рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Типи тексту

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Типи тексту

Типи тексту - раздел Образование, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ Оскільки Під Текстом Розуміється Лише Словесно Втілена Думка Про Навколишній ...

Оскільки під текстом розуміється лише словесно втілена думка про навколишній світ, остільки видів тексту може бути велике розмаїття в залежності від рівня пізнання (часткове чи цілісне), ступеня впливу (нейтральний чи емоційний), зрілості адресата (дитина чи дорослий), форми мовлення (усне чи письмове) і т. ін. Серед такої безлічі текстових видів можна і треба виділити головні, які є суттєвими для перекла-дознавства. Логічно буде класифікувати їх за пануванням у них однієї

з основних функцій мови: науковий (панує функція пізнання), діловий (функція інформативна), публіцистичний (вплив), художній (естетична), побутовий (спілкування). У стилістиці такі типи тексту звуться функціональними стилями і поділяються на підтипи (або жанри) в залежності від додаткової активності в них ще однієї з мовних функцій (детально про функції та стилі йдеться далі). Так, зокрема, К. Е. Зоммерфельдт та Г. Шрайбер вичленовують з публіцистичного стилю жанри "об 'яви, реклами, інструкції" тощо, а київські укладачі найсучаснішої "Програми з теорії і практики перекладу" для вищої школи ще більше деталізують жанровий підхід, розмежовуючи тексти "газетно-інформаційний", "суспільно-політичний", "економічний", "науково-технічний", "науково-популярний ", "художній", "міжнародно-дипломатичний", "юридичний" тощо. Для перекладознавства така ретельна класифікація значної ролі не відіграє, бо труднощі йому приносять саме функціональні стилі, а не їх гібриди та підстилі: зокрема, наприклад, термінологія наукового типу тексту, конотативність публіцистичного, поетичність художнього, спонтанність побутового і т. ін.

Функціонально-стильовий підхід, запропонований нами для пере-кладознавчої класифікації типів тексту, притаманний і багатьом іншим сучасним філологам. З боку перекладознавства важко (та і несуттєво) встановлювати ціннісну ієрархію між вказаними типами тексту, але немає сумніву, що найвагомішим і через це найважчим для перекладу є текст художній, бо лише в ньому не тільки активно діють усі 5 основних функцій, але й присутні всі інші типи тексту. Не випадково ж російський теоретик перекладу А. В. Фьодоров справедливо писав ще півсторіччя тому, що теорія та історія європейського перекладу складалася практично як еволюція перекладу художнього. Специфіку та класифікацію художніх текстів буде розглянуто в подальшому підрозділі, а наразі скажу лише про те, що один з видів белетристичних текстів активно вплинув і продовжує міцно впливати з кінця XX ст. на всі інші типи нехудожнього тексту, тому є сенс окреслити його тут у загальних рисах.

§ 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку

Названі вище дві поширені сьогодні класифікації текстів (функціонально-стильова та белетристична), як і багато інших (згадай, чита-

чу, наведені на початку третього параграфа приклади з піджанровою класифікацією), мають, зрозуміло, безпосереднє відношення до труднощів перекладу, про що вже йшлося. Але до їх фундаментальних засад покладено все ж таки не перекладацькі чинники, а лінгвістичні (стилістичний підхід), літературознавчі (белетристична систематизація), логічні (прагматичне групування) тощо. Тому є сенс навести ще одну класифікацію текстів оригіналу - з погляду перекладача, бо, як вже було сказано раніше, в залежності від того, як перекладач оцінює статус оригіналу (тобто його прагматику, намір автора), інакше характеризується ним щоразу і тип тексту, а разом з цим використовуються і засоби перекладу останнього.

Якщо згадати про наше попереднє тлумачення тексту як вербального відбитка людського середовища і про мовну одиницю як лінгвістичне втілення фрагмента навколишнього світу ("образ мира, в слове явленный" - Б. Пастернак), то можна встановити два головних класи текстів: "дотекстові тексти" (лексема, словосполучення, фразеологізм) і "власне текстові тексти". У першому класі народжується словниковий переклад з його трьома різновидами: лексемний, словоспо-лучниковий, фразовий; наприклад: "кохання ", "керувати машиною ", "гуртом добре і батька бити"; "Faust", "an einem Roman schreiben", "Ich habe meine Beine nicht gestohlen." Через другий клас текстів породжується текстовий переклад, який може мати наступні вербальні оформлення (вони ж виступають і як типи тексту оригіналу):

- висловлювання (тобто констатація факту без урахування реципієнта і ситуації мовлення), наприклад: "Він народився у селянській сім "і", "Цsterreichs Industrie liegt weiterhin in EU-Spitzenfeld". He важко зрозуміти, що на рівні композиційно-мовленнєвих форм тут панує повідомлення, а на рівні мовленнєвих актів - розповідь (асертив) та констатація (декларатив); *- дискурс (тобто констатація факту як дійсного або удаваного діалогу з реципієнтом), наприклад: "О сестри, сестри, горе вам, мої голубки молодії..." (Тарас Шевченко), "Kennst du das Land, wo die Kanonen blьhen?" (E. Кестнер). Тут на рівні композиційно-мовленнєвих форм буде панувати вже опис або міркування, а на рівні мовленнєвих актів - спонукання (директив) або побажання (екс-пресив);

фрейм (тобто констатація факту з урахуванням ситуації мовлення), наприклад: "/ всі ми як один підняли вгору руки, і тисяч молотів о камінь загуло..." (І. Я. Франко), "Wer reitet so spдt durch Nacht und Wind?..." (Й. В. Гете). Тут панувати може будь-яка композиційно-мовленнєва форма і будь-який мовленнєвий акт. Усі вказані форми тексту можуть мати три рівні перекладу: адекватний, вільний, дослівний.

Таким чином, беручи до уваги сказане вище, що одні філологи основу мови та мовлення вбачають у тексті, а інші - у слові, ми будемо акцентувати всі ці категорії з позицій потреб перекладознавства і вважати, що через наявність структур мовленнєвих (текст) і мовних (дотекстові: лексема, словосполучення, речення тощо) переклад може бути текстовим або словниковим. І не треба їх змішувати, хоч у перекладацькій практиці це, на жаль, трапляється часто-густо. Словниковий переклад використовує лише функцію пізнання (денотативну семантику), тоді як текстовий повинен враховувати всі 5 основних функцій з їх денотативною, конотативною і підтекстною семантикою, без чого перекладач не зможе об'єктивно оцінити оригінал і адекватно витлумачити його мовою перекладу. Але при цьому він обов'язково буде опиратися на категорії, розглянуті у наступних підрозділах.

§ 2.2.5. Сутність поняття і терміна "гіпертекст"

Не зайвим буде ще раз нагадати, що два розглянуті вище комплекси текстів (класичний, або колективістський, та постмодерністський, або самовираження), хоч і породжують кожний свої особливі труднощі для перекладача, все ж таки принципових, непереборних перешкод йому не ставлять, бо об'єктивний аналіз класичного тексту завжди залежить від філологічного досвіду та фонових знань творця перекладу, а дешифрування ним постмодерністських опусів може бути або вдалим, або не здійснитися зовсім у випадку герметичної нісенітності оригіналу. Обидва комплекси текстів не ставлять перекладачу непереборних перешкод через те, що активно використовують мовну функцію спілкування: перший - на рівні постійного діалогу автора з читачем, другий - на рівні спочатку діалогічного поштовху автором читача (тобто адресант лише провокує реципієнта на роздуми), а потім вже виключно "моно-

логічного діалогу" (тобто реципієнт постійно запитує себе, що може означати інсталяція адресанта, бо сам автор постмодерністського виробу відповіді на це запитання дати не може, тому що і сам її не знає).

Однак наприкінці XX ст. активно заявив про себе третій комплекс текстів, який базується майже виключно на мовній функції повідомлення і який більшість дослідників одностайно назвала "гіпертекстом", але вклавши у цей термін таке розмаїття смислів, що він відразу ж перетворився на багатозначний поетизм. І хоча для перекладознавства він не став складною й важкою категорією, бо є сумою фрагментів з двох попередніх комплексів, розглянути цей феномен все ж таки треба, тому що його - на відміну від класичного та постмодерністського - перенасичено такими важливими перекладацькими перепонами, як ремінісценція, алюзія, цитування тощо.

Серед вказаного розмаїття смислів лексеми "гіпертекст" легко ви-членувати дві тематичні групи: філологічну і логічну. "Батьки" та прихильники першої йдуть поверховим шляхом від етимології префікса гіпер- (гр. hyper-, тобто "понад, занадто" тощо) і звуть гіпертекстом будь-який надвеликий текст, розуміючи під останнім не обсяг конкретного тексту, а його змістовне співвідношення з тематично спорідненими текстами: наприклад, усі юридичні тексти як "правовий гіпер-текст", усі дані про яке-небудь явище як "довідниковий гіпертекст" тощо. Про помилковість такого сьогодні поширеного (перш за все серед лінгвістів) підходу до тексту писав ще на початку 1980-х років провідний радянський філолог Р. О. Будагов: "Раніше казали, що суттєвими є не слова, а речення, тепер уже стверджують, що більш суттєвими є сполучення багатьох речень, будь-який текст, художній твір (...). Розміри подібного тексту теж: безупинно збільшуються. Текст "Братів Карамазовых" Достоєвського, наприклад, виявляється вже недостатнім і треба говорити про зібрання творів цього автора, і навіть про всю російську літературу минулого століття. Через це починають стиратися межі між: лінгвістикою, з одного боку, та історією літератури, історією культури, історією суспільної думки — з іншого. Виникає не взаємодія наук — важлива проблема нашого часу! — а їх повне змішення".

Дещо по-іншому (не за суттю, а лише за формою) дивляться на гіпертекст літературознавчі структуралісти, і тому їх теж треба відне-

сти до першої тематичної групи. Вони вбачають у сучасному тексті явні або приховані - незалежно від задуму його творця - посилання на попередників, через що він у них змістовно "набрякає" настільки, що стає текстом-монстром, дійсно "надтекстом", тобто гіпертекстом. Таку здібність сучасного тексту до безмежного змістовного розбухання за рахунок посилань-зчеплень з текстами інших авторів структуралісти називають інтертекстуальністю, розуміючи під нею не, як вже було вказано раніше, обов'язково свідомі ремінісценції або алюзії його автора, а наявність у першотворі розхожих усталених кліше мислення, поведінки, висловлювання тощо. Таке розуміння сутності гіпертексту притаманне майже всім структуралістам, хоча терміни тут можуть бути у них різними: у "батьків" інтертекстуального аналізу Ю. Крістевой та Р. Варта конкретний текст зветься відповідно "фено-текст" і "твір", а його "набряклий" варіант - "гено-текст" і "текст"; у Ю. Н. Кара-улова - "текст" і "прецедентный текст", у О. С. Кубрякової її "множинність просторів та світів" теж повинна трактуватися як структуралістська інтертекстуальність і т. ін.

Неважко побачити, що такий гіпертекст, щоб там не казали його творці та дослідники, не може бути новиною, відкриттям лише останнього часу, бо його архітектонічний стрижень (явне або приховане цитування) існував у словесному творі завжди, ще у давньофольклорну добу первісного суспільства. Тому він є принципово перекладним, бо потребує лише відповідного рівня фонових знань перекладача. Зовсім іншу картину пропонує нам друга тематична група, засновники і роз-роблювачі якої підходять до лексеми "гіпертекст" з логічного, тобто не кількісного, як працівники першого, філологічного угрупування, а якісного боку, оцінюючи вказане поняття як змістовну й формальну новизну, притаманну лише другій половині XX ст. як добі комп'ютерних засобів масової інформації. Зовсім не випадково, а закономірно у 1998 році австрійська спілка прикладної лінгвістики провела теоретичний семінар щодо нових засобів суспільного спілкування, які вона назвала гіпертекстом, розуміючи під ним теж обсяг конкретного тексту, але не кількісний, а якісний, тобто такий об'єм, який змістово й змістовно нескінченний, хоч і існує тільки у межах двох книжкових обкладинок (або однієї комп'ютерної програми).

Історія такого парадоксального явища (тобто фізично обмеженого тексту, який чомусь має безліч варіантів прочитання; щось на зразок дитячого калейдоскопу, де невелика кількість кольорових камінців породжує нескінченну палітру неповторних мозаїчних панно) розпочалася у 1980-ті роки (в усякому разі вона лише тоді впала у вічі сучасникам). Так, у бесіді двох видатних німецьких письменників В. Кеппена та Г. Кунерта у 1985 році було висловлено побоювання, що традиційні мовлення і алфавіт як символи й знаряддя багатотисячолітньої писемної культури людства відмирають через прогресуюче зубожіння словесного спілкування. Через два роки після цієї публічної співрозмови В. Флуссер, відомий європейський соціолог та теоретик засобів масової комунікації, висловився щодо причин вказаного побоювання та відмирання: у своєму есе під багатозначущим підзаголовком "Чи буде письмо у майбутньому?" він відмовляє письму і читанню у майбутньому житті, бо вважає, що інформативна революція вже зробила абетку майже зайвою і незабаром витіснить її зовсім з людського вжитку, поставивши на її місце поки що "незнану систему знаків", яка занадто швидко переможе традиційне лінійне письмо, а разом з ним і "лінійне мислення", а отже, і пов'язане з цим наше "історичне, причинове, процесуальне, просвітительське і, врешті-решт, критичне мислення і спілкування". У своїх наступних працях В. Флуссер уточнив, але не конкретизував цей ледве народжений не лінійний, а "новий, позамовний тип мислення у посталфавітному коді".

На жаль, В. Флуссер не протиставив терміну "лінійний" ніякого антоніма, хоч і дав зрозуміти, що нове читання-спілкування буде, так би мовити, всебічним у прямому розумінні цього слова: не лінійним, а у всі боки. Не зробив цього й один із співбатьків світової комп'ютерної павутини Р. Кейліо, коли у 2000 році, наляканий лавиноподібним розширюванням Інтернету, сказав у Відні на електронному симпозіумі "Майбутнє інформації", що людство рухається до чогось такого нового, що залишить позаду себе не тільки галактику Гутенберга (винахідника друкарства), а й, врешті-решт, світове комп'ютерне павутиння, але котре він описати не в змозі; він лише знає, що папір з надрукованими на ньому літерами вже ніякої участі у цьому новому брати не буде.

В. Флуссер і Р. Кейліо помилялись, не знаходячи для нового комплексу текстів відповідного терміна. Помилялись і тому, що новий комп-

лекс давно активно існував, і через те, що термін для нього теж було знайдено вже здавна. Як риторично стверджував-запитував К. Россба-хер у 2000 році, який більш детальніше розповів про ці та інші факти з історії гіпертексту, хіба сьогодні у міжнародних аеропортах та на таких же вокзалах система знакової інформації є алфавітною і хіба це заважає іноземцю і навіть неписьменній людині розуміти її піктограмність? Але всупереч своїм же справедливим роздумам цей войовничий захисник алфавітного письма чомусь вважає, що ані сучасна умовно-рисункова форма спілкування, ані надмодна "комп 'ютерна література" ("Netzliteratur"), яка побудована на принципах гіпертексту, бо створюється користувачем комп'ютера через Інтернет за вказівками автора змістовного ядра майбутнього тексту, не спроможні витиснути з людського користування лінійний текст.

Але його віру руйнують деякі ще кількісно незначні, та потенційно занадто вибухові факти. Так, у 1970 році провідний австрійський письменник А. Окопенко створив роман-енциклопедію "Енциклопедія сентиментальної подорожі до зустрічі експортерів у Друдені", який складався з великої кількості автономних сюжетних фрагментів та з не-меншого розмаїття вказівок на послідовність їх зв 'язку (тобто читання); зрозуміло, що через безліч цих послідовностей текст "роману" читався й сприймався вже не лінійно, а гронувато, бо створений був за задумом автора і створювався за реалізацією читача як виноградна китиця. А в американця М. Джойса на початку 1990-х з'явився роман "Ополудні", який російський дослідник О. Теніс назвав "гипертекстом", бо той, як і витвір А. Окопенка, складався не лише із суми сюжетних фрагментів (до речі: 539 умовних сторінок), а ще й з 951 вказівки-зчеплення цих фрагментів між собою. Та головне, що відрізняє текст М. Джойса від попередніх споріднених виробів, - це неможливість читання його без комп'ютера, бо лише той у змозі вказані сторінки та зчеплення (а також і нові - за "бажанням" самого комп'ютера) вибудувати у щось нескінченно цілісне.

Неважко зрозуміти, що тексти А. Окопенка та М. Джойса репрезентують новий тип читання і сприйняття - гроновидний. Тоді ж, у 1990-ті роки, з'явився і "гроновидний театр" ("гіпертеатр"): так, режисер А. Васильєв зробив виставу за "Бісами" Ф. М. Достоєвського у

звичайному багатоповерховому будинку, в кожному приміщенні якого різні актори одночасно грали різні сцени, а глядач мандрував будинком і власною послідовністю сприйняття, як і читач вище вказаних гіпер-текстів, сам собі складав гіпервидовище. Через декілька років у США з'явився і гіперфільм, хід сюжету якого глядачі кінотеатру, кожне місце в котрому обладнано дистанційним електронним керуванням, можуть будь-якої миті змінити на інший, якщо таке бажання центральний комп'ютер кінотеатру нарахує у 51 % присутніх.

Справжнім літературним засновником такого дійсно гіпертексту можна і треба вважати англійського письменника XVII ст., який так і залишився до сьогодні незрозумілим для дослідників і читачів, хоч і вважається найяскравішим представником сентименталізму. Це-Л. Стерн з його чудернацьким романом "Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена"(1759-1767), в якому немає зв'язної оповіді та архітектоніки, логічної послідовності епізодів, зате є забагато бесід з читачем, відступів і т.ін., так що наприкінці 9-го тому книжки Стерн зміг довести біографію свого заголовного персонажа лише до п'ятирічного віку. Що ж це за життя і думки джентльмена, який навіть через багато сотень сторінок тексту так і не дозрів до такого етичного й соціального статусу?! А справа у тому, що свій твір Стерн, випереджаючи літературний процес на 2,5 сторіччя, скомпонував у манері тоді ще невідомого асоціативного письма, яке за своєю суттю (випадковість розташування епізодів, волюнтаризм творця над персонажами і сюжетом, нескінченність оповіді тощо) споріднене сучасному гіпертек-стному письму з його гроновидною схемою. Саме на це, а також на назву другого роману Стерна ("Сентиментальна подорож у Францію та Італію",1768) натякав своїм романом-енциклопедією А. Окопенко, а Д. В. Затонський, найзначніший український літературознавець, невипадково сказав нещодавно, що "життя і думки Трістрама Шенді" (читай: принципи асоціативного письма у Л. Стерна - Н. А. М) "не призначені щось упорядковувати і ще менше покликані створювати рух у напрямку до будь-якої "Цілі"; а саме безцільність та невпорядкованість руху думки автора і є головним архітектонічним принципом сучасного гіпертексту, який акцентує через це мовну функцію не спілкування, а повідомлення, що і породжує специфічні проблеми для перекладача,

пов'язані з активною девальвацією загальнословникової семантики слова, шаблонізацією (і через це пустопорожньою фразеологізацією) сьогоденного мовлення, з котрого невпинно й нестримно випливає, як у пісок, світомоделююча функція - головне знаряддя перекладу.

Коли Р. Барт і М. Фуко розпочинали кампанію про смерть автора у сучасній літературі, вони мали на увазі гіпертекстуальність, яка, на їхній погляд, з одного боку, мало що залишає власній оригінальності автора тексту, а з іншого боку, дозволяє читачеві сприймати текст як завгодно, але зовсім не так, як планував автор під час творіння. Але навряд чи вони думали тоді про те, що говорять насправді про шалений наступ нової для реципієнта психологічної доби не лінійного, а гроновидного, асоціативного мислення, а з ним і сприйняття (читання) тексту як гіпертексту. Чи спроможний він замінити традиційний земний лінійний текст? Через брак достатніх фактів відповіді однозначної немає, але не можна не згадати деякі з багатьох епізодів в історії людства, коли воно майже одностайно пророкувало велике майбутнє чомусь занадто новому і тотальне забуття старому, та нове не приживалось, а старе не знищувалось. Так, у 1856 році відомі французькі письменники брати Гонкури, прочитавши фантастичні, наукові й детективні новели американця Е. По у французькому перекладі ПІ. Бодлера, записали у свій щоденник: ці новели побудовано "до прозорості ясно", але в них немає "ніякої поезії⁷, всі вони - "передвістя літератури [наступного] XXст.", але це вже - "література хвороблива".

Гонкури, на щастя, помилилися. Будемо сподіватися, що помиляються й адепти гіпертексту.

А завершимо розгляд проблематики категорії "текст" вдалим за змістом дифірамбом традиційному текстові, який нещодавно проспівала йому українська філологиня С. Н. Денисенко, хоч і перевантажила свою оцінку зайвим акцентуванням функції спілкування: "Лише в тексті як завершеному комунікативному творі розкриваються соціально-прагматична та контекстуально-естетична сутність перекладу як акту спілкування та одного із (...) способів виявлення в різних мовах таких одиниць, які здатні виконувати однакові комунікативні функції у висловлюванні."

§2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання § 2.3.1. Сутність поняття і терміна"висловлювання".

Основний висновок попереднього підрозділу про те, що одиницею тексту на рівні змісту може бути лише думка мовця про навколишнє середовище, а на рівні форми - висловлювання, потребує детального аналізу останнього терміна як провідної категорії сучасного тексто- і перекладознавства. Він, сьогодні вже усталений для багатьох галузей філології, прийшов сюди не так давно з формальної логіки, де означав словесне твердження для опису особливостей речей і явищ нашого буття, і залишився з цим же сенсом у традиційному мовознавстві. Але новітні гілки сучасної лінгвістики (когнітивна, комунікативна, соціальна, психологічна тощо), зважаючи на те, що вказаний опис реалій людського життя повинен відбуватися з позицій їх відношення до істини (тобто дійсні вони чи удавані, правильні чи помилкові тощо), швидко почали акцентувати у терміні "висловлювання" саме цей аспект відношення, тобто оцінки, а не просто констатацію реальних ознак навколишнього. При цьому представники вказаних гілок майже безмежно розширили оцінку за рахунок будь-якого аспекту у відношенні мовця до змісту власного висловлювання, так.що зрозуміла і усталена категорія "модальність " традиційного мовознавства у своїх двох активних проявах "об 'єктивної", "логічноїмодальності" (тобто відношення змісту речення до реальності) і "суб 'єктивної", "лінгвістичної модальності" (тобто відношення мовця до змісту власного речення) перетворилась на трохи туманні "оцінку " та "прагматику " висловлювання, хоч обидва останні поняття, як і класична "модальність " означають насправді одне й те ж: задум мовця, його комунікативну ціль, щоправда, у різному семантичному об'ємі. Так, авторка останньої за часом української докторської монографії у галузі оцінки Г. І. Приходько стверджувала у 2001 році: "...в процесі комунікації в людині з 'являється потреба висловити своє ставлення до дійсності (читай: "висловити модальність"! — Н. А. М.), яке є водночас оцінним, і прагматичним (підкреслено мною — Н. А. М.)". А Шевченко І. С, інша вітчизняна лінгвістка, фахівець у галузі прагматики, теж заявила у своїй докторській монографії 1998 року, що оцінка й прагматика є цілісним наслідком задуму мовця: "Будь-який акт мов-

леннєвої діяльності — це не лише передача змісту, а й вираження інтен-ції". Тим самим вона, як і попередня Г. І. Приходько, імпліцитно стверджує, що прагматика - при всьому тому, що сфера її значень кількісно та структурно відрізняється від аналогічних сфер оцінки і модальності - є суттєвим і функціональним синонімом не тільки до новоутвореної оцінки, а й до традиційної модальності.

У такому впадаючому у вічі логічному протиріччі між суб'єктивною вірою вказаних дослідниць (та й багатьох інших) у необхідність нових терміноутворень для старих понять та у наповнення їх оригінальним, на погляд авторок, змістом, з одного боку, і об'єктивною зайвиною цих термінів, з іншого, немає нічого надзвичайного, бо воно є стихійним результатом загального потягу науки ХХ-ХХІ ст. до системного структурування та термінологічної деталізації аналізу. Коли у 1938 році Ч. Морріс, один з "батьків" прагмалінгвістики, запропонував семіотичну модель знакової теорії спілкування ( "семантика-синтактика-праг-матика"), то він, якщо безпосередньо, можливо, і не мав на увазі під прагматикою саме традиційну модальність, то в усякому разі логічно йшов разом з нею і трохи від неї, хоч і трактував її занадто невиразно за змістом як відношення між знаком та його користувачем.

§ 2.3.2. Прагматика висловлювання

Не вступаючи в активний філологічний спір щодо змісту й використання розглянутих вище понять "модальність ", "оцінка ", "прагматика ", ми пропонуємо тлумачити їх з перекладознавчого боку як синоніми, бо при всій функціональній специфіці кожного з них вони є лінгвальним проявом нелінгвального (тобто психічного) задуму мовця. Отже, коли висловлювання розуміти як словесне втілення думки останнього, то прагматику висловлювання требабуде тоді сприймати як ті лінгвістичні засоби, котрі оформили відношення автора думки до їїлогічного змісту.Ці засоби і повинні становити об'єкт перекладацького дослідження, бо їх передача іншою мовою породжує справжній адекватний переклад.

Так, у ліричній мініатюрі геніального німецького письменника XX ст. Б. Брехта "Помилки" ("Fehler")освіченому читачеві важко не помітити ситуативно нетрадиційний лінгвістичний засіб втілення думки - ча-

сову форму дієслова у другому та третьому рядках: "Du hast keinen Fehler. /Ich hatte einen: /Ich liebte. "

Цей вірш як виразник сучасної німецької мови констатує два факти: один має місце у той самий час, у який про факт говориться ("Du hast keinen Fehler" - "Тобі не притаманно жодної помилки"), а інший вже здійснено ("Ich hatte einen" - "У мене колись була одна" та уточнення: "/с/г liebte" - "Я любив"). З боку практичної граматики німецької мови цілком зрозуміло, чому для опису першого (сучасного) факту автор вживає дієслово у теперішньому часі: у реченні "Du hast keinen Fehler" присудок стоїть у Prдsem'i. З цього ж боку природно очікувати, що для зображення другого (минулого) факту автор теж використає класичну часову форму Perfekt¹ у, яка традиційно вживається у ситуації, коли треба просто констатувати дію у минулому. Але автор пропонує чомусь часову форму Prдteritum, котра передає низку подій у минулому, а не констатацію окремої дії. Запитується, навіщо Брехту це граматико-мовленнєве протиріччя? Відповідь може бути тільки одна: таким є його авторський задум. А щоб зрозуміти логічний сенс брехтівської прагматики, треба згадати про змістове наповнення вказаних часових форм минулого. За теоретичною граматикою німецької мови, Perfekt означає дію в минулому, яка ще має наслідок у теперішньому часі, а Prдteritum -тільки дію в минулому без відношення до теперішнього. Отже, за Брехтом, виходить, що ліричний герой "Я" ("Ich") зробив колись помилку, яка вже ніякого сліду у його нинішньому житті не виказує. Якщо згадати, що ця "помилка" виникла через дієслово "lieben" ("любити"), то читач не може не запитати себе: "Що ж це за людське суспільство, в якому "любити" означає "помилятися", а ідеальною (тобто безпомилковою) істотою вважається та, у котрої немає жодної потреби любити?!" "Що ж це за суспільство (тобто "спільність", "колектив" тощо, де один член поважає, любить іншого), в якому любов є страшною помилкою?!"

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ

Кияк Т Р... Науменко А М... Огуй О Д ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕКЛАДУ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Типи тексту

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ
§ 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві До числа професій, які виникли ще на початку зародження людської цивілізації, слід віднести так конче

Є) теорія перекладу та інформатика
Якість перекладу вимірюється, насамперед, кількістю тієї необхідної та достатньої інформації в тексті перекладу, яка була запропонована у вихідному тексті. Наука інформатика допомагає виявити, проа

Нічна пісня мандрівника
Тиша над верхами Вже лежить: Подих між вітками Чуєш в кожну мить. Птаство задрімало. В гущі суєти. Зачекай ще мало, То заснеш і ти. Пропонуємо читаче

Ми будемо вважати за текст лише такий набір слів і граматичних категорій, в якому є логічно оформлена думка про наше середовище.
Звісно, що думка про дійсність може бути різною за змістом та стильовим оформленням, що потребує вирішення наступної проблеми про різновиди тексту. Лише тепер є сенс повернутися до прикла

Структура висловлювання
Неважко побачити, що задум автора (тобто модальність, оцінку, прагматику висловлювання) було щойно проаналізовано без занурювання у термінологічні суперечки щодо змістовних та формальних розбіжнос

Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
Принципова діалогічність тексту (його дискурсність) накладає на нього два різних комплекси прагматичних відбитків: стратегію і тактику адресанта та стратегію і тактику адресата (у нашому професійн

Оригінал як основа концептуального перекладу
Отже, якщо концепцію визначити кінцевою метою та головним засобом процесу перекладу, то можна сформулювати новий підхід до нього як до перекладу концептуального. Для нього, зрозуміло, важливо, щоб

Оригінал як процес: його інтерпретація
§ 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація" Традиційно вважається, що текст народжується у процесі вербального втілення задуму автора, але для сприйм

Оригінал як естетичність
.,.-■■■ § 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність''' Упідрозділі про оригінал як текст вказувало

Оригінал як джерело неадекватності
Прихильники мікроперекладацького підходу до оригіналу не враховують у триєдиному ланцюзі перекладацького акту (оригінал-пере-кладач-результат) текстових законів оригіналу та перекладу, філософію с

Контрольні запитання
(матеріал для відповіді шукайте у відповідних розділах та параграфах). 1.1. Встановіть загальне та відмінне у поняттях "текст", "висловлювання", "дискурс"

Орфоепічні аспекти перекладу
Фонологічні проблеми не відіграють в перекладознавстві визначної ролі, хоча для усного перекладу важливими стають акустичні та інтонаційні задатки самого перекладача. Погане враження справляє, нап

А. Загальні особливості звуків
1) В усіх відкритих складах німецьких лексичних одиниць голосний звук вимовляється закрито і, навпаки, в усіх закритих складах (якщо вони при зміні слова не відкриваються) голосні вимовляються від

В. Наголос у складних словах
Особливу увагу слід приділяти наголосу у складних словах, які складаються з означального та означуваного (основного) слів. На означальне слово, яке, як правило, розташоване на першому місці, падає

Практичні аспекти інтонації німецького речення
Зупинимося окремо на головних інтонаційних особливостях фонетики німецької мови. Тут, як і для інших європейських мов, головними інтонаційними засобами виступають: наголос у реченні, паузи, мелоді

Слово та його дефініція для перекладознавства
Мова як найважливіший сиетемно-структурний організований засіб суспільної комунікації, що відбувається шляхом передачі різнотипної інформації, виконує різні функції (за сучасними дослідженнями - ві

Власні географічні назви
Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації: Mont-Blanc - Монблан; Jungfrau - Юнгфрау, Harz - Гарц тощо, хоча відо

Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
Гра слів та каламбури займають все більше місця в художній літературі, в рекламі {There is no business like show business) та заголовках, де вони покликані, заінтригувавши читача, залучити

Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
Гра слів та каламбури займають все більше місця в художній літературі, в рекламі (There is no business like show business) та заголовках, де вони покликані, заінтригувавши читача, залучити

Перекладіть ці жарти, що ґрунтуються на полісемії
1. In einer Theateranzeige stand geschrieben: "Unser Lieblingsschauspieler Herr Schmidt, der vor einiger Zeit einen schweren Autounfall hatte, tritt heute abend in drei Stьcken auf".

Наскільки можна перекласти гру слів, що ґрунтується на омонімії?
1. Der Versicherungsagent: "Mein Herr, versichern Sie sich bei uns, und ich versichere Sie so "dass Sie versichert sein sollen, sicher versichert zu sein." (J. Gцssel. Wortspiele) ''

Проаналізуйте способи перекладу фрагмента "Аліси в країні чудес" Л. Керола з англійської на німецьку мову. Запропонуйте власний переклад
Engl.: "You promised to tell me your story, you know", said Alice. "Mine is a long and a sad tale!" said the Mouse, turning to Alice, and sighing. "It is a long tail, cert

Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві
Як бачимо, незалежно від волі мовця слова якоїсь (наприклад, німецької чи української) мови, розповсюдженої на певній території, з'являються у процесі суспільної комунікації, відображаючи функціо

Діалектизми та способи їх перекладу
Суттєву проблему теорії та практики перекладу складає (поряд із відтворенням реалій) і переклад діалектизмів, тісно пов'язаних з реаліями. Саме в діалектизмах (на противагу реаліям культури) закла

Оцініть соціальну функцію регіонального мовлення в "Будденб-роках" Т. Манна і перекладіть літературною німецькою та українською мовами
"Hьr mal, Smalt, un ihr annern Lud! Wer nu'n verstдnnigen Kierl is, der geht naa Hus un schert sich nich mihr um Revolution und stцrt hier nich de Ordnung." "Die heilig

Неологізми
Внаслідок комунікативних потреб суспільства, яке словесно детермінує нові предмети, явища^ поняття та факти, в мові з'являються нові слова чи неологізми. Heoncavmufc це закріплені в мові сл

Архаїзми та історизми
Унаслідок екстра- та інтралінгвістичних змін, результатом чого постає саморозвиток мови, лексика надзвичайно динамічна. Кожні 3-5 років 3,7 % словникового складу потрапляє в колонки "застаріл

Як відтворити наведені історизми? Перекладіть текст українською мовою
А. Der Feudalismus kann in bestimmtem MaЯ durch Beziehungen der Feudalherren und der hцrigen Bauern charakterisiert werden Die Feudalherren lieЯen nur einen kleinen Teil ihrer Besitzungen (Feud

Перекладіть ці тексти сучасною німецькою та українською мовами, стилізуйте українські переклади під мову XVII та XVIII ст.
А.Als nun Herzbruder wieder reuten konnte, ьbermachten wir unsere Barschaft (dann wir hatten nunmal nur einen Sдckel miteinander) per Wechsel nach Basel, mondierten uns mit Pfe

Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
Словниковий склад мови як частково відкрита система є об'єднанням різнотипних полів, груп та її окремих парадигм. Він містить як власні назви, так і загальні. Незліченому числу загальних назв, що

Лексика певних соціальних прошарків
За даними соціолінгвістичних дослідженнь простежується чіткий взаємозвязок між соціальним статусом (верхній, середній чи нижній прошарки суспільства), рівнем освіти та мовою. Нижні прошарки суспіл

Лексика певної статі
Стать є не лише фізіологічною, а й соціальною величиною, що простежується в мовленні авторських персонажів. За соціолінгвістичними феміністичними дослідженнями (G. Kцnig; S. Trцmel-Plцtz; L. Pusch

Соціальна лексика
Ключові слова (Schlagwцrter),що, характеризуючи актуальний соціальний феномен, виступають загально-типизуючими, буцімто зрозумілими, нейтрадьними, програмними та невизначеними во

Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
Фразеологічнієдності, що сприймаються в ментальному лексиконі як цілісні компоненти, еквівалентні певній частині мови: іменнику, прикметнику, дієслову тощо, не утворюють завершено

Tertium comparationis порівняння фразеол. значення.
schlafen wie ein Sack, Stein 'глибоко спати' stumm sein wie ein Grab' бути дуже мовчазним' Завдяки різним порівнянням основне значення може отримати безліч відтінкі

Знайдіть українські відповідники для німецьких парних словосполучень
alt und jung, durch dick und dьnn, fix und fertig, gang und gдbe, krumm und lahm; kurz und bьndig; kurz und gut; kurz und klein (schlagen); mьde und matt; kalt und matt; krumm und lahm, kurz und gu

Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) виражають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам
(1) Der Groschen ist gefallen (). Nun halt aber mal die Luft an! () (2) Nun schlдgt 's aber dreizehn! () Nach mir die Sintflut! () (3) In der Tat! () Ach du grьne

Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни ки українською мовою
/. "Frьh ьbt sich, was ein Meister werden will" (...) 2. "Die Uhr schlдgt keinem Glьcklichen" (F.Schiller) 3

Особливі випадки лексичної омонімії
Форми множини часто виступають засобом вираження омонімії(збігу різних, часто неспоріднених значень та однієї звукової форми) та служать для розрізнення омонімічних форм. Омоніми,

Linie, Reihe oder Zeile?
1. Der Schьler hat beim Vorlesen eine ... im Text ьbersprungen. 2. Der technische Zeichner zieht die ... mit einer besonderen Feder. 3. In der Mathematik unterscheidet man arithme

Der Esel und der Wolf
Ein Eselbegegnete einem hungrigen Wolfe."Habe Mitleidmit mir", sagte der zitternde Esel: "Ichbin ein armes

Загальні спостереження
Як відомо, займенники не називають предмет безпосередньо, а вказують на нього, тобто виконують дейктичну функцію. Будучи завжди пов'язаними з конкретним мовленнєвим актом (я, ми стосуються

Запитальні займенники
Як відомо, welcher та was fьr ein відповідають українському займенникові "який", суттєво розрізняючись у німецькій за сферою вживання. Запитання через німецьке welcher {

Безособові займенники
Групу підмета репрезентує безособовий займенник es, який звичайно виступає підметом чи пасивного речення (Es wurde hier gelesen), чи безособових речень (типу: es regnet, es dдmmer

Перекладіть українською
1. Hier ist keine Tinte (kein Bleistift, kein Buch, keine Kreide). 2. Er ist doch kein Jurist (Millionдr, Lehrer, Student, Kiewer) 3. Hat er keinen Bruder (Va ter, Onkel, Vetter, Schwieger

Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника
A. 1.Braver Mann! Er schafft mir zu essen! Will es ihm nie und nim mer vergessen! Schade, dass ich ihn nicht kьssen kann! Denn ich bin selbstdieser brave

Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
А.Chopin дrgerte sich oft darьber, dass man ihn zu groЯen Gesellschaften und Festessen nur deshalb einlud, damit er nachher vor den Gдsten seine Kunst zeige. Einst war Ch

Б. Die gebьhrende Antwort
Eine reiche Dame, welche oft in ihrem Salon musikalische Abende veranstaltete, lud eines Tages einen bekannten Sдnger ein, der fьr ihre Gдste singen sollte. Aber er durfte nicht mit den Gдsten fei

Перекладіть німецькою
1.Ми не читаємо фахову літературу. 2. Тут нема крейди. 3. Після обіду зазвичай немає занять. 4. Він не відповів правильно на жодне з питань. 5. Це не книжка, а зошит. 6. У нього ту

Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зворотні займенники
Mit meinem Telephon ist irgend etwas Merkwьrdiges los. Es scheint, dass die Leute eine besondere Vorliebe fьr meine Nummer haben. WeiЯ der Teufel, wie es zugeht, tagtдglich werde ich von Leuten ang

Використання прикметників в атрибутивній позиції
Прикметник як частина мови, що характеризує ознаки чи властивості предмета, може з'являтися в предикативі (після дієслова-зв'язки) чи в атрибутивній позиції, виконуючи таким способом функції іменн

Ступені порівняння
Прикметники мають звичайний, вищий та найвищий ступені (нім. Positiv, Komparativ, Superlativ), особливості творення яких описано у відповідних теоретичних граматиках німецької та української мов.

Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus
Ich saЯ allein in einem kleinen Kaffeehaus und beobachtete mit Interesse die Menschen, die um mich herumsaЯen. Plцtzlich erlebte ich eine sehr angenehme Ьberraschung. Der Kellner set

Перекладіть речення українською мовою
1. In den sechsziger Jahren bis Mitte der siebziger Jahre wuchs der Welthandel mit Stahl. 2. Das durchschnittliche Volumen ist von 1960 bis 1970 jдhrlich um 8,3 % gestiegen. 3. Seit 1974 hat sich

Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, використавши типові зразки
1. Було вирішено виплатити дивіденди в розмірі 6 євро на кожну акцію вартістю 60 євро. 2. Збут збільшився від 8 до 11 млн євро. 3. У минулому році прибуток підприємства зріс на 26 %. 4. Видатки дос

Дієслівний стан: використання та переклад
Категорія стану- граматична категорія дієслова, що виражає суб'єктно-об'єктні відношення. Переклад різних часових форм активу (де суб'єкт дії спрямовує дію на об'єкт) пропонується

Перекладіть тексти українською мовою
1. Mit dem Ausdruck die "Achillesferse" wirdeine Schwдche, eine verwundbare Stelle bezeichnet.Der Ausdruck ist der griechischen Sage von

Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten
Ein Mann (haben) einen Esel, der schon lange Jahre die Sдcke zur Mьhle (tragen), dessen Krдfte aber nun zu Ende (gehen). Da (denken) der Mann daran, ihn dem Schlдchter zu verkaufen, aber der Esel (

Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вживання часових форм
1. Ein junger Kьnstler legte dem bekannten Maler Adolf Menzel ein В ild zur Beurteilung vor: "Ich habe mich bemьht, alles Schreckliche des DreiЯigjдhrigen Krieges zum Ausdrack zu bringen, und

B. Was man nicht verwechseln soll
Elke sah den Blitz, hцrte den Donner und hielt den Atem an. Sodann entfuhr es ihr: "Jetzt bin ich aber erschreckt!" Ich verbesserte: "Erschrocken!" Darauf klagte sie: "Sei

Der Wert des Lebens
Der groЯe schottische Dichter Robert Burns wurde einmal bei einem Spaziergang, den er am Ufer der Themse unternommen hatte, Zeuge der Rettung eines ins Wasser gefallenen reichen Mannes. Unter Einsa

In der Kьrze liegt die Wьrze
Der Chefredakteur lieЯ den neuen, noch sehr jungen Lokalberichterstatter zu sich kommen. - "Hцren Sie", sagte er. "Alles, was Sie bringen, muЯ spannend, aber kurz sein, denn in der

Перекладіть німецькою мовою
А.1. Мабуть, ви розробите до цього часу проект 2. Хто вирішив Вам допомогти? 3. Вона, мабуть, його знає. 4. Ти все-таки виконаєш свій обов'язок! 5. Я почекаю, поки ти не завершиш с

Перекладіть німецькою мовою
Не кажи їй цього, а поїж суп! Ходімо в кіно! Порадьте мені гарну книжку! Постав книгу до шафи! Живіть у нас! Пообідаємо разом! Діти, Виключіть телевізор! Зателефонуй мені ввечорі! Сяд

Перекладіть речення українською, визначивши при цьому їх специфіку для перекладу інфінітивів.
1. Es freut uns sehr die aus der Rheinischen Friedrich-Wilhelm-Universi-tfit Bonn in unserer Hauptstadt eingetroffene Studentendelegation zu begrь-Ikn. 2. Die in der BRD der Jugend gegebene

Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.
Багато дієслів, виражаючи відношення мовця до дії, стабільно вживаються з інфінітивами І та II (за умови, що підмет і головного, і підрядного речень ідентичний). Як правило, у перекладах з'являют

Mцgen - wollen
Обидва модальні дієслова виражають різний ступінь бажання - нейтральний (ich will sie bald verlassen) та посилений (ich mag den Fisch), які часто перекладають як "я люблю; мені

Модальні дієслова з інфінітивом II
На цих значеннях ґрунтується вжиток модальних дієслів із інфінітивом II (типу gewesen sein; gemacht haben), який виражає передування дії. Іншими словами, цей тип інфінітива ми вживаємо тоді

Німецький приклад
Die Spindel muss erschьtterungsfrei laufen Er musste lachen. Er muss das gemacht haben; er mьsste frьher angerufen worden sein Die Experimente sollen erfolgreich verlau

Modalverb + Infinitiv II
A) 1.1. Er kann der Einladung seiner Kollegen gefolgt sein. 2. Sie kann recht gehabt haben. 3. Dieses Ereignis mag eine groЯe Rolle in seinem Leben gespielt haben. 4. Das kann not

Загальна характеристика
Прийменники як допоміжна частина мови, виражаючи відношення між компонентами речення, виконують провідну роль для його адекватного відтворення. Відображаючи різні типи просторових, часових, причин

Переклад парних прийменників із німецької мови
Суттєвою проблемою є переклад з німецької складних парних прийменників типу "з-під; biszu", компоненти яких у німецькій можуть з'являтися разом чи утворювати рамку. Осно

Артикль: особливості вживання та переклад з німецької
§ 5.15.1. Характеристика артикля У німецькій мові спостерігається ряд явищ, які невластиві українській. До них, у першу чергу, належить артикль,що характ

Вживання неозначеного артикля
Вживання неозначеного артикляхарактеризує, як правило, появу предмета чи явища вперше. У перекладі це інколи відзначається за до-v помогою запровадження нав

Вживання означеного артикля
Вживання означеного артиклявизначається, як правило, повторною появою означуваного іменника в тексті (ich hцre Schritte. Die Schritte kommen nдher; ich sehe einen Jungen. Der J

Артикль та особливості повідомлюваної інформації
Означений та неозначений артиклі служать для тематично-рематич-ного розгортання висловлювання. Як правило, висловлювання починається темою (відомим, що виражалося означеним артиклем), а завершуєт

B. Kein Wunder
Das Atelier des groЯen Malers Degaswar vцllig kahl. Als eines Tages ein Besucher seinem Erstaunen darьber laut Ausdruck gab, erklдrte Degastraurig: "Was wolle

Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
А Geduld (/. Р Hebet) ... Franzose ritt auf... Brьcke zu, die so schmal war, dass sich .. . zwei Reitende kaum darauf ausweichen konnten. Von ... ander.. Seite r

Der Neuling
"Mein lieber Fuchs", sprach der Chefredakteur Krahl zu seinem jungen Lokalredakteur. "Es geht um Ihre erste Bewдhrungsprobe im Dienste unserer Zeitung. Kennen Sie die Gaststдtte ,Zu

V § 6.4. Загальні принципи перекладу складних речень
Складне речення не є механічним, а цілісним об'єднанням двох чи більше простих. Вступаючи за своїми предикативними центрами в певні синтаксичні відносини, одна з частин такого речення може зазнати

Umweltkommission
Im April 1989 beschlossen die in Prag versammelten Gewerkschaftsvertreter einiger Kontinente, eine Gewerkschaftskommission fьr Umwelt zu bilden. Ihr Treffen bot Gelegenheit zu einer

Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості структури та їх перекладу
Складнопідрядними реченнями з підрядними присудковими (термін Д. М. Овсянико-Куликовського), як правило, виступають такі конструкції, в яких підрядна частина або конкретизує зміст іменного складен

Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!
1.Wie die Verbesserung eines Werkstoffes im einzelnen aussieht, zeigt das Beispiel Abb. 11. 2. Wir wollen noch kurz erцrtern, welche Bedeutung das gefundene Variable V

Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze І
1. Ein Winkel, der kleiner ist als ein gestreckter, heiЯt konkav; ein Winkel aber, der grцЯer ist als ein gestreckter, heiЯt konvex. 2. Wichtig ist die Rolle, die der Boden als Nдhrstoffq

Attributsдtze II
1. Vorgдnge, bei denen neue Kцrper mit neuen Eigenschaften entstehen, heiЯen chemische Vorgдnge. 2. Die Stelle, von der das Erdbeben ausgeht, nennt man den Erdbebenherd oder das Zentrum.

Attributsдtze III
1. Vorerst wurde dem Seeufer entlang eine Kaimauer aus Beton erstellt, deren Querschnitt aus Bild 2 zu ersehen ist. 2. Das Gerдt, dessen Wirkungsweise an Hand einer Schemazeichnung beschri

Attributsдtze IV
1. Das Horizontglas besteht aus einer Rцhre, an deren einem Ende sich ein Einstellfaden und in deren Innern sich eine Libelle befindet. 2. Die Druckwerte, zu deren Messung ein Sicherheitsv

Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними - це такі конструкції, в яких підрядна частина виконує функцію обставини (часу, місця, способу дії тощо). Підрядні речення часу, відповідаючи на

Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними місця - це такі складні речення, в яких підрядна частина виконує функцію обставини місця. Підрядні речення місця, відповідаючи на запитання де? куди? звідки

Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними мети - це такі речення, в яких підрядна частина вказує на мету дії головного речення, її цілеспрямоване призначення для дії підрядного, поєднуючись з ним сполу

Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими - це такі речення, в яких підрядна частина вказує на наслідок дії або стану головного речення, поєднуючись з ним сполучниками so (derart, dera

Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними способу дії -це такі речення, в яких підрядна частина вказує на ступінь чи спосіб дії або ознаки в головній частині і відповідає на питання як,

Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу
Підрядні порівняльні відносяться до присудка головної частини, визначаючи характер його дії через порівняння, зіставлення з іншою дією, подібною з нею якоюсь ознакою, щоб викликати яскравішу і пер

Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-технічній мові!
1. Soweit es die konstruktive Form zulдsst, wird hier mit zwei Werkzeugen zerspannt. 2. Die Formen des Stьckes sollen an sich nur so weit behandelt werden, als es im Zusammenhang unerlдss

Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу
Складнопідрядні речення з підрядними допустовими (концесивни-ми) - це такі речення, в яких підрядна частина виражає думку, протилежну тому, чого можна було б сподіватися чи очікувати, виходячи зі

Мікро- та макропереклад
У попередніх розділах вже йшлося про те, що у перекладацькій діяльності треба принципово розмежовувати два рівні - мікро та макро -і разом з ними два суттєво різних типи перекладу: словесний і тек

Індивідуальний стиль і переклад
§ 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль" У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що лінгвости-льова категорія "ідіолект&quo

Статевий аспект індивідуального стилю
До аналізованої проблеми відноситься ще один чинник - статевість мовлення, або стателект, дослідження якого активно заявило про себе у лінгвістиці останніх років і тому ще занадто дискусійне. Ми сх

Українські переклади
І. Я. Франко,Фауст (1882) Написано стоїть: ' Вначалі було слово!' Вже ось і запинка! Яков тут йти дорогое? Таж:

Російські переклади
Н. А. Холодковский,Фауст (1922) Написано: 'в начале было Слово '-И вот уже одно препятствие готово. Я слово не могу так высоко ценить:

Вправи до текстів
а) Перевірте у словниках повний набір сем кожної лексеми оригіна лу, щоб встановити, чи не втрачений у перекладі головний варі ант значення слова в контекстуальних умовах першоджерела.

РОЗДІЛ 8. ФУНКЦЮНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
§ 8.1. Нарис проблематики § 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що перекладацькі труднощі почина

Функціональні стилі і переклад
§ 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль" Соціолінгвістична гілка, яка плодоносить мовною варіативністю, давно вже показала її дослідникам, щ

Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
Хоча перекладацькі труднощі у галузі будь-якого функціонального стилю за своєю суттю типові, успіх адекватного перекладу залежить завжди від фонових знань перекладача, рівень яких зумовлюється, в п

Типи функціонально-стильового перекладу
Перекладачеві наукових і ділових текстів потрібне постійне оновлення термінологічних знань у формі особистого спілкування-досвіду, консультацій з фахівцями або ж придбання відповідних словників.

Семантичні шари класичного та новітнього тексту
Широко відомо практично (особливо, хоч і помилково, після літературознавчого структуралізму з його інтертекстуальністю), що кожна людина будує свої висловлювання не з нового словесного матеріалу,

Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
Вже перші труднощі в процесі науково-технічного перекладу виникають при відтворені безеквівалентної лексики. Для цього можливі такі способи: а) транслітерація (DieselLampe); б) калькування

Ілюстративний текст
"Dennoch blieb ihre Entwicklung gehemmt durch allerhand mittelalterlichen Schut, grundherrliche und Adelsvorrechte, Lokalprivilegien, stдdtische und Zunftmonopole und Provinzialverfassung

Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) термін "Internet" є. синонімом чи антонімом до терміна "Intranet";

Lernen Sie den Wortschatz zum Text
Allierte Landstreitkrдfte Mitteleuropas Об'єднані сухопутні сили НАТО в Центральній Європі alliierte Befehlshaber pl

DEUTSCHLANDUND DIE NATO
"In den vergangenen 50 Jahren hat sich die Nordatlantische Allianz, als fьhrende Kraft fьr schцpferische und innovative Sicherheitspolitik im

Die OSZE
"Deutschland wird, wie in der Vergangenheit, die OSZE unterstьtzen. " Bundeskanzler Gerhard Schrцder Am 3. Juli 1973 trafen in Helsinki

Штаб-квартира НАТО
Штаб-квартира НАТО у Брюсселі є центром політичної діяльності Альянсу та постійним місцем перебування Північноатлантичної ради. Тут розташовані п

Der Euro-Atlantische Partnerschaftsrat
Wichtiges Forum der sicherheitspolitischen Zusammenarbeit ist der 1997 gegrьndete Euro-Atlantische Partnerschaftsrat (EAPR). Gegenwдrtig sind in ihm 44 Staaten zusammengeschlossen, neben den 19 NAT

Ьbersetzen Sie beiderseitig
Що є найвищим політичним органом НАТО? Das hцchste politische Gremium der Allianz ist der Nordatlantikrat. Er ist das Forum fьr Konsultation u

Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
Die euro-atlantische Sicherheitstruktur des 21. Jahrhunderts Der transatlantische Sicherheitsverbund, den das Bьndnis verkцrpert, und die Prдsenz der Vereinigten Staaten in Euro

Ілюстративний текст
"Die Aiissnpolitik der Lдnder, die auf den Prinzipien der Globalisation beruht, wie sie von der Davos-Konferenz verkьndet worden sind, findet bei allen europazentristischen Staaten

Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) термін "Volksabstimmung" є синонімом чи антонімом до терміна "Willenskundgebung&

В. Перекладацькі завдання.
а) Використовуючи виправлену за текстом "Das kleinste Bundesland" схему з пункту "Б.", зробіть усний анотований переклад тексту. б) За тих же умов напишіть й

Ілюстративний текст
Fьr die eindrucksvollste Vorstellung sorgte Halbweltergewichtler Sch-midli, als er favorisierten Mayer mit einem schweren Recht-Hacken abfing und zu Boden zwang. Можна навести два варіанти м

Текст для самостійного опрацювання
Wahlanalyse und Ursachenforschung (N. Lьbecker, "Deutsche Tribьne"). Die Berliner Politik, vor allem die Steuererhцhungen, und die internen Fьhrungsprobleme der rheinlandpfдlzischen C

Вправи до тексту
а) термін "Soziologie" та "Gesellwissenschaft" є синонімом чи антонімом до терміна "Sozialwissenschaften", а "Entwicklung" та

Побутовий стиль
§ 8.7.1. Ілюстративний текст "- Guten Tag! Sie sind wohl fremd hier? - Guten Tag! Ein herrliches Wetter heute". Всі лексеми наведеного діалогу є зрозумілими на конвенційн

Вправи до тексту
А. Лексичні завдання. За допомогою словників з'ясуйте: а) яке у наступних слів словникойе значення взагалі та контекстуальне у тексті "EINE REISE' зокрема та чи мають вони відповідники

ПОДОРОЖ
Андрєас: Ну, нарешті сесія вже позаду! Але й деньки ж це були! Здається, всі ми зіпріли. Тепер треба відпочити по-справжньому. Еріх:

Вступні міркування
Художній переклад суттєво відрізняється від усіх останніх функціонально-стильових перекладів. Якщо труднощі в них пов'язані левовою часткою зі специфікою самого функціонального стилю і, трохи узаг

Специфіка художнього тексту
Якщо текст ми пропонуємо сприймати більш ніж набір лексем, а як вербально оформлену думку про людське середовище і на цій підставі відмовляємо сумі слів без вказаної думки у праві бути текстом, то

Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
Вже вказувалось, що серед багатьох типів текстів (побутовий, діловий, публіцистичний, науковий тощо) головне місце посідає текст художній і саме з нього починається власне наукова проблематика пе

Ілюстративний текст
2: Н. Heine."Ich weiss nicht, was soll es bedeuten..." (пропонуєтьсячитачеві зробити аналогічний аналіз стосовно лінгвістичної рецепції, літературознавчої інтерпре

Ілюстративний текст 3: Р. Celan, Todesfuge
Для детального перекладацького аналізу не класичного художнього тексту, зразки якого надані у попередніх параграфах, а постмодерніст-ського, пануючого у сучасній світовій белетристиці, є сенс взяти

А. Коментар до тексту.
Щоб під час порівняння першоджерела з його поетичними перероб ками дійти об'єктивного висновку про їх адекватність, треба спочатку розібратись з художнім змістом оригіналу.'ІНа перший погл

А. КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
Коли Т. Г. Шевченко пише: "Поховайте та вставайте, //Кайдани порвіте //І вражою злою кров 'ю //Волю окропіте", то лише недосвідчений перекладач може побачити тут лише один зовсім

Трансформації та прийоми: зразок аналізу
Проаналізуємо декілька абзаців із відомого художнього роману Е. М. Ремарка "Три товариші", де йдеться про долю воєнного "втраченого покоління", та розглянемо переклад цих абзац

Grundlinien deutscher Geschichte bis 1945
Noch im vorigen Jahrhundert glaubte man genau zu wissen, wann die deutsche Geschichte begonnen hat: im Jahre neun n. Chr. In jenem Jahr besiegte Arminius, ein Fьrst des germanischen Stammes der

Правила відтворення українських власних назв
1. Відтворення українських власних назв засобами англійської мови відбувається з їх української форми, записаної відповідно до чинно го правопису, без посередництва будь-якої іншої мови.