Вступне слово

Спілкування людей між собою – надзвичайно складний процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного вміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні в конкретній ситуації, можуть бути спричинені недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією, тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчаруваннях.

Чи можна вчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри. Гра – це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, у процесі якого людина набуває певного досвіду. До того ж роблячи помилки в штучній ситуації спілкування, людина не відчуває відповідальності, а у реальному житті – так. Це дає змогу більше пробувати, шукати ефективні взаємодії і не боятися «поразки».

Початкові вправи

Вправа: «Візуальне відчуття»

Мета: удосконалення перцептивних навичок сприйняття й представлення один одного.

Хід вправи: Усі сідають колом. Ведучий просить, щоб кожен уважно подивився на обличчя інших учасників групи. Впродовж 1 – 2 хв. потрібно фіксувати в пам’яті обличчя, яке вдалося найкраще уявити (запам’ятати). Після виконання вправи група обговорює свої відчуття й повторює вправу. Завдання: кожен учасник групи намагається відтворити в пам’яті якомога більшу кількість облич учасників тренінгу.

Вправа: «Через скло»

Мета: встановлення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.

Хід вправи: Один з учасників пропонує текст, записуючи його на папір, але передає його ніби через скло, тобто мімікою та жестами. Учасники групи називають те, що вони зрозуміли. Ступінь збігу переданого й записаного тексту свідчить про уміння встановлювати контакт.

 

Вправа: «Дискусія»

Мета:досягнення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.

Хід вправи: Група поділяється на трійки. У кожній трійці розподіляються обов’язки. Один з учасників грає роль «глухого і німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні – зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль «глухого»: він може говорити і бачити; третій – «сліпого і німого»: він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонують завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі.

На вправу дають – 15 хв.

 

Вправа «Так»

Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.

Хід вправи: група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з’ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді – «так».

 

Вправа «Передавання руху по колу»

Мета: Удосконалення навичок координації та взаємодії на психомоторному рівні, розвиток уяви та емпатії.

Хід вправи:Усі сідають у коло. Один з учасників групи починає діяти з уявним предметом так. Щоб його можна було продовжити. Сусід повторює його дію і продовжує вправу. У такий спосіб предмет обходить коло і повертається до першого гравця, який називає переданий йому предмет, у свою чергу, що передавав саме він. Після обговорення вправа повторюється ще раз.

 

Вправа «Особистий момент»

Хід вправи: Учасники розміщуються на стільцях за колом. Тренер пропонує кожному знайти у себе будь – яку річ (на тілі, у кишені, гаманці, сумці,) яку учасник вважає унікальною для інших, але звичною для себе, та розповісти групі історію цієї речі.

Наприклад: «Я – олівець Тетяни, мене знайшли в шухляді столу…..»

 

Вправа «Розподіл часу»

Тренер пропонує визначити, на що кожний учасник щоденно витрачає свій час. Для цього кожен малює коло, та розподіляє його на сектори, де зазначає свої заняття за такими ознаками:

· заняття, що не любить, але зобов’язаний робити

· справи, якими займаєтеся, тому, що вони подобаються

· час дозвілля

· щоденні обов’язкові ритуали (їжа, туалет)

· зустріч з іншими людьми

· інше

Поряд з першим колом кожен малює друге, де розподіляє час так, як бажав би в ідеалі.

Звичайний день. Ідеальний день, як мені б хотілося

Вправа «Мух краще ловити на мед»

Тренер пропонує учасникам розділитися на пари, стати обличчям один до одного, одному члену пари потрібно затиснути руку в кулак і тримати кулак перед напарником. Повідомляє завдання одному з кожної пари – якомога швидше розтулити кулак партнера. Через 10 сек. тренер зупиняє вправу і констатує, що більшість учасників намагалися змусити партнерів розтулити долоню силою, проте чим більшої сили вони доклали, тим більшим був опір. Тренер запитує чи застосував хто – не будь інший спосіб спонукати партнера розтулити долоню (наприклад чемно попросити). Як правило комусь з учасників спало на думку використати цей найпростіший спосіб.

З приводу цієї вправи тренер ініціює обговорення ефективності різних управлінських навичок, методів запровадження змін, фокусуючи увагу на корисності дій без примусу, за умов поваги інших, творчого сприяння змінам, відкритості і нестандартних ідей.

 

 

Додаток № 27

 

 

Тренінг для розвитку лідерських здібностей

та творчого потенціалу у дітей

ЗАНЯТТЯ №1

Вправа: «Знайомство»

Тренер в загальних рисах розповідає про мету тренінгу та чим буде займатись група. Учасникам пропонується намалювати малюнок за темою «Мій життєвий шлях» і підписати. Після виконання роботи учні її презентують і пояснюють зміст.

Обговорення містить самоаналіз уявлення пройденого шляху, його особливостей і досягнень. Після цього учасникам групи повідомляється, що з метою організованої діяльності необхідно розробити правила спілкування і записати їх на ватмані, який завжди буде присутнім на заняттях.

Рекомендовані такі правила:

1. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

2. ЩИРІСТЬ І ВІДВЕРТІСТЬ

3. ПОВАГА ДО ІНШОГО

4. ОБГОВОРЕННЯ ЛИШЕ ТОГО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ГРУПІ В ДАНИЙ МОМЕНТ

5. АКТИВНА УЧАСТЬ (ПРИ НЕБАЖАННІ ВИСЛОВЛЮВАТИСЬ – «ПРАВИЛО ПІДНЯТОЇ РУКИ»)

6. ГОВОРИТИ ВІД ВЛАСНОГО ІМЕНІ І ПРО ВЛАСНІ ПОЧУТТЯ.

Вправа: «Побажання»

Висловлювання побажань учасників один одному на аркуші паперу, який прикріплений до стіни (або на задній стороні стільчика).

Обговорення: Що ви відчували, коли висловлювали побажання один одному? Що було важче: висловлювати побажання чи отримувати? Які виникли труднощі під час виконання завдання?

Має бути зроблений висновок про те, що побажання має відповідати інтересам співрозмовника і бути щирим.

 

Вправа: «Само презентація»

Кожен учасник у максимально стислий час (приблизно 5-7 хвилин) повинен визначити свої яскраві особистісні риси і оформити їх у вигляді невеличкої реклами – презентації. Аркуші не підписуються і збираються тренером. Потім кожен з учасників витягує один з аркушів і читає характеристику, намагаючись відгадати про кого йдеться.

Обговорення: Включає обмін враженнями і труднощами при складанні експрес презентації. У кінці першого заняття група обирає ритуал вітання і прощання.

ЗАНЯТТЯ №2

Вправа: «Фіксація Я»

Інструкція: Скажіть вголос «Я» (тривалість – 10 хвилин).

Спочатку завдання виконується всією групою, а потім з кожним учасником по черзі.

Обговорення: Включає висловлювання думок, почуттів, емоційної забарвленості, висловлювання щодо впевненості в собі, впливу оточення, особливостей власного характеру.

 

Вправа: «Яким мене сприймають оточуючі»

Інструкція: Один з учасників виходить за двері, а ми обираємо когось із нас в якості моделі, яку йому необхідно відгадати за допомогою асоціативних запитань (наприклад: «Якщо б це була тварина, то яка?» )

Обговорення: Аналізуються особливості сприйняття оточуючими особистості кожного з учасників та їх відповідальність само сприйняттю учнів.

 

Вправа: «Нове ім’я»

Інструкція: Ім’я, як і будь-яке інше слово, яке часто використовується, має психологічний вплив на людину. Змінюючи його (або додаючи певні характеристики) можна змінити і своє ставлення до себе та до інших. Ви можете змінити своє ім’я або додати слово – характеристику (наприклад:

сміливий Віктор).

Спробуйте визначитись, які характеристики повинні вмістити в собі це ім’я і напишіть його на аркуші, який причепіть спереду до одягу. Уявіть декілька ситуацій, пов’язаних із новим ім’ям, уявіть себе їхнім учасником, використовуючи розповідь на тему: «Як я себе почуваю з новим ім’ям? Як я спілкуюсь, маючи таке ім’я?»

 

Вправа: «Особливості юнацького віку»

Інструкція: За допомогою кольорових позначок на ваших стільцях об’єднайтесь в групи і отримайте відповідне завдання. Ви повинні обговорити в групі висловлювання та пояснити своє розуміння їх; спробуйте доповнити наведені висловлювання власними міркуваннями та зобразіть їх у вигляді малюнку або аплікації:

1. В юності «Я» відчуває свою здатність стати рушійною силою Всесвіту… (А. Мінегетті)

2. Юнацький вік – це пошук цілей, служінню яких могли б присвятити себе, здійснення вибору, смисл якого в тому, щоб рухатися вперед, або назад. (А. Маслоу)

3. Що посієш в юності, те пожнеш в зрілості. (Народна мудрість)

Обговорення: Виявляю та фіксую на дошці опорні висловлювання учнів, на основі яких створюється узагальнений образ юнацтва.

Висловлювання по колу: «Я дізнався…», «Я зрозумів…».

Домашнє завдання: Написати твір – роздум на тему: «Мої досягнення»

ЗАНЯТТЯ №3

Вправа: «Будинок»

Інструкція: Уявіть та опишіть себе у вигляді будинку. При аналізі самоописів зверніть увагу на зміст, форму, розмір будинків, ступінь їх зручності, комфортності, на основі чого робиться висновок про глибину знання та прийняття кожним з учнів власного «Я»

 

Вправа: «Розкриття троянди»

Інструкція: Займіть зручну позу, розслабтесь. Уявіть себе серед прекрасного чудового саду троянд. Одна з цих троянд ще не розквітла, тому її бутон зелений – і з краплинкою рожевого кольору в середині. Уявіть її собі і зафіксуйте цей образ у вашій уяві. Раптом квітка починає поступово розкриватися, і світу з’являються чудові, свіжі пелюстки аж поки троянда не розкривається зовсім. Відчуйте аромат, властивий лише їй, свіжій і неповторній… А тепер уявіть ту життєву силу, яка, піднімаючись від самого коріння, стала джерелом процесу розквіту цієї троянди… Ця квітка – це ви… Та ж сила, що вдихнула життя в неї, творить чудо і з вами – вона пробуджує ваші найкращі риси, найприємніші спогади та переживання, дозволяє вам розцвісти…

Обговорення: Після виконання вправи учні висловлюють власні переживання за допомогою висловлювання по колу «Я відчув…»

 

Вправа: «Цінність мого Я»

Інструкція: проаналізуйте запропоновані висловлювання. Виявіть сутність значення любові особистості до самої себе в наведених висловлюваннях. Які з наведених думок близькі вам? Чи пов’язана, з вашої точки зору, любов особистості до самої себе та прийняття себе? За що людина може любити себе? (Учні працюють з розрахунку: одна група учасників на кожне висловлювання, після виконання завдання група, яка працювала над першим висловлюванням презентує його групі, що працювала над другим висловлюванням, а потім – навпаки)

1. «Моє власне Я повинно бути таким самим об’єктом моєї любові, як і інша людина. Ствердження власного життя, щастя, свободи, укорінене в здатності любити, тобто в піклуванні, повазі, відповідальності та знанні. Якщо індивід може любити свідомо, він любить також і себе, якщо він любить лише інших, він взагалі не може любити…» (Е. Фромм)

2. «Людина, яка любить себе, перебуває в гармонії з усім світом, бо всю різноманітність речей вона знаходить у собі» (А. Менегетті)

Обговорення: З’ясовується специфіка осмислення учнями наведених висловлювань, виявляється значущість прийняття власного «Я» як достойного поваги, любові самим собою та іншими для переживання власної самоцінності.

ЗАНЯТТЯ №4

Вправа: «Дерево»

Інструкція: Відчуйте себе деревом, виберіть яким саме; на малюнку спробуйте уявити себе в таких ситуаціях:

- дерево у сонячну погоду

- дерево і слабкий вітерець

- дерево та сильний вітер

Обговорення: Має містити висловлювання відчуттів, переживань.

 

Вправа: «Програма самоствердження»

Інструкція: Дайте відповідь на питання:

- коли вибір залежить від вас?

- чи залежить ваша програма від думки батьків?

- а може ви прагнете бути схожим на ваших друзів?

Попереднє обговорення за цими питаннями має включати висновок про необхідність і значущість власного вибору у визначенні плану особистісного розвитку.

Наступний етап – створення програми за зразком:

ЕТАПИ:

· Сфери самоствердження

· Я в спілкуванні

· Я – особисте

· Мої позитивні риси

· Мої недоліки

· Мої цілі

· Мої досягнення

· Самоствердження у д-сті

· У навчанні

· У родині

· Друзі

· Дозвілля

Складаючи дану програму, дотримуйтесь таких правил:

1. Чітко уявіть власні цілі

2. Визначте, за якими ознаками ви будите констатувати успіх

3. Слова не повинні розходитись з ділом

4. Отримайте задоволення від свого розвитку

Дані правила фіксуються учнями. При необхідності програма завершується вдома. До того ж повинен бути схематичний варіант програми, який учень може використовувати як щоденник для фіксації результатів.

ЗАНЯТТЯ №5

Вправа: «Лист з майбутнього»

Інструкція: Уявіть, що вже пройшло багато часу з того моменту, коли ви закінчили школу, інститут, влаштувалися на роботу. У вас багато турбот і ви стали іншою людиною. Уявіть себе у майбутньому, років через 15 – 20, і напишіть собі листа. Нагадайте собі про те, що ви вже могли забути, якими були і що любили, як проводили вільний час, які протиріччя у ваших поглядах були.

Обговорення: має містити висловлювання про відчуття плинності часу, необхідності цінувати кожну мить свого життя, відчувати час.

Вправа «Два стільці»

Інструкція: сядьте на перший стілець і в ролі «нападаючого» звинувачуйте себе в невиконанні запланованого. Запишіть звинувачення.

Потім пересядьте на другий стілець і в ролі «захисника» спробуйте виправдати себе. Запишіть виправдання.

Після цього спробуйте знайти компроміс між «нападником» і «захисником». Прагніть об’єктивно проаналізувати ситуацію і знайти конструктивне рішення.

Висловлюється кожен з учасників на двох стільцях, а компроміс записують самостійно.

Обговорення: що дає нам самозвинувачення і виправдання? В яких випадках вони є корисними для особистості, а коли можуть зашкодити? Яким має бути компроміс між ними?