А. КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ - раздел Образование, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ Коли Т. Г. Шевченко Пише: "поховайте Та Вставайте, //кайдани Порвіте ...
Коли Т. Г. Шевченко пише: "Поховайте та вставайте, //Кайдани порвіте //І вражою злою кров 'ю //Волю окропіте", то лише недосвідчений перекладач може побачити тут лише один зовсім неприхований заклик до революційної боротьби за соціальну перебудову світу; заклик, який в іншому творі Кобзаря ("Я не нездужаю нівроку)"через 13років пролунає вже просто й войовничо: "Треба миром, громадою обух сталить...". І дійсно, в цитованих рядках із "Заповіту"все на перший погляд зрозуміло: для молодого Шевченка є знедолені в кайданах, є їх ворог і є єдиний та святий шлях до щасливого майбуття - пролити кров ворога. Простий перекладач не бачить тут більше нічого і напише,
як це зробив, наприклад, академік О. І. Білецький, що такого гнівного і безкомпромісного протесту проти експлуатації людини людиною не знав жоден з великих сучасників і попередників великого українського поета. А письменник О. Гончар побачив у цих рядках лише те, що Т. Г. Шевченко є "провидець відродження і предтеча революційної бурі". Такий суто соціальний підхід до художнього твору призводить до занедбання його художнього багатства. Але не матиме рації й занадто досвідчений перекладач, який у кожному тексті вбачає лише естетичні красоти і навіть там, де їх зовсім немає. Так, К. І. Чуковський відчув велику емоційну силу внутрішньої рими "айте" в цих шевченківських рядках, а О. Жомнір, дослідник англійських перекладів "Заповіту", пішов ще далі і відчув силу емоцій вже майже в кожному звукові рядків: "Мотив заклику, дії — 'а', 'ай' — перекочується в дальший рядок і по-своєму мобілізує слово 'кайдани'. Потім з ним контрастують різні звуки слова 'порвіте'. Те саме спостерігаємо і в подальших двох рядках, озвучених на 'о'з контрастним 'окропіте"''. А Хоменко Б. В., автор передмови до збірки перекладів "Заповіту"мовами світу знайшов тут вже могутню музику, перед якою стає незначною навіть справжня музика світових корифеїв: "Заповіт співзвучний насамперед з могутніми акордами сонат і симфоній Бетховена".
Запитується: чи мають прихильники такого суто іманентного, естетичного підходу до художнього твору рацію і аргументи для своїх тверджень. Звичайно, ні, бо занедбують соціальні фактори твору. Лише синтез принципів соціального й естетичного аналізу допомагає об'єктивно проаналізувати художнє багатство "Заповіту"в цілому і процитованих рядків з нього. Хіба ж не видно, що їх ліричний герой знаходиться в антагоністичних відносинах зі своїми обставинами, які він не тільки бажає, але й може, якщо не сам, то руками своїх нащадків змінити на краще через насилля. Він вірить, що людина не залежить від обставин, а навпаки, створює їх за своїми особистими міркуваннями. Неважко здогадатися, що це головний принцип поетики європо-центристського романтизму початку XIX ст.: так ведуть себе персонажі німця Г. Клейста, англійця Дж. Н. Г. Байрона, француза В. Гюго, росіянина О. С Пушкіна, американця Ф. Купера т. ін. І з цього боку ніякої величі, а тим більше бетховенської симфонії в "Заповіті"Т. Г. Шевчен-
ка немає. Але крім названого методологічного аспекту, рядки "Заповіту" мають ще й змістовний та формальний аспекти. Йдеться про те, що такі шевченківські слова, як "вставайте", "кайдани", "порвіте", "вражою", "злою", "кров'ю", "волю", "окропіте", кричать про алюзії, ремінісценції, приховане цитування тощо. Кричати б вони стали навіть тоді, коли б шевченкознавці довели, що поет ні на кого не спирався, ні за кого не ховався, нічого іншого не мав на увазі, а лише те, що він сказав. Кричатимуть тому, що кожний автор будує свої твори не з нового лексичного матеріалу, а з того, що вже був у поетичній роботі і тому несе в собі контекст попередників. До таких ремінісценцій та алюзій як першоджерело шевченківської думки належить біблійний афоризм про перетворення перших на останніх, а останніх на перших: так сформульована Христом в "Євангелії від Матвія"ідея соціальної перебудови світу релігійним шляхом. Але хронологічно ближче до змісту аналізованих рядків шевченківського "Заповіту"стоїть гасло Великої Французької буржуазної революції 1789 р. - "Аристократів на стовпи\" І ще ближче - слова О. С. Пушкіна з оди "Вольність"(1817 ): "Самовластительный злодей! // Тебя, твой трон я ненавижу, // Твою погибель, смерть детей // С жестокой радостию вижу." Або ж ще ближче - в цілому світі відомий афоризм німецького романтичного генія з першої третини XIX ст. Г. Бюхнера: "Мир -хатам, війна - палацам!" (1834), запозичений ним з гасел Французької революції. Та хронологічно найближче стоять до рядків "Заповіту"Т. Г. Шевченка слова М. Ю. Лєрмонтова з 1840 р.: "О как мне хочется смутить веселость их // И дерзко бросить им в глаза железный стих, // Облитый горечью и злостью?' В наведених прикладах, як і в рядках шевченківської поезії, йдеться про антагонізм персонажу й обставин і про те, що цей антагонізм буде знятий лише шляхом насилля. Отже, і з цього боку ніякої величі та симфонічності "Заповіт"не дає.
У його сучасного перекладача не може не виникнути й інших фонових міркувань: наприклад, згадка про широко відомий заклик росіянина М. Г. Чернишевського "К топору зовите Русь\", який дослівно перегукується з шевченківською "сокирою", якою він закликає будити "хирену волю", або ж про відомі рядки радянського поета Дем'яна Бедного: "Что с попом, что с кулаком — вся беседа: в брюхо толстое шты-
ком мироеда", які теж проросли на тій ж ниві, що і роздуми Т. Г. Шевченка, про Лесю Українку, яка в "Давній казці"(1896) вже окроплює "вражою злою кров 'ю" волю селянина: "Мужики цікаві стали, // Чи ті кості білі всюди, // Чи блакитна кров поллється, // Як пробити пану груди?", про І. Франка, котрий у віршах "Земле моя"та "Каменярі"готовий вбити кожного, хто не поділяє його ідей Добра та Справедливості ("Душі стрясать громовую дай власть" - це у першій поезії і "Ніщо не спинювало нас" - це у другій), про В. Сосюру, що в середині 1920-х, дивлячись на НЕП, підсумовує і Біблію, і Французьку революцію, і Т. Г. Шевченка, і І. Франка, і Дем'яна Бедного, і багатьох інших поетів, названих і не названих, підсумовує в чіткі й войовничо бадьорі думки: "Я не знаю, хто кого морочить, //Але я б нагана знову взяв, //І стріляв би в кожні жирні очі, //В кожну шляпу і в манто б стріляв". Так, на перший погляд лінійна тенденція розвитку літератури вигинається і замикається в коло, в центрі якого стоїть Т. Г. Шевченко зі своїм "Заповітом".В цьому колі М. Ю. Лєрмонтов у вічі кидає поки що "залізний вірш", а В. Сосюра - вже залізні кулі і не з руки, а з нагана; в цьому колі Французька революція вбиває лише тіло, вішаючи людину на стовп, І. Франко вже бореться за душу, а Дем'ян Бєдний з насолодою знущається і над тілом, і над душею, бо багнет у черево - це ж занадто болісно! А Великий Кобзар окроплює всі ці катування й тортури ідеєю волі? Тоді ж у чому його велич?! Невже в цьому найжорстокому фанатизмі? (Нагадаємо, що Т. Г. Шевченко менш як за море крові не погоджується здобути волю: "Як понесе з України // У синєє море // Кров ворожу...) Але в цьому випадку він буде не Великим Кобзарем, а побратимом італійського фаната Савонароли (XV ст.) або Торквемади, Великого іспанського інквізитора (XV ст.). Ні, не може бути у цьому велич поета та поезії! Фанатизм - це велич публіцистики, злободенності, а не художньої словесності, яка працює на вічність, бо художнє слово несе в собі і з собою цілісність світу, тоді як фанатичне, публіцистичне - лише частку нашого буття. Не може ціле (велич поета) підміняти себе часткою (тобто "вражою злою кров 'ю ").
Не в заклику до цієї крові полягає велич Т. Г. Шевченка, бо він дійсно Великий Кобзар. Велич поета взагалі, як колись справедливо висловився О. С. Пушкін, є величчю його серця: "И долго буду тем
любезен я народу, II Что чувства добрые я лирой пробуждал." Звичайно, перекладач може закинути щодо такої оцінки "Заповіту", що, по-перше, Т. Г. Шевченко не спирався ні на які Біблії, Французьку революцію, Пушкіна тощо, а по-друге, не спиралися на "Заповіт" ані Леся Українка, ані І. Франко, ані В. Сосюра та інші. Що стосується першої заяви про джерела шевченківського "Заповіту", то відповідь на неї було дано раніше, коли йшлося про загально-контекстуальний прошарок змісту будь-якого слова, незалежно від свідомості автора. Бажав того Т. Г. Шевченко чи ні, але його заклик до насилля перегукнувся з аналогічними закликами його предтеч. Якщо зараз хто-небудь, не знаючи нічого з поезії Шевченка (уявімо собі цей неймовірний випадок), напише рядок "Широкий Дніпр і стогне, і реве", то це не буде означати, що він не запозичив його у Кобзаря. Запозичив вже через те, хай і неусвідомлено, що створив його після нього. Так і з революційним гаслом у шевченківському "Заповіті".Що ж стосується другої заяви, що І. Франко, Леся Українка, В. Сосюра могли і не бути спадкоємцями якраз шевченківського "Заповіту",бо, наприклад, не читали його, то тут можна відповісти двозначно. З одного боку, вони могли його читати, бо вперше його надруковали у Німеччині ще в 1859 p., а вдруге (скорочено, лише дві початкові строфи) - в Петербурзі в 1861 р. та втретє у повному обсязі - в 1907. З другого боку, для перекладознавчого аналізу немає ніякого значення, спиралися післяшевченківські поети на його "Заповіт"чи ні, бо Т. Г. Шевченко був їх джерелом об'єктивно як продовжувач тієї традиції в світовій літературі, яка існувала до нього, поруч з ним і після нього.
І в цій традиції лише філологічно недосвідчений перекладач не помітить логічного протиріччя між характером та обставинами у названих творах. Поет, навіть середнього масштабу, не кажучи вже про велетня словесної творчості, яким, без сумніву, є Кобзар, не міг хоча б на рівні підсвідомості не заявити про це протиріччя. Бо ж у афоризмі Біблії змінюються лише персонажі, але не обставини, і, отже, через деякий час, так прямує з логіки біблійного твердження, все знову повториться, бо знову перші, які колись були останніми, стануть ними, щоб чекати на свою нову чергу. Так що ніякої соціальної перебудови світу шляхом насилля бути не може; те ж саме помітно і в гаслі Французької революції:
якщо 'аристократів - на стовпи", то як же бути з іншим гаслом тієї ж революції: "Свобода! Рівність! Братерство!" - знову змінюються лише характери, а обставини залишаються.
Це протиріччя підмічає вже геній Пушкіна-романтика у цитованій оді "Вольність":ліричний герой, хоч і з жорстокою радістю бачить смерть дітей правителя, все ж сам участі в їх трагічній долі не бере, бо на таку долю їх засудив Господь: "Читают на твоем челе II Печать проклятия народы." Це - ремінісценція із Старого Заповіту про Каїна, якого прокляв Господь, вмістивши знака на його чолі. А пізніше, в своєму "Заповіті"(1836), Пушкін висловиться про сутність поезії взагалі і про наповненість своєї зокрема: "И долго буду тем любезен я народу, І/ Что чувства добрые я лирой пробуждал." Цими словами Пушкін (об'єктивно, за самою суттю своєї думки) відрікся від оди "Вольність",бо бачити смерть дітей з жорстокою радістю може тільки людина без добрих почутів; отже, або одне, або друге. Але щоб так, відрікаючись, сказати, треба було Пушкіну перейти від романтичних відносин між персонажем та обставинами, коли характер руйнував і створював їх за своїм бажанням, до відносин критико-реалістичних між ними, коли обставини впливають на характер. Бо ж у пушкінському "Заповіті"ліричний герой створює собі пам'ятник, підпорядковуючись вже закономірностям обставин: добрі почуття, милосердя тощо. І в цьому - велич Пушкіна: в фанатичному антагонізмі романтизму, в гармонійному бутті критичного реалізму, в творчому розвитку від першого до другого. Аналогічним шляхом йде і Т. Г. Шевченко. Може, і не без впливу О. С Пушкіна безпосередньо, але головне не в цьому, а в тому, що кожний великий поет обов'язково йде цим шляхом: від публіцистичного фанатизму юнацтва до мудрої гармонії зрілої пори. Загадати можна хоча б про В. В. Маяковського з його майже початковим "Ешь ананасы, рябчиков жуй, день твой последний приходит, буржуй!" і з його кінцевим "Но я себя смирял, становясь на горло собственной песне".
Тому вже в "Заповіті"Т. Г. Шевченко обережно, майже непомітно висловлює сумління щодо своєї програми соціального насилля. Спочатку цей мотив тихо лунає в епітеті "новій", коли поет характеризує суспільство майбутнього щастя як "в сем'ївольній, новій": тобто сім'я буде великою та вільною, вважає поет, бо ж пригноблених значно біль-
ше, ніж гнобителів, але чи буде вона "новою", запитує він, бо побудована на тому ж самому насиллі, що і суспільство старе, зруйноване. Чи не тому і стоїть цей епітет не на початку, а наприкінці рядка як ознака сумління поета чи навіть як його (поета) неінтоноване риторичне запитання? Потім цей мотив набирає сили в двох останніх рядках вірша: "Не забудьте пом 'янути незлим тихим словом". Чому поет використовує слова "не забудьте" та "незлим", які за логікою "Заповіту",за його патетикою протирічять змісту, бо він (зміст) підказує тільки безсум-лінні оцінки дії поета; так чому ж поет сумує: мене, мовляв, чи будете поминати великими словами?
Та тому і використовує поет ці слова сумління, бо невпевнений, що його програма соціального насилля сподобається нащадкам і що вони будуть поминати його взагалі, а якщо і поминати, то лише злим та громовим словом. І тільки перед своєю смертю, за півроку до неї, зрілий Шевченко у вірші "І Архімед, і Галілей",у цьому своєму справжньому заповіті, втілює цей мотив (соціальної перебудови світу) у ясні змістовні та формальні натхнення, але це вже буде не романтичний антагоністичний тип відносин між характером та обставинами, а критико-реа-лістичний, взаємоплідний:
Буде бите
Царями сіянеє жито! А люде виростуть. Умруть Ще не зачатії царята... І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.
Про ці рядки можна написати велику філологічну поему, але краще обмежитись лише вказівкою на те, що в них умістився весь перший "Заповіт"Шевченка і за змістом, і за формою у вигляді ремінісценцій та алюзій (форма) і суперечок з ними (зміст). Є тут і протиріччя між гнобителями та пригнобленими ^царями" - "люде"), і віра в поразку перших ("буде бите... ", "умруть ... царята") та перемогу других ("люде виростуть"); є тут і майбутнє вільне та нове суспільство ("на
оновленій землі"), і багато чого іншого з першого "Заповіту".Але як бережливо відібрав поет для всього цього слова, серед яких немає жодного з безпосередньо публіцистичним, прямим значенням, бо всі вони образні, полісемні: "буде бите" (це ж не "кайдани порвіте"^, "умруть ... царята" (це ж не "вражою злою кров'ю волю окропіте"!), "і буде син, і буде мати" (це ж значно більше, ніж "в сем "і вольній, новій "!). Поет не знає, яким шляхом буде побудовано нове суспільство, але він впевнений, що не насиллям. Більше того: він впевнений, що шлях не-насилля є неминучим шляхом історії, як колись у "Заповіті"він вірив, що насилля є єдиним знаряддям соціальної справедливості. В цьому і полягає велич Кобзаря: у визнанні плюралізму історії з перевагою Милосердя в ній.
Б. Переклад тексту:
Н. Zinner.Vermдchtnis (1951) Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr Den Kurgan mir bereiten In der lieben Ukraine, auf der Steppe, der breiten, Wo man weite Felder sieht,
Den Dnjepr und seine Hдnge, .
Wo man hцren kann sein Tosen,
Seine wilden Sдnge. \-.- ;-
Wenn aus unsrer Ukraine •:
Zum Meer dann, zum blauen, '•:■-'■.■■'■
Treibt der Feinde Blut, verlaЯ ich . Die Berge und Auen, Alles laЯ ich dann und fliege
Empor selbst zum Herrgott, ■ ■ •:
Und ich bete... Doch bis dahin
Kenn ich keinen Herrgott! ;'••■<■
So begrabt mich und erhebt euch! Die Ketten zerfetzet! Mit dem Blut der bцsen Feinde :..
.'■■'. Die Freiheit benetzet! :
Meiner sollt in der Familie, In der groЯen, ihr gedenken, Und sollt in der freien, neuen Still ein gutes Wort mir schenken.
§ 8.8.11. Вправи до текстівдля самостійного опрацювання
а) Перевірте у словниках повний набір сем кожної лексеми оригіналу, щоб встановити, чи не втрачено у перекладі головний варіант зна чення слова в контекстуальних умовах першоджерела.
б) Знайдіть інші українські та чужомовні переклади вказаного оригі налу, визначте перекладача, рік створення, оцінки критикою.
в) Порівняйте концепцію оригіналу і перекладів, її вербальне втілення та специфіку так званого "поетичного синтаксису": звукопис, інто нація, ритм, розмір, рима.
г) Зіставте наведені переклади між собою і встановіть, де криються перекладацькі труднощі: в оригіналі, у професійності перекладача, у лінгвальних особливостях обох мов.
д) Зверніть увагу на хронологічну відстань між перекладами, щоб з'ясувати, що впливає на розбіжності у перекладі: чинник часу, від повідна перекладацька теорія доби, індивідуальний стиль перекла дача.
є) Зважаючи на те, що всі творці наведених перекладів є високого ґатунку письменниками й перекладачами, аргументуйте, чим викликані перекладацькі розбіжності: складністю оригіналу, індивідуальним стилем перекладача, специфікою порівняльних мов.
є) Під час порівняння шевченківського "Заповіту" з ціннерівським перекладом зверніть увагу на наступне:
- ритм у другому та четвертому рядках перекладу,
- ритм у першому та третьому рядках перекладу від кінця вірша,
- рими "могилі-милій" та "bereiten-breiten"; "новій-словом" та "ge-denken-schenken",
■.. — звукопис: склад "ай" у словах "поховайте-вставайте-кайдани" не нагадує крики повсталої юрби? А німецькі приголосні у сло-
вах "begrabt-erhebt-Ketten-zerfetzet" не змальовують брязкіт та клацання кайданів?
- розмір у рядках "Щоб лани широкополі, //1 Дніпро, і кручі" та "Wo man weite Felder sieht, //Den Dnjepr und seine Hдnge",
- семантична відповідність словосполучень "вражою злою кров'ю" - "mit dem Blut der biisen Feinde", "не забудьте пом 'янути" -"mtiner sollt ihr gedenken", "незлим тихим словом" - "still ein gutes Wort", "пом'янути словом" - "ihr sollt ein Wort mir schenken".
ж) Напишіть рецензію на переклади з власними варіантами їх редагу вання.
з) Зробіть власний переклад вище наведених оригіналів із записом на плівку, дайте її іншому студенту для прослухання та письмової ре цензії з детальним редагуванням та професійною оцінкою.
и) Виступіть перекладачем у двомовній (телефонній або живій) беседі з проблем перекладу.
і) Влаштуйте міжнародну дискусію-гру щодо проблем вказаних перекладів з використанням матеріалів цього підрозділу за схемою: вступне слово Голови конференції, доповідь основного референта, рецензії 2-3 офіційних опонентів (одна-українською, інші німецькою, їх переклад), виступи останніх членів студентської групи різними мовами (їх переклад), підсумкове слово Голови.
РОЗДІЛ 9: ПЕРЕКЛАД ЯК ТВОРЧІСТЬ
§ 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
XX та XXI ст. - це століття контактів та перекладів, які прокладають мости взаєморозуміння між прірвою різних цивілізацій. Прагнення до взаєморозуміння сприяє актуальності перекладу, який у новій лінгвістичній науці - перекладознавстві - традиційно розглядають як процес та його результат. Переклад як процес полягає у творчому відтворенні оригіналу (оригінального тексту, чи ОТ) засобами іншої мови, результатом чого стає паралельний перекладений текст (ПТ). Зупинимося на категорії тексту, творчій специфіці ОТ та ПТ. Врахуємо при цьому об'єкт перекладознавства, яким (як у лінгвістиці) постають саме системи двох мов.
За останні 200 років у сучасному мовознавстві склалось п'ять основних концепцій мови (герменевтична, філологічна, лінгвістична, структуральна та прагматична), які багатогранно висвітлюють єдиний об'єкт дослідження - мову (як мовну діяльність). Розглядаючи співвідношення цих концепцій із перекладознавством, зазначимо, що герменевтична концепція полягає в пошуках символічного смислу, що притаманного кожному мовному феномену, тобто у визначенні прихованого змісту декодованих (у т. ч. перекладних) текстів. Філологічний підхід вивчає мову як матеріал до текстів, які треба проаналізувати, перекласти та прокоментувати; лінгвістичний чи мовознавчий підхід займається саме принципом будови цих текстів. При структуральному підході мова (у т. ч. і перекладного тексту) аналізується як абстрактна система мовних знаків, організованих за певною моделлю; за прагматичною концепцією мова у вигляді тексту (у т. ч. й перекладного) стає компонентом людської діяльності.
Побіжне ознайомлення з основними категоріями герменевтично спрямованого перекладознавства засвідчує їх логіко-філологічний характер, який дещо відстає від парадигми розвитку понятійного апарата всієї лінгвістики. Внаслідок цього прагматично-структуральні аспекти, які могли б забезпечити науковість розгляду перекладознавчих катего-
рій, розуміння їх механізмів та практичність їх застосування (в межах сучасних лінгвістичних теорій), на жаль, поки що залишилися неви-світленими. Це значною мірою стосується досліджень таких важливих категорій, як оригінальний та перекладний текст, що в перекладознавстві не вийшли за межі загальнофілологічної таксономії. Отже, завданням підрозділу є розгляд категорії тексту в системі загальнолінгвістич-них координат на основі пост-структурної голістичної концепції. Саме такий підхід забезпечить глибше розуміння герменевтичної сутності міжмовних текстових перетворень.
Отже, літературний твір(як і будь-який оригінальний текст) складає собою цілісну систему мовних елементів (змістово-формально-сус-пільних за своїм характером), які структурно укладені у висловлювання так, щоб виконати певні функції (прагматичні наміри автора). Іншими словами, в його основі лежить певна "мовна картина світу" (МКС), яка (як його концептуалізація мовними засобами) складає собою адаптивну саморегулюючу систему і організована у зв'язні висловлювання та описи за допомогою різних денотативних ситуацій згідно з намірами автора. Через творчі наміри автора (щодо художнього ідейно-емоційного впливу на читача) переломлюються й функції вищого рівня узагальнення: функції мови (конікативна, мислеутворююча, номінативна, емоційна і т. д.), функції тексту (інформуюча, акумулююча, естетична, експресивно-імпресивна на створення певного настрою тощо), функції суспільної комунікації (створення певних суспільних установок і т. п.), що створює їх складний, проте цілісний комплекс. У такий спосіб отриманий авторський текст (з іманентними йому системними та суспільно наданими властивостями МКС) становить певну цілісність форми (у т. ч. композиційної), змісту та авторських задумів.
Перекладач, який користується засобами іншої МКС, що не завжди співвідносні із засобами оригіналу, має для відтворення цієї цілісності розв'язати низки творчих завдань - він має в ПТ зберегти інформацію (зміст, засоби образності, колорит, ритм і т. п.), її форму (композицію, стиль) та авторські інтенції (у т. ч. і приховані), що проводиться на певній основі (моделі). Відтворена інформація, однак, включає, попри всі її перетворення та пов'язані з цим втрати, незмінний зміст повідомлення (її комунікативний інваріант щодо відображених ситуацій),
який наближається до смислу повідомлення, змінну частину (внаслідок незбігання різномовних картин світу з'являються певні зміни - трансформації, у т. ч. семантико-стилістичні) та фонову (різнотипні алюзії), частина якої зникає - вона або непотрібна, або неперекладна. Форма та задуми, що часто мають символічний зміст, який розкривається за допомогою герменевтичного аналізу, також можуть зазнати певних змін залежно від структурних можливостей мови та творчого розуміння перекладача. Певні модифікації цього плану звично спостерігаються у віршових перекладах.
Як бачимо, переклад (як творчий процес) полягає у знаходженні відповідностей між різнотипними категоріями тексту оригіналу та перекладу. Враховуючи складну системно-структурну організацію оригінального та перекладеного тексту (ОТ та ПТ), цей процес, перебіг якого внаслідок недослідженості на корі головного мозку має лише гіпотетичний характер, описується на різних логічних основах, які звично позначають терміном "моделі" (термін Ю. Найди, 1964). Іншими словами, моделі перекладу- це загалом умовний опис низки послідовних ментальних операцій над мовними одиницями, виконуючи які перекладач мав би здійснити переклад оригіналу. Завдання моделей полягають у тому, щоб уявити процес перекладу в цілому, встановити його алгоритм, указати загальний напрямок думки перекладача і послідовні етапи переходу оригіналу від тексту оригіналу до перекладу. У перекладознавстві склалися такі моделі перекладу як: ситуативна, семантична, психолінгвістична, трансформаційна, комунікативна, інформативна, мовних відповідників тощо. До цих концепцій, на нашу думку, можна віднести ще нейролінгвістичну та голістичну моделі, не згадувані в стандартних описах, проте відомі в паралельних дослідженнях (наприклад, з нейролінгвістики тощо). Зупинимося коротко на найрозповсюдженіших з них.
А. Ситуативнамодель (Дж. Кетфорд; М. Веннерем; М. Сел-Горн-бі; В. Г. Гак та ін.). В основі моделі лежить визнання співвіднесеності мовних одиниць оригіналу та перекладу з фактами оточуючої дійсності (референтами та денотатами), єдиними для всього людства. На цій основі переклад виступає процесом заміни (субституції) матеріальних знаків денотатів (= слів) в одній мові на знаки іншої мови, які відпо-
відають тим же денотатам. При відсутності денотата у мові перекладу (наприклад, піску для ескімосів чи снігу для бедуїнів) перекладач має застосувати компенсаційні перекладознавчі прийоми й засоби. Саме вона оптимально пояснює переклад як відтворення денотатів за допомогою зміни мовних форм. Продавець при появі покупця перепитує: "Sie wьnschen?", переклад якого здійснюється не еквівалентним "Ви (що) бажаєте?", а адекватним: "Чим можу послужити?".
Ситуативна модель наближається до дійсності, певною мірою спрощуючи її. Вона, однак, не розкриває основного механізму переходу від тексту оригіналу до тексту перекладу і не може пояснити багатоварі-антність перекладу одного і того ж фрагмента оригіналу.
Б. Трансформаційнамодель. Ця модель (Р. Якобсон; Еттінгер; Ю. В. Розенцвейг), що виникла під впливом ідей трансформаційної граматики (Z. Harris; N. Chomsky), базується на перетворенні (трансформації) синтаксичних структур ОТ у структури ПТ. Ці перетворення описуються в двох концепціях. За першою концепцією, сутність перекладу полягає у відборі за певними "способами перекладу" відповідних одиниць ПТ, які з одиницями ОТ належать до єдиного трансформаційно-перекладацького комплексу. Перекладач, на думку представників другої концепції, мінімізує вихідні структури саме в глибинні ядерні структури, що збігаються для різних мов за спільністю логіко-синтак-сичних зв'язків та відповідної їм лексики. Саме вони й за певними етапами (при врахуванні мовленнєвої ситуації: пресупозиції висловлювань) заміщуються адекватними структурами мови перекладу. Наслідком цього постає текст перекладу, який за відтвореними структурами відповідає оригіналу. Близькою до цієї моделі (концепція 1) є теорія мовних відповідників Я. В. Рецкера, за якою перекладач використовує лексикографічні та авторські засоби, що ґрунтуються на трансформаціях перекладача, для адекватного відтворення ОТ. Отримані результати можна побічно використати для зіставного вивчення мов.
Як бачимо, трансформаційна модель дозволяє створити теоретичну базу для опису перекладацьких трансформацій, їх основних способів. Проте перекладацькі трансформації стосуються переважно граматичних структур, а не їх семантичних та комунікативних аспектів. Нерозв'язаною в межах цієї моделі залишається також проблема перекла-
Кияк Т Р... Науменко А М... Огуй О Д ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
А. КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ
§ 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві
До числа професій, які виникли ще на початку зародження людської цивілізації, слід віднести так конче
Є) теорія перекладу та інформатика
Якість перекладу вимірюється, насамперед, кількістю тієї необхідної та достатньої інформації в тексті перекладу, яка була запропонована у вихідному тексті. Наука інформатика допомагає виявити, проа
Нічна пісня мандрівника
Тиша над верхами
Вже лежить: Подих між вітками
Чуєш в кожну мить. Птаство задрімало. В гущі суєти. Зачекай ще мало, То заснеш і ти.
Пропонуємо читаче
Типи тексту
Оскільки під текстом розуміється лише словесно втілена думка про навколишній світ, остільки видів тексту може бути велике розмаїття в залежності від рівня пізнання (часткове чи цілісне), ступеня вп
Структура висловлювання
Неважко побачити, що задум автора (тобто модальність, оцінку, прагматику висловлювання) було щойно проаналізовано без занурювання у термінологічні суперечки щодо змістовних та формальних розбіжнос
Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
Принципова діалогічність тексту (його дискурсність) накладає на нього два різних комплекси прагматичних відбитків: стратегію і тактику адресанта та стратегію і тактику адресата (у нашому професійн
Оригінал як основа концептуального перекладу
Отже, якщо концепцію визначити кінцевою метою та головним засобом процесу перекладу, то можна сформулювати новий підхід до нього як до перекладу концептуального. Для нього, зрозуміло, важливо, щоб
Оригінал як процес: його інтерпретація
§ 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація"
Традиційно вважається, що текст народжується у процесі вербального втілення задуму автора, але для сприйм
Оригінал як естетичність
.,.-■■■
§ 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
Упідрозділі про оригінал як текст вказувало
Оригінал як естетичність
.,.-■■■
§ 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
Упідрозділі про оригінал як текст вказувало
Оригінал як джерело неадекватності
Прихильники мікроперекладацького підходу до оригіналу не враховують у триєдиному ланцюзі перекладацького акту (оригінал-пере-кладач-результат) текстових законів оригіналу та перекладу, філософію с
Контрольні запитання
(матеріал для відповіді шукайте у відповідних розділах та параграфах).
1.1. Встановіть загальне та відмінне у поняттях "текст", "висловлювання", "дискурс"
Орфоепічні аспекти перекладу
Фонологічні проблеми не відіграють в перекладознавстві визначної ролі, хоча для усного перекладу важливими стають акустичні та інтонаційні задатки самого перекладача. Погане враження справляє, нап
А. Загальні особливості звуків
1) В усіх відкритих складах німецьких лексичних одиниць голосний звук вимовляється закрито і, навпаки, в усіх закритих складах (якщо вони при зміні слова не відкриваються) голосні вимовляються від
В. Наголос у складних словах
Особливу увагу слід приділяти наголосу у складних словах, які складаються з означального та означуваного (основного) слів. На означальне слово, яке, як правило, розташоване на першому місці, падає
Практичні аспекти інтонації німецького речення
Зупинимося окремо на головних інтонаційних особливостях фонетики німецької мови. Тут, як і для інших європейських мов, головними інтонаційними засобами виступають: наголос у реченні, паузи, мелоді
Слово та його дефініція для перекладознавства
Мова як найважливіший сиетемно-структурний організований засіб суспільної комунікації, що відбувається шляхом передачі різнотипної інформації, виконує різні функції (за сучасними дослідженнями - ві
Власні географічні назви
Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації: Mont-Blanc - Монблан; Jungfrau - Юнгфрау, Harz - Гарц тощо, хоча відо
Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
Гра слів та каламбури займають все більше місця в художній літературі, в рекламі {There is no business like show business) та заголовках, де вони покликані, заінтригувавши читача, залучити
Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
Гра слів та каламбури займають все більше місця в художній літературі, в рекламі (There is no business like show business) та заголовках, де вони покликані, заінтригувавши читача, залучити
Перекладіть ці жарти, що ґрунтуються на полісемії
1. In einer Theateranzeige stand geschrieben: "Unser Lieblingsschauspieler Herr Schmidt, der vor einiger Zeit einen schweren Autounfall hatte, tritt heute abend in drei Stьcken auf".
Діалектизми та способи їх перекладу
Суттєву проблему теорії та практики перекладу складає (поряд із відтворенням реалій) і переклад діалектизмів, тісно пов'язаних з реаліями. Саме в діалектизмах (на противагу реаліям культури) закла
Неологізми
Внаслідок комунікативних потреб суспільства, яке словесно детермінує нові предмети, явища^ поняття та факти, в мові з'являються нові слова чи неологізми. Heoncavmufc це закріплені в мові сл
Архаїзми та історизми
Унаслідок екстра- та інтралінгвістичних змін, результатом чого постає саморозвиток мови, лексика надзвичайно динамічна. Кожні 3-5 років 3,7 % словникового складу потрапляє в колонки "застаріл
Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
Словниковий склад мови як частково відкрита система є об'єднанням різнотипних полів, груп та її окремих парадигм. Він містить як власні назви, так і загальні. Незліченому числу загальних назв, що
Лексика певних соціальних прошарків
За даними соціолінгвістичних дослідженнь простежується чіткий взаємозвязок між соціальним статусом (верхній, середній чи нижній прошарки суспільства), рівнем освіти та мовою. Нижні прошарки суспіл
Лексика певної статі
Стать є не лише фізіологічною, а й соціальною величиною, що простежується в мовленні авторських персонажів. За соціолінгвістичними феміністичними дослідженнями (G. Kцnig; S. Trцmel-Plцtz; L. Pusch
Соціальна лексика
Ключові слова (Schlagwцrter),що, характеризуючи актуальний соціальний феномен, виступають загально-типизуючими, буцімто зрозумілими, нейтрадьними, програмними та невизначеними во
Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
Фразеологічнієдності, що сприймаються в ментальному лексиконі як цілісні компоненти, еквівалентні певній частині мови: іменнику, прикметнику, дієслову тощо, не утворюють завершено
Tertium comparationis порівняння фразеол. значення.
schlafen wie ein Sack, Stein 'глибоко спати'
stumm sein wie ein Grab' бути дуже мовчазним'
Завдяки різним порівнянням основне значення може отримати безліч відтінкі
Особливі випадки лексичної омонімії
Форми множини часто виступають засобом вираження омонімії(збігу різних, часто неспоріднених значень та однієї звукової форми) та служать для розрізнення омонімічних форм. Омоніми,
Особливі випадки лексичної омонімії
Форми множини часто виступають засобом вираження омонімії(збігу різних, часто неспоріднених значень та однієї звукової форми) та служать для розрізнення омонімічних форм. Омоніми,
Linie, Reihe oder Zeile?
1. Der Schьler hat beim Vorlesen eine ... im Text ьbersprungen.
2. Der technische Zeichner zieht die ... mit einer besonderen Feder.
3. In der Mathematik unterscheidet man arithme
Der Esel und der Wolf
Ein Eselbegegnete einem hungrigen Wolfe."Habe Mitleidmit mir", sagte der zitternde Esel: "Ichbin ein armes
Загальні спостереження
Як відомо, займенники не називають предмет безпосередньо, а вказують на нього, тобто виконують дейктичну функцію. Будучи завжди пов'язаними з конкретним мовленнєвим актом (я, ми стосуються
Запитальні займенники
Як відомо, welcher та was fьr ein відповідають українському займенникові "який", суттєво розрізняючись у німецькій за сферою вживання. Запитання через німецьке welcher {
Безособові займенники
Групу підмета репрезентує безособовий займенник es, який звичайно виступає підметом чи пасивного речення (Es wurde hier gelesen), чи безособових речень (типу: es regnet, es dдmmer
Перекладіть українською
1. Hier ist keine Tinte (kein Bleistift, kein Buch, keine Kreide). 2. Er ist doch kein Jurist (Millionдr, Lehrer, Student, Kiewer) 3. Hat er keinen Bruder (Va ter, Onkel, Vetter, Schwieger
Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
А.Chopin дrgerte sich oft darьber, dass man ihn zu groЯen Gesellschaften und Festessen nur deshalb einlud, damit er nachher vor den Gдsten seine Kunst zeige.
Einst war Ch
Б. Die gebьhrende Antwort
Eine reiche Dame, welche oft in ihrem Salon musikalische Abende veranstaltete, lud eines Tages einen bekannten Sдnger ein, der fьr ihre Gдste singen sollte. Aber er durfte nicht mit den Gдsten fei
Перекладіть німецькою
1.Ми не читаємо фахову літературу. 2. Тут нема крейди. 3. Після обіду зазвичай немає занять. 4. Він не відповів правильно на жодне з питань. 5. Це не книжка, а зошит. 6. У нього ту
Використання прикметників в атрибутивній позиції
Прикметник як частина мови, що характеризує ознаки чи властивості предмета, може з'являтися в предикативі (після дієслова-зв'язки) чи в атрибутивній позиції, виконуючи таким способом функції іменн
Ступені порівняння
Прикметники мають звичайний, вищий та найвищий ступені (нім. Positiv, Komparativ, Superlativ), особливості творення яких описано у відповідних теоретичних граматиках німецької та української мов.
Перекладіть речення українською мовою
1. In den sechsziger Jahren bis Mitte der siebziger Jahre wuchs der Welthandel mit Stahl. 2. Das durchschnittliche Volumen ist von 1960 bis 1970 jдhrlich um 8,3 % gestiegen. 3. Seit 1974 hat sich
Дієслівний стан: використання та переклад
Категорія стану- граматична категорія дієслова, що виражає суб'єктно-об'єктні відношення. Переклад різних часових форм активу (де суб'єкт дії спрямовує дію на об'єкт) пропонується
Перекладіть тексти українською мовою
1. Mit dem Ausdruck die "Achillesferse" wirdeine Schwдche, eine verwundbare Stelle bezeichnet.Der Ausdruck ist der griechischen Sage von
B. Was man nicht verwechseln soll
Elke sah den Blitz, hцrte den Donner und hielt den Atem an. Sodann entfuhr es ihr: "Jetzt bin ich aber erschreckt!" Ich verbesserte: "Erschrocken!" Darauf klagte sie: "Sei
Der Wert des Lebens
Der groЯe schottische Dichter Robert Burns wurde einmal bei einem Spaziergang, den er am Ufer der Themse unternommen hatte, Zeuge der Rettung eines ins Wasser gefallenen reichen Mannes. Unter Einsa
In der Kьrze liegt die Wьrze
Der Chefredakteur lieЯ den neuen, noch sehr jungen Lokalberichterstatter zu sich kommen. - "Hцren Sie", sagte er. "Alles, was Sie bringen, muЯ spannend, aber kurz sein, denn in der
Перекладіть німецькою мовою
А.1. Мабуть, ви розробите до цього часу проект 2. Хто вирішив Вам допомогти? 3. Вона, мабуть, його знає. 4. Ти все-таки виконаєш свій обов'язок! 5. Я почекаю, поки ти не завершиш с
Перекладіть німецькою мовою
Не кажи їй цього, а поїж суп! Ходімо в кіно! Порадьте мені гарну книжку! Постав книгу до шафи! Живіть у нас! Пообідаємо разом! Діти,
Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сяд
Перекладіть німецькою мовою
Не кажи їй цього, а поїж суп! Ходімо в кіно! Порадьте мені гарну книжку! Постав книгу до шафи! Живіть у нас! Пообідаємо разом! Діти,
Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сяд
Перекладіть німецькою мовою
Не кажи їй цього, а поїж суп! Ходімо в кіно! Порадьте мені гарну книжку! Постав книгу до шафи! Живіть у нас! Пообідаємо разом! Діти,
Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сяд
Mцgen - wollen
Обидва модальні дієслова виражають різний ступінь бажання - нейтральний (ich will sie bald verlassen) та посилений (ich mag den Fisch), які часто перекладають як "я люблю; мені
Модальні дієслова з інфінітивом II
На цих значеннях ґрунтується вжиток модальних дієслів із інфінітивом II (типу gewesen sein; gemacht haben), який виражає передування дії. Іншими словами, цей тип інфінітива ми вживаємо тоді
Німецький приклад
Die Spindel muss erschьtterungsfrei laufen
Er musste lachen. Er muss das gemacht haben;
er mьsste frьher angerufen worden sein
Die Experimente sollen erfolgreich verlau
Modalverb + Infinitiv II
A) 1.1. Er kann der Einladung seiner Kollegen gefolgt sein. 2. Sie kann recht gehabt haben. 3. Dieses Ereignis mag eine groЯe Rolle in seinem Leben gespielt haben. 4. Das kann not
Загальна характеристика
Прийменники як допоміжна частина мови, виражаючи відношення між компонентами речення, виконують провідну роль для його адекватного відтворення. Відображаючи різні типи просторових, часових, причин
Переклад парних прийменників із німецької мови
Суттєвою проблемою є переклад з німецької складних парних прийменників типу "з-під; biszu", компоненти яких у німецькій можуть з'являтися разом чи утворювати рамку. Осно
Вживання неозначеного артикля
Вживання неозначеного артикляхарактеризує, як правило, появу предмета чи явища вперше. У перекладі це інколи відзначається за до-v помогою запровадження нав
Вживання означеного артикля
Вживання означеного артиклявизначається, як правило, повторною появою означуваного іменника в тексті (ich hцre Schritte. Die Schritte kommen nдher; ich sehe einen Jungen. Der J
Артикль та особливості повідомлюваної інформації
Означений та неозначений артиклі служать для тематично-рематич-ного розгортання висловлювання. Як правило, висловлювання починається темою (відомим, що виражалося означеним артиклем), а завершуєт
B. Kein Wunder
Das Atelier des groЯen Malers Degaswar vцllig kahl. Als eines Tages ein Besucher seinem Erstaunen darьber laut Ausdruck gab, erklдrte Degastraurig: "Was wolle
Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
А Geduld (/. Р Hebet)
... Franzose ritt auf... Brьcke zu, die so schmal war, dass sich .. . zwei Reitende kaum darauf ausweichen konnten. Von ... ander.. Seite r
Der Neuling
"Mein lieber Fuchs", sprach der Chefredakteur Krahl zu seinem jungen Lokalredakteur. "Es geht um Ihre erste Bewдhrungsprobe im Dienste unserer Zeitung. Kennen Sie die Gaststдtte ,Zu
V § 6.4. Загальні принципи перекладу складних речень
Складне речення не є механічним, а цілісним об'єднанням двох чи більше простих. Вступаючи за своїми предикативними центрами в певні синтаксичні відносини, одна з частин такого речення може зазнати
Umweltkommission
Im April 1989 beschlossen die in Prag versammelten Gewerkschaftsvertreter einiger Kontinente, eine Gewerkschaftskommission fьr Umwelt zu
bilden. Ihr Treffen bot Gelegenheit zu einer
Attributsдtze II
1. Vorgдnge, bei denen neue Kцrper mit neuen Eigenschaften entstehen, heiЯen chemische Vorgдnge.
2. Die Stelle, von der das Erdbeben ausgeht, nennt man den Erdbebenherd oder das Zentrum.
Attributsдtze III
1. Vorerst wurde dem Seeufer entlang eine Kaimauer aus Beton erstellt, deren Querschnitt aus Bild 2 zu ersehen ist.
2. Das Gerдt, dessen Wirkungsweise an Hand einer Schemazeichnung beschri
Attributsдtze IV
1. Das Horizontglas besteht aus einer Rцhre, an deren einem Ende sich ein Einstellfaden und in deren Innern sich eine Libelle befindet.
2. Die Druckwerte, zu deren Messung ein Sicherheitsv
Мікро- та макропереклад
У попередніх розділах вже йшлося про те, що у перекладацькій діяльності треба принципово розмежовувати два рівні - мікро та макро -і разом з ними два суттєво різних типи перекладу: словесний і тек
Індивідуальний стиль і переклад
§ 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"
У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що лінгвости-льова категорія "ідіолект&quo
Статевий аспект індивідуального стилю
До аналізованої проблеми відноситься ще один чинник - статевість мовлення, або стателект, дослідження якого активно заявило про себе у лінгвістиці останніх років і тому ще занадто дискусійне. Ми сх
Українські переклади
І. Я. Франко,Фауст (1882)
Написано стоїть: ' Вначалі було слово!'
Вже ось і запинка! Яков тут йти дорогое?
Таж:
Російські переклади
Н. А. Холодковский,Фауст (1922) Написано: 'в начале было Слово '-И вот уже одно препятствие готово. Я слово не могу так высоко ценить:
Вправи до текстів
а) Перевірте у словниках повний набір сем кожної лексеми оригіна лу, щоб встановити, чи не втрачений у перекладі головний варі ант значення слова в контекстуальних умовах першоджерела.
РОЗДІЛ 8. ФУНКЦЮНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
§ 8.1. Нарис проблематики
§ 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад
У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що перекладацькі труднощі почина
Функціональні стилі і переклад
§ 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль"
Соціолінгвістична гілка, яка плодоносить мовною варіативністю, давно вже показала її дослідникам, щ
Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
Хоча перекладацькі труднощі у галузі будь-якого функціонального стилю за своєю суттю типові, успіх адекватного перекладу залежить завжди від фонових знань перекладача, рівень яких зумовлюється, в п
Типи функціонально-стильового перекладу
Перекладачеві наукових і ділових текстів потрібне постійне оновлення термінологічних знань у формі особистого спілкування-досвіду, консультацій з фахівцями або ж придбання відповідних словників.
Семантичні шари класичного та новітнього тексту
Широко відомо практично (особливо, хоч і помилково, після літературознавчого структуралізму з його інтертекстуальністю), що кожна людина будує свої висловлювання не з нового словесного матеріалу,
Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
Вже перші труднощі в процесі науково-технічного перекладу виникають при відтворені безеквівалентної лексики. Для цього можливі такі способи: а) транслітерація (DieselLampe); б) калькування
Ілюстративний текст
"Dennoch blieb ihre Entwicklung gehemmt durch allerhand mittelalterlichen Schut, grundherrliche und Adelsvorrechte, Lokalprivilegien, stдdtische und Zunftmonopole und Provinzialverfassung
Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) термін "Internet" є. синонімом чи антонімом до терміна "Intranet";
Lernen Sie den Wortschatz zum Text
Allierte Landstreitkrдfte Mitteleuropas
Об'єднані сухопутні сили НАТО в Центральній Європі
alliierte Befehlshaber pl
DEUTSCHLANDUND DIE NATO
"In den vergangenen 50 Jahren hat sich
die Nordatlantische Allianz, als fьhrende
Kraft fьr schцpferische und innovative
Sicherheitspolitik im
Die OSZE
"Deutschland wird, wie in der
Vergangenheit, die OSZE unterstьtzen. "
Bundeskanzler Gerhard Schrцder
Am 3. Juli 1973 trafen in Helsinki
Штаб-квартира НАТО
Штаб-квартира НАТО у Брюсселі є центром політичної діяльності Альянсу та постійним місцем перебування Північноатлантичної
ради. Тут розташовані п
Der Euro-Atlantische Partnerschaftsrat
Wichtiges Forum der sicherheitspolitischen Zusammenarbeit ist der 1997 gegrьndete Euro-Atlantische Partnerschaftsrat (EAPR). Gegenwдrtig sind in ihm 44 Staaten zusammengeschlossen, neben den 19 NAT
Ьbersetzen Sie beiderseitig
Що є найвищим політичним органом НАТО?
Das hцchste politische Gremium der Allianz ist der Nordatlantikrat. Er ist das Forum fьr Konsultation u
Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
Die euro-atlantische Sicherheitstruktur des 21. Jahrhunderts
Der transatlantische Sicherheitsverbund, den das Bьndnis verkцrpert, und die Prдsenz der Vereinigten Staaten in Euro
Ілюстративний текст
"Die Aiissnpolitik der Lдnder, die auf den Prinzipien der Globalisation beruht, wie sie von der Davos-Konferenz verkьndet worden sind, findet bei allen europazentristischen Staaten
Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте:
а) термін "Volksabstimmung" є синонімом чи антонімом до терміна "Willenskundgebung&
В. Перекладацькі завдання.
а) Використовуючи виправлену за текстом "Das kleinste Bundesland" схему з пункту "Б.", зробіть усний анотований переклад тексту.
б) За тих же умов напишіть й
Ілюстративний текст
Fьr die eindrucksvollste Vorstellung sorgte Halbweltergewichtler Sch-midli, als er favorisierten Mayer mit einem schweren Recht-Hacken abfing und zu Boden zwang. Можна навести два варіанти м
Текст для самостійного опрацювання
Wahlanalyse und Ursachenforschung (N. Lьbecker, "Deutsche Tribьne"). Die Berliner Politik, vor allem die Steuererhцhungen, und die internen Fьhrungsprobleme der rheinlandpfдlzischen C
Вправи до тексту
а) термін "Soziologie" та "Gesellwissenschaft" є синонімом чи антонімом до терміна "Sozialwissenschaften", а "Entwicklung" та
Побутовий стиль
§ 8.7.1. Ілюстративний текст
"- Guten Tag! Sie sind wohl fremd hier? - Guten Tag! Ein herrliches Wetter heute". Всі лексеми наведеного діалогу є зрозумілими на конвенційн
Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) яке у наступних слів словникойе значення взагалі та контекстуальне у тексті "EINE REISE' зокрема та чи мають вони відповідники
ПОДОРОЖ
Андрєас: Ну, нарешті сесія вже позаду! Але й деньки ж це були! Здається, всі ми зіпріли. Тепер треба відпочити по-справжньому.
Еріх:
Вступні міркування
Художній переклад суттєво відрізняється від усіх останніх функціонально-стильових перекладів. Якщо труднощі в них пов'язані левовою часткою зі специфікою самого функціонального стилю і, трохи узаг
Специфіка художнього тексту
Якщо текст ми пропонуємо сприймати більш ніж набір лексем, а як вербально оформлену думку про людське середовище і на цій підставі відмовляємо сумі слів без вказаної думки у праві бути текстом, то
Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
Вже вказувалось, що серед багатьох типів текстів (побутовий, діловий, публіцистичний, науковий тощо) головне місце посідає текст художній і саме з нього починається власне наукова проблематика пе
Ілюстративний текст
2: Н. Heine."Ich weiss nicht, was soll es bedeuten..." (пропонуєтьсячитачеві зробити аналогічний аналіз стосовно лінгвістичної рецепції, літературознавчої інтерпре
Ілюстративний текст 3: Р. Celan, Todesfuge
Для детального перекладацького аналізу не класичного художнього тексту, зразки якого надані у попередніх параграфах, а постмодерніст-ського, пануючого у сучасній світовій белетристиці, є сенс взяти
А. Коментар до тексту.
Щоб під час порівняння першоджерела з його поетичними перероб ками дійти об'єктивного висновку про їх адекватність, треба спочатку розібратись з художнім змістом оригіналу.'ІНа перший погл
Трансформації та прийоми: зразок аналізу
Проаналізуємо декілька абзаців із відомого художнього роману Е. М. Ремарка "Три товариші", де йдеться про долю воєнного "втраченого покоління", та розглянемо переклад цих абзац
Grundlinien deutscher Geschichte bis 1945
Noch im vorigen Jahrhundert glaubte man genau zu wissen, wann die deutsche Geschichte begonnen hat: im Jahre neun n. Chr. In jenem Jahr besiegte Arminius, ein Fьrst des germanischen Stammes der
Правила відтворення українських власних назв
1. Відтворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається з їх української форми, записаної відповідно до чинно го правопису, без посередництва будь-якої іншої мови.
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов