Хлібопекарські помели пшениці за скороченою схемою технологічного процесу

До складних помелів за скороченою схемою технологічного процесу відносять: односортний 85 %-ий помел пшениці, який включає збагачення проміжних продуктів у ситовійних машинах; двосортний 75 %-ний та 78 %-ний помели пшениці. Ці помели об’єднані в одну групу за ознакою застосування скороченого процесу збагачення проміжних продуктів (рис. 4.9) [16].

Рис. 4.9. Принципова схема складних помелів за скороченою схемою технологічного процесу

Особливістю схеми складних помелів за скороченою технологічною схемою є розділення етапів технологічного процесу за якістю продуктів, які обробляються і наявності процесу збагачення крупок в ситовійних машинах.

Драний процес, в якому відбувається первинне подрібнення зерна, отримання борошна і проміжних продуктів у вигляді крупок і дунстів та вимелювання оболонкових продуктів поділяють на три групи систем: першої та другої якості і вимелювання оболонкових продуктів до отримання висівок. В даній групі помелів, в залежності від конкретного помелу, повному або частковому збагаченню в ситовійних машинах підлягають тільки проміжні продукти першої якості [16].

Основна задача розмелювального процесу полягає в подрібненні збагачених проміжних продуктів в борошно високої якості. Цей процес аналогічно до драного процесу складається з трьох груп систем, а іноді і з чотирьох, якщо до розмелювального процесу відносять шліфувальні системи, які збагачують проміжні продукти.

Контроль борошна проводять за окремими сортами, а іноді і потокам одного і того ж сорту.

З рис. 4.9 видно, що проміжні продукти, які отримано на системах першої якості в драному процесі, піддають подальшій обробці на системах першої якості наступних етапів, а сходові продукти направляють для обробки на системи другої якості. Рух продуктів на системах другої якості і їх вимелювання аналогічний. Сходові продукти систем вимелювання направляються у висівки [16].

Помели пшениці за скороченою технологічною схемою рекомендовані для борошномельних заводів, які не забезпечені достатньою кількістю обладнання для здійснення технологічного процесу за розвиненою схемою. Принципову схему наведено на рис. 4.10 [3, 5].

Рис. 4.10. Принципова структурна схема помелу пшениці із скороченим процесом збагачення

В драному процесі, як правило, тільки друга або друга і третя драні системи поділені на крупні та дрібні. Кількість сортувальних систем скорочено до трьох в порівнянні із розвиненою схемою сортових хлібопекарських помелів. Сортувальні системи задіяні на другому етапі просіювання продуктів подрібнення драного процесу. Кількість систем збагачення зменшено - до 1…3. Збагаченню піддають крупні та дрібні крупки першої та другої драної системи. Шліфувальний процес здійснюють на одній-двох системах із використанням вальців із нарізною або мікрошорсткою поверхнею. В останньому випадку обов’язкове застосування деташерів після вальцьових верстатів. Розмелювальний процес здійснюється на 5…8 розмелювальних системах [1, 3, 5].

Драний процес побудований за принципом послідовного подрібнення зерна після виділення проміжних круподунстових продуктів і борошна. Для покращення якості круподунстових продуктів та борошна в драному процесі доцільно застосовувати перед І др.с. плющення зерна на вальцях з мікрошорсткою поверхнею при питомому навантаженні 1200 кг/см•добу, коловій швидкості вальців - 6 м/с, співвідношенні колових швидкостей 1:1. Загальний добуток після плющильної системи – 2…3 % (контрольне металоткане сито №08). Для підвищення ефективності подрібнення в драному процесі і зниження навантаження на розсійники драних систем доцільно продукти подрібнення додатково подрібнювати у бичевих машинах [1, 3, 5].

Шліфувальний процес здійснюється на одній-двох системах На шліфування направляють крупні та середні крупки, що пройшли процес збагачення. Режим систем шліфувального процесу визначається добутком борошна (сито № 43) в кількості 15…20 % на першій шліфувальній системі і 20…25 % на другій. Оболонки повертаються в драний процес для вимелювання, а борошно – на контроль відповідного сорту борошна [1, 3, 5].

Розмелювальний процес проміжних продуктів здійснюється на вальцях з мікрошорсткою поверхнею та наступним подрібненням проміжних продуктів в ентолейторах або деташерах. На останніх розмелювальних системах рекомендується використовувати вальці з нарізною поверхнею – це збільшує вихід борошна. Борошно направляється на збірні шнеки відповідного сорту, а потім на контроль відповідного сорту, дунсти – на наступну розмелювальну систему, а сходові продукти (із значним вмістом оболонок) – на спеціальну сходову систему.

На перших розмелювальних системах загальне добуток повинен складати 45…50 % (прохід капронового сита №49). На 4-й та 5-й р.с. добуток борошна повинен складати 30…35 %, на інших системах – 20…25 % (прохід поліамідного сита ПА №41/43) [3, 17].

Борошна вищого сорту формують з потоків першої та другої розмелювальних систем. Борошно першого сорту формують з борошна перших трьох драних систем, першої та другої шліфувальних систем, перших чотирьох розмелювальних систем. Борошно другого сорту формують з потоків всіх інших систем.

Всього борошна вилучають 75…75 %. В драному процесі – 26…28 %, в шліфувальному – 3…5 %, на першій та другій розмелювальних системах – 20…25 %, на третій, четвертій та п’ятій розмелювальних системах – 20…25 %, на інших системах – 3…7 %. Технологічну схему помелу зерна пшениці за скороченою технологічною схемою наведено на рис. 4.11.

При односортному помелі пшениці в борошно хлібопекарське 2-го сорту з виходом 85 %, процес збагачення проміжних продуктів можна виключити, а розмелювальний скоротити до 3…5 систем.

На рис. 4.12 наведено технологічну схему сортового помелу пшениці із скороченим процесом збагачення та скороченим розмелювальним процесом.

Рис. 4.11. Скорочена схема технологічного процесу помелу зерна пшениці

Рис. 4.12. Скорочена схема технологічного процесу помелу зерна пшениці на борошномельному заводі потужністю 150 т/добу