Рекомендована література

1. Аудит і ревізія підприємницької діяльності / Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач, Н.Г. Виговська та ін. — Житомир: ПП "Рута", 2001. — 416 с.

2. Мамаєва О. О., Богдан С. О., Рублевська Л.Л. Контроль і ревізія –Навч.-метод. Посібник для студентів заочників для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.050104 "Бухгалтерський облік", 5.050104 "Фінанси", 2003,с.284.

3. Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник.-2-е вид., переро. Та доповн.-К.:ВД “Професіонал”,2006.-567с.

4. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХГУ // Нове діло. -2000.- № 15 (34). -13-20 жовтня.

5. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. // Голос України. — 1999. — 2 березня.

6. Податковий кодекс України від 02.12.10 р. №2755-VІ.

 

Тема 3 Організація і планування контрольно-ревізійної роботи

План

1. Організація контрольно-ревізійної роботи, її стан і перспективи розвитку в умовах різних форм власності

2. Оформлення результатів ревізій і перевірок. Акт комплексної ревізії. Проміжні акти.

3. Порядок і техніка оформлення ревізійного процесу

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 884 за­тверджено Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ), яке бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її ре­алізацію та здійснює міжгалузеву координацію.

ГоловКРУ у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, указами Президента України, постановами Вер­ховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи знач­но зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. При цьому ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності (державних, приватних, кому­нальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо). Тільки об'єктивна обліково-аналітична інфор­мація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевіри­ти відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.

Багатоукладність економіки й наявність різних форм власності (дер­жавної, приватної, кооперативної, колективної, змішаної) вимагають ви­користання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи. В умовах адміністративно-командної системи господарювання фун­кція фінансово-господарського контролю обмежувалась перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів. Нерідко збитки підприємств від безгосподарності покривалися за ра­хунок коштів державного бюджету. Керівники підприємств не були зацікавлені в пошуку джерел створення товарних запасів, у ринках збуту неконкурентоспроможної продукції.

Ринкова економіка ґрунтується на матеріальних інтересах її учас­ників, вона також сприяє розвитку й активізації контрольно-реві­зійної роботи.

Разом із тим підвищується відповідальність підприємницьких струк­тур за результати діяльності, що націлює підприємця на посилення попереднього контролю за здійсненням господарських операцій З виходом Указу Президента України "Про заходи щодо підви­щення ефективності контрольно-ревізійної роботи" принципово змінюються функції державного контрольно-ревізійного апарату, по­силюється контроль за дотриманням фінансової дисципліни, цільо­вим та ефективним використанням коштів усіма суб'єктами госпо­дарювання.

Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відпо­відної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нові вимоги. Ревізії і перевірки мають спрямовуватися на викриття не­доліків і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, на боротьбу за економію і ощадливість.

Систему контролю, яка існувала донині, було побудовано на основі адміністративних методів управління, зорієнтовано на виконання пла­ну ревізій, перевірок, обслідувань, що призвело до формалізму і зни­ження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії і перевірки різних органів контролю (державного, спеціалізованого, позавідом­чого) дублювали одна одну. Внаслідок цього практика організації кон­тролю вступила в суперечність з принципами перебудови господарю­вання на основі розвитку демократії і самоврядування на виробництві, передбачених Законом "Про підприємства в Україні".

Для досягнення позитивних результатів ревізій і перевірок слід поси­лити взаємодію державного контрольно-ревізійного апарату з податко­вими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та іншими органами контролю. Водночас слід підви­щити рівень координації всієї системи контролю (погодження планів ревізій), створити координаційні ради в окремих регіонах країни.

Тільки чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного жит­тя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення постав­леної мети. Добре організований контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства.

Важливе значення в ревізії мають такі принципи, як раптовість, активність, безперервність, гласність та ін. Але не менш важливу роль для реалізації цих принципів відіграє письмове закріплення дій ревізора.

 

 

Планування ревізії
Підготовка до ревізії
Складання завдання (програми) проведення ревізії
Організація роботи на місці (об'єкті) ревізії
Організація інвентаризацій грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і роз­рахунків		Ознайомлення з об'єктами ревізії, їх обстеження й роз­робка оперативних заходів щодо усунення виявлених недоліків
Процедури документальної та фактичної перевірок операцій відповідно до робочого плану
Систематизація матеріалів ревізії та складання акта, висновків і пропозицій
Узгодження й обговорення результатів ревізії на підприємстві
Затвердження матеріалів ревізії й рішень за ними
Контроль за виконанням прийнятих рішень

Рис. 3. Блок-схема планування і проведення ревізійного процесу

 

Письмове оформлення результатів ревізії - одна з найголовніших її особливостей. Своєчасне і якісне оформлення документів - необхідна умова успішного і ефективного проведення ревізії. Ревізійні документи, що підтверджують виконання ревізором програми ревізії, і вимоги Інструкції про техніку її проведення, є засобом фіксації виявлених фактів і правил їх підтвердження.

Особливість доказів в ревізії полягає в тому, що ревізор на підставі виявлених порушень робить висновки, які слід у встановленому порядку і належним чином закріпити (зафіксувати) в акті ревізії, а речові докази, наприклад, підроблені документи, ще й збережені, тобто вилучені і додані до акту ревізії. Без цього, виявлені в ході ревізії порушення чи зловживання не мають сили ревізорських доказів. Обов'язкове складання ревізорських документів в ході ревізії необхідне і для тих висновків, до яких приходить ревізор, наприклад, про неповне оприбуткування грошей в касі, недостачу основних засобів на підприємстві тощо. Без відповідних документів не можна сформулювати висновки з будь-якого встановленого факту.

Матеріали ревізії за змістом інформації про законність та ефективність діяльності ревізованих підприємств мають значення первинних або похідних джерел доказів. До первинних ревізорських документів відносяться такі, які фіксують встановлений факт, подію, явище на момент їх виявлення, а до похідних - за основу яких беруться дані, що містяться в інших документах.

До основних ревізорських документів відносяться такі, що складаються в ході кожної ревізії і містять інформацію про всі питання, що перевіряються, фіксують і закріплюють виконані ревізорські дії і докази.

Основні ревізорські документи наступні:

Плани, завдання і програма ревізії - документи, які складаються в ході Підготовки і проведення ревізії та визначають коло діяльності ревізора (програма комплексної ревізії виробничо-фінансової діяльності, план проведення комплексної ревізії, оперативний план проведення інвентаризацій).

Акти - документи ревізорського оформлення, в яких посадова особа, що проводите ревізію, фіксує порядок і результати ревізійних дій. В ревізійній практиці у зв'язку з проведенням багатьох контрольних дій складається більше 10 різних актів. В залежності від характеру таких дій акти поділяються на:

акти ревізії - документи, які є формою документального закріплення (відображення) встановлених ревізором у ході вивчення письмової інформації фактів господарських порушень (акт комплексної ревізії, акт ревізії касових операцій, акт ревізії законності утворення, витрачання спеціальних фондів та інші проміжні акти, які складаються в ході ревізії

акти інвентаризації - це документи, які відображають виявлену шляхом перевірки в натурі фактичну наявність господарських засобів і стан розрахунків, вони є самостійним джерелом доказів виявлених недостач і лишків мийна (акти інвентаризації готівки, підзвітних сум, матеріальних, цінностей, основних засобів, стану розрахунків тощо).

інші акти - це документа, які фіксують окремі ревізорські дії, що забезпечують збереження ревізорських доказів (акт прийняття заяви, передачі документів на відповідальне зберігання, вилучення документів, „перевірки виконання вказівок за матеріалами попередніх ревізій тощо).

Пояснення - письмовий документ, складений відповідальними особами на вимогу ревізора у виправдання або підтвердження фактів, що перевіряються. Пояснення складаються, наприклад, коли матеріально відповідальна особа відмовляється підписати акт ревізії.

Обов'язкові вказівки ревізора - це документ, який»складається ревізором з метою усунення причин і умов, що сприяють виникненню господарських порушень.

Висновки ревізора - це документ, який завершує ревізійний процес складанням висновку про встановлені ревізією факти. В них підводяться підсумки ревізії, викладається сутність виявлених фактів і формулюються причини їх виникнення. Висновки складаються ревізором, який проводив ревізію, і підлягають обов'язковому затвердженню керівником ревізійного органу. Законодавчо не передбачено складання висновків ревізора, однак практика свідчить про їх необхідність.

Рішення за матеріалами ревізії - це основний документ органу, що призначив ревізію, який зобов'язаний в 20-денний строк вжити заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень і притягнути до відповідальності винуватців.

Ознайомлення ревізійного органу - це документ, який складається з метою усунення виявлених ревізією порушень, притягнення винуватців до відповідальності або використання на інших підприємствах позитивного досвіду роботи, виявленого в процесі ревізії.

Допоміжними називають ті види документів, які в залежності від конкретних обставин, виявлених фактів порушень і зібраних в ході ревізії матеріалів не обов'язково складаються по кожній ревізії.

До допоміжних документів відносяться наступні.

Описи, списки, довідки, накопичувальні і порівняльні відомості - документи ревізорського оформлення, в яких у хронологічному порядку реєструються виявлені ревізією факти господарських порушень (опис порушень по підзвітних сумах; опис виявлених ревізією порушень Статуту; опис первинних документів, по яких неправильно нарахована оплата праці, опис дебіторської заборгованості з простроченим строком позовної давності; Накопичувальна відомість актів на списання основних засобів; порівняльна відомість повноти оприбуткування грошей, отриманих з рахунків у банку; відомість перевірки нарядів на будівництво і капітальний ремонт; відомість вибірки; список працівників, з яких не утримані або неправильно утримані податки тощо).

Розрахунки - документи, які складає ревізор в обґрунтування перевірених ним фактів, подій, явищ.

Підписка - документ, який складається матеріально відповідальними особами і додається до матеріалів ревізії, щоб уникнути спірних питань.

Окреме доручення - документ, на підставі якого ревізор в період проведення ревізії доручає іншому ревізійному органу виконати необхідні ревізійні дії, а також просить надати йому допомогу в проведенні окремих ревізійних дій.

Письмове повідомлення - документ, що складається ревізором для виклику зацікавлених осіб для участі їх в інвентаризації, обстеженні, експерименті, ревізії.

Лист про вимогу пояснень - документ, який відправляється ревізором відповідним особам з вимогою надати із зазначених питань і у визначений строк письмове пояснення. .

Претензії, позовні заяви - документи, що складаються ревізійним органом з метою надання допомоги з відшкодування збитків підприємству, на якому була проведена ревізія.

Скарга на рішення за матеріалами ревізії - це документ, який виходить від зацікавлених в результаті ревізії осіб, або самого ревізора, внаслідок незгоди з прийнятим рішенням за результатами ревізії.