ПОН-Я ТА ЗАГ ХАР-КА ПР К-РИ. - раздел Педагогика, ТДП, ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮР.НАУК Правова Культура Суспільства — Це Різновид Загальної Культур...
Правова культура суспільства — це різновид загальної культури, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства.
Структура правової культури суспільства включає:
1) культуру правосвідомості — високий рівень правосвідомості, що містить оцінку закону з позицій справедливості, прав людини;
2) культуру правової поведінки — правову активність громадян, яка виражається в правомірній поведінці;
3) культуру юридичної практики — ефективну діяльність законодавчих, судових, правозастосовних, правоохоронних органів.
Функції правової культури — це основні напрямки осягнення правових цінностей — вітчизняних і світових.
Основними функціями правової культури є:
1) пізнавальна — засвоєння правової спадщини минулого і сьогодення — вітчизняної та іноземної;
2) регулятивна — забезпечення ефективного функціонування всіх елементів правової системи і створення непохитного правопорядку;
3) нормативно-аксеологічна — оцінка поведінки особи, рівня розвитку законодавства, стану законності і правопорядку відповідно до норм права держави і міжнародних стандартів.
Складові прав-ї к-ри:
- Рівень засв-я сусп.-м прав-х цінностей;
- Ступінь оволодіння сусп.-ва змістом прав-ї норми;
- Практичне застосув-я.
Рівень прав-ї к-ри залежить від рівня:
- Прав-ї свідомості насел-я;
- Розвитку прав-ї д-сті сусп.-ва;
- Розвитку сис-ми юр актів.
Види прав-ї к-ри:
1. За суб'єктним складом: правова культура суспільства — охоплює всі правові явища у динаміці їх розвитку, характеризується та визначається станом загальної культури населення, якістю національного законодавства, існуванням гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, рівнем правосвідомості, станом правопорядку, законності та юридичної практики; правова культура окремих колективів або соціальних груп є своєрідним поєднанням правової культури суспільства та правової культури окремих осіб, які утворюють ці колективи, правова культура особи є похідною від правової культури суспільства, залежить від досвіду особи, рівня її освіти, наявності правових навичок і правомірної поведінки. Відповідно правова культура особискладається з правової свідомості, правових знань, правових переконань, правової поведінки, діяльності з реалізації норм права, правових почуттів та передбачає її соціально-правову активність, нетерпимість до протиправної діяльності.
2. За рівнями та глибиною пізнання правових явищ: побутова (характеризується невисоким рівнем узагальнення правових знань, які використовуються особами у повсякденному житті, в міру реалізації суб'єктивних прав і виконання юридичних обов'язків), професійна (притаманна особам які спеціально займаються правовою діяльністю, мають глибоке знання законодавства, правильне розуміння принципів права і механізму правового регулювання, професійне ставлення до права і практики його застосування); теоретична (як сукупність наукових знань про сутність права, механізм правового регулювання) виникає у науковців-правознавців. Ці різновиди правової культури формуються в процесі правового виховання населення шляхом набуття позитивних уявлень, поглядів, цінностей, почуттів та емоцій.
3. За характером існування правової культури: відкрита, тобто така, що взаємодіє з іншими правовими культурами, сприймаючи її надбання; закрита— та, що уникає взаємодії з іншими правовими культурами, обмежуючись власними надбаннями як єдино вірними.
4. За характером прояву: зовнішня правова культура, змістом якої є юридична діяльність та її наслідки; внутрішня — особисті переконання, почуття та уявлення про правові категорії.
102. ПРАВОСВІД-СТЬ І ПРАВ. К-РА В ПРОЦЕСІ РОЗБУДОВИ УКР Д-ВИ.
Проблема розбудови громадянського суспільства, демократичної правової держави є безпосередньо пов'язаною із розвитком правової свідомості і правової культури. Саме правова культура та правове виховання населення є соціальною гарантією дії верховенства правового закону в суспільстві. Дуже важливу роль у механізмі правового впливу відіграє правосвідомість. Вона займає проміжне становище серед елементів правового впливу, оскільки формується у людей під впливом різних чинників.
Осн ф-ї правосв-сті:
1) когнітивна — пізнання правової дійсності, в результаті чого формуються правові теорії, концепції, ідеї, носії правосвідомості набувають правові знання;
2) правотворча — правосвідомість знаходить своє об'єктивування, вираження, закріплення у праві. Правові нормативні акти виступають, як форми зовнішнього виразу правосвідомості суспільства в цілому і законотворчих органів держави зокрема. Правові принципи, що є результатом правосвідомості, визначають основні якості норм права, форм і засобів правового регулювання;
3) регулююча — право впливає на суспільні відносини через правосвідомість суб'єктів права, їхні правові знання, оцінки, почуття, мотиви й установки;
4) оціночна — правосвідомість оцінює явища реальної дійсності, дії суб'єктів суспільного життя з позиції їхньої відповідності вимогам закону, і навпаки.
Правова культура припускає відповідні знання людьми певних положень чинного законодавства, порядку його реалізації, уміння користуватися даними знаннями при застосуванні норм права, їх виконанні.
Побудова правової держави без поліпшення правової культури та підвищення рівня правосвідомості громадян України є неможливою. У цій справі, безумовно, відіграє надзвичайну роль правляча політична еліта, адже саме на прикладі її представників формується якоюсь мірою правосвідомість і правова культура наших людей.
Підняттю правосвідомості всього нашого суспільства буде також слугувати підвищення життєвого рівня громадян України, убезпечення бізнесу, вільний розвиток особистості, посилення її захисту, в тому числу судового.
Тому в Україні має постійно зростати мотивація активного формування правової свідомості та правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо втілити в життя поставлену мету — збудувати громадянське суспільство.
І ТДП ПРЕДМЕТ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮР НАУК ПОНЯТТЯ ТДП ТДП... Вн структура пр норми... Н пр узгоджені між собою знах ся у відносинах вн підпор я та...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
ПОН-Я ТА ЗАГ ХАР-КА ПР К-РИ.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ПОНЯТТЯ ТДП.
Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникн
СТРУКТУРА ТДП.
Структура ТДП - обумовлене закономірностями виникнення, розвитку і функціонування держави і права існування (відокремлення) самостійних наукових дисциплін. Своєрідність виникнення
Класовий та заглюд-й
Класовий
Заглюд-й
Д-ва – о п в, що ств умови для компромісу інтересів різних класів та соц. груп.
Д-ва – о п в, що ств умови для ком
За формою держ устрою
1) проста (унітарна) – єдина централізована д-ва, територія якої поділ-ся на адм.-теоритор одиниці, що не володіють ознаками суверенітету;
- до складу ун д-ви не входять д
Складна
- Федерація (союзна д-ва) – до складу входять кілька держ утворень (суб’єкти федерації), що володіють суверенітетом:
а) ф, заснована на договорі, суб’єкти якої – суверенні
КЛАСИФ-Я Ф-Й Д-ВИ.
За часом виникнення:
- Постійні (здійснюються протягом всього часу існування держави. До цього виду належать, наприклад, охорона країни, охорона правопоря
VI. ПРАВ-А, СОЦ Д-ВА ТА ГРОМАД. СУСП-ВО
29. ПРАВ-А, СОЦ Д-ВА ЯК ГАРАНТ ЗДІЙСН-Я ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮД-И – ЗАГЛЮД-ИЙ СОЦ-ПОЛ ІДЕАЛ.
Правова соц. демокр д-ва – це д-ва, у якій народ є єдиним джерело
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ГРОМАД. СУСП.
Сусп-воу шир значенні (сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, у якій знаходять свій прояв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично)
Ознаки д-ви як елемента пол. сис-ми сусп.-ва
1. Д – єдина політ орг.-я, влада якої пошир-ся в межах теоритор кордонів д-ви;
2. Д виступає як єдиний оф представник усього сусп., що об’єднується нею за ознакою цього сусп.-ва;
ОСОБЛ. СТАНОВЛ-Я ПОЛ. СИСТ. В У.
Політична система України перебуває зараз на стадії розвитку всіх її компонентів, поповнення її функцій новим змістом, що відповідає її статусу незалежної самостійної держави. Становлення і розвито
IX. НОРМИ ПРАВА У СИСТ. СОЦ. НОРМ
42. СОЦ. НОРМИ: ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФ-Я.
Соц норма –прав заг хар-ру, що хар-є певну сферу житт-сті сусп.-ва, встановл-ся д-вою, сусп.-м, об’єднанням чи окреми
Класиф-я соц. норм
1. За способом виникнення:стихійні, свідомі.
2. За суб прийняття та охорони:норми, які прийм-ся та гарант-ся д-вою, громад об’єдн-м, сусп.-м.
СТРУКТУРА НОРМИ ПР.
Структура, або внутрішня форма норми права — це внутрішня побудова норми права, яка виражається у її поділі на складові елементи, пов'язані між собою.
Гіпотеза (пр
КЛАСИФ-Я НОРМИ ПР.
1. За предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, трудового, екологічного права та ін.
X. ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ПРАВА
48. ДЖ(ФОРМИ) ПР: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ.
Джерела права – форми, у яких знах-ся вираж-я та закр-я пр норм, а такою об’єктивні фактори правотв-я, прав ідей, принц
ЮР. ВЛАСТ. КУ.
Юридичні ознаки (властивості) конституції як основного закону:
1. Конституція є актом найвищої юридичної сили (верховний акт). На її основі мають приймати
НОРМОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС ТА НОРМОТВОРЧА ПРОЦЕДУРА.
Нормотворча процедура – спец організаційно-правова д-сть уповнов-х суб-ів, яка полягає в підготовці проектів нормат актів, нормат ініціативі, розгляді проектів нормат актів, їх при
ПРАВ. ПРИРОДА КСУ.
Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших прав актів КУ-и і дає оф тлумач-я КУ та зак-ів Укр.
ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТ. СИСТ. ПР.
Сист пр. –сук впоряди та взаємозал н пр., логічно розподілених по інститутах та галузях пр., які хар-ть його вн будову, є склад ел пр. сист.
Ознаки (риси) системи
Структура
Структура системи - єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структурні елементи системи права:
- норми права;
- інститути права;
- галузі п
ХАР-КА СТРУКТ СИСТ ЗАК-ВА.
Структура системи законодавства— внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства.
ХIV. РЕАЛ-Я НОРМ ПР
70. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ РЕАЛ-Ї НОРМ ПР.
Реал-я пр. – втілення пр. приписів у факт. пов-ку суб-ів сусп. відносин з метою виріш-я соц.-ек, політ та інш завдань,
Ознаки правозаст акта
- Держ-вл хар-р;
- Прийм-ся в межах компет-ї відпов орг.;
- Формальна визначеність;
- Інд хар-р;
- Одноразова реал-я;
- Не має звор дії;
- Може
Шляхи усунення прогалин
- Нормат усун-я прогалин шляхом провотв діял-сті компетентних держ орг-ів (найкр спосіб);
- Застосув-я аналогії пр.;
- Застосув-я аналогії зак.
Аналогія пр.
Правозаст. акт
- Містить інд припис;
- Звернений до перс зазнач у них осіб;
- Діє 1 раз;
- Може бути вираж-й не тільм док-м;
- Є юр. фактом.
76. ЮР. КОЛІЗ
ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗАГ ХАР-КА ТЛУМАЧ-Я НОРМ ПР.
Тлумачення –д-сть уповн. суб щодо усвідомл з’сув-я та роз’ясн-я змісту, мети та соц. Признач-я пр. норми:
- є особл складовою част процесу застосув-я норм пр. і вираж-ся в
СПОСОБИ ТА ВИДИ ТЛУМАЧ-Я НОРМ ПР.
Способи (методи) тлумачення — це сукупність прийомів аналізу правових норм, розкриття їх змісту (значення) з метою практичної реалізації.
Розрізняють такі способи (методи)
Нормативне
Автентичне- зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи. Наприклад, закони, як правил
Склад правопорушення
Склад правопорушення — це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
Склад правопорушення:
ВИДИ ПРАВОПОР-Ь.
Правопорушення- це суспільне небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.
СТРУКТУРА ПРАВОПОР-КУ.
Структура правопорядку — це єдність і одночасно поділ системи громадських відносин, урегульованих правом відповідно до їх галузевого змісту. Будучи реалізованою системою права, пра
ПОНЯТТЯ ТА ЗАВД-Я ГРОМАД ПОРЯДКУ.
Громадський порядок — це стан (режим) упорядкованості соціальними нормами (нормами права, моралі, корпоративними нормами, нормами-звичаями) системи суспільних відносин і їх додержа
Правоутворююча.
Роль правосвідомості в процесі правотворчосі і правореалізації
виражається у тому, що правосвідомість:
- певною мірою як би випереджає юридичне право, є його безп
ПРАВ.ЗАБЕЗП-Я ПРАВ К-РИ НАСЕЛ-Я ЯК УМОВА СТВ-Я ОСНОВ ПР СУСП-ВА.
Становлення України як демократичної, правової держави, формування засад громадянського суспільства зумовлюють необхідність підвищення рівня правової культури населення. Це може бути забезпечено, н
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ МЕХ. ПР. РЕГ.
Механізм правового регулювання— це узята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних віднос
ОЗНАКИ ПРАВ. РЕГ.
Правове регулювання — це здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів упорядкування суспільних відносин, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.
ВИДИ ЮР. ПРОЦЕСУ.
Види юр процесу:
1. За хар-м д-сті уповнов-х суб-ів: - нормотворчий та правозаст-й процес.
2. За хар-м процесу виробл-я прав рішень: - конфліктне та неконфліктне
Правова доктрина.
Кіяс – висновок за аналогією.
117.ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО АБО ЮР.КОМПАРАТИВІСТИКА.
Юридична компаративістика - система знань н
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов