Складнощі щодо визначення матеріальних втрат, заподіяних аварією

 

Комісія зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та визначити шкоду, заподіяна аварією, з урахуванням наведених у додатку 17 Порядку відомостей про матеріальні втрати. До яких віднесено:

– прямі втрати, пов'язані з ліквідацією аварії, всього;

у тому числі:

– на підприємстві, де сталася аварія;

– на інших підприємствах;

– від ураження населення, житлового фонду і майна громадян;

– від забруднення навколишнього природного середовища;

– втрати, пов'язані з невиробленою продукцією, всього;

у тому числі:

– на підприємстві, де сталася аварія;

– на інших підприємствах.

 

Нині в Україні відсутня загальновизнана методика оцінки матеріальних збитків при аваріях. Існує лише кілька методик визначення економічного збитку від НС техногенного характеру, пов’язаних із викидом чи загрозою викиду в природне середовище біологічно шкідливих речовин, джерел іонізуючого випромінювання (Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02. 2002 р. № 175 “Про затвердження Тимчасової методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру”; Методика оценки химических аварий на опасных производственных объектах. – Сборник документов – М.: Научно-технический центр Госоргтехник РФ. – 2006. – 206 с.; Руководство по анализу опасности аварийных взрывов и определения параметров их механического действия. РБ-Г-О5-039-96: Руководство по безопасности. – М.: НТУ ЯРБ. - 2000. – 101 с.; Инструкция по определению ущерба, причиняемого лесными пожарами. – М.: Рослесхоз, 1998. – 30 с.; Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К., 1998. – 121 с.)

Застосування наявних спрощених методик відшкодування матеріальних збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, призводять до зникнення точності та отримання неповної й недостовірної інформації про масштаби НС техногенного характеру або аварій.

Розглянемо методику оцінки матеріальних збитків при пожежах і вибухах на артскладах, запропоновану Інститутом ядерних досліджень НАН України, тому що такі аварії край актуальні для України останнім часом.

За даними МО в Україні налічується 136 складів і арсеналів, де зберігається 1,3 млн. тонн БП, з яких близько 0,5 млн. тонн віднесені до розряду надлишкових, тобто потребують утилізації (рис.14.1). З них 140 тис. тонн вимагають термінової утилізації. Щорічно цей арсенал поповнюється на 10-15 тис. тонн. Термінової утилізації потребують і 24 тис. тонн ракет різних типів, які в разі підриву можуть летіти на десятки кілометрів. Така ситуація склалась у зв’язку з надходженням близько 9-ти тисяч умовних вагонів БП і ракет із груп військ СРСР на початку 90-их років, а також перевезенням боєприпасів і ракет з військових частин, розформованих протягом 1992-2006 рр.

 

Рис. 14.1. Схема крупних сховищ боєприпасів в Україні.

Загальний підхід до оцінювання збитків

Економічний збиток від НС при пожежах і вибухах БП представимо як вартісну оцінку збитку для життя і здоров’я людей, майна та артсклада (рис. 14.2). Для впорядкування розрахунків усі складові еколого-економічного збитку від НС техногенного характеру по відношенню до суб’єкта експлуатації будемо розділяти на збиток, завданий ЗС України – внутрішній (мікрорівневий) та збиток, завданий довкіллю, населенню і державі – зовнішній (макрорівневий). Даний еколого-економічний збиток можна розрахувати за формулою:

 

(14.1)

 

де Z_внутр – внутрішній (мікрорівневий) збиток, завданий ЗС України;

Z_зовніш – зовнішній (макрорівневий) збиток, завданий довкіллю.

Внутрішній збиток від НС складається з прямого і непрямого збитку і розраховується за формулою:

 

(14.2)

 

Зовнішній збиток складається із збитків, завданих здоров’ю контингенту, який проживає в зоні впливу продуктів аварії, навколишньому природному середовищу та об’єктам національної економіки. В даній роботі розглядаються наступні фактори враження аварії на складі БП і ВР (13-19):

– ударна хвиля, яка характеризується надлишковим тиском;

– імпульсна фаза стискання, яка негативно впливає на довкілля;

– надлишковий тиск, який викликає ураження органів дихання людини;

– теплове випромінювання;

– токсичні продукти вибуху і пожежі.

 

Оцінка внутрішніх збитків

Прямий матеріальний збиток від аварійних ситуацій визначається тільки величиною прямих фактичних втрат, пов’язаних із знищенням чи ушкодженням вогнем, водою, уламками БП і будівельних конструкцій, озброєння, військової техніки, військового майна, БП, будинків, споруд, устаткування та інших матеріальних засобів частини, а також особистого майна військовослужбовців, робітників та службовців ЗС, якщо втрати знаходяться у прямому причинному зв’язку з аварійною ситуацією.

Розрахунок вартості прямого матеріального збитку на арсеналах і базах центрального підпорядкування МО України, а так само на базах і складах БП оперативних командувань і у військах може проводитися за трьома варіантами залежно від вихідних даних:

– відомий тільки загальний обсяг запасів боєприпасів на об’єктах у вагонах (похибка розрахунку за даною методикою складає 25 ÷ 30 %);

– відома наявність запасів боєприпасів на об’єкті зберігання за призначенням (похибка – 10 ÷ 15 %);

– відома наявність запасів боєприпасів на об’єкті зберігання за номенклатурою (похибка – 5÷ 10 %).

 

Рис. 14.2. Економічний збиток від НС при пожежі і вибухах БП

 

Загальний розрахунок вартості прямого збитку від потоку БП і БР проводиться за формулою:

(14.3)

 

де K_y – коефіцієнт подорожчання на поточний квартал;

V_ваг – загальний обсяг запасів боєприпасів на артскладі;

W_ваг – середня вартість 20-ти тонного вагона з боєприпасами.

 

Прямий економічний збиток від загибелі чи пошкодженого майна ЗС України розраховано за формулою:

(14.4)

 

де ОС – залишкова вартість основного майна на момент аварії;

К_д – коефіцієнт дооцінки основного майна;

Кр – процент пошкодження основного майна;

КВ – вартість капітальних вкладень на момент аварії;

К_о – коефіцієнт дооцінки капітальних вкладень;

К_с – процент пошкодження капітальних вкладень;

НА – залишкова вартість нематеріальних активів.

 

В результаті аварії на артскладі може бути завдано непрямий збиток життю і здоров’ю військовослужбовців, які обслуговують даний об’єкт.

До числа загиблих при аварійних ситуаціях включаються люди, що померли на місці події чи протягом 7-ої доби з моменту одержання травми від впливу вогню, диму, осколків боєприпасів, обвалення будівельних конструкцій та інших факторів аварійної ситуації.

До числа потерпілих (травмованих) при аварійній ситуації включено людей, які одержали тілесні пошкодження чи отруєння, що викликали втрату працездатності й необхідність госпіталізації на термін не менше одного дня або призначення амбулаторного лікування після надання першої медичної допомоги.

Непрямі збитки, пов’язані із загибеллю військовослужбовців, можна виразити формулою:

 

(14.5)

 

де q – кількість загиблих військовослужбовців;

N – кількість людей, зайнятих у матеріальному виробництві держави;

ВВП – річний валовий національний продукт (млн. грн.);

З_с – середньомісячний заробіток загиблого військовослужбовця;

ξ – середня кількість утриманців загиблого;

n – середнє число років, що не дожив загиблий військовослужбовець до пенсійного віку;

l – ймовірність досягнення військовослужбовцем пенсійного віку (в СРСР вона становила 0,821);

r = (1+0,01ρ);

ρ – річна відсоткова ставка;

С_п – середні витрати на підготовку заміни військовослужбовця України.

 

Середня вартість людського життя (наприклад, військовослужбовця) можна визначити за формулою:

 

П= П_втр + П_з (14.6)

 

де П_втр – недовироблений ВВП, тис. грн.;

П_з – сума витрат, пов’язаних із загибеллю військовослужбовця.

 

Недовироблений ВВП (Пвтр) розраховується за формулою:

 

П_втр = ВВП/ Ч_зе–12×З_с(В_п–В_с) (14.7)

 

де ВВП – валовий внутрішній продукт (млн. грн.);

Ч_зе – кількість працівників, зайнятих в економіці України;

З_с – середня зарплата військовослужбовців;

В_п – середній пенсійний вік військовослужбовців;

В_с – середній вік загиблого.

 

Витрати S, пов’язані із загибеллю людини (Пз), розраховуються за формулою:

П_з = S_пох +12× З_с × Ч_у (18– В_су )/(1+ Ч_у) (14.8)

 

де S_пох – середні витрати за виплатою допомоги на поховання загиблих;

В_су – середній вік утриманців;

Ч_у – число утриманців на одного працюючого в економіці України.

Результати розрахунку вартості життя військовослужбовця за формулами (14.6-14.8) надані у таблиці 14.1.

 

Таблиця 14.1

Результати розрахунків вартості життя (на 01.01.2005 р.)

 

Показник	Позначення	Одиниця виміру	Результат
Внутрішній валовий продукт	ВВП	млн. грн.	8135,9
Число зайнятих у МО України (чисельність військовослужбовців)	Чзе	тис. осіб	300,0
Середня зарплата по МО України	Зс	грн.	868,9
Середній пенсійний вік військовослуж-бовців МО України	Вп	рік	45,0
Середній вік загиблого	Вс	рік	38,49
Недовироблений ВВП	Пвтр	тис. грн.	23,44
Середні витрати на допомогу на поховання	Sпох	грн.	837,0
Число утриманців на одного працюючого у МО України	Чу	особа	0,67
Середній вік утриманців	Всу	рік
Витрати, пов’язані із загибеллю людини	Пз	тис. грн.	25,94
Середня вартість людського життя	П	тис. грн.	49,38

 

Зобов’язання МО України з повернення збитку, завданого здоров’ю військовослужбовця, розраховано за формулою:

 

(14.9)

 

де В^m_ед – розмір одноразової допомоги m-му потерпілому;

В^m_с – розмір грошових виплат m-му потерпілому залежно від ступеня втрати професійної придатності;

В^m_в – розмір суми компенсації моральної шкоди m-му потерпілому;

В^m_вд – розмір суми компенсації додаткових затрат на страхування від нещасних випадків m-му потерпілому;

М – загальна кількість потерпілих.

 

Розмір грошових виплат, які залежать від ступеня втрати професійної придатності, розраховується за формулою:

 

(14.10)

 

де З^m_ср – величина середньомісячної зарплати в ЗС України;

Т^m_пт – втрата робочих днів при втраті працездатності m-ого робітника;

К^m_су – ступінь втрати працездатності m-им військовослужбовцем.

 

Моральний збиток можна компенсувати у грошовій формі незалежно від інших видів збитків, а сума визначається судом чи за погодженням сторін.

Витрати на лікування й компенсацію додаткових витрат проводять на основі документів із розслідування нещасних випадків.

Витрати на гасіння пожежі й ліквідацію наслідків аварії та проведення рятувальних робіт розраховуються, базуючись на затратах по забезпеченню функціонування піротехнічних, пожежних підрозділів та аварійних служб ЗС України, і визначаються за формулою:

 

Z^к_внутр(У)=У_г+У_пр (14.11)

 

(14.12)

 

де У_г – збиток, завданий державі, який включає витрати на гасіння пожежі;

У_пр – інші збитки;

З_о – затрати на утримання одного співробітника пожежних, аварійно-рятівних підрозділів за звітний рік;

Q – середньосписочна чисельність співробітників пожежних, аварійно-рятувальних підрозділів;

λ – кількість аварій у звітному році в ЗС України.

 

До інших втрат від аварій можна віднести відновлювальні, ремонтні та інші роботи.

 

Оцінка зовнішніх збитків

Якщо оцінювати зовнішні збитки від аварії на артскладі, то вони мають ураховувати такі складові:

 

Z^к_зовн=(С_зб)+С_тр+С_з+С_м+С_н+С_е+С_р+С_л (14.13)

 

де C_тр – витрати суспільства з національногодоходу на компенсацію довгострокової дії та постійної втрати працездатності постраждалому населенню;

С_з – витрати суспільства у зв’язку із загибеллюлюдей;

С_м – матеріальні витрати від руйнування транспортних засобів, шляхів сполучення та навколишніх споруд;

С_н – матеріальні втрати населення у зоні аварії;

С_е – матеріальний збиток, завданий аварією довкіллю;

С_р – витрати на розслідування аварії та її наслідки;

С_л – витрати на медичне обслуговування постраждалих і виплату соціального страхування.

 

Визначати збитки, пов’язані із травмуванням і загибеллю людей, можна за наступною формулою:

 

(14.14)

 

де ВВП – валовий внутрішній продукт на один день у розрахунку на одну особу держави,

недоданий одним працюючим, за галузями економіки;

Т_р – середні збитки робочих днів у результаті вибуття з виробничої діяльності одного травмованого робітника;

– число травмованих;

Т_г – збитки робочих днів у результаті загибелі однієї людини;

– число загиблих.

 

Показник Тг розраховано за формулою:

 

Т_г = g(t_g–t_г) (14.15)

 

де g – кількість робочих днів у році;

t_g – середня тривалість життя людини;

t_г – вік загиблого.

 

Матеріальний екологічний збиток, завданий аварією довкіллю, має бути розглянутий як інтегральний показник, який включає екологічний збиток атмосферному повітрю, водним ресурсам, ґрунтам і біоресурсам. У зв’язку з тим, що у попередніх наукових роботах, нормативних актах і відомчих документах детально розглянуто величини екологічних збитків у результаті наслідків надзвичайних ситуацій, завданих здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу та об’єктам національної економіки, більш детально матеріальний екологічний збиток у даній роботі не розглядається.

 

Запропонована методика розрахунку збитків достатньо універсальна і може бути базовою для розробки відповідних методик розрахунку людських, економічних, екологічних та інших видів збитків. На підставі виконаних розрахунків можна зробити висновок, що вартість людського життя залежить передусім від добробуту нації, сімейного стану загиблого і фінансового стану військового об’єкта, на якому служив військовослужбовець. В Україні цей науковий напрям тільки починає розвиватися, але він вельми важливий, оскільки лише за допомогою вищевказаної методології можна адекватно оцінити збитки від техногенних та інших аварій на артскладах, у тому числі від можливих соціальних катастроф, точно врахувати матеріальну сторону пропонованих наукових і технічних рішень, тобто по суті оптимізувати планування як шляхом мінімізації витрат, так і зняття суспільної напруги.

 

Питання для самоконтролю засвоєння теми

1. Наведіть ознаки аварії першої категорії.

2. Наведіть ознаки аварії другої категорії.

3. Які існують особливості проведення розслідування аварій на виробництві?

4. Які організації роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію?

5. Чим наказом утворюється комісія для розслідування аварії на виробництві?

6. Хто може бути призначений головою комісія для розслідування аварії на виробництві?

7. що зобов’язана визначити комісія у ході розслідування аварії на виробництві?

8. В який термін комісія повинна провести розслідування аварії на виробництві?

9. За чиїм рішенням і з яких причин термін проведення розслідування аварії на виробництві може бути подовжено?

10. Який документ створює роботодавець за результатами розслідування аварії і що вньому повинно бути відображено?

11. Які обовязкові документи повинен затвердити роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці?

12. З яких документів складаються матеріали розслідування аварії?

13. Хто забезпечує друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування аварії?

14. В який строк і за якими адресами надсилаються матеріали розслідування аварії?

15. Які додаткові зобов’язання покладено на роботодавця у разі коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устатковання?

16. Які організації здійснюють облік аварій першої і другої категорій?

17. Яким організаціям подає роботодавець письмову інформацію про виконання заходів, визначених комісією з розслідування аварії на виробництві?

18. В чому полягають складнощі щодо визначення матеріальних втрат, заподіяних аварією?