Реферат Курсовая Конспект
X. ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА - раздел Педагогика, ТДП, ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮР.НАУК 48. Дж(Форми) Пр: Поняття Та Види. Джерела ...
|
48. ДЖ(ФОРМИ) ПР: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ.
Джерела права – форми, у яких знах-ся вираж-я та закр-я пр норм, а такою об’єктивні фактори правотв-я, прав ідей, принципів, концепцій.
В матер знач-і – матер умови життя сусп. форм власності, інтересів людей.
В гносеол знач-і – літописи, істор хронічки, тексти зак-ів мин-го тощо.
В ідеол знач-і –політ орієнт-я законодавця і груп тиску, правосв-сть, прав знач-я, принципи пр, юр доктрини, погляди та ідеї відомих людей.
У форм знач-і – прав звичай, прав прецедент, нормат договір, нпа, рел-прав норма.(у цьому контексті дж=форма пр).
Прав звичай – санкціоноване д-вою пр пов-ки, яке з часом утвердж-ся як звичай через багаторазове викор-ся.
Ознаки:
- Прир основа виникнення;
- Визначеність (наявність конкретних ознак прав пов-ки);
- Неписаний хар-р;
- Заг-сть та лок-сть;
- Тісний зв'язок з реліг нормами, обрядами тощо;
- Безперервність дії протягом трив часу та одноманітність дотрим-я;
- Поступовість форм-я;
- Виходить у звичку люд-и;
- Юр сила як визнання правила певною спільністю – його санки-я д-вою.
Прав прецедент – конкр рішення по конкр справі, яке виносить компетент орган, є обов’язк для подібних подальших справ. (адмін., суд).
Ознаки:
1) Динамічність (найповніше врах-ся всі обставини справи, попер досвід;
2) Гнучкість (можл-сть обирати відповідний прецедент, відходяти);
3) Потреба вис рівня професіоналізму суддів;
4) Публікація в оф ЗМІ;
5) Можл-сть вільного тлумач-я справи суддею та її виріш-я відповідно до суб’єктивного розуміння ним норми.
Нормат-прав договір – спільний акт-док, що містить нові норми пр, які встановлюються за взаємною домовленістю між правотворчими суб'єктами (результат двосторонньої або багатосторонньої угоди) із метою врегулювання певної життєвої ситуації, і забезпечується державою.
Ознаки:
1) Суб договору завжди є суб публ-прав відносин (д-ва, її органи, посадові особи, між нар орг.-ї тощо);
2) Письм форма;
3) Змістом НПД є норми пр;
4) Зміст НПД не може перечити КУ;
5) Трив термін дії;
6) Набуття чинності відбув-ся лише після проходж-я відпов-ї процедури;
7) НПД є частиною зак-ва.
НПА– прийнятий уовноваженим органом в установленому порядку оф письм док, в якому в односторонньому порядку встановл-ся, змін-ся, скас-ся норма права.
Ознаки:
1) Прийм-ся або санк-ся уповн-м орг. д-ви(правотворчими органами) або народом (через референдум);
2) Завжди місить нові норми пр або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юр пр та обов;
3) Прийм-ся згідно з чітко-визначеною процедурою;
4) Має визначену юр силу.
5) Надає волі правотв-го суб оф хар-ру;
6) Має зв форму певного письм док-а і точно визначені реквізити:
а) вид акта (закон, указ, постанова);
б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);
в) заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без заголовка);
г) дата ухвалення акта; ґ) номер акта;
д) дані про посадову особу, яка підписала акт
7) Публ-ся в оф спец виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту оф зразка в Україні закони публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» та «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів — у збірниках постанов уряду України та газеті «Урядовий кур'єр»; закони і підзаконні акти — у часописі «Офіційний вісник України»).
Реліг-прав норма – акт-док, що містить реліг норму, забезп-ся і санк-ся д-вою в трад рел прав сис-мах (мусульм кр).
Ознаки:
1) Містить церк канон;
2) Змітс норм обумовл-ся рел потребами віруючих;
3) Реал-я реліг норм відбув-ся шляхом перек-я,, дотрим-я, вик-я і примусу;
4) Є зразком пов-ки віруючого;
5) Регуляє і такі відносини, що знах-ся поза компетенцією інш соц. норм;
6) Невід’ємні від віри в надприродне.
49. ІДЕАЛЬНІ ТА МАТЕРІАЛЬНІ ДЖ ПРАВА: ПР В СИСТ СОЦ-ПОЛІТ ЯВИЩ, ЦІННОСТЕЙ ТА МАТЕР ВІДНОСИН.
Розрізняють джерело права в матеріальному, ідеологічному і формальному (юридичному) сенсі. Джерело права в матеріальному сенсі - це самі суспільні відносини, тобто матеріальні умови життя суспільства, система економічних відносин, що існують в суспільстві форми власності і т. п. Джерело права в ідеальному сенсі - це правосвідомість і правова культура. При цьому мається на увазі, як правосвідомість законодавців, так і правосвідомість народу, яке впливає на Формування права. Джерело права у формальному (юридичному) значенні - це спосіб закріплення та існування норм права. Також можна говорити про джерела права в історичному та політичному сенсах: в історичному сенсі він являє собою різні пам'ятники права ( Закони Ману), а в політичному сенсі під джерелом права розуміється держава.
Матеріальні – ґрунтуються на системі об’єктивних потреб суспільного розвитку, своєрідності даного способу виробництва, базисних відносинах. Але суспільні потреби мають бути осмислені та скориговані законодавцем у відповідності до рівня його правосвідомості та політичної орієнтації. На його позицію можуть впливати особливості міжнародної та внутрішньополітичної обстановки, деякі інші фактори. Всі ці обставини у своїй сукупності і становлять ідеальне джерело права.
Результат ідеологічного осмислення потреб суспільного розвитку шляхом ряду правотворчих процедур отримує своє вираження в юридичних актах, які є юридичним джерелом права. В цьому випадку юридичне джерело права та форма права співпадають за змістом.
50. ВИДИ НПА. СИСТ НОРМАТ-ПРАВ АКТІВ В УКРАЇНІ
Види НПА:
1. Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:
• закони;
• підзаконні нормативні акти.
2. Види нормативно-правових актів за сферою дії:
• загальні;
• спеціальні;
• локальні.
3. Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення:
• акти встановлення норм права;
• акти заміни норм права;
• акти скасування норм права.
4. Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:
• цивільні;
• кримінальні;
• адміністративні;
• кримінально-процесуальні;
• адміністративно-процесуальні та ін.
5. Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні:
· Верховна Рада України — закони і постанови,
· Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);
· Президент України — укази (нормативні та ненормативні) / розпорядження;
· Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження;
· керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;
· Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження',
· голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження;
· місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники 'їхніх управлінь і відділень — нормативні накази;
· адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.
Сис-ма НПА:
1) КУ;
2) ПУ;
3) КМУ;
4) Інші.
Сис-ма НПА:
· Верховна Рада України — закони і постанови,
· Верховна Рада Автономної Республіки Крим -- постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) / рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру);
· Президент України — укази (нормативні та ненормативні) / розпорядження;
· Кабінет Міністрів України — постанови і розпорядження;
· керівники міністерств і відомств — нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра;
· Рада Міністрів Автономної Республіки Крим — постанови, рішення і розпорядження',
· голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій — розпорядження;
· місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети -рішення і нормативні постанови; керівники 'їхніх управлінь і відділень — нормативні накази;
· адміністрація державних підприємств, установ, організацій -нормативні накази, статути, положення та інструкції.
51. МІЖНАР ДОГОВОРИ, СТАНДАРТИ І ПРИНЦИПИ ЯК ДЖ ПРАВА.
Міжн принципи – керівні ідеї, на яких баз-ся між нар відносини, визнач-ся між нар правом.
Міжн стандарти – закріплені в між нар док показники, до яких має прагнути д-ва.
Міжнародний договір— угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними, наприклад, міжнародний договір про видачу злочинців (екстрадиція).
Як основне юридичне джерело сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін.
За структурою міжнародний-правовий акт переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.
Класифікувати міжнародні договори можна за різними підставами.
За рівнем, на якому вони укладаються:
- міждержавні;
- міжурядові;
— відомчі.
За кількістю сторін:
— двосторонні;
- багатосторонні.
За об'єктом регулювання:
— політичні;
— економічні;
— з спеціальних питань.
Розрізняють міжнародні договори:
• що підлягають ратифікації;
• що не підлягають ратифікації.
Ратифікація (затвердження) — акт міжнародного права, за допомогою якого держава, через свої компетентні органи, наділені повноваженнями укладати договори, виражає свою згоду взяти на себе зобов'язання в міжнародному плані на підставі відповідного договору.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
І ТДП ПРЕДМЕТ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮР НАУК ПОНЯТТЯ ТДП ТДП... Вн структура пр норми... Н пр узгоджені між собою знах ся у відносинах вн підпор я та...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: X. ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов