідні реакції, оцінювати їхню поведінку, відношення до змісту розмови.
Недоліки: в бесіді соціальний педагог одержує не об’єктивний факт, а думки. Часто школяр говорить переважно те, що від нього очікують.
Інтерв’ю є різновидом бесіди. Бесіда носить характер взаємного обміну інформацією, а в інтерв’ю один (соціальний педагог) запитує іншого (клієнта), утримуючись від власних висловлювань з питання, якого торкається, щоб не вплинути на думку співбесідника. Інтерв’ю бувають групові й індивідуальні.
У наукових дослідженнях з соціальної педагогіки активно використовується такий метод, як моделювання. Це відтворення характеристик певного об’єкта на іншому об’єкті, спеціально створеному для його вивчення. Другий з об’єктів називають моделлю першого. У найбільш загальному вигляді модель визначають як систему елементів, що відтворює певні сторони, зв’язки, функції предмета дослідження. В основі моделювання лежить певна відповідність (але не тотожність) між досліджуваним об’єктом (оригіналом) і його моделлю.
У соціальній педагогіці моделювання набуває особливого значення у зв’язку з завданням підвищення теоретичного рівня науки, оскільки воно нерозривно пов’язане з абстрагуванням й ідеалізацією, посередництвом яких відбувається виділення сторін модельованих об’єктів, відтворених на моделі. У процесі створення теорії широке застосування знаходять модельні уявлення (або моделі – представництва), які можуть бути ідеалізованими об’єктами дослідження й у цій їхній функції слугують засобом теоретичного педагогічного аналізу. Будь-яке теоретичне представництво про певний об’єкт можна розглядати як якісну модель цього об’єкта.
Усе більшу популярність у соціальній педагогіці набуває метод вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду. Основна увага вчених звернена на критеріальний бік запровадження передового педагогічного досвіду. Якщо звести воєдино усі ознаки, за якими відносять педагогічний досвід до передового, то утворюється досить широкий їх комплекс. Розглянемо спектр критеріїв, яким повинен задовольнятися передовий досвід:
· підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи;
· новизна, новаторство;
· відповідність вимогам педагогічної науки;
· відповідність тенденції суспільного розвитку, передовими ідеям науки;
· розширення сфери соціально-педагогічної діяльності;
· підвищення якості педагогічного процесу;
· досягнення високого результату праці соціального педагога;
· створення умов для всебічного розвитку особистості досліджуваного;
· відкриття нових педагогічних фактів.
Розрізняють такі джерела вивчення передового досвіду: зафіксований у письмовій формі; зафіксований у пам’яті осіб, здатних усно висвітлювати його зміст; незафіксований живий досвід конкретної діяльності, що підлягає візуальному спостереженню, опису.
Якісні діагностичні методи більш трудомісткі, але з їхньою допомогою соціальний педагог може одержати розгорнуту й обґрунтовану характеристику якостей особистості учнів. Прикладом може бути педагогічний консиліум. Це консультація вчителів, представників активу по обговоренню характеристик підлітків для більш глибокого вивчення учнів і вироблення правильного напрямку майбутньої роботи із ними. У процесі колективного обговорення, вирішення проблеми основний акцент робиться не на оцінці рівня розвитку певної якості підлітка, а на колективному обміні думками про засоби взаємодії з ним, шляхи зняття психологічного бар’єру.
Все темы данного раздела:
Історіографія соціально-педагогічної діагностики
Історія розвитку педагогічної діагностики налічує стільки ж років, скільки вся педагогічна діяльність. Будь-який педагог, що будував свою професійну діяльність планомірно і цілеспрямовано, завжди н
Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
Соціально-педагогічна діяльність, як і всяка інша професійна діяльність, має предмет, цілі, завдання, зміст, форми, методи і результати. Якщо соціально-педагогічна діагностика є скл
Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
У структурі діагностичного дослідження загальна теорія діагностики визначає три аспекти – семіотичний, технічний і логічний.
Семіотичний аспект припускає, що соціаль
Рівні соціально-педагогічної діагностики
Рівень діагностики
Методи дослідження
Описова функція педагогічного моделювання
Прогнозуюча функція пед-го моделювання
Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
Соціально-педагогічна діагностика завжди вимагає особливої уваги, особливої чуйності до дитини, обов’язкової його згоди і схильності.
Соціально-педагогічна діагностика пови
Діагностична професіограма соціального педагога
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Вивчення рівнів вихованості учнів ІV – ІХ класів
Показники
Признаки прояву якостей
Яскраво проявляються
Проявляються
Слабо проявляються
Не прояв
Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів Х – ХІ класів
Показники вихованості
Ознаки прояву різних рівнів вихованості
4 – високий
3 – середній
2 – низький
Критерії вихованості особистості школяра
У якості критерію вихованості особистості школяра розглядаються її активна громадянська позиція, що проявляється в ціннісних стосунках особистості до дійсності. З безлічі таких стосунків можна вичл
Критерії оцінки вихованості учнів
Якості життя
Вікові прояви якостей
I – IV класи
V – VIII класи
IX – XI класи
1. Гром
Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
Під психодіагностуючою діяльністю розуміється процес, в ході якого (із використанням діагностичного інструмента або без нього), додержуючись необхідних наукових критеріїв яко
Принципові відмінності між якісними й кількісними методами.
Ці відмінності полягає перш за все в особливому емпіричному куті зору при розгляді соціально-педагогічної дійсності. Якщо кількісні методи при соціально-педагогічних дослідженнях спрямовані на зага
Кількісні діагностичні методи
Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.
Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких про
Табулювання даних і обчислення частот
Перший крок в узагальненні соціальним педагогом отриманих у ході вимірів даних – це їхнє табулювання, тобто представлення у вигляді таблиці.
Розглянемо приклад: 50 школярів Х класу складал
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Кількість студентів, отримавши цю оцінку
„відмінно”
„добре”
Результати екзамену з історії України
Оцінка
Абсолютна частота
Відносна частота
Відсотко-ва частота
Кумулятивна (накопичена) частота
Медіана – це серединне значення у варіаційному ряду результатів вимірів.
Тобто це значення, яке ділить упорядковані множини даних навпіл так, що одна половина значень виявляється більше медіани, а інша – менше.
Якщо дані містять непарне число різних значень, на
Вибір міри центральної тенденції
При виборі міри центральної тенденції необхідно враховувати таке:
· моду можна визначати для ряду вимірів, які здійснюються за допомогою шкали будь-якого типу;
· медіану можна виз
Кореляційна залежність
Кінцевою метою наукового аналізу, зазвичай, є знаходження зв’язків (залежностей) між змінними. Соціального педагога часто цікавить, як пов’язані між собою дві ознаки, які вивчаються, у цій групі ос
За рівнем статистичної значущості
Рівень статистичної значущості кореляційної значущості коефіцієнта кореляції
Оцінка сили кореляції
p £ 0,01
Висока
Методика діагностики сім’ї
Сім’я – мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність по
Матричне структурування.
Цей метод передбачає складання матриці, стовпчики якої утворюють варіанти, що обговорюються, а рядки – їхні атрибути, умови, обмеження (що? де? коли? яким чином?..). Рішення з’являються при поєднан
Програма вивчення сім’ї учня
1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).
2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.
3. Житлові
Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення і організації роботи різноманітних дитячих та молодіжних громадських органі
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З УЧНЕМ
1.1. Методика „Що таке добре і що таке погано?”
Мета:за допомогою анкетування встановити етичні уявлення учнів (про чуйність, принциповість, чесність, справедливіст
Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються
Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей.
Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 2
Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
Мета: вивчити ціннісні орієнтації й етичні ідеали учнів.
Хід виконання. Найбільш сприятливий час для проведення роботи – класна година. Тематика її може бути різноманітною.
Методика „Закінчи речення” [2].
Мета: виявити ставлення до етичних норм, що визначають деякі етичні якості (самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність).
Хід виконання.
Методика „Давайте обговоримо” [2].
Мета: виявити думки та ставлення старшокласників до моральних проблем, що реально існують у класі.
Хід виконання.
I варіант. Для обговорення бе
Методика „Робота на конвеєрі” [2].
Мета: виявити у школярів особливості етичного ставлення до інших людей (стосунки взаємодопомоги, товариства).
Хід експерименту. Учням дається будь-яке завдання (наприклад, пі
Методика „Емоційна спрямованість” [2].
Мета: встановити емоційну спрямованість учнів старших класів.
Порядок проведення. Соціальний педагог зачитує учням наступну інструкцію: „У даній анкеті немає „поганих” і „хор
Методика „Музичний образ” [2].
Мета: виявити вміння учнів висловлювати відчуття, що виникають при сприйнятті музики.
Хід роботи. Учні прослуховують мелодію, запропоновану їм соціальним педагогом. Потім соц
Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний п
Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженост
Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираж
Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
Ознаки відсутності працьовитості.
1. Відсутність інтересу до трудової діяльності в школі та вдома при одночасному прагненні до розваг.
2. Небажання долати труднощі в дорученій справі.
3. Небажання організовувати с
Методика „Трудовий досвід” [2].
Мета: виявити ступінь володіння учнями деякими внутрішніми засобами діяльності.
Хід виконання. Вчитель праці на кожному уроці за п’ятибальною системою оцінює наявність трудов
Приклади прислів’їв.
1. Бідність – не порок.
2. Гусак свині не товариш.
3. Час – гроші.
4. Усякий цвіркун знає свою жердину.
5. Говорити правду – втрачати дружбу.
6. Горбато
Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
Мета: виявити наявність або відсутність у класі дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Клас ділиться на 4 команди (по 7-9 осіб), між якими проводиться
Методика „Коло” [2].
Мета: визначення емпіричного показника дієвої групової емоційної ідентифікації (ДГЕІ).
Хід виконання. Кожному учневі дається олівець
Методика „Референтометрія” [2].
Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в нас
Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18,
Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.
Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:
„Вам зараз будуть запропоновані відомі присл
Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.
Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характер
Варіант 1.
Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти
III серія
1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.
2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.
3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це
Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.
Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадк
Матриця вибору
№
Хто обирає
Кого вибирають
Методика „Вибір у дії” [2].
Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.
Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального
Методика „Відмітка другу” [2].
Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особист
Матриця оцінок стосунків учнів
№
Прізвища учнів
Антон
Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.
Хід виконання. Для визначення к
Методика „Вибір однокласників” [2].
Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.
Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий
ДІАГНОСТИКА СІМ’Ї
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ БАТЬКІВ [1]:
1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки
Інструкція.
Пропонуємо Вам відповісти на такі запитання:
1. Ваша сім’я багатодітна, у ній виховується:
· 3 дітей;
· 4 дітей;
· більше 5 дітей_________________________
Опитувальник.
1. Мені часом не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх стримувати.
3. Батьки як більш зрілі люди повинні влаштувати сімейне життя своїх дітей.
Ключ до тесту К. Томаса
№
Супер-ництво
Спів-праця
Компро-міс
Уникан-ня
Присто-сування
Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідал
Інструкція до тесту
Дитині дають простий олівець середньої м’якості й стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.
Інструкція:
Інтерпретація результатів тесту
Отримане зображення, як правило, відображає ставлення дитини до членів її сім’ї, те, якими вона їх бачить, і яку роль у сімейній конфігурації відводить кожному.
1. Оцінка загальної
Визначення найпривабливішого персонажу
Його можна виявити за наступними ознаками:
· він зображається першим і поміщається на передньому плані;
· він вищий і більший за решту персонажів;
· виконаний з більшою л
Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливіс
Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків,
Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що
Ідентифікація
У малюнку сім’ї має місце й такий показовий чинник, як ідентифікація. Дитина легко ототожнює себе з тим або іншим персонажем свого малюнку. Вона може ототожнювати себе з батьком або матір’ю.
Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.
Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мов
Опитувальникпотреби спілкування .
Тестовий матеріал.
1. Мені приносить задоволення брати участь у різного роду торжествах.
2. Я можу подавити свої бажання, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів.
3.
РАБ може здійснюватися в кількох методичних варіантах.
РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:
а) документальні;
б) художні твори.
РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення:
Опитувальник.
1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?
2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?
3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?
4.
Алгоритм вивчення сім’ї [7].
1. Склад сім’ї, структура:повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.
2. Житлово-побутові умови.
3. Матеріальна забезпеченість.
Соціальний паспорт сім’ї [7].
До карти вносяться наступні дані.
1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).
2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.
3. П.І.Б. дружини, дата нар
Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).
2. Кількість
Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.
Інтерпретація результатів.
Для чоловіка:
69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це о
Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.
2. Прагнення освоїти незнайому справу.
3. Проявляє завзятість у досягненні мети, не дивлячись на невдачі.
4. Спо
Методика „Радощі та засмучення”.
Методика допомагає виявити місце пізнавальної діяльності в системі ціннісних орієнтацій дошкільників.
Після організованого пізнавального заняття з формування елементарних математичних уявл
Інструкція
Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.
Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, к
Обробка результатів
Відмітки внесіть до таблиці. Природно, що результат буде об’єктивніший, якщо ці відмітки, незалежно одна від одної, поставлять і інші дорослі, які знають дитину.
С. Вищі процеси
VII. Осмислення:
1) просте, тобто правильне складання окремих малюнків зі смислом або без смислу (наочних недоцільностей);
2) комбінуюче, тобто серія картин, пов’язаних одн
Д о д а т о к
А.Родовідне дерево.
Б.Характеристика сім’ї.
В.Характеристика інших прошарків суспільства, груп, де знаходиться суб’єкт.
Г.Характеристика стосунків, що відзначаються залеж
Вікова діагностична шкала Е. Меймана
(1912)
Вік
(років)
Тести, що виявляють розвиток
Тести, що виявляють обдарованість
Тести, що виявляють вплив оточення
Вікова діагностична шкала Л. Термена і Г. Чайльдса
(1912)
Вік (років)
Тестові завдання
Уміння правильно назвати ключ, ніж і монету
Розглядання картини й перерахування на ній предметів та
Загальна характеристика
Соціальний педагог, скориставшись представленою методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це, у свою чергу, дасть можливість об’єктивніше судити пр
Бланк запитань
Кожне запитання починається зі слів: „Чи подобається Вам ...”
1) вирішувати логічні завдання та завдання на кмітливість;
2) читати самостійно (слухати, коли тобі читають) казки, р
Обробка результатів
Питання складені відповідно до умовного розподілу здібностей дитини на сім сфер:
· математика й техніка (1-й стовпчик у листі відповідей);
· гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
Обробка результатів
Підрахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні висновків слід зробит
Загальна характеристика
Ця методика створена автором на основі методики Хаана і Каффа. Вона відрізняється від методики вищеназваних авторів тим, що для обробки результатів було „викинуто” декілька запитань по кожному розд
Інструкція.
Перед вами 80 запитань, систематизованих по десяти відносно самостійним областям поведінки та діяльності дитини. Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині з кожного параметру, користуючись наст
Бланк запитань.
1. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.
2. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні рішення.
3. Вчиться новим знанням дуже
Бланк відповідей
Творче мислення в малюнках
Невербальний буклет А
На малюнку зображена пляма нерівної форми. Придумай і намалюй такий предмет або малюнок, частиною яких буде ця пляма.
Постарайся придумати свій власни
Вербальний буклет А
Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.
Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадк
Інтерпретація
„Автопортрет”.
Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.
· Голова. Малю
ДОДАТОК Г
ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”
1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнол
Загальні відомості про дитину.
2. Стан здоров’я:особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..
3. Спрямовані
Опитувальник.
1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:
0 – зовсім не зустрічаються
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Опитувальник.
1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:
1.
Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули,
Запитання для дівчаток.
1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.
2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.
3. Якщо була б така можливість, то
Бланк відповідей
П.І.Б.______________________________________________
Стать ______________________Вік ____________________
Так
ні
Чоловічий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 6 (ні), 13 (ні), 21 (ні), 23 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 47 (ні
Жіночий варіант
1.
Шкала установки на соціально бажані відповіді.
2 (ні), 4 (ні), 8 (ні), 13 (так), 21 (ні), 30 (так), 32 (так), 33 (ні), 38 (ні), 54 (ні), 79 (н
Таблиця округлених значень коефіцієнтів корекції
Чоловічий варіант
Жіночий варіант
„Сирі”
бали
за шкалою
№1
Коефіцієнти корекції
„Сирі”
бали
за шка
Таблиця норми
Чоловічий варіант
(п = 375)
Жіночий варіант (п = 374)
„Сирі” бали
Т-бал
„Сирі” бали
Т-бал
Опитувальник.
1. Довго пам’ятаєте образи, які вам нанесли.
2. Практично постійно з’ясовуєте з кимсь стосунки (або з однією і тією ж людиною, або з різними партнерами).
3. Вам дуже важко зробити
Опитувальник.
1. Зазвичай висловлюєте свої думки людям відверто, не особливо замислюючись над вибором слів і виразів.
2. Швидко починаєте злитися або впадати в гнів.
3. Можете вдарити кривдника
Методика діагностики батьківського відношення А. Варга, В. Столін
Тест-питальник батьківського відношення (ПБВ) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на вияв батьківського відношення до осіб, що звертаються за психологічною допомогою з питань ви
Ключі до Питальника
1. Прийняття – неприйняття: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39 ,40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.
2. Образ соціальної бажаності пов
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.
Немає бажання розкриватися перед іншими.
У всьому любить суперечк
Гра „Рукавички”.
Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.
Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок
Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати діте
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье : УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.
2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999.
Новости и инфо для студентов