рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПРИБУТОК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, РОЗПОДІЛ

ПРИБУТОК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, РОЗПОДІЛ - раздел Науковедение, ЛЕКЦИЯ 1. ПОЛІТЕКОНОМІЯ, ЯК ЕКОНОМІЧНА НАУКА . ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ. 1. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ   У Реальній Дійсності Прибуток — Кі...

 

У реальній дійсності прибуток кінцева мета і рушійний мотив ринкової економіки, головний стимул і основний показник ефективності функціонування будь-якого підприємства (фірми). Одночасно можна стверджувати, що прибуток — зворотний бік витрат виробництва.

На практиці прибуток розраховується як залишок після вирахування витрат виробництва з обсягу продажів. Інакше кажучи, це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво і реалізацію. Наприклад, продано товарів на 1000 грош. од., витрати на їх виробництво і реалізацію становили 800 грош. од. За таких умов, на перший погляд, ніби зрозуміло, що прибуток становить 200 грош. од. Але це не зовсім так, оскільки невідомий механізм формування даного прибутку. Це по-перше. По-друге, постає питання, як до початку будь-якої форми підприємницької діяльності визначити розмір (чи процент) прибутку та знайти, де ховається його джерело.

Як результат функціонування капіталу розглядав прибуток А. Сміт. Д. Рікардо нерозривно пов’язував його із заробітною платою, стверджуючи, що її зростання при­зводить до зменшення прибутку і, навпаки, прибуток зростає, коли зарплата знижується. У марксистській теорії прибуток — це перетворена форма додаткової вартості (поряд з процентом, рентою), яка створена лише найманою працею. Й. Шумпетер вважав, що прибуток — це дохід підприємців-новаторів, який з часом зникає під впливом конкуренції. До речі, К. Маркс у такому механізмі доходів вбачав джерело додаткового прибутку. У західній літературі при поясненні прибутку, окрім теорії трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея, нині поширена концепція, яка вбачає в прибутку плату, що несе суспільство за ризик підприємницької діяльності відповідних господарюючих суб’єктів.

Порівнюючи згадані підходи найправомірніше розглядати сутність і соціально-економічну природу прибутку як перетворену форму чистого доходу. Адже прибуток характеризує чистий дохід у тому вигляді, в якому такий дохід виступає на поверхні економічних явищ за умов економічної відокремленості господарюючого суб’єкта, в т. ч. виробника. Чистий дохід (абстрактно) — це виражена у грошовій формі вартість додаткового продукту, який становить основну частку даного доходу. Його джерелами є, у трактуванні марксистів, додаткова і частково необхідна праця, а згідно з економікс — ще й інші фактори виробництва.

Виокремлюють кілька видів прибутку. Основні з них: балансовий (бухгалтерський) та чистий прибуток. Балансовий (бухгалтерський, або обліковий) прибуток обчислюють як різницю між валовою виручкою від реалізованої продукції та витратами на її виробництво і реалізацію. Чистий прибуток — це частка балансового (загального) прибутку підприємства, що залишилась в його розпорядженні після сплати податків, рентних та інших платежів до бюджету, а також процентів за кредити.

У навчальній літературі також виділяють категорію «економічний прибуток» як різницю між загальною виручкою підприємства і всіма витратами (явними, неявними, включаючи й нормальний прибуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток — це дохід, отриманий понад нормальний прибуток. Під останнім розуміється мінімальний дохід підприємця, який необхідний для залучення й утримання відповідного ресурсу в даному вироб­ничому процесі. Так, до нормального прибутку належать: процент на власний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, доходи від продажу власних послуг праці та ін.

Розглянувши поняття нормального та економічного прибутку, фактично ми з’ясували питання щодо структурних елементів під­приємницького доходу. Отже, схематично це має такий вигляд:

Найсуттєвішим чинником збільшення підприємницького доходу є економія на зовнішніх ресурсах завдяки їх раціональному використанню. Усі фактори, які впливають на динаміку підприєм­ницького доходу, можна поділити на дві великі групи. Перша — ті, які безпосередньо визначаються діяльністю підприємця: ефективність використання всіх наявних ресурсів, зростання капіталовіддачі та продуктивності праці, знання ринкової ситуації та ін. Друга група — це ті, що не залежать (або мало залежать) від діяльності підприємця: сукупний попит споживачів на товари, кон’юнктура ринку, розмір податків, величина банківського процента та орендної плати тощо.

Характеристика підприємницького доходу передбачає не лише аналіз його з точки зору походження. Важливо розглядати цей дохід за критерієм використання. Це дає підстави для поділу його на дві частини: на підприємницький дохід, що використовується для нагромадження, та підприємницький дохід для особистого (сімейного) споживання підприємцем. Зрозуміло, що підприємець, зацікавлений в постійному зростанні свого капіталу, значну частину свого підприємницького доходу направлятиме у виробництво у вигляді додаткових ресурсів (інвестицій).

У західній літературі будь-який дохід на капітал часто називають процентом на капітал, або прибутком. З точки зору марксистської методології, прибуток і процент — це специфічні форми додаткової вартості, які приховують неоплачену працю робітників. Західні ж теоретики обмежуються лише аналізом ринку і не складають політичних висновків. Прибуток розглядається ними як результат дії багатьох факторів сфер виробництва, розподілу та обігу.

Величину (масу — М) прибутку (р), за Марксом, можна роз­глядати як функцію, узгоджену з розміром капіталу, що визначається залежно від норми прибутку (р1). Остання засвідчує процентне відношення прибутку до авансованого капіталу:

.

При цьому маса прибутку (Мр) дорівнює добутку норми прибутку на авансовий капітал ( ).

За сучасної ринкової економіки прибуток та його норма характеризують ефективність використання всього капіталу або ступінь його прибутковості. Нині щорічна середня норма прибутку великих корпорацій у розвинутих країнах Заходу становить 8—10 %. На думку західних вчених-економістів, прибуток зростає насамперед не за рахунок розширення масштабів виробництва, а за рахунок збільшення його норми.

Оскільки прибуток, як зазначають автори підручника «Основи економічної теорії: політекономічний аспект», є фактично різницею між загальною виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю, то абсолютна величина (маса) прибутку прямо пропорційна кількості виробленої та реалізованої продукції. Зростання прибутку забезпечується передусім зменшенням її собівартості, про основні шляхи зниження якої вже йшлося.

У вітчизняній бухгалтерсько-аналітичній практиці, щоб обчислити прибутковість підприємства, зіставляють прибуток з витратами підприємства (собівартістю) або з вартістю виробничих фондів підприємства (основних фондів і оборотних засобів). Такі порівняння (в процентах) характеризують рентабельність (дохідність).

Існує два варіанти визначення норми рентабельності. Перший: якщо прибуток відносять до собівартості продукції (в процентному виразі), то визначають норму рентабельності продукції. Даний показник дає можливість визначити, яка продукція є прибутковішою, тобто вигіднішою для виробництва. Зрозуміло, що при цьому собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін.

Як відомо, ринкова ціна є одним з основних інструментів, за допомогою якого знаходять вартісні відображення обсягів ресурсів, котрі використовують виробник і споживач, щоб реалізувати один ресурс і дістати інший для альтернативного (прибутковішого) їх використання. Це сприяє раціональному використанню ресурсів.

Другий варіант — це процентний вираз відношення прибутку до суми вартості основних виробничих фондів і оборотних засобів, що характеризує рентабельність підприємства.

Перший варіант рентабельності, по суті, демонструє відношення прибутку до використаних факторів, другий — характеризує відношення прибутку до авансованого капіталу (фондів). Таким чином, останній варіант показує не тільки рентабельність підприємства, а й норму прибутку.

Головними чинниками, які впливають на норму прибутку, слід вважати:

· величину маси прибутку;

· структуру авансованих на виробництво факторів (засобів) як у грошовій, так і натуральній формах;

· економію витрат на засобах виробництва.

На норму прибутку впливають і масштаби виробництва. Практика показує, що в багатьох галузях великі підприємства мають пріоритет перед малими. Їх переваги досягаються за рахунок поточного масового виробництва, поглиблення поділу праці, більших можливостей впровадження досягнень НТП.

Високі прибутки змушують капітали мігрувати з однієї галузі в іншу. За сучасних умов інтернаціоналізації господарського життя, коли національні межі стали завузькими для високопродуктивного виробництва, капітали, а за ними і робоча сила вільно переміщуються з країни в країну. Все це позначається на структурі інтернаціональної економіки, трансформує її. Тому проблема доходів і прибутку стає ще актуальнішою і привертає до себе увагу не лише практиків, а й теоретиків.

 

 

ЛЕКЦІЯ 11. ГРОШІ

1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

2. ЗАКОНИ ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА ІНФЛЯЦІЯ

3. ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЛЕКЦИЯ 1. ПОЛІТЕКОНОМІЯ, ЯК ЕКОНОМІЧНА НАУКА . ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ. 1. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ... ОСНОВНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ПРЕДМЕТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПРИБУТОК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, РОЗПОДІЛ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Економічна думка виникла одночасно з появою людини. Першими економічними узагальненнями, які дійшли до нас, є написи на єгипетських пірамідах, звід законів царя Хаммурапі у Вавілонії, і т. д.

ОСНОВНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
Сучасні економічні теорії в основному представлені західними економістами, для яких у XX ст., особливо в останні 40—50 років, притаманна спрямованість на вирішення конкретни

ПРЕДМЕТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Розмаїття напрямів і шкіл у політичній економії визначає і розбіжності у підходах до трактування ролі виробництва в розвитку людського суспільства та предмета політекономії.  

МЕТОД І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Політична економія, як і будь-яка інша наука, має справу з фактами реальної дійсності. Вони служать тим первинним матеріалом, що підлягає науковому дослідженню. Вони також є об’єктивним критерієм,

ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ОСНОВНІ ФАКТОРИ . ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ
Виробництво представляє взаємодію факторів виробництва. Радянська схема: Суб’єктивний Об’єктивний

ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА ЇХ СУТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ
  Кінцевою метою виробництва є задоволення потреб суспільства і людини. Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи ок

Рархія потреб за А.Маслоу
Безмежність потреб – одне з фундаментальних положень і полягає в тому, що потреби є безмежними, а виробничі ресурси, що необхідні для виробництва потреб, є обмежені.

КОРИСНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ , ЙОГО ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ
  Корисність – це його здатність задовольнити ту чи іншу потребу людини. Корисність багатьох благ знаходиться у прямій залежності від їх природних властивостей. В сучасних умовах кори

ЕКОНОМІЧНИЙ ІНТЕРЕС ЙОГО СУТЬ ТА ПОТРЕБА
За Марксом, економічні відносини кожного даного суспільства визначаються насамперед як інтереси. Тож, економічні інтереси являють собою об’єктивні, зумовлені відносинами вла

Класифікація економічних інтересів
1. За ознакою суб’єктивності (особисті, групові, колективні, національні, регіональні, загальнолюдські, суспільні) 2. За ознакою об’єктивності (морально-етичні, інтереси безпеки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 38-54. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ ЯК МАТЕРІАЛЬНА ОСНО

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 55-69. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. СУТНІСТЬ ВЛАСНОСТІ 2. КЛАСИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 70-86. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. ВИРОБНИТВО ЯК ПРОЦЕС СУСПІЛЬНОЇ ПРАЦ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 107-124 Кирилова В.М. Конспект лекцій по політекономії ПИТАН

Форми конкуренції
  В залежності від співвідношення монополізації та конкуренції виділяють декілька моделей ринку: – ринок досконалої конкуренції; – ринок монополістичної конкуренції;

Типи ринків
1. Нерозвинений. 2. Вільної конкуренції. 3. Регульований. 4. Деформований. Нерозвинутий ринок характеризуєтьс

Нший підхід
1. Ринок вільної конкуренції. 2. Ринок монополізований. 3. Регульований. 3. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ. МОДЕЛІ РИНКУ Інфраструктура

Нфраструктура
1. Організаційно-технічні елементи (біржі, аукціони, ярмарки, виставки). 2. Фінансово-кредитні елементи (податкова система, банки, фінансові установи). 3. Організаційно-дослідниць

Функції інфраструктури
1. Організаційне формування ринкових відносин. 2. Сприяння учасникам ринку у реалізації їх економічних інтересів. 3. Прискорення ефективності роботи ринкових суб’

Ринок досконалої конкуренції
1. Наявність значної кількості покупців та продавців (невеликих за розмірами). 2. Відсутність бар’єрів для входження на ринок. 3. Відсутність диференціації продук

Ринок монополістичної конкуренції
Монополістична конкуренція є не протилежністю конкуренції, а її різновидом. Отже, цю модель відносять до недосконалої конкуренції, адже вона має певні особливі риси, відмінні від ринку досконало

Ринок олігополії
Ринок олігополії спочатку існував як ринок двох продавців. Проте на сучасному етапі розвитку він в основному містить від 3 до 7 продавців. Ринок олігополії характеризується досить жорсткими бар’

Ринок чистої монополії
Хоча конкуренція і невід’ємна частина ринкової економіки, проте вона має здатність затихати з нагромадженням капіталу окремими суб’єктами ринкових відносин. Ринок чистої монополії включає можлив

Ринок товарів
На цьому ринку здійснюється купівля–продаж предметів споживання та засобів виробництва. Тому його елементами є споживчий ринок та ринок засобів виробництва. У кожному з них відповідно формуються

Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі
На цьому ринку здійснюється купівля–продаж ресурсів для організації виробництва: корисні копалини, водні ресурси, земля тощо. Ціна на землю формується під впливом попиту і пропозиції. Попит зале

Ринок капіталів
Ринок капіталів (інвестиційних ресурсів) – це ринок, на якому підприємства і громадяни надають і отримують позики для використання у виробництві. Основним елементом цього ринку є позиковий капіт

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Кэмбелл Р. Макконелл , Стенли Л. БрюЭкономикс : принципы, проблемы и политика. Пер. с анг. 11-го изд. К. ХаГар, 2000. – 51-61с. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ЧИСТОГО КАПІТАЛІЗМУ
Капіталістичний лад охоплює наступні інститути й принципи: 1)ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ В умовах капіталістичної системи матеріальні ресурси становлять влас

НШІ ОЗНАКИ ВЛАСТИВІ ІНШИМ ЕКОНОМІЧНИМ СИСТЕМАМ
  Приватна власність, воля підприємництва й вибору, особистий інтерес як спонукальна чинність, конкуренція й опора на ринкову систему - все це інститути й принципи, які більш-менш вин

Малюнок 1. Кругообіг ресурсів, продуктів і доходу
Підприємства, звичайно, пред'являють попит на ресурси, оскільки останні служать коштами, за допомогою,, яких фірми провадять товари й послуги. Взаємодія попиту та пропозиції на величезну безліч

ЩО І СКІЛЬКИ ВИРОБЛЯТИ ?
Будь якій економічної системи завжди виникає ? Що і скільки виробляти ? в умовах ринкової економіки в питанні : «Що виробляти ?» В цій економіці у кінцевому підсумку виробляються лише ті т

ХТО ПОВИНЕН ОДЕРЖУВАТИ ПРОДУКТ ?
  Наступним питанням є «Хто повинен одержати продукт ?» , тобто як вироблений продукт повинен розподілятися між споживачами . будь яка вироблена продукція розподіляється між спожив

ЧИ ЗДАТНА РИНКОВА ЕКОНОМІКА АДАПТУВАТИСЯ ДО ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ
  Останнє питання ринкової економіки : «Чи здатна ринкова економіка адаптуватися до змін і умов економічного життя ?» Попит виробників на ресурс – це похідний попи

ОЦІНКА РОЛІ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ.
2.1. АРГУМЕНТИ «ЗА» Якщо узагальнити усе зазначене вище , то можна сформулювати наступні переваги ринкової системи : 1. Економічні 1.1.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 246-260. Кирилова В.М. Конспект лекцій по політекономії Макк

ДЕРЖАВА ЯК СУБ’ЄКТ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Сучасна держава "вмонтована" в ринкову систему господарювання. Окрім її участі в економіці як регулюючої сили, вона діє як самостійний господарюючий об’єкт. Це так званий державний сек

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ БАЗИ ТА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Ще А. Сміт стверджував, що держава є гарантом і захисником прав власності, цілісності національного суверенітету, законності і правопорядку, стабільності національної валюти. Більшість цих функ

ЗАХИСТ КОНКУРЕНЦІЇ
Конкуренція є основним регулюючим механізмом у капіталістичній економіці, силою, яка підкорює виробника і постачальника ресурсів диктату покупця чи суверенітету споживача. З

ПЕРЕРОЗПОДІЛ ДОХОДУ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСВА
Ринкова система веде до нерівності у суспільстві: ті, що володіють значними капіталами, земельними площами, мають великі доходи, інші — досить незначні, крім того люди похил

КОРЕКТУВАННЯ РОЗПОДІЛУ РЕСУРСУ
Різке порушення функціонування ринку пов’я­зується з такими негативними явищами: ринкова система виробляє не ту кількість певних товарів і послуг, неспроможна взагалі виділити будь-які ресурси н

СТАБІЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
Історично склалося так, що найновішою та в певному розумінні найважли­вішою функцією уряду є стабілізація ринкової економіки, тобто допомога приватній економіці у забезпеченні і

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 107-124 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. ВИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 92- 107 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. КОНЦЕПЦІЇ ВИНИКНЕН

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 167-179 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. КА

ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
  У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних се

ДОХОДИ ДОМОГОСОДАРСТВ
Доходи домогосподарства- це загальна сума грошей отриманих чи зароблених на протязі якогось періоду часу (як правило за рік). Існує два взаємозалежних підходи до вивчення проблем

ВИРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
У самому загальному вигляді здійснюється за такими напрямами : ¾ Особисті прибуткові податки ; ¾ Витрати особистого споживання ; &frac3

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА
  Підприємництво ж визначається як діяльність підприємця, схильність до укладання вигідних угод, афер. Зрозуміло, що такі підходи до розуміння й розкриття змісту підприємницької фу

ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ОСНОВНА СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  Під поняттям «підприємство» розуміється самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ФОРМИ ПІДПРИЄМСТВА
  Типовими організаційними формами підприємницької діяльності в світовій практиці є: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, командитне товариство, акціонерне товар

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 184-200. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. ПРИЧИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ

СУТЬ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ТА ФОРМИ ЙОГО ВИЯВУ
  Власність акціонерних структур формується за рахунок злиття капіталів їх засновників, а також випуску та продажу цінних паперів. З точки зору речового змісту (об’єктів) ак

ЦІННІ ПАПЕРИ : СУТЬ , РОЛЬ, ОСНОЛВНІ ВИДИ . ПРОБЛЕМИ АКЦІОНУВАННЯ У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
    Цінні папери з точки зору безпосередньої характеристики акціонерного капіталу — це свідоцтва про участь у капіталі АТ, основними серед яких є акції та облігації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 215-226. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ: СУТНІСТЬ, Т

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акопов Е.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая економика и международные экономические отношения. Серия «Учебники, учебные пособия» Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.5-8с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги