Необхідність посилення профілактичної роботи з попередження нещасних випадків
Необхідність посилення профілактичної роботи з попередження нещасних випадків - раздел Образование, Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій НА ВИРОБНИЦТВІ
Травматизм На Виробництві В Україні Чимось Нагадує Ситуацію З...
Травматизм на виробництві в Україні чимось нагадує ситуацію зі СНІДом. Про постраждалих намагаються якомога менше говорити, причини трагедій галузевими відомствами всебічно не аналізуються та не узагальнюються, а в дні державних скорбот, коли приспускаються прапори, все зводиться до непередбаченої ситуації, некерованих стихійних процесів, де пошук винних – непотрібна й марна справа.
Як наслідок рівень виробничого травматизму стабільно залишається в кілька разів вищим, ніж в економічно розвинених країнах. Коли до цього додати ще й чималу кількість травм, зокрема і смертельних, які під час розслідувань не беруться до уваги як такі, що пов’язані з виробництвом, і де значною мірою спрацьовує суб’єктивний фактор, то достеменно окреслити загальну щорічну картину стає досить складно.
Візьмемо дані за 2003 рік. Коли подумки вишикувати в одну шеренгу всіх травмованих, то вона буде завдовжки 25 кілометрів (близько 25 тисяч травмованих). Це населення одного з невеликих сільських районів. До них доведеться додати ще 1285 домовин смертельно травмованих, яких під час розслідування було взято на облік. Отак в загальних рисах виглядає картина цього конвеєра, який методично продукує інвалідів та осиротілі сім’ї – в середньому на кожні 5 хвилин один травмований, а на кожні 100 – один смертельно. Сумний пріоритет, який продовжує утримувати наша держава в європейській спільноті.
Трохи історії
За довгу історію своєї діяльності Комітет пережив різне до себе ставлення: від глибокого розуміння і всебічної підтримки до повного нерозуміння значення цієї структури для стабільного економічного розвитку держави, а відтак і абсолютного її несприйняття. І, звичайно, можна наводити чимало конкретних прикладів, коли катастрофічне зростання травмованих на виробництві знову і знову на гіркому досвіді доводило необхідність цієї інституції.
Після розпаду Союзу та ліквідації єдиного спрямовуючого центру систему було поспіхом реорганізовано. Держгіртехнагляд, який здійснював контроль за об’єктами підвищеної небезпеки, було об’єднано з технічною інспекцією профспілок, яка стежила за станом безпеки виробництва у всіх інших галузях. Суперечливість цього рішення в період стрімкого спаду обсягів виробництва та розвалу провідних підприємств і навіть цілих галузей не відразу стала помітною. Того часу на державному рівні ця проблема не була серед першочергових. Справа дійшла навіть до того, що в 2000 році, під час чергової адміністративної реформи, Держнаглядохоронпраці став взагалі таким собі департаментом в складі Міністерства праці та соціальної політики. Його голос з нагальними проблемами важко було почути і в самому Міністерстві, не кажучи вже про урядовий чи парламентський рівень.
І лише резонансні трагедії на шахтах, де гинули 80, 55, 50, 35 гірників змусили знову повернути Державному комітету України з нагляду за охороною праці статус центрального органу виконавчої влади. Однак на шляху до цього було втрачено не лише значну частину досвідчених фахівців, а й колишній авторитет самої служби. Особливо це стало помітним безпосередньо в регіонах.
В цей же час в Києві більше опікувалися збереженням нового, досить хиткого статусу Комітету, який несподівано опинився в зоні підвищеної зацікавленості деяких провідних міністерств. Залучення такої структури до свого складу відкривало чиновникам міністерств досить далекоглядні перспективи. Адже при вмілому використанні можливостей можна долучитися до важелів не лише економічних, а й політичних. Це і стало основною причиною того, що Комітет, окрім ряду показових заходів, так і не запропонував дієвих нововведень, які радикально змінили б ситуацію на місцях і змусили власників підприємств по-справжньому рахуватися з новим «Законом про охорону праці».
Дещо про «потьомкінські краєвиди»
Сьогодні в регіонах продовжує діяти принцип, коли пріоритетом залишається не чинне законодавство, а особиста домовленість. За чотири роки роботи керівником інформаційного центру Комітету не можу навести бодай одного приклада, коли б після розслідування нещасного випадку підприємству видавався дозвіл на поновлення робіт лише за умов виконання в повному обсязі розроблених заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків аварії. Як правило, кілька найбільш кричущих пунктів терміново виконуються, решта залишається на відкуп часу. Іншими словами – роботи поновлюються, коли небезпечні для працівників фактори в повному обсязі так і не усунуті.
Не став виключенням навіть особливий вид нагляду – шахти, який в Комітеті має незаперечний пріоритет. Після аварії на шахті ім. Баракова, де загинуло 80 гірників, було прийнято рішення закріпити персонально за кожною шахтою інспектора, а за найнебезпечнішими з викиду метану – навіть двох. Такі радикальні заходи покращили ситуацію, однак не внесли суттєвого зламу в наведення порядку.
Міністерство палива та енергетики з великими потугами який вже рік поспіль продовжує роботи зі створення власного галузевого органу, що повинен здійснювати контроль за безпечним веденням робіт під землею, де ситуація продовжує залишатися складною і недостатньо керованою. Інженерні служби переважної більшості шахт втратили кваліфікованих фахівців. Саме тих, хто не з чужих розповідей знає, до яких наслідків призводить ігнорування роками вистражданих правил. Натомість першочерговою турботою гірників продовжують залишатися лише тонни добутого вугілля, тому що тут це фактично єдина форма заробітку. Головного свого ворога – метан – намагаються просто не помічати, а коли бути відвертим – то й приховати його аварійну наявність в забої.
Аби не зупиняти подачу вугілля на-гора, найчутливіші прилади, які сигналізують про наявність небезпечної концентрації суміші, просто закривають всіма підручними засобами або опускають датчики до підлоги: відволікають від роботи.
Саме тому більшість порушень норм пилогазового режиму продовжують фіксувати інспектори Держнаглядохоронпраці, а не інженерні служби шахт, яким належить відслідковувати цей процес. Ще один «головний біль» – шахтні контейнерні стрічки, які донедавна палали, немов смолоскипи, і ставали причинами багатьох трагедій. І лише нова методика вхідного контролю, розроблена Київським експертно-технічним центром, приборкала стихію підземних пожеж. Однак з року в рік продовжують залишатися проблеми із «персональними саморятувальниками», яких постійно не вистачає, зношеність застарілого обладнання. Комітету вони достеменно відомі, однак вимагати не формального, а реального виконання прописаних нормативів означає щонайменше міжвідомчу конфронтацію. Ну а останнім аргументом цього діалогу завжди залишалася теза про своєчасність наповнення державного бюджету.
Ось між такою Сциллою та Харибдою і доводиться балансувати у вирішенні щоденних проблем. Бо як відреагують на законну зупинку підприємств всевладні міністерства в Комітеті знають і тому не бажають «псувати стосунків». Собі ж виходило гірше. Тому завершується все, як правило, зважено-спокійним рішенням, яке езопівською мовою має традиційний напрям «розробити спільні заходи з поетапного усунення виявлених недоліків», де зазвичай розв’язання нагальних проблем відкладається на віддалено-невизначений термін.
В цьому плані не можна не згадати про шестирічну співпрацю Держнаглядохоронпраці зі своїми колегами із США. Це, можна сказати, єдине з вагомих досягнень, яке неодмінно фігурує в звітах і на кворумах. Завдяки спонсорській допомозі на 30 найбільш небезпечних щодо викиду метану українських шахтах встановлені осланцювателі, які приборкують стихію вугільного пилу. Передбачається передача досвіду та обладнання для буріння дегазаційних свердловин.
Звичайно, матеріально-технічна допомога більш сучасними технологіями має вагоме значення, однак при цьому якось на другому плані залишився організаційний досвід колег із США, які впродовж останніх десятиліть зуміли зробити на своїх копальнях найнижчий в світі рівень смертельного.
Однак набутий досвід колег чомусь впроваджувати у нас не поспішають. Залишається без відповіді і резонне запитання — чому Комітет впродовж стількох років вперто не бажає більш активно залучити до цього процесу Міністерство палива та енергетики, з подальшою передачею йому того, що стосується технічного напряму допомоги. Адже безпосередній напрям діяльності Держнаглядохоронпраці полягає не в технологічному переоснащенні діючих шахт, а в безпосередньому здійсненні наглядових функцій.
Знакова деталь. Під час однієї із зустрічей в Комітеті члени американської делегації довго не могли зрозуміти суть поставленого українцями запитання: «Якими критеріями керується інспектор, коли визначає величину штрафу за виявлене порушення правил безпечного ведення робіт?» Виявляється, в США інспектор лише відповідним чином фіксує факт, а величину грошового стягнення визначено в затвердженому переліку порушень.
Складно сказати, з яких причин у нашого наглядового інспектора більш широкі можливості повноважень і чому не проводиться моніторинг ефективності використання цього діапазону. Не маю наміру кинути тінь на щоденну, вкрай нелегку роботу сотень сумлінних працівників, але на місцях безпосередньо саме від їх рішень залежить чи буде підприємство зупинено і на який термін, чи все обійдеться звичайним приписом.
Така ситуація пов’язана ще й з тим, що Комітет до цього часу так остаточно і не визначився з критеріями оцінки ефективності роботи наглядового інспектора. Ті показники, якими звітують регіональні територіальні управління, галузеві інспекції та безпосередньо інспектори, вже суттєво не впливають на рівень травматизму в регіонах. Процес став малокерованим. Те, про що лише стиха говорили в коридорах, нарешті вголос було сказано на вересневому засіданні колегії Держнаглядохоронпраці. «На місцях регіональні управління фактично не впливають на рівень виробничого травматизму». Керівництвом Комітету така оцінка видається за спробу представити лише чиюсь приватну думку. Однак бажане і дійсне – це зовсім різні речі.
Камо грядеше?
Коли в простих ситуаціях чомусь не заводиться автомобіль, то не потрібно з видом професіонала рекомендувати підкачати шини або протерти скло. Причин може бути лише дві – відсутність палива та іскри. Стільки ж основних причин і виробничого травматизму – незнання працівниками правил безпеки та недостатній контроль з боку власника за їх виконанням. Решта – все похідне.
Особливо загрозливою виглядає ситуація, коли власник отримує ліцензію, навіть не маючи найменшого уявлення про особливості технології виробничого процесу. Минулого року, скажімо, суттєво зріс травматизм в будівництві, що й стало причиною розгляду ситуації на спільній колегії Держбуду та Держнаглядохоронпраці. Як виявилося, ліцензії видавалися і таким фахівцям, як співаки, літератори, працівники торгівлі, хто з роботою будівельників знайомий хіба що з вікна власного авто.
Однак спільне рішення колегії поки що не додало якихось проблем власникам будівельної індустрії, а в підсумку кількість смертельних нещасних випадків в минулому році збільшилася на п’ять і становила 138 потерпілих. Галузь з цього показника утримує третє місці після АПК та вугільників.
Дуже прикро, але у нас ніщо так дешево не цінується, як життя та здоров’я постраждалих на виробництві. Особливо після квітня 2001 року, коли оплата недолугості власника підприємства, де працівник отримав травму, стала консолідованою. Тобто виплати компенсації постраждалим здійснює вже не саме підприємство, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Свого першочергового завдання, через що Фонд, власне, і було створено – профілактики травматизму та зниження його рівня у всіх галузях, – так і не було досягнуто. Натомість зусилля були спрямовані лише на регресні виплати потерпілим та нарощення чисельності самої структури. Діючий принцип, коли Фонд не має законодавчої можливості підвищувати тарифи консолідованої відповідальності тим підприємствам, де безпека ведення робіт знаходилася на недостатньому рівні, і знижувати відрахування тим, хто цією проблемою опікується, – призвів до загальної зрівнялівки та незацікавленості власника в їх розв’язанні. В підсумку – наприкінці минулого року Фонду ледь вистачало коштів на поточні виплати. Де вже там вести мову про профілактику. А загальний рівень травматизму продовжує залишатися на критично високому рівні. Тому диференційовані тарифи для всіх галузей в залежності від рівня травматизму на кожному підприємстві мають стати не добрим побажанням, а законом. І не десь, колись, у віддаленій перспективі.
Тим паче що ми навчилися робити рішучі кроки. Не так давно депутати терміново прийняли рішення про вивід українських миротворців з Іраку, де загальні втрати контингенту вже сягнули другого десятка. Тому хочеться вірити, що не залишиться поза увагою парламенту і стан виробничого травматизму в державі, де за тиждень в середньому смертельно травмується більше, ніж за всю іракську кампанію. Зволікання тут в прямому розумінні – смертельно небезпечне. Прийняті із запізненням необхідні вже сьогодні зміни до діючих законів не повернуть нашим громадянам втрачені здоров’я та життя. Навіть якщо ці зміни і будуть вчасно підписані гарантом нашої Конституції.
Питання для самоконтролю засвоєння теми
1. Охарактеризуйте стан промислової безпеки на підприємствах Харківській області.
2. Охарактеризуйте стан охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в агропромисловому виробництві України.
3. В чому ви вбачаєте необхідність посилення профілактичної роботи з попередження нещасних випадків?
Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо п
Стаття 22. Профілактика нещасних випадків
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:
Стаття 30. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим
Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий
Загальні положення
У жовтні 2004 року в Україні запрацював новий Порядок розслідування нещасних випадків. Роботодавцю обов’язково потрібно знати – які заходи треба виконати, якщо на підприємстві ставс
Склад комісії зі звичайного розслідування нещасного випадку
Згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 201
Вид події, що призвела до нещасного випадку
01 – дорожньо-транспортна пригода;
у тому числі:
01.1 – наїзд транспортних засобів;
02 – падіння потерпілого;
у тому числі:
02.1 – під час пересування;
Причини нещасного випадку
Технічні:
01 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
02 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних з
Характеристика професійних хвороб
Професійні хвороби виникають в результаті дії на організм несприятливих факторів виробничого середовища. Клінічні прояви часто не мають специфічних симптомів, і лише відомості про умови праці хворо
Професійні захворювання, обумовленні дією фізичних факторів
Вібраційна хвороба обумовлена тривалим (не менше 3-5 років) дією вібрації в умовах виробництва. Вібрації ділять на локальні (від ручних інструментів) і загальні (від верстатів, устаткування, рухоми
Професійна захворюваність в Україні та її причини
Окрім медичних, соціальних і моральних збитків окремим людям, професійні захворювання продовжують приносити величезні економічні втрати суспільству. Так, за даними Фонду соціального страхування від
Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці
1. Професійний характер захворювання (отруєння) встановлюється експертною комісією спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, склад якої затверджує керівник цього закладу.
Класифікатор обставин виникнення профзахворювання
Основні обставини виникнення профзахворювань відображені у класифікаторі 8, який затверджено наказом МОЗ України № 31 від 10.02.1998 р. (табл. 9.1).
Таблиця
Повідомлення про професійне захворювання
Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3 згідно з додатком 14 Порядку розслідування та ведення обліку не
Загальні положення
Наказом МОЗ України № 503 від 29.08.2006 р. введено в дію "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляд
Кодування захворюваності
Дані щодо захворюваності досить часто використовуються при розробці програм і політики в області охорони здоров'я. На їх підставі проводиться моніторинг і оцінка здоров'я населення,
Проблеми медико-санітарного обслуговування працюючих
У формуванні професійної і виробничо зумовленої патології значну роль відіграють демографічні чинники. В Україні, як і в більшості європейських держав, спостерігається зменшення кіл
Загальні положення
У відповідності з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України № 1232 від 30.11.2011 р., розсліду
Особливості проведення розслідування аварій на виробництві
Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і подання їм
Загальні положення
Питання оцінки ризику виникнення аварій на виробництві сьогодні, як ніколи, є актуальним. У країні вводяться в дію нормативні акти, гармонізовані з європейськими. Формується єдиний підхід до оцінки
Порядок здійснення аналізу небезпеки й оцінки ризику
Аналіз небезпеки та ризику аварій на об'єкті підвищеної небезпеки включає такі основні етапи:
· постановка завдання аналізу небезпеки та оцінки ризику;
· аналіз небезпеки та умов
Визначення масштабів наслідків аварій
Визначення масштабів наслідків аварій включає аналіз можливих впливів на людей, майно і довкілля. Для оцінки можливих наслідків і наступної оцінки ризику необхідно моделювати аварії для кожного мож
Звітність та інформація про професійні захворювання
Відповідно до п. 88 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України № 1232 від 30.11.
Звітність та інформація про аварії
Відповідно до п. 105 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМ України № 1232 від 30.11
Методи аналізу причин професійних захворювань і аварій
1. Монографічний метод:
Об’єктивне та ретельне розслідування обставин та причин нещасних випадків, їх подальший аналіз дозволяють не тільки визначити характер і прич
Їх компетенція і повноваження
Однією з функцій сучасної держави є проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення безпеки праці. Здійснення цієї функції неможливе без відповідного державного управління охороною праці.
Стан промислової безпеки у Харківській області
За останні роки в Україні намітилась чітка тенденція до збільшення об'ємів виробництва. В той же час питання безпечного ведення робіт та охорони праці в багатьох галузях промисловос
Розслідування та облік нещасних випадків
“Інструкція про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорн
Розслідування та облік нещасних випадків
7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у проце
Розслідування та облік нещасних випадків
7. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у проце
ВІДОМОСТІ про збитки, заподіяні аварією, що сталася
_____ _________ 20__ р. о __ год. __ хв.
на ______________________________________________ (найменування підприємства та
______________________________________
Загальні положення
Законами України "Про охорону праці" (зі змінами), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри
Загальні положення
Законами України "Про охорону праці" (зі змінами), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри
Загальні положення
Законами України "Про охорону праці" (зі змінами), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов