Реферат Курсовая Конспект
ОЦІНКА РЕСУРСІВ ЖИВОЇ ПРИРОДИ - раздел Образование, Оцінка ресурсів живої природи При Визначенні Цінності Біорізноманіття Використовуються Різні Підходи І Мето...
|
При визначенні цінності біорізноманіття використовуються різні підходи і методи. Разом з тим очевидно, що цільові економічні заходи, спрямовані на збереження окремих територій, видів, екосистем не дадуть у перспективі ефекту без комплексного підходу на регіональному рівні одночасно з інституціональними заходами і корекцією розвитку лісового, аграрного, туристського сектора. У визначенні цінності біорізноманіття як найбільше перспективний підхід виділяється теоретична концепція загальної економічної цінності (Бобильов, 1999).
Не слід дивуватися зненацька високим оцінкам біорізноманіття одержуваним за рубежем, розбіжностям в оцінках вартості використання ресурсів живої природи й у вартості консервації територій, ресурсів, біорізноманіття.
При всіх обмеженнях існуючих підходів, чим вище економічна цінність біорізноманіття, тим більше імовірність прийняття екологічно збалансованих економічних рішень, а значить справедливого розподілу ресурсів, благ і послуг живої природи по поколіннях. Це є головною стратегічною задачею Концепції стійкого розвитку.
Оцінка ресурсів живої природи вимагає якнайшвидшого і комплексного підходу, наша задача полягає в наданні економістам коректної екологічної інформації про функціонування екосистем і їхніх окремих компонентів, обґрунтування важливості біорізноманіття, стимулювання і виявлення бажання і готовності населення платити за збереження біорізноманіття.
У практиці охорони природи існують різні підходи до проблеми біорізноманіття.
Найбільше "популярним" є розширення мережі охороняємих територій: екологічна мережа, багатофункціональні заказники, обмеження економічної діяльності по територіях. При всіх очевидні висновках для живої природи тут зважуються локальні короткострокові задачі. Дискусії по обґрунтованості розмірів особливо охоронюваних територій припинилися. У погоні за "звітними" відсотками заповідних територій зважуються короткочасні екологічні задачі. Множиться кількість особливо охоронюваних територій дрібного масштабу, без обліку їхньої ефективності в прогнозному 20, тим більше 50-тилітньому періоді. На тлі переходу серйозно обґрунтованих заповідників у приватну власність, зміну Земельному кодексі, короткострокові задачі стають пріоритетом виконавчих і законодавчих структур влади. Для довгострокових перспектив збереження біорізноманіття це може бути небезпечно.
З іншого боку, зниження викидів і скидань забруднюючих речовин протягом 15 років привело до явного зменшення навантаження на природу. Однак, у цілому екологічна ситуація в регіоні не поліпшувалася, а біологічна розмаїтість не реагує досить очевидним позитивним образом на ці зміни. Це свідчить про дві обставини: по-перше, про накопичений вантаж екологічних проблем; по-друге, неефективності проведених природоохоронних заходів.
Традиційно виділяють наступні причини зменшення біорізноманіття, що мають для регіону різну значимість, інтенсивність, масштаб і розміри:
- недооблік економічної цінності природних ресурсів, благ і послуг;
- недосконалість законодавства;
- екстенсивне використання природних ресурсів;
- ріст диспропорцій між природоексплуатуючими й інфраструктурними галузями економіки;
- неефективне чи ведення вгасання рибного і мисливського господарств;
- недооблік національних і глобальних вигод від збереження біорізноманіття, скорочення біорізноманіття не відбивається на стандартних економічних показниках ВВП, ВНП;
- невизначеність прав власності на живі природні ресурси;
- відсутність довгострокової економічної стратегії, що перешкоджає реалізації масштабних екологічних проектів;
- поділ економіки на види діяльності, зв'язані з природокористуванням і всі інші, у тому числі торгівля;
- неврахування минулого екологічного збитку й екологічного фактора в механізмах приватизації.
Так само традиційно цільові екологічні заходи щодо збереження біорізноманіття включають:
- реалізація національних, регіональних програм;
- різні платежі і штрафи за забруднення середовища;
- уведення природоохоронних стандартів і нормативів;
- фінансування природоохоронних заходів.
Тут важливий адекватний облік цінності природи в економічних показниках при прийнятті адміністративно-господарських рішень, економічна оцінка біорізноманіття природних благ і послуг.
На деградацію біорізноманіття істотно впливає природоємкий експорт. Численні експерименти з природоохоронними нормами навколо підприємств експортних галузей привели до "екологічного" дисбалансу, коли продається продукція, одержання якої зв'язана із серйозними порушеннями екосистем. Імпортні, у тому числі продовольчі товари, мають низькі екологічні витрати.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
УВЕДЕННЯ Значення біорізноманіття в житті сучасної людини важко переоцінити Біорізноманіття дає... Вартість прямого використання Альтернативна... ВАРТІСТЬ НЕПРЯМОГО ВИКОРИСТАННЯ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ОЦІНКА РЕСУРСІВ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов