Жанр кіноповісті у творчості О.Довженка. - раздел Философия, Енеїда І.Котляревського – перший твір нової української літератури
Олександр Петрович Довженко Народився 1894 Р. Чернігівської О...
Олександр Петрович Довженко народився 1894 р. Чернігівської області в родині козака-хлібороба. Відомості про дитячі роки майбутнього митця містяться в автобіографічній повісті «Зачарована Десна». Письменник змальовує матір і батька, діда та прабабу, свою хату та город. І навіть неймовірно трагічна подія, що сталася в їхній родині, коли одного дня від якоїсь хвороби померли чотири брати Сашка, — то також жахлива, але реальність. Коли батько привів Сашка до школи, учитель, задаючи безглузді та дурні запитання, та ще й чужою мовою, дійшов безапеляційного висновку: «Не развитый!»
Вступив до Глухівського учительського інституту. В інституті студентам було заборонено навіть розмовляти українською мовою. Студент Олександр Довженко багато читав, брав участь у аматорських театральних виставах, малював.
Комісаром Київського театру ім. Т. Г. Шевченка, служив добровольцем в армії С. Петлюри. Потрапив до рук чекістів, був підданий умовному розстрілу й чудом уцілів, був більшовиком, з партії яких його було виключено.
Незрівнянним оповідачем-імпровізатором він був. Його артистичними розповідями заслухувалися друзі. Як літератор О. Довженко свій перший крок зробив у кіно. Кіносценарій «Вася-реформатор» був прийнятий до зйомок на Одеській кінофабриці ще тоді, коли Довженко працював у Харкові. Літературною творчістю Довженко почав займатися в роки війни, хоча ще раніше друкував уривки зі своїх сценаріїв. У той час було неможливо знімати фільми. Довженко прийшов до твердого переконання, що слово — найтривкіший матеріал. Кінофільм існує в небагатьох копіях, які зношуються під час прокату, можуть бути просто знищеними, і тоді від творчості не лишиться жодного сліду. Тому замість пензля та кінокамери Довженко бере в руки перо. Перебуваючи на фронті в діючій армії - начерки. Оповідання та новели «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись», «Незабутнє», «На колючому дроті», «Мати» друкуються в пресі, виходять окремими книжечками, читаються з естради, передаються по радіо. У цей же час Довженко наполегливо працює над повістю «Україна в огні».
Кіноповість — новий жанр художньої літератури, який виник і розвинувся у XX столітті як симбіоз красного письменства та кіно. Так само, як драматичні твори передбачають утілення на театральній сцені, кіноповість, як правило, легко може бути екранізована, бо в її основі закладено багато прийомів кіномистецтва (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу й авторських пояснень, монтажний характер епізодів). Але й кіно взяло багато від літератури. Видатні майстри слова ще до народження кіно писали твори, що композиційно виглядають як монтаж кінокадрів. Наприклад, вірш Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати» — це готові до зйомки кадри фільму. Видатним майстром і першовідкривачем жанру кіноповісті по праву вважають Олександра Довженка.
“Звенигора”це перша кіноповість, яка викликала такі палкі і суперечливі відгуки. Написана у 1928 році, сценарій підготували М.Йогансен і Ю.Тютюнник (останній незадовго був розстріляний). Кіноповість відразу ж була заборонена.Герої твору – старечий дід Невмирущий (символічно), який вірить у існування “скарбів нації”, та два його онуки: Тиміш – революціонер і Павло – петлюрівець. Довженко відверто на боці Тимоша. Події у фільмі розгортаються на історичному фоні, поєднуючи сьогодення і романтичну давнину: часи варягів, жовтневі дні 1917 року. А сам автор фільму у своїх “Автобіографії” назвав його як одну “з найцікавіших робіт”, “прейскурантом моїх творчих можливостей”.
Повість «Україна в огні», творена по гарячих слідах історичних подій, вражає своїм епічним розмахом, непідробною щирістю та непідкупною правдою. Зосередивши основну увагу на долі сім'ї Запорожців, Олександр Довженко зумів у яскраво художній формі відтворити трагізм «невдатної історії» всього українського народу. Автор змальовує апокаліптичні картини початку війни, безладний відступ військ і його причини, тупоголових кар'єристів і шкурників, фашистську окупацію, вивезення молоді в німецьке рабство, партизанську боротьбу проти окупантів і, нарешті, панорамну батальну картину перелому в ході війни та звільнення Тополівки. Заключний акорд кіноповісті, де в сплюндрованій ворогом рідній Тополівці зібралися Запорожці, незважаючи на всі трагічні обставини, пройнятий світлою думкою, що козацькому роду нема й не буде переводу. Видання повісті російською й українською мовами вже були готові до друку, коли поступив донос Сталіну, якому вкрай не сподобався твір. Але це був тільки початок грози, і Довженко відчував це. 31 січня 1944 р. Довженковій кіноповісті було присвячене спеціальне засідання Полїтбюро ЦК, на якому з доповіддю виступив Сталін.
Заборона «України в огні» приголомшила автора. Повість була настільки викривальною та страшною для пануючої тоді тоталітарної системи, що з великими труднощами пробивалася на друковані шпальти та в наступні десятиліття, уперше більш-менш повно (правда, з купюрами) була опублікована лише в 1995 р. Незважаючи на заборону кіноповісті «Україна в огні», на те, що навіть уже опубліковані новели оповідання було вилучено з літературного процесу, а ім'я автора піддано анафемі, Олександр Довженко не припиняв своєї письменницької творчості. Восени 1945 р. він завершує «Повість полум'яних літ», у якій, бажаючи хоч що-небудь сказати, пішов на певний компроміс із системою. Але навіть цієї ущемленої й ущербленої правди боялися вищі чини. Цей твір Олександру Довженку не дозволили ні екранізувати, ні опублікувати. Уперше друком він з'явився в 1957 p., по смерті автора. У 1960 р. дружина Довженка Юлія Солнцева зняла широкоформатний фільм за цим твором. Фільм здобув світову славу, а на Канському фестивалі 1961 р. був відзначений премією за кращу режисуру.
За створення правдивих повістей Довженка не заслали в Сибір, але йому заборонили виїжджати після війни з Москви до України Усесвітньо відомому кінорежисерові після війни дозволили зняти лише один фільм і то, звичайно, не про видатного українського селекціонера-помолога Володимира Симиренка, якого замучили більшовицькі кати, а про російського садовода Івана Мічуріна. Не маючи можливості повною мірою реалізувати себе як кіномитець, О. Довженко займається літературною творчістю, пише кіноповісті, п'єси, веде свій «Щоденник» з таємною надією, що колись усе те буде оприлюднено та «притчею стане».
Довженка хвилюють найрізноманітніші проблеми буття українського народу: історія України, долі удовиних дітей, їх освіта та виховання, національна свідомість та гідність, збереження історико-культурних пам'яток, рідної мови, розвиток економіки і захист природи.
Повість «Зачарована Десна» стала класикою світової культури, мала б стати настільною книжкою кожного українця, оскільки це цілісна школа виховання української людини, наука душі, наука любові до Батьківщини. Кіноповість «Зачарована Десна» писалася «у стіл», не для видавництва — для найближчого кола друзів. Уся повість пройнята надзвичайною добротою, людяністю, християнською сердечністю, щирістю та задушевністю. Бачене та відчуте малим Сашком, який щойно починає пізнавати навколишній світ, чергується з філософськими роздумами досвідченого митця-патріота. Для малого Сашка найрідніші люди є святими. Він навіть сприймає їх як образи святих: «У нас був дід дуже схожий на Бога», «Образ святого Миколая також був схожий на діда», «Святий Федосій більше скидався на батька». Олександр Довженко "Земля"Наприкінці ХХ століття в одній із західноєвропейських держав впливове міжнародне журі визначило 10 кращих фільмів усіх часів та народів. Єдиною німою картиною, що увійшла до цієї десятки, була "Земля" Багато питань, поставлених автором, не мають однозначної відповіді і сьогодні. Тому сприйняття картини глядачем завжди буде залежати від його власних поглядів та почуттів Характерною для цієї роботи режисера є усвідомлення України як земного раю. Самі зйомки розпочинаються не із опису головних героїв, а із нагадування про багатство нашої землі: яблука у садах, жито, соняшник у полі... Звідси і спокуса за будь-яку ціну отримати таку родючу землю. У боротьбі за неї, як виявляється, не має значення навіть людське життя.
Сценарій цієї у світі прославленої кіноповісті створено 1929 року, на екрани фільм вийшов у 1930 році, незабаром був заборонений. Через 22 роки Довженко напише по суті новий сценарій фільму, оскільки старий загинув під час війни у 1943 році. Це перший фільм автора про колективізацію села та останній фільм німого кіно.
Початок фільму символічний: помирає старезний дід Семен, колишній чумак – відмирає старе. І народжується нове, героєм якого виступає комсомолець Василь Трубенко, натхненник і організатор колективізації їх села. Автор з симпатією змальовує свого героя: він і рішучий революціонер, і мрійливий, ніжна людина у коханні. Більшість односільчан, особливо молодь, іде за Василем. Характерно (як і в інших кіноповістях Довженко), що сюжет включає “внутрішній монолог”, авторські репліки, ремарки, поради артистам.
Кульмінацією фільму-повісті стає поява у селі трактора, який привів Василь Трубенко, та розорювання одноосібних меж у єдине колгоспне поле. Селяни, які ніколи не бачили техніки узагалі, бояться дозволити власним дітям його побачити, тому коли посеред поля у радіаторі закінчується вода, трактор стає і про це повідомляється "председателю", його реакція цілком очікувана - "Цього не може бути! Трактор не може стати!". До речі, саме цей епізод доводить, що навіть такому мега-трактору як СРСР у певний момент може просто забракнути води і ніде буде її взяти. Що характерно, председатель обманює начальство - "Трактор у повному порядку!" - так і радянська влада протягом тривалого часу запевняла увесь світ, що в країні все гаразд. Характерним моментом, що вкотре свідчить про внутрішню антипатію режисера до індустріалізації як такої, є те, що навіть за наявності техніки праця жінки не стає легшою. Той вільний час, який з’явився у чоловіка, він витрачає не на допомогу дружині, а на пияцтво. Відповідно науково-технічний прогрес призводить до деградації людської особистості.
Саме це (конфлікт з ртактором) і породило конфлікт “куркуляки” Хоми з Василем. Хома вбиває Василя. Біля його труни при зібраному народі батько Василя (вже переконаний колгоспник) виголошує прощальні слова: “Мій Василь загинув за нове життя. Поховайте його теж по-новому, щоб не попи та дяки... а наші хлопці-комсомольці та дівчата... самі з новими піснями...” Фільм закінчується не лише мінорно: “Щебечуть солов’ї по молодих садках. Лине здалеку дівочий спів. Колгоспна земля квітне як ніколи”.
Кульмінаційним стає добровільне зізнання Хоми у вбивстві.
Письменники пишуть під впливом Шевченка проходить його канонізація його... Іван Франко Новатор у циклуванні поезій Багатство образів фольклорних мотивів Збагатив поезію тематично ідейно та жанрово в нього є громадянські мотиви з...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Жанр кіноповісті у творчості О.Довженка.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Люборацькі” А.Свидницького як роман виховання.
Найцікавішим у творчому спадку А.Свидницького є „сімейна хроніка” – роман „Люборацькі”. Підготовлений до друку в „Основі” у 1862 р., однак, вперше був опублікований в Львівській „Зо
Байки і притчі Сковороди.
З творчої спадщини Г.Сковороди залишилася збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», книга «Байки харківські», філософські трактати й притчі.
Отже, у 1769-1774рр. пи
Драматичні поеми І.Кочерги.
Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891 p. їхня родина оселяється
Драматичні поеми Ліни Костенко.
Драматична поема — невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічн
Еволюція естетичної свідомості М.Рильського.
Максим Рильський - український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України - народився в Києві в сім’ї відомого ученого-етнографа і громадського діяча. Початк
Є.Маланюк і поети “Празької школи”.
Літературне життя в Празі у другій половині 20-их років започаткував Ю.Липа, у цьому його підтримали Ю.Дараган та Л.Мосендз. А з приїздом Є.Маланюка воно значно активізувалося й поч
Жанр байки в українській літературі ХІХ ст.
Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) - невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини ві
Життєвий і творчий шлях М.Шашкевича.
Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843). Увійшов в історію України і літератури як організатор і керівник літературного гуртка «Руська трійця».
Народився 6 листопада 1811 ро
Загальна характеристика творчості В.Сосюри.
Сосюра- -увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни,що злилися в єдиному понятті прекрасного.
Творчість. Преші спроби російською мовою (1912)
Загальна характеристика творчості Д.Павличка.
Поет, перекладач, знавець світового й вітчизняного письменства. Свої роздуми про світ, народ і людину наповнив духом пізнання, досвідом багатьох віків і народів, влсною жагою огягну
І.Котляревський – драматург.
«Наталка-Полтавка» (1819р.) започаткувала становлення національної драматургії. П’єса поєднала в собі риси кількох жанрів та напрямів, що на той час були представлені в літературі:
Інтимна лірика І.Франка. Концепція ліричного героя.
В українській літературі ІІ пол.. ХІХ ст.. Іван Франко був найбільш пристрасним і гнівним народним співцем, продовжувачем традицій революційної поезії Шевченка. Естетичні настанови
Ліна Костенко і поезія шістдесятників.
Шістдеся́тники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчас
Лірика Сковороди, її жанрові різновиди і майстерність.
Лірика Сковороди. Її жанрові різновиди та майстерність.
«Сад божественних пісень» - лірична збірка, яка включає 30 пісень. Провідні в збірці – барокові мотиви уславлення Хр
М.Хвильовий і літературна дискусія 1925 – 1928 рр.
Літературна дискусія 1925-1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письмен
Морально-етична проблематика прози Г.Квітки-Основ’яненка.
15 українських оповідань і повістей Григорія Квітки-Основ’яненка можна умовно поділити на за змістом і художнім методом на дві групи: бурлескно-реалістичні і сентиментально-реалісти
Новаторство поетичної драматургії Лесі Українки.
До драматургії Українка звернулась в сер.90-х років. Першим її драм. твором була «Блакитна троянда», написана прозою. Потім пише драматичні поеми. У 900-тих роках цей жанр став осно
Новаторство політичної лірики І.Франка.
Нар. 27 серпня 1856 р. в с.Нагуєвичі. Освіту розпочав у дворічній початковій школі в Ясениці Сільній. Навчався у Дрогобицькій гімназії. 1875 року вступив на філософський факультет Л
Новелістика О.Кобилянської.
Упродовж 1915-1923 pp. О. Кобилянська пише низьку оповідань, новел (у яких підносяться актуальні проблеми з життя селян та інтелігенції), нарисів, у яких розкриває трагічну безвихід
Образне мислення Лесі Українки.
Переосмислення світоглядних переконань Лесі Українки надає можливість подивитися на її філософію через естетику, що постає дуже важливим кроком до вирішення проблеми сучасної україн
Основні мотиви ранньої поезії Т.Шевченка.
За характером свого таланту Шевченко визначився переважно як поет-лірик. Вже в ранній період творчості він дав прекрасні зразки ліричної поезії.
Важливе місце в його ранній
Основні риси романтизму як художньої системи.
Літературна романтика, або романтизм як літературна течія, яка виступила наприкінці 18 ст. в Німеччині та помалу захопила літературу всієї Європи. Виходячи з опозиції до поетики кла
Останні роки життя і творчості Т.Шевченка.
2 серпня 1857 року Шевченко дістав офіційне звільнення і в той же день на рибальському човні відправився до Астрахані, де його зустрічали друзі. З Астрахані їде до Нижнього Новгород
П.Тичина – новатор української поезії.
Збірки: 1-„Снонячні кларнети”,”замість соонетів і октав”,”плуг” 1920,”вітер з україни”!924, „Чернігів” 1931, „Чуття єдиної родини” 1938, „сталь і ніжність” 1941, „перемагать і жить”
Поезія В.Стуса.
Василь Стус – один з найбільших поетів 20 століття, символ незламності духу, людської і національної гідності, продовження життєво важливої для українського народу традиції народолю
Поезія Є.Плужника.
основні твори: Збірки поезій «Дні» (зокрема, поеми «Галілей» і «Канів»), «Рання осінь», «Рівновага», психологічний роман «Недуга», п'єси «Професор Сухораб», «У дворі на перед
Поезія Олександра Олеся.
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (4 грудня 1878, Сумщина-22 липня 1944, Чехія)Батько Олега Ольжича.
Народився в чумацько-селянській сім’ї. Батько загинув, коли
Поеми М.Бажана “Смерть Гамлета”, “Різьблена тінь”.
Народився Бажан 9 жовтня 1904 в Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Батько його, Платон Артемович Бажан, був військовим топографом, за неперевіреними чутка
Поети “Молодої Музи”.
Поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття — ”Молода муза”, досі пов’язана у нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадницт
Поетична творчість Шевченка періоду “трьох літ”.
По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843—1845).
Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і
Поняття літературного напряму.
Рід — це спосіб вираження художнього змісту або сукупність принципів формальної організації творів, що визначаються властивостями як предмета зображення, так і художнього мо
Поняття про стиль у літературі.
Стиль – єдність основних ідейно-художніх особливосей, визначних рис, які виявляються у творчості письменника, художника, скульптора, архітектора, композитора ітп. У більш шир
Пантелеймон Куліш
автором поетичних збірок «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки». Заперечував впливи творчості Шевченка у своїй творчості.
«До кобзи» - «заспівний» вірш у збірці «Хуторн
Володимир Самійленко
Поетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики. Високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебува
Степан Руданський
жодна збірка не вийшла за життя. Франко казав: «облік Шевченка найвизначніший в укрписьменствіі 19ст.», відмовився від духовної кар»єри, вчиться в медичному. Батько забороняв йому писати вірші укра
Проза Т.Шевченка.
За проблематикою і таматикою всі 9 повістей Шевченка є органічним продовженням його поезії. Цим і пояснюється, наприклад, розвиток в повістях «Наймичка» і «Варнак» тем і сюжетів одн
Психологізм новел В.Стефаника.
1871-1936
Був послом віденському парламенті, не закінчив Краківський медичний, але вивчив практичну психоологію, що пригодилось йому у його творчості. Його називають «по
Романтична проза Ю.Яновського. (“Чотири шаблі”, “Вершники”).
Романтизм — могутній напрям в історії світової літератури. Разом із сентименталізмом романтизм був перехідною стадією від класицизму до реалізму, який остаточно утвердився в другій
Творчий шлях Ю.Федьковича.
Народився 8 сепня 1834 р. на Буковині. Вчився в Чернівецькій нижчій реальній школі. Брав участь у поході до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою (перед тим пи
Творчість Б.-І.Антонича.
Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині в сім’ї священика. Навчався у Сяноцькій гімназії, а згодом – у ЛНУ, де став магістром філософії. Він дбав, щоб кожна збірка його поезії в
Творчість В.Симоненка.
Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (8 січня 1935, на Полтавщині-13 грудня 1963) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору («шістдесятники»).Після закін
Творчість І.Багряного.
Біографія. Справжнє прiзвище Лозов'яга. Народився в с. Куземин на Полтавщинi (зараз Сумська область) у родинi сiльського муляра. Навчався у робiтничiй профтехшколi, потiм у К
Творчість Т. Шевченка часів каземату та заслання.
1847 рік. Шевченка заарештовано за участь у Кирило-мефодіївському братстві, а головним чином «за розповсюдження революційноїх поезії», яка спричиняла «волнения умов» . Наступного дн
Українське літературне бароко.
Українське бароко виникає на рубежі XVI–XVII століть і розвивається протягом двох віків. Риси бароко: 1. синтез культури ренесансної і середньовічної. 2. теоцентризм. 3. поєд
Український роман ІІ половини ХІХ ст.
Рома́н (ф roman — романський) — найпоширеніший у 18—20 століттях епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний т
Фольклоризм “Лісової пісні” Лесі Українки.
У своєму розвитку мистецтво часто повертається до художньої структури міфу, відроджує його на сучасному грунті. На початку ХХ століття багато письменників і художників звертаються д
Фольклорність поезії А.Малишка.
Aндрій Самійлович Малишко народився на Київщині 1912 р.. У 1927 р., закінчивши Обухівську семирічку, вступає до Київської медичної профшколи. Однак уже тоді його приваблювала поезія
Новости и инфо для студентов