рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ - раздел Науковедение, ЛЕКЦИЯ 1. ПОЛІТЕКОНОМІЯ, ЯК ЕКОНОМІЧНА НАУКА . ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ. 1. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична Економія: Навч. Посібник...

Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 184-200.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ

1. ПРИЧИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ КОРПОРАЦІЙ

2. РОЛЬ КОРПОРАЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНТЕРЕСІВ АКЦІОНЕРІВ

3. ВИДИ КОРПОРАТИВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

4. ДИВІДЕНДИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИПЛАТ

1. АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА : СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, ЕВОЛЮЦІЯ

 

Поява акціонерних товариств (АТ) пов’я­зана з розвитком і вдосконаленням продуктивних сил. Концентрація і спеціалізація виробництва поступово розширювали мас­штаби економічних зв’язків між підприємствами. Збільшення обсягів продукції ви­магало пошуку нових способів доставки вантажів до місця призначення. На зміну застарілим видам транспорту прийшли досконаліші, функціонування яких було пов’язано з великими капіталовкладеннями. Отже, один підприємець не завжди був у змозі профінансувати весь комплекс робіт (наприклад, будівництво залізниці, мартенівських печей тощо). Об’єктивна необхідність подальшого вдосконалення технічних засобів виробництва посилювалася бажанням підприємців отримувати щоразу більший при­буток на вкладений капітал.

Таким чином, основна причина виникнення акціонерних товариств полягає в протиріччі між зростаючим обсягом виробництва та обмеженими розмірами індивідуального капіталу. Поряд з цим слід зважити на постійну конкурентну боротьбу і суперечності в класі капіталістів. З одного боку, точилася боротьба між різними групами функціонуючих капіталістів-підприємців за пріоритетне отримання вигідних позичок у банках. З іншого боку, мала місце також боротьба між функціонуючими підприємцями і власниками позичкового капіталу за розподіл отриманого прибутку (тобто за розміри своїх доходів). Необхідно відзначити і ту обставину, що суспільне виробництво розвивається нерівномірно, у формі економічних циклів, що зумовлює і нерівномірність пропозиції позичкового капіталу. Згадані причини змушують підприємців укладати угоди про заснування акціонерних товариств і мобілізацію капіталів завдяки випуску (емісії) акцій.

Акціонерні товариства — це, як правило, капіталістичні підприємства, засновані на паях. Щоб отримати право на створення такого товариства, його грюндери, тобто засновники (зазвичай, це великі капіталісти), повинні попередньо зібрати відповідну грошову суму. Конкретний розмір цього капіталу, порядок затвердження статуту і вся процедура заснування акціонерних товариств регулюються законодавством кожної країни.

Акція — це цінний папір, який свідчить про внесення паю у капітал акціонерного товариства, що дає власнику акції право на отримання відповідного доходу у формі дивіденду, який становить частку прибутку акціонерного товариства.

Після того, як зібраний грюндерами акціонерний капітал досяг передбаченого статутом розміру і товариство зареєстровано, скли­каються загальні збори акціонерів, на яких обираються правління товариства, наглядова рада і ревізійна комісія. На щорічних загальних зборах акціонерів заслуховується звіт правління та затверджується баланс.

Формально вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Проте в практиці товариством управляє група крупних акціонерів, яким належить контрольний пакет акцій (теоретично трохи більше 50 %), тобто така частка акцій, яка дає змогу повністю контролювати і розпоряджатися діяльністю товариства. Досвід свідчить, що контрольний пакет акцій не обов’яз­ково повинен складати понад половину акціонерного капіталу, інколи достатньо навіть його 20—25 % і менше. Це пов’язано з рядом обставин: по-перше, з тим, що не всі акції дають право голосу; по-друге, із значним зростанням чисельності членів акціонерних товариств (розпорошенням акцій); по-третє, в роботі загальних зборів, як правило, не бере участі значна частина дрібних і середніх акціонерів, а також акціонерів, які проживають у віддалених районах або за кордоном.

Акціонерні товариства в своєму розвитку пройшли кілька етапів з властивими для кожного з них характерними особливостями.

Так, відмітною ознакою створення акціонерних товариств на першому етапі було те, що на той час для проведення подібних заходів не залучалися кошти безпосередніх працівників, тобто людей, чиєю працею створювались блага. Формувалися товариства, як правило, багатими верствами населення. В їх створенні брали участь банкіри, промисловці, торговці, тобто ті, хто володів багатством.

Формування акціонерних товариств, так само, як і розвиток продуктивних сил, мало еволюційний характер. Тому складно провести чітку межу між етапами. Але в економічній літературі прийнято вважати, що розмежування між першим і другим етапами припадає на 50-ті роки ХХ ст.

Для другого етапу розвитку АТ характерно те, що, хоча мета їх створення і залишилась тією самою — одержання високих доходів акціонерів, причини, які зумовили їх заснування, були іншими, ніж раніше. Одна з них — глибока криза, яка виникла в кінці 20-х — на початку 30-х років ХХ ст. Вона змусила переглянути багато теоретичних положень, які існували доти. Зокрема, виникли теорії, котрі рекомендували регулювати економіку за допомогою планування. У західних країнах почали ширше використовувати елементи планування, чому сприяли існуючі акціонерні товариства.

Так, практика довела, що навіть за неповного використання виробничих потужностей власники акціонерних товариств можуть одержувати прибутки, якщо вміло поєднувати обсяги та асортимент продукції з цінами її реалізації. На цьому етапі суттєво зростає роль маркетингу, що, в свою чергу, дозволяє товариствам забезпечити одержання більших прибутків.

На цьому етапі достатнього поширення набуває випуск так званих дрібних акцій серед працівників підприємств та інших верств населення. Подібне явище дістало назву «демократизація капіталу». Свого часу така політика «розпорошення» акцій серед широких верств населення абсолютизувалась як у західній, так і радянській економічній літературі. Проте соціально-економічні висновки щодо цього робились діаметрально протилежні. Так, західні економісти доводили, що такий шлях розвитку акціонерних товариств призводить до згладжування граней між капіталістами та іншими працівниками, оскільки останні, купуючи дрібні акції, самі стають капіталістами (власниками підприємств). Така соціально-економічна система, за їх висновками, набуває рис «народного капіталізму». Але факти заперечують подібне прямолінійне трактування цього процесу, оскільки основна маса акцій (контрольний пакет) перебуває у руках великого капіталу. На початку 90-х років статистичні дані свідчили, що не слід перебільшувати соціальну ефективність акціонерного «ходіння в народ». Так, на той час рекорд належав США, де один акціонер припадав на кожних сім громадян. У ФРН та Японії акціонером був кожний дванадцятий, у Франції — кожний чотирнадцятий громадянин.

Водночас радянська наукова і навчальна література трактували теорію «демократизації капіталу» лише як апологетичну, основна функція якої — захист капіталістичної системи. Проте слід розуміти, що з точки зору економічного змісту тенденція зростання чисельності акціонерів дозволяє дійти й інших висновків. Так, розповсюдження і продаж акцій приносить подвійну вигоду. З одного боку, в обіг залучаються тимчасово вільні кошти населення, а з іншого — збільшуються доходи останнього, що дозволяє підвищувати сукупний платоспроможний попит і таким чином теж стимулювати розвиток виробництва навіть при відпо­відному зростанні цін.

Уся історія розвитку акціонерних товариств свідчить про те, що формування і методи їх створення змінювалися залежно від потреб розвитку продуктивних сил та раціонального використання факторів виробництва. Головне — ці товариства утворювалися не за рішеннями згори. Їх поява була зумовлена об’єктивними причинами. Якісний і кількісний розвиток продуктивних сил та факторів виробництва забезпечували для їх функціонування матеріальну основу.

 

Акціонерні компанії (товариства) поділяють­ся на відкриті і закриті.

Акції відкритого товариства можуть переходити від однієї особи (фізичної, юри­дичної) до іншої без згоди решти акціонерів, тобто вільно продаватися та купуватися всіма бажаючими і котируватись на фондових біржах.

Акції закритого товариства переходять від однієї особи до іншої лише за згодою більшості акціонерів, тобто вони не надходять у вільний продаж і не котируються на фондових біржах.

Як і будь-які інші види підприємств, акціонерні товариства ма­ють свої позитивні і негативні ознаки. Серед позитивних, окрім згаданих, виокремимо:

· здатність значно розширювати джерела фінансування своєї діяльності;

· демократизація управління компанією (підприємством);

· удосконалення господарських зв’язків між господарюючими суб’єктами;

· можливість оперативного будівництва на акумульовані кошти нових підприємств, що послаблює диспропорційність в економіці та сприяє зниженню товарного дефіциту;

· прискорення процесу міжгалузевого переливання капіталу і впровадження НТР у цих галузях;

· посилення заінтересованості працівників у результатах власної праці, а також можливість певного подолання їх відчуження від власності на засоби виробництва і створений продукт та ін.

Основними негативними рисами акціонерних підприємств є: можлива втрата акцій дрібними акціонерами (і не лише ними) під час економічної кризи; посилення залежності й підконтрольності менших акціонерних компаній від могутніших; використання акціонерної форми як засобу примусового викупу нерентабельних філіалів, цехів та інших господарських структур; зростання маси фіктивного капіталу і можливість фінансових махінацій тощо.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЛЕКЦИЯ 1. ПОЛІТЕКОНОМІЯ, ЯК ЕКОНОМІЧНА НАУКА . ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТЕКОНОМІЇ. 1. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ... ОСНОВНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ПРЕДМЕТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Економічна думка виникла одночасно з появою людини. Першими економічними узагальненнями, які дійшли до нас, є написи на єгипетських пірамідах, звід законів царя Хаммурапі у Вавілонії, і т. д.

ОСНОВНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
Сучасні економічні теорії в основному представлені західними економістами, для яких у XX ст., особливо в останні 40—50 років, притаманна спрямованість на вирішення конкретни

ПРЕДМЕТ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Розмаїття напрямів і шкіл у політичній економії визначає і розбіжності у підходах до трактування ролі виробництва в розвитку людського суспільства та предмета політекономії.  

МЕТОД І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
Політична економія, як і будь-яка інша наука, має справу з фактами реальної дійсності. Вони служать тим первинним матеріалом, що підлягає науковому дослідженню. Вони також є об’єктивним критерієм,

ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ОСНОВНІ ФАКТОРИ . ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ
Виробництво представляє взаємодію факторів виробництва. Радянська схема: Суб’єктивний Об’єктивний

ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА ЇХ СУТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ
  Кінцевою метою виробництва є задоволення потреб суспільства і людини. Будь-яке суспільство (незалежно від рівня його розвитку і суспільного устрою — чи то індустріальна нація, чи ок

Рархія потреб за А.Маслоу
Безмежність потреб – одне з фундаментальних положень і полягає в тому, що потреби є безмежними, а виробничі ресурси, що необхідні для виробництва потреб, є обмежені.

КОРИСНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ , ЙОГО ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ
  Корисність – це його здатність задовольнити ту чи іншу потребу людини. Корисність багатьох благ знаходиться у прямій залежності від їх природних властивостей. В сучасних умовах кори

ЕКОНОМІЧНИЙ ІНТЕРЕС ЙОГО СУТЬ ТА ПОТРЕБА
За Марксом, економічні відносини кожного даного суспільства визначаються насамперед як інтереси. Тож, економічні інтереси являють собою об’єктивні, зумовлені відносинами вла

Класифікація економічних інтересів
1. За ознакою суб’єктивності (особисті, групові, колективні, національні, регіональні, загальнолюдські, суспільні) 2. За ознакою об’єктивності (морально-етичні, інтереси безпеки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 38-54. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. ПРОДУКТИВНІ СИЛИ ЯК МАТЕРІАЛЬНА ОСНО

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 55-69. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. СУТНІСТЬ ВЛАСНОСТІ 2. КЛАСИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 70-86. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. ВИРОБНИТВО ЯК ПРОЦЕС СУСПІЛЬНОЇ ПРАЦ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 107-124 Кирилова В.М. Конспект лекцій по політекономії ПИТАН

Форми конкуренції
  В залежності від співвідношення монополізації та конкуренції виділяють декілька моделей ринку: – ринок досконалої конкуренції; – ринок монополістичної конкуренції;

Типи ринків
1. Нерозвинений. 2. Вільної конкуренції. 3. Регульований. 4. Деформований. Нерозвинутий ринок характеризуєтьс

Нший підхід
1. Ринок вільної конкуренції. 2. Ринок монополізований. 3. Регульований. 3. ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ. МОДЕЛІ РИНКУ Інфраструктура

Нфраструктура
1. Організаційно-технічні елементи (біржі, аукціони, ярмарки, виставки). 2. Фінансово-кредитні елементи (податкова система, банки, фінансові установи). 3. Організаційно-дослідниць

Функції інфраструктури
1. Організаційне формування ринкових відносин. 2. Сприяння учасникам ринку у реалізації їх економічних інтересів. 3. Прискорення ефективності роботи ринкових суб’

Ринок досконалої конкуренції
1. Наявність значної кількості покупців та продавців (невеликих за розмірами). 2. Відсутність бар’єрів для входження на ринок. 3. Відсутність диференціації продук

Ринок монополістичної конкуренції
Монополістична конкуренція є не протилежністю конкуренції, а її різновидом. Отже, цю модель відносять до недосконалої конкуренції, адже вона має певні особливі риси, відмінні від ринку досконало

Ринок олігополії
Ринок олігополії спочатку існував як ринок двох продавців. Проте на сучасному етапі розвитку він в основному містить від 3 до 7 продавців. Ринок олігополії характеризується досить жорсткими бар’

Ринок чистої монополії
Хоча конкуренція і невід’ємна частина ринкової економіки, проте вона має здатність затихати з нагромадженням капіталу окремими суб’єктами ринкових відносин. Ринок чистої монополії включає можлив

Ринок товарів
На цьому ринку здійснюється купівля–продаж предметів споживання та засобів виробництва. Тому його елементами є споживчий ринок та ринок засобів виробництва. У кожному з них відповідно формуються

Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі
На цьому ринку здійснюється купівля–продаж ресурсів для організації виробництва: корисні копалини, водні ресурси, земля тощо. Ціна на землю формується під впливом попиту і пропозиції. Попит зале

Ринок капіталів
Ринок капіталів (інвестиційних ресурсів) – це ринок, на якому підприємства і громадяни надають і отримують позики для використання у виробництві. Основним елементом цього ринку є позиковий капіт

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Кэмбелл Р. Макконелл , Стенли Л. БрюЭкономикс : принципы, проблемы и политика. Пер. с анг. 11-го изд. К. ХаГар, 2000. – 51-61с. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ЧИСТОГО КАПІТАЛІЗМУ
Капіталістичний лад охоплює наступні інститути й принципи: 1)ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ В умовах капіталістичної системи матеріальні ресурси становлять влас

НШІ ОЗНАКИ ВЛАСТИВІ ІНШИМ ЕКОНОМІЧНИМ СИСТЕМАМ
  Приватна власність, воля підприємництва й вибору, особистий інтерес як спонукальна чинність, конкуренція й опора на ринкову систему - все це інститути й принципи, які більш-менш вин

Малюнок 1. Кругообіг ресурсів, продуктів і доходу
Підприємства, звичайно, пред'являють попит на ресурси, оскільки останні служать коштами, за допомогою,, яких фірми провадять товари й послуги. Взаємодія попиту та пропозиції на величезну безліч

ЩО І СКІЛЬКИ ВИРОБЛЯТИ ?
Будь якій економічної системи завжди виникає ? Що і скільки виробляти ? в умовах ринкової економіки в питанні : «Що виробляти ?» В цій економіці у кінцевому підсумку виробляються лише ті т

ХТО ПОВИНЕН ОДЕРЖУВАТИ ПРОДУКТ ?
  Наступним питанням є «Хто повинен одержати продукт ?» , тобто як вироблений продукт повинен розподілятися між споживачами . будь яка вироблена продукція розподіляється між спожив

ЧИ ЗДАТНА РИНКОВА ЕКОНОМІКА АДАПТУВАТИСЯ ДО ЗМІН В ЕКОНОМІЦІ
  Останнє питання ринкової економіки : «Чи здатна ринкова економіка адаптуватися до змін і умов економічного життя ?» Попит виробників на ресурс – це похідний попи

ОЦІНКА РОЛІ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ.
2.1. АРГУМЕНТИ «ЗА» Якщо узагальнити усе зазначене вище , то можна сформулювати наступні переваги ринкової системи : 1. Економічні 1.1.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 246-260. Кирилова В.М. Конспект лекцій по політекономії Макк

ДЕРЖАВА ЯК СУБ’ЄКТ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Сучасна держава "вмонтована" в ринкову систему господарювання. Окрім її участі в економіці як регулюючої сили, вона діє як самостійний господарюючий об’єкт. Це так званий державний сек

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ БАЗИ ТА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Ще А. Сміт стверджував, що держава є гарантом і захисником прав власності, цілісності національного суверенітету, законності і правопорядку, стабільності національної валюти. Більшість цих функ

ЗАХИСТ КОНКУРЕНЦІЇ
Конкуренція є основним регулюючим механізмом у капіталістичній економіці, силою, яка підкорює виробника і постачальника ресурсів диктату покупця чи суверенітету споживача. З

ПЕРЕРОЗПОДІЛ ДОХОДУ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСВА
Ринкова система веде до нерівності у суспільстві: ті, що володіють значними капіталами, земельними площами, мають великі доходи, інші — досить незначні, крім того люди похил

КОРЕКТУВАННЯ РОЗПОДІЛУ РЕСУРСУ
Різке порушення функціонування ринку пов’я­зується з такими негативними явищами: ринкова система виробляє не ту кількість певних товарів і послуг, неспроможна взагалі виділити будь-які ресурси н

СТАБІЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
Історично склалося так, що найновішою та в певному розумінні найважли­вішою функцією уряду є стабілізація ринкової економіки, тобто допомога приватній економіці у забезпеченні і

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 107-124 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. ВИ

ПРИБУТОК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, РОЗПОДІЛ
  У реальній дійсності прибуток — кінцева мета і рушійний мотив ринкової економіки, головний стимул і основний показник ефективності функціонування будь-яко

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 92- 107 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. КОНЦЕПЦІЇ ВИНИКНЕН

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 167-179 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. КА

ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБЄКТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
  У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних се

ДОХОДИ ДОМОГОСОДАРСТВ
Доходи домогосподарства- це загальна сума грошей отриманих чи зароблених на протязі якогось періоду часу (як правило за рік). Існує два взаємозалежних підходи до вивчення проблем

ВИРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВ
У самому загальному вигляді здійснюється за такими напрямами : ¾ Особисті прибуткові податки ; ¾ Витрати особистого споживання ; &frac3

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА
  Підприємництво ж визначається як діяльність підприємця, схильність до укладання вигідних угод, афер. Зрозуміло, що такі підходи до розуміння й розкриття змісту підприємницької фу

ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ОСНОВНА СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  Під поняттям «підприємство» розуміється самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ФОРМИ ПІДПРИЄМСТВА
  Типовими організаційними формами підприємницької діяльності в світовій практиці є: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, командитне товариство, акціонерне товар

СУТЬ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ТА ФОРМИ ЙОГО ВИЯВУ
  Власність акціонерних структур формується за рахунок злиття капіталів їх засновників, а також випуску та продажу цінних паперів. З точки зору речового змісту (об’єктів) ак

ЦІННІ ПАПЕРИ : СУТЬ , РОЛЬ, ОСНОЛВНІ ВИДИ . ПРОБЛЕМИ АКЦІОНУВАННЯ У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
    Цінні папери з точки зору безпосередньої характеристики акціонерного капіталу — це свідоцтва про участь у капіталі АТ, основними серед яких є акції та облігації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бєляєв О. О., Бебело А. С.Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 215-226. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОБОТИ 1. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ: СУТНІСТЬ, Т

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акопов Е.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая економика и международные экономические отношения. Серия «Учебники, учебные пособия» Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.5-8с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги