Морально-етична проблематика повістей О.Кобилянської. - раздел Философия, Енеїда І.Котляревського – перший твір нової української літератури
Повісті О. Кобилянської:
«Людина» (1887-1Ша Р...
Повісті О. Кобилянської:
«Людина» (1887-1ша ред., 1894 – нова ред..)
«Царівна» ,1-ша назва «Лореляй», а з назвою «Царівна» вийшла в газеті «Буковина»(1895)
«Земля» (1902)
«В неділю рано зілля копала» (1908) – поетична повість, сюжетом послужила пісня «Ой, не ходи Грицю…». Проза Кобилянської психологічна і феміністична.
Перші класичні повісті О. Кобилянської “Людина” й “Царівна” започаткували новий етап української прози. Це був, по-перше, опис життя середнього класу, а, по-друге, - психологічна проза, в якій внутрішній сюжет відігравав більшу роль, ніж зовнішній. Вона обстоювала певні нові ідеї, зокрема емансипації та фемінізму. “Нова жінка” О. Кобилянської - людина сильна характером, позбавлена романтичної імперсональності, спроможна на одинокий виклик суспільству. Саме цих рис бракувало жіночим образам у чоловічій народницькій літературі. В опозицію “сильні жінки - слабкі чоловіки”, на думку С. Павличко, трансформовано філософські погляди Ф. Ніцше. “Кобилянську вабила романтична надлюдина, - зазначає дослідниця, - але в баченні письменниці вона була, безсумнівно, жінкою”. “Негативність” чоловічих персонажів постає, передусім, з їх безхарактерності, слабкості волі. Чоловічі характери у більш пізніх повістях О. Кобилянської, написаних у 1910-х роках, саме так втілюють цю слабкість натури. Але тут з`являється ще один аспект - ця слабкість пов`язується з традиційною українською старосвітністю, патріархальщиною і консерватизмом. Героїням О. Кобилянської властива певна закономірність у лінії поведінки. Вони, з одного боку, прагнуть істинного, вільного кохання, а з іншого - бояться його, хочуть і не хочуть любити. Страх перед патріархальним шлюбом видає острах нерівноправності у стосунках жінки і чоловіка. Iдеал О. Кобилянської - жiнка освiчена, iнтелiгентна, з високими духовними запитами i прогресивними поглядами. Зачаровує її серце: воно у героїнь Кобилянської - любляче i нiжне, здатне на великi почуття.
У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість "Лореляй", яка в 1896 році була опублікована українською мовою під назвою "Царівна". Саме завдяки цій повісті з О. Кобилянською як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами. Ю. Кобилянський вийшов на пенсію і оселився з родиною в с. Димці Серетського повіту. Для О. Кобилянської розлука з улюбленим краєм була важкою та болісною, там, за її словами, вона залишала "велику частку своєї душі і своїх почуттів, багато образів, уяви і своєї сили": Через хворобливість матері та через молодших братів Ольги, які закінчували навчання, родина у 1891 р. переїжджає до Чернівців - міста, в якому О. Кобилянська житиме до самої смерті. Для письменниці почався новий період життя. Із приїздом до Чернівців - "серця Буковинської України" - для неї відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у коло прогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям. Тут вона могла читати літературні та мистецькі журнали,, знайомитися з творами сучасної української літератури, спілкуватися з освіченими людьми, інтелігенцією.. Відтак життя письменниці,, стаючи дедалі різноманітнішим і багатшим на події,, дає нові, додаткові імпульси для творчих пошуків.
У 1894 р. друкує в журналі "Зоря" повість "Людина" (присвячена Н. Кобринській - відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух), робить прилюдну доповідь "Дещо про ідею жіночого руху"! опубліковану згодом у газетах, відкриває бібліотеку, навчає дітей грамоти. Упродовж наступних років О. Кобилянська активно пише повісті та оповідання "Він і вона" (1895), "Царівна" (1896)* "Що я любив" (1896), а далі "Ніоба", "Некультурна", "Природа", (1898), "Земля", "У неділю рано зілля копала", "Через кладку", "За ситуаціями", "Апостол черні" та багато інших творів, в яких не тільки відтворила глибинні процеси соціального і суспільного буття, а й виробила модерну неоромантично-символістську стилістику з вражаючим імпресіоністичним розкриттям психічного стану людини.
У 1902р. письменниця написала соціально-психологічну повість "Земля".
У 1909р. письменниця написала лірико-романтичну повість "В неділю рано зілля копала", взявши за основу пісню Марусі Чурай "Ой не ходи, Грицю".
Повість О. Кобилянської "Людина" є першою в українській літературі спробою розкрити проблему емансипації жінки. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому суспільстві. Ще в 1887 р. Кобилянська зважилася опублікувати оповідання "Вона вийшла заміж", але редактор альманаху "Перший вінок" І. Франко відхилив його через "солодкаво-сентиментальний" стиль. Авторка уважно переробила твір: переклала його з німецької мови на українську, поглибила ситуації, пов'язані з долею героїні, чіткіше окреслила її образ, а головне - по-новому розв'язала порушену проблему, що, зокрема, виявилося і в зміні назви. У центрі повісті - молода дівчина Олена Ляуфлер, дочка лісового радника, вона повстає проти традиційного трактування суспільством ролі жінки, інтереси якої обмежені трьома німецькими "К": Kinder, Kjrche, Kuche (діти, церква, кухня). Героїня повісті багато читає "серйозних книг", тонко відчуває красу природи, людини, творів мистецтва. її глибоко хвилює музика, котра здатна розкрити найтонші переживання людини, їй душно в оточенні обивателів, вся її сутність перейнята тугою за іншим, високодуховним, цілеспрямованим життям, де б вона могла бути незалежною, творити власну долю, а не бути лише дружиною та матір'ю, придатком і прикрасою чоловіка. Олена обстоює своє право бути Людиною, мати право на саморозвиток і зростання, на особистий вибір, і мати змогу реалізувати це своє право. Дівчину підтримував тільки студент-медик Лієвич, котрий навчався у Швейцарії і звідти привіз нові погляди на суспільне життя, на місце жінки в ньому. Обізнаний з новітніми філософськими ідеями, він доводив, що майбутнє жінок - у їхніх руках, що освіта спрямує їх на нові шляхи. Та доля була немилосердною до дівчини: студент помер, і знову вона залишилася самотньою. А світ, якому вона протистояла, виявився надто сильним, і врешті-решт під тягарем суспільних та родинних обставин вона змушена їм скоритися: щоб врятувати батьків від повного розорення і знайти якусь опору в житті, вона виходить заміж за духовно убогу, чужу їй людину. Отже, повість "Людина" - один з перших творів Ольги Кобилянської, що засвідчив неабиякий хист письменниці до зображення тонких порухів людської душі.
Одним з центральних творів нашої літератури стала повість "Земля", в якій Кобилянська на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі Димка поблизу Чернівців, порушила вічну тему влади землі над селянином. Трагедія жахає насамперед тому, що сталася в родині добрих, працьовитих, порядних господарів. Івоніка й Марійка, поки стали власниками свого поля, багато витерпіли. Тепер вони також важко працюють, але втома поєднується з радістю, бо хліборобство приносить достаток, заспокоює серце. Тому Федорчуки навіть гадки не мають про якийсь спочинок, вони, "наче чорні воли", тягнуть свого плуга з ранку до ночі, аби віддячити землі-годувальниці за хліб і щастя, які вона дає. Праця на землі - це сенс їхнього життя. Найщиріші сподівання батьків пов'язані з тим, щоб і обидва сини так само шанували землю, ревно працювали на ній. Та вони серцем відчувають, що цим надіям не здійснитися, бо молодший Сава не хоче йти їхнім шляхом. Помітивши, що Сава байдуже ставиться до господарювання, до покликання хлібороба, батько переймається тривогою. Все ж він плекає надію, що син помудрішає, навернеться до землі. Відповідно до вироблених селянством моральних, соціальних норм Івоніка намагається вплинути на непутящого сина найголовнішим стимулом - правом власності на землю. Батько застерігає Саву, що при такій його поведінці він може залишитися без власної ниви. Тому в свідомості Сави визріває план: якщо залишитися єдиним сином, то батькова земля перейде йому в спадок, що б там не було. Письменниця поступово, але неухильно обґрунтовує можливість злочину, акцентуючи на відповідних психічних якостях Сави. Той без будь-яких хвилювань міг застрелити зайця чи птаха, вбити без будь-якої потреби, отже, звикав до пролиття крові. Докори брата Михайла за зв'язок із злодійкуватою Рахірою розлютовують Саву, до того ж і Рахіра заявила парубкові, що без землі їхнє щастя неможливе. Тепер Сава опинився перед вибором. Щоб не втратити Рахіри, він іде "стежкою" біблійного Каїна, зважившись на страшний злочин братовбивства. Трагедія одним махом зруйнувала родину Федорчуків, принесла всім нечувані страждання. Звістка про "цісарську службу" приголомшила Івоніку. Щоб відкупити сина Михайла, свою єдину надію, він продає воли, дає хабаря урядовцеві, та все ж не врятовує Михайла від солдатчини. Важко переносить службу парубок: "Щохвилі чути - там один умер, тут побив кінь якогось на смерть... Там якийсь стратився... Ми нічого іншого як собаки!" - гірко скаржиться батькові Михайло на свою недолю. Кобилянська з винятковою силою психологізму передає виболене впродовж багатьох поколінь ставлення українського селянства до служби в арміях чужих йому держав. Тому Івоніка не вірить словам чиновника, що цісарське військо допоможе юнакові побачити світ і набратися "науки". Батько серцем відчуває, що віддати сина в солдати означає "стратити його", якщо не назавжди, то на довгі роки, означає приректи його на страждання.
І хоча темі землі було присвячено дуже багато творів, як в українській, так і в світовій літературі, саме в "Землі" всебічно розкрито характер процесу мислення хлібороба, тільки в цьому творі вперше висвітлене його нелегке життя в триєдиному вимірі - Соціальному, національному й психологічному.
Повість Ольги Кобилянської "Земля" - це глибоко психологічний за своїм характером твір. Письменниця ставить перед нами багато проблем, найгострішою з яких є влада землі над людиною. Від кількості землі завжди залежала кількість урожаю, а врешті - й добробут господаря.
Ольга Кобилянська підійшла до розв'язання цієї проблеми, використавши християнський мотив братовбивства. У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля. Герої Ольги Кобилянської своєю вдачею та поведінкою нагадують нам біблійних Каїна та Авеля.
Можна провести ще одну паралель між біблійним переказом та повістю "Земля". Як Каїн, убивши Авеля, бродив неприкаяним, маючи на собі знак, який не дозволяв покарати його, так і Сава лишився непокараним. Але набагато суворішим за судову кару є голос власного сумління. Після споєння злочину життя Сави так і не налагодилося. Він став байдужим до землі, Марійка та Івоніка зненавиділи його, Рахіра випила з нього всі душевні сили.
Якщо уважно та вдумливо прочитати твір, то можна побачити, що "Земля" - та ж оповідь про Каїна та Авеля, тільки в контексті обставин життя українського села кінця XIX століття.
Отже, повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: "Люди схаменіться. Так не повинно бути, так не можна!", осмислити сутність людського буття.
Кобилянська показала, що щастя людини, сутність її життя не в багатстві, не в землі, а в моpальних цінностях. Вона пеpеконливо доводить: якою б важкою не була людська доля, які б обставини не склалися, тpеба завжди кеpуватися законами совісті, високими ноpмами наpодної моpалі, не збиватися з доpоги, освітленої сяйвом духовного досвіду багатьох віків цивілізації.
Письменники пишуть під впливом Шевченка проходить його канонізація його... Іван Франко Новатор у циклуванні поезій Багатство образів фольклорних мотивів Збагатив поезію тематично ідейно та жанрово в нього є громадянські мотиви з...
Люборацькі” А.Свидницького як роман виховання.
Найцікавішим у творчому спадку А.Свидницького є „сімейна хроніка” – роман „Люборацькі”. Підготовлений до друку в „Основі” у 1862 р., однак, вперше був опублікований в Львівській „Зо
Байки і притчі Сковороди.
З творчої спадщини Г.Сковороди залишилася збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», книга «Байки харківські», філософські трактати й притчі.
Отже, у 1769-1774рр. пи
Драматичні поеми І.Кочерги.
Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891 p. їхня родина оселяється
Драматичні поеми Ліни Костенко.
Драматична поема — невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. Основу драматичної поеми становить внутрішній динамічн
Еволюція естетичної свідомості М.Рильського.
Максим Рильський - український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України - народився в Києві в сім’ї відомого ученого-етнографа і громадського діяча. Початк
Є.Маланюк і поети “Празької школи”.
Літературне життя в Празі у другій половині 20-их років започаткував Ю.Липа, у цьому його підтримали Ю.Дараган та Л.Мосендз. А з приїздом Є.Маланюка воно значно активізувалося й поч
Жанр байки в українській літературі ХІХ ст.
Байка (від давньорус. баять, баити, тобто говорити, розповідати) - невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини ві
Жанр кіноповісті у творчості О.Довженка.
Олександр Петрович Довженко народився 1894 р. Чернігівської області в родині козака-хлібороба. Відомості про дитячі роки майбутнього митця містяться в автобіографічній повісті «Зача
Життєвий і творчий шлях М.Шашкевича.
Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843). Увійшов в історію України і літератури як організатор і керівник літературного гуртка «Руська трійця».
Народився 6 листопада 1811 ро
Загальна характеристика творчості В.Сосюри.
Сосюра- -увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світозміни,що злилися в єдиному понятті прекрасного.
Творчість. Преші спроби російською мовою (1912)
Загальна характеристика творчості Д.Павличка.
Поет, перекладач, знавець світового й вітчизняного письменства. Свої роздуми про світ, народ і людину наповнив духом пізнання, досвідом багатьох віків і народів, влсною жагою огягну
І.Котляревський – драматург.
«Наталка-Полтавка» (1819р.) започаткувала становлення національної драматургії. П’єса поєднала в собі риси кількох жанрів та напрямів, що на той час були представлені в літературі:
Інтимна лірика І.Франка. Концепція ліричного героя.
В українській літературі ІІ пол.. ХІХ ст.. Іван Франко був найбільш пристрасним і гнівним народним співцем, продовжувачем традицій революційної поезії Шевченка. Естетичні настанови
Ліна Костенко і поезія шістдесятників.
Шістдеся́тники — назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчас
Лірика Сковороди, її жанрові різновиди і майстерність.
Лірика Сковороди. Її жанрові різновиди та майстерність.
«Сад божественних пісень» - лірична збірка, яка включає 30 пісень. Провідні в збірці – барокові мотиви уславлення Хр
М.Хвильовий і літературна дискусія 1925 – 1928 рр.
Літературна дискусія 1925-1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письмен
Морально-етична проблематика прози Г.Квітки-Основ’яненка.
15 українських оповідань і повістей Григорія Квітки-Основ’яненка можна умовно поділити на за змістом і художнім методом на дві групи: бурлескно-реалістичні і сентиментально-реалісти
Новаторство поетичної драматургії Лесі Українки.
До драматургії Українка звернулась в сер.90-х років. Першим її драм. твором була «Блакитна троянда», написана прозою. Потім пише драматичні поеми. У 900-тих роках цей жанр став осно
Новаторство політичної лірики І.Франка.
Нар. 27 серпня 1856 р. в с.Нагуєвичі. Освіту розпочав у дворічній початковій школі в Ясениці Сільній. Навчався у Дрогобицькій гімназії. 1875 року вступив на філософський факультет Л
Новелістика О.Кобилянської.
Упродовж 1915-1923 pp. О. Кобилянська пише низьку оповідань, новел (у яких підносяться актуальні проблеми з життя селян та інтелігенції), нарисів, у яких розкриває трагічну безвихід
Образне мислення Лесі Українки.
Переосмислення світоглядних переконань Лесі Українки надає можливість подивитися на її філософію через естетику, що постає дуже важливим кроком до вирішення проблеми сучасної україн
Основні мотиви ранньої поезії Т.Шевченка.
За характером свого таланту Шевченко визначився переважно як поет-лірик. Вже в ранній період творчості він дав прекрасні зразки ліричної поезії.
Важливе місце в його ранній
Основні риси романтизму як художньої системи.
Літературна романтика, або романтизм як літературна течія, яка виступила наприкінці 18 ст. в Німеччині та помалу захопила літературу всієї Європи. Виходячи з опозиції до поетики кла
Останні роки життя і творчості Т.Шевченка.
2 серпня 1857 року Шевченко дістав офіційне звільнення і в той же день на рибальському човні відправився до Астрахані, де його зустрічали друзі. З Астрахані їде до Нижнього Новгород
П.Тичина – новатор української поезії.
Збірки: 1-„Снонячні кларнети”,”замість соонетів і октав”,”плуг” 1920,”вітер з україни”!924, „Чернігів” 1931, „Чуття єдиної родини” 1938, „сталь і ніжність” 1941, „перемагать і жить”
Поезія В.Стуса.
Василь Стус – один з найбільших поетів 20 століття, символ незламності духу, людської і національної гідності, продовження життєво важливої для українського народу традиції народолю
Поезія Є.Плужника.
основні твори: Збірки поезій «Дні» (зокрема, поеми «Галілей» і «Канів»), «Рання осінь», «Рівновага», психологічний роман «Недуга», п'єси «Професор Сухораб», «У дворі на перед
Поезія Олександра Олеся.
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (4 грудня 1878, Сумщина-22 липня 1944, Чехія)Батько Олега Ольжича.
Народився в чумацько-селянській сім’ї. Батько загинув, коли
Поеми М.Бажана “Смерть Гамлета”, “Різьблена тінь”.
Народився Бажан 9 жовтня 1904 в Кам'янці-Подільському, але його юнацькі роки пройшли в Умані. Батько його, Платон Артемович Бажан, був військовим топографом, за неперевіреними чутка
Поети “Молодої Музи”.
Поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття — ”Молода муза”, досі пов’язана у нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадницт
Поетична творчість Шевченка періоду “трьох літ”.
По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843—1845).
Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і
Поняття літературного напряму.
Рід — це спосіб вираження художнього змісту або сукупність принципів формальної організації творів, що визначаються властивостями як предмета зображення, так і художнього мо
Поняття про стиль у літературі.
Стиль – єдність основних ідейно-художніх особливосей, визначних рис, які виявляються у творчості письменника, художника, скульптора, архітектора, композитора ітп. У більш шир
Пантелеймон Куліш
автором поетичних збірок «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки». Заперечував впливи творчості Шевченка у своїй творчості.
«До кобзи» - «заспівний» вірш у збірці «Хуторн
Володимир Самійленко
Поетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики. Високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебува
Степан Руданський
жодна збірка не вийшла за життя. Франко казав: «облік Шевченка найвизначніший в укрписьменствіі 19ст.», відмовився від духовної кар»єри, вчиться в медичному. Батько забороняв йому писати вірші укра
Проза Т.Шевченка.
За проблематикою і таматикою всі 9 повістей Шевченка є органічним продовженням його поезії. Цим і пояснюється, наприклад, розвиток в повістях «Наймичка» і «Варнак» тем і сюжетів одн
Психологізм новел В.Стефаника.
1871-1936
Був послом віденському парламенті, не закінчив Краківський медичний, але вивчив практичну психоологію, що пригодилось йому у його творчості. Його називають «по
Романтична проза Ю.Яновського. (“Чотири шаблі”, “Вершники”).
Романтизм — могутній напрям в історії світової літератури. Разом із сентименталізмом романтизм був перехідною стадією від класицизму до реалізму, який остаточно утвердився в другій
Творчий шлях Ю.Федьковича.
Народився 8 сепня 1834 р. на Буковині. Вчився в Чернівецькій нижчій реальній школі. Брав участь у поході до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою (перед тим пи
Творчість Б.-І.Антонича.
Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині в сім’ї священика. Навчався у Сяноцькій гімназії, а згодом – у ЛНУ, де став магістром філософії. Він дбав, щоб кожна збірка його поезії в
Творчість В.Симоненка.
Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (8 січня 1935, на Полтавщині-13 грудня 1963) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору («шістдесятники»).Після закін
Творчість І.Багряного.
Біографія. Справжнє прiзвище Лозов'яга. Народився в с. Куземин на Полтавщинi (зараз Сумська область) у родинi сiльського муляра. Навчався у робiтничiй профтехшколi, потiм у К
Творчість Т. Шевченка часів каземату та заслання.
1847 рік. Шевченка заарештовано за участь у Кирило-мефодіївському братстві, а головним чином «за розповсюдження революційноїх поезії», яка спричиняла «волнения умов» . Наступного дн
Українське літературне бароко.
Українське бароко виникає на рубежі XVI–XVII століть і розвивається протягом двох віків. Риси бароко: 1. синтез культури ренесансної і середньовічної. 2. теоцентризм. 3. поєд
Український роман ІІ половини ХІХ ст.
Рома́н (ф roman — романський) — найпоширеніший у 18—20 століттях епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний т
Фольклоризм “Лісової пісні” Лесі Українки.
У своєму розвитку мистецтво часто повертається до художньої структури міфу, відроджує його на сучасному грунті. На початку ХХ століття багато письменників і художників звертаються д
Фольклорність поезії А.Малишка.
Aндрій Самійлович Малишко народився на Київщині 1912 р.. У 1927 р., закінчивши Обухівську семирічку, вступає до Київської медичної профшколи. Однак уже тоді його приваблювала поезія
Новости и инфо для студентов