Теоретичні відомості та методичні рекомендації

Навчання складанню алгоритмів роботи з величинами повинне проводитися на прикладах типових задач з поступовим ускладненням структури алгоритмів. Послідовність завдань планується згідно складності та послідовності вивчення алгоритмічних структур:

̵ лінійні алгоритми (обчислення по формулах, будь-які пересилання значень змінних тощо);

̵ розгалужені алгоритми (діалог з розгалуженнями, пошук найбільшого чи найменшого значень з декількох даних, сортування 2-3 значень тощо);

̵ циклічні алгоритми (обчислення сум і добутків числових послідовностей, циклічне введення даних з наступним їх опрацюванням тощо).

Послідовність вивчення початків програмування та лінійних процесів:

- поняття мови програмування, середовища програмування (означення, складові, приклади);

- поняття типу даних, види, приклади;

- структура програми;

- оператори введення, виведення, присвоювання (обов’язковий аналіз прикладів);

- розв’язування задач різної складності.

Варіювання складності задач (на прикладі лінійних процесів):

1. за складністю визначення типів даних:

наприклад,

a) Написати програму обчислення суми S двох чисел A та B. (тоді var a,b,s:real;);

b) Написати програму обчислення суми S двох натуральних чисел A та B, що не перевищують 10⁴. (тоді var a,b,s:integer;);

c) Написати програму обчислення суми S двох цілих чисел A та B, що не перевищують 3·10⁴. (тоді var a,b:integer; s:longint;);

2. за складністю алгоритму:

наприклад,

a) Написати програму обчислення периметру прямокутника, якщо задано довжини його сторін. (використовується нескладна формула, яку учням в умові задачі не варто подавати);

b) Написати програму обчислення гіпотенузи прямокутного трикутника, якщо задано довжини його катетів. (використовується формула середньої складності, яку варто окремо обговорити з учнями, не подаючи її в умові задачі);

c) Написати програму обчислення довжини кола, якщо задано довжини його радіусу. (проблеми виникають найчастіше через те, що учні не пам’ятають потрібну формулу, тому, якщо задача розв’язується не на інтегрованому уроці математики та інформатики, а на традиційному уроці інформатики, де метою є формування навичок написання програм, то формулу можна подати відразу в умові задачі з метою пришвидшення процесу написання програми; однак через вдавану простоту формули вчителі нерідко припускаються методичної помилки, не обговорюючи способів опрацювання константи π);

d) Написати програму обчислення значення функції, заданої формулою . (використовуючи формули, вчителі мають розуміти, що область визначення таких функцій має бути (-∞; +∞), оскільки в іншому випадку задача буде розв’язуватись з використанням розгалуження, що є наступною темою після вивчення лінійних процесів).

Типові помилки учнів при розв’язуванні задач з використанням лінійних процесів:

- використання некоректних імен програми, змінних, констант (використання пропусків, зарезервованих імен тощо);

- некоректне використання «;» ;

- часто учні після var ставлять «:» ;

- не розуміють призначення та особливостей використання «ln»;

- використання коментарів в операторі введення;

- некоректний запис оператора присвоювання (наприклад, «=» або «:»);

- некоректне використання оператору виведення, наприклад,

a) write(’n=’); або write(’введіть а=’); - невідома суть позначень;

b) write(’сума=’, ’̺’); - два коментарі поспіль;

c) write(’сума=,’s, ’грн.’); - некоректне використання коми у переліку даних;

d) write(’сума=’, s); - некоректне використання пропусків поза межами коментаря;

e) write(’s=’, s); - нерозуміння відмінностей ’s’ та s ;

- використання readln в кінці програми з метою «затримки» результатів (в такому випадку вчитель має пояснити призначення readkey);

- учні не записують «.» в кінці програми.

Слід наголосити, що on-line системи тестування програм можуть використовувати різні формати введення-виведення, зокрема, «клавіатура-екран монітору» або «файл-файл». Тому іноді доцільне ознайомлення учнів з поняттям файлу.

Розрізняють два види файлів: послідовного та довільного доступу.

Файли послідовного доступу складаються з елементів різної довжини, між якими містяться «разделители». Щоб знайти елемент послідовного файлу, потрібно передивитися всі, що його передують.

Файли довільного доступу складаються з однотипних елементів, як масиви. Знайти будь-який елемент можна за його порядковим номером.

В Pascal послідовні файли називають текстовими, а файли довільного доступу – типізованими.

Програма може опрацьовувати вже існуючий файл або створювати новий. В будь-якому випадку робота з файлом складається з таких основних етапів:

- опис файлової змінної у розділі var (у випадку використання файлів input та output опис не здійснюється):

· текстовий файл (послідовний доступ): var ім’я файлу : text;

· типізований файл (довільний доступ): var ім’я файлу : file of тип компонент файлу;

- встановлення відповідності між файловою змінною та ім’ям файлу на диску: assign (файлова змінна, ‘ім’я файлу’);

- відкриття файлу:

· reset (файлова змінна); - відкриття файлу для читання;

· rewrite (файлова змінна); - відкриття файлу для запису;

 

- читання або запис файлу (у випадку використання файлів input та output файлова змінна не вказується):

· read (файлова змінна, ім’я комірки в оперативній пам’яті); - читання даних з файлу до оперативної пам’яті;

· write (файлова змінна, ім’я комірки в оперативній пам’яті); - запис даних з оперативної пам’яті до файлу;

- закриття файлу (у випадку використання файлів input та output опис не здійснюється): close (файлова змінна);.

Інші команди роботи з файлами:

· append (файлова змінна); - відкриття файлу для доповнення.

· eof (файлова змінна); - функція перевірки кінця файлу.