Теоретичні відомості та методичні рекомендації

В залежності від рівня вивчення інформатики уроки, відведені на дану тему, мають різну кількість годин та різне розташування у шкільному курсі інформатики:

- на рівні стандарту «Основи створення комп’ютерних публікацій» є частиною теми «Комп’ютерні презентації та публікації», що вивчається у 10 класі, на вивчення публікацій відводиться 3 години;

- на академічному рівні «Основи створення комп’ютерних публікацій» є частиною теми «Інформаційні технології персональної та колективної комунікації», що вивчається у 11 класі, на вивчення публікацій відводиться також 3 години;

- на профільному рівні публікації вивчаються у 9 класі, на тему відведено 10 годин (кількість годин збільшена, оскільки, крім створення бюлетеня та буклету, вивчається створення власного сайту та плакатів).

Вивчення теми починається з ознайомлення учнів з поняттям публікації. Публікаціями (лат. publico – оголошувати публічно) називають процес видання якого-небудь твору. Сам виданий (оприлюднений) твір теж називають публікацією.

Залежно від способу оприлюднення документа розрізняють друковані та електронні публікації. До друкованих публікацій належать книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо. До електронних публікацій належать документи, розміщені в Інтернеті, як правило на веб-сайтах, передані по радіо або телебаченню тощо.

В процесі вивчення теми учні мають бути ознайомлені з програмами, призначеними для створення макетів поліграфічних видань і підготовки їх до друку, які називаються видавничими системами. До таких програм належать QuarkXPress, Corel Ventura, Adobe PageMaker, Adobe InDesign тощо. Це професійні програми, які використовують, як правило, для підготовки до друку великих за обсягом публікацій масовим (від кількох сотень до кількох сотень тисяч) тиражем. Як видавничі системи для малих підприємств і організацій, навчальних закладів, а також для створення публікацій вдома використовують текстові процесори і спеціалізовані програми настільних видавничих систем зі спрощеним інтерфейсом і набором функцій – Microsoft Publisher, Page Plus, Avery DesignPro, Paraben’s Label Builder, Publish-It! тощо.

З метою розвитку навичок мислення високого рівня, а також систематизації та узагальнення знань учнів зі всього шкільного курсу інформатики учні мають розуміти, що на відміну від текстових процесорів видавничі системи орієнтовані не на введення та редагування тексту та інших об’єктів, а на верстку. На основі чого вводиться поняття верстки: верстка – це процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок (полос) видання відповідно до принципів дизайну і технічних вимог.

За призначенням розрізняють книжково-журнальну верстку, газетну і акцидентну (лат. accidentia – випадок, випадковість). Акцидентна верстка застосовується для верстки окремих, як правило, невеликих за кількістю сторінок та тиражем об’єктів: оголошень, бланків, афіш, буклетів, проспектів, візитівок тощо.

У шкільному курсі інформатики найчастіше розглядається настільна видавнича система Microsoft Office Publisher. На початковому етапі створення публікації відображаються ескізи доступних заготовок (шаблонів). Після того як відкриється шаблон публікації, необхідно замінити текст і рисунки.

Необхідно звернути увагу учнів на те, що всі елементи публікації, включаючи блоки тексту, не залежать один від одного. Будь-який елемент можна розміщувати точно на необхідному місці з можливістю керування розміром, формою і зовнішнім виглядом кожного елемента.

З метою систематизації та узагальнення знань учнів бажано наголосити, що методи створення і реагування текстових написів та вставки графічних об'єктів використовуються аналогічно до програм Microsoft PowerPoint та Microsoft Word.

Для початку практичного ознайомлення з програмою Publisher можна запропонувати учням створити кишеньковий календар на поточний рік, або власну візитівку, або запрошення на власний День народження. Такі завдання мають особистісний контекст, а тому в учнів наявна високий рівень мотивації до виконання таких завдань.

Для подальшого ознайомлення з можливостями видавничої системи Publisher учням можна запропонувати створення інформаційного бюлетеня та буклету. Учні мають розуміти відмінності у структурі та призначенні цих видів публікації.

Вчитель має пояснити, що на кожній сторінці публукації може бути кілька статей. Матеріал статей розміщується в кілька колонок. Кожна колонка – це напис, який в Publisher ще називають текстовим полем.

Текстові поля однієї статті зв’язані між собою. Основною відмінністю розміщення тексту на сторінках публікації від розміщення на слайді презентації або в текстовому документі є можливість автоматичного продовження тексту з одного стовпця (напису) статті в інший. Цю особливість називають «перетіканням тексту». Перетікання можливо й у стовпці на іншій сторінці. Для підказки, у якому стовпці продовжується текст з вибраного стовпця, використовується спеціальна кнопка – «Перейти до наступного текстового поля». Її вибір приводить до виділення напису, у якому продовжується або починається текст.

У шаблонах уже встановлено автоматичне перетікання тексту між стовпцями статті. Якщо ж користувач самостійно створює макет публікації, то йому потрібно вміти самостійно встановлювати і відміняти перетікання тексту з одного текстового поля в інше. Ця операція називається зв’язуванням текстових полів.

З метою формування в учнів загальних компетентностей бажано запропонувати учнів творчий підхід до створення публікації – самостійний добір форми та змісту публікації. Доречним буде розподіл такої практичної роботи на три етапи:

- обговорення вчителя з учнями особливостей структури, змісту та призначення публікації;

- добір змісту публікації учні виконують самостійно у позаурочний час;

- створення публікації на уроці (вчитель коригує діяльність учнів), демонстрація та обговорення створених продуктів.

Наприклад, можна запропонувати учням створити бюлетень на тему «Комп’ютер – друг чи ворог людини?» Виконання такої практичної роботи має на меті не тільки формування в учнів знань та вмінь роботи з видавничою системою, а й формування власної позиції та вміння її обгрунтовавати.