Словник юнкора

ФАКТ – подія суспільного життя, яка відбулася і викликала інтерес.

ОБРАЗ – навіть якщо ти ніколи не мріяв стати письменником, а тільки журналістом, все одно доведеться навчитися складати образ. Тільки письменник може використовувати при цьому виразні засоби, прикрасити, вигадати, а журналіст просто не має на це право. Тільки те, що ти бачиш, що тобі говорять інші, що вже написано в шкільному щоденнику, в паспорті, в особистій справі або в медичній картці героя. У публіциста образ завжди буде документальним, тому що його герой у будь-якому випадку історична особа! Навіть твій однокласник робить свій внесок в історію школи, залишаючи на парті написи або розсаджуючи оранжереї.

НОВИНА – коротко про головне! Інформація в двох рядках-трьох рядках. Новий розвиток старої історії, яка не вимагає докладного викладу. Це родзинки, які можна їсти і без пиріжка. Вже смачно! Вже в курсі подій дня.

ЗАМІТКА – жанр для найуважніших журналістів, оскільки ним легко помітити цікавий факт. Факт супроводжується деякими подробицями (хто був організатором події, що послужило причиною, як все пройшло, які наслідки), коментарями фахівців, очевидців і учасників події. Якщо немає достатньо вагомого мотиву робити просторове інтерв'ю, або розписувати подію у дії, краще зробіть невелику замітку – досягнете більшого ефекту. В замітках широко використовується цифровий матеріал.

ІНТЕРВ’Ю – бесіда журналіста і героя публікації. Правда, не всяка бесіда гідна того, щоб її висловлювали у формі «питання-відповідь». Герой повинен володіти суспільною значущістю, володіти інформацією, бути компетентним в питанні, бути просто цікавим для читача. Якщо герой володіє вишуканою мовою, часто використовує професійні терміни, то журналіст прагне за допомогою прямої мови передати колорит бесіди, манеру і стиль спілкування героя. Форма побудови інтерв'ю проста: ввідна частина з представленням героя і тим фактом, який примусив нас звернутися до цієї людини; основна частина з питаннями і відповідями; висновок з підсумками бесіди.

ЭСПРЕС-ОПИТУВАННЯ – опитування на актуальну тему у декількох героїв різного віку, різного соціального положення і різної професійної приналежності. Таким чином, різні відповіді на одне і те ж питання показують зріз настрою, громадської думки. Для цього в матеріалі спочатку описується проблема і інформаційний мотив – факт, що послужив приводом для написання експрес-опитування. Потім представляється палітра думок: від негативного до позитивного, різкі і нейтральні. Бажано в кожному думку показати, чому саме так думає людина. Висновки обов'язкові.

РЕПОРТАЖ – найживіший з усіх жанрів публіцистики. Його ще називають королем жанрів. Це – розповідь з місця події. Щоб написати репортаж, журналіст має вийти з редакційного кабінету. Він повинен все побачити своїми очима, почути своїми вухами, торкнутися (якщо потрібно і можна) своїми руками. Для цього ока, вуха, руки і ноги журналіста завжди повинні бути в повній бойової готовності! Картинка + істотні деталі + опис місця події, особливості виробництва + настрій людей-учасників + оцінка події, роздуми над фактами, розкриття соціального значення. Оповідь динамічна. Журналіст повинен досягти ефекту присутності, ефекту наочності й емоційності у читача. Для цього в матеріалі з'являється автор, дія описується за допомогою дієслів, переважно теперішнього часу.

ЗВІТ – сухішого жанру не придумаєш. Нудьга для того, хто любить писати, прикрашаючи, розказувати, дивуючи. У звіті журналіст констатує факт, як правило, засідання, прес-конференцію, збір, зустрічі, прийоми, науково-практичну конференцію, семінар і ін. кабінетні події. Прийшов, побачив, написав. Хто зібрався, навіщо або з якого питання, хто що цікавого запропонував (цитуючи дослівно), і чим, власне, все закінчилося? Герої виступають з докладами і промовами, а журналіст ловить показові думки і включає їх в звіт.

РЕДАКЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ – фонд, підбірка папок з матеріалами кожного члена редколегії (поповнюється щодня!), анонс матеріалів, що готуються до друку, коротка характеристика нових рубрик, відгуки на видрукувані матеріали.

Крім того, в публіцистиці є аналітичні і художньо-публіцистичні жанри. Для першої групи (стаття, кореспонденція, огляд, рецензія) потрібна актуальна проблема і безліч фактів, за допомогою яких журналіст проводить аналіз і виходить до пропонованих шляхів рішення цієї проблеми. Для художньо-публіцистичних жанрів (зарисовка, нарис, замітки, фейлетон, есе) головна задача – на основі реальних фактів збудувати образ! Тут вже широко застосовуються літературні виразні засоби.

СХЕМА РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПРЕС-ЦЕНТРУ

		Визначення теми номера