Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків.

Переписи населення, насамперед, надають основну інформацію про чисельність та розміщення населення країни.

Традиційно демографічні та соціальні характеристики, які одержуються за результатами переписів населення, включають:

· стать,

· вік,

· стан щодо першої особи домогосподарства,

· шлюбний стан,

· освітній рівень,

· віросповідання,

· мовні ознаки,

· національну і/або етнічну групу;

· громадянство.

Загальна чисельність населення та його розподіл за адміністративно-територіальними одиницями є обов’язковими показниками переписів, які, як правило, встановлені законом, оскільки ці дані використовуються для визначення пропорцій представництва в законодавчих органах, для адміністративних цілей і для планування розміщення підприємств господарського та соціального призначення.

Дані перепису про чисельність населення з розподілом за статтю та віком є єдиним джерелом інформації для розрахунків чисельності та статевовікового складу населення в міжпереписний період і на перспективу. Відомості про чисельність і статевовіковий склад– основа для обчислення практично всього кола показників, що характеризують соціально-демографічні процеси як по країні в цілому, так і по її регіонах. Інформація про вікову і статеву структуру населення необхідна для розробки всіх державних програм соціальної, демографічної і сімейної політики. Відомості про стать і вік необхідні для вивчення факторів, що впливають на пропозицію робочої сили, для дослідження проблем навантаження на працездатне і працююче населення та багатьох інших цілей.

Інформація про шлюбний стан населення має важливе значення як фактор, що впливає на зростання народонаселення. Дані про шлюбний стан необхідні для оцінки перспективи щодо моделей створення і розпаду сім’ї. Відомості про осіб, що ніколи не вступали в шлюб, особливо про молодих людей, дають уявлення про перспективи розвитку сім’ї і про можливу кількість молодих сімей у майбутньому. Важливою є також можливість виявлення частоти безшлюбності, вдівства і розпаду шлюбів, впливу цих факторів на народжуваність і зростання чисельності населення та ін.

Інформація про громадянство населення країни може бути використана для вивчення проблем, пов’язаних із правовим статусом і цивільними правами іммігрантів та осіб без громадянства.

Визначення чисельності та соціально-демографічних характеристик осіб, що не мають громадянства, але постійно проживають у країні, дозволяє вивчити комплекс проблем, пов’язаних з їх правовим статусом, проводити ефективну державну політику, зорієнтовану на сприяння добровільній інтеграції цих людей у політичне, соціальне й економічне життя, створення необхідних умов для адаптації до місцевої культури при збереженні власної культурної самобутності.

Для країн, які є багатонаціональними, дані перепису про національний склад населення в сполученні з іншими питаннями програми перепису дають унікальну інформацію, на основі якої вивчаються процеси розвитку й асиміляції народів. Переписи населення в Україні, зокрема, є єдиним джерелом інформації про національний склад населення країни і кожного її регіону та окремої адміністративно-територіальної одиниці.

Інформація про володіння мовами, у першу чергу – державною, а також іноземними мовами дає можливість визначити лінгвістичну однорідність населення регіонів, існуючі розходження та проблеми спілкування, необхідність надання можливостей одержання освіти людям, що належать до різних мовних груп.

Дані про володіння однією чи декількома мовами надзвичайно важливі в зв’язку з проблемами освіти й асиміляції мовних меншин, а також із проблемами комунікації з ними. Ця інформація особливо корисна для планування навчання офіційній і рідній мовам.

У залежності від національних умов культурне різноманіття також може обумовлюватися мовою, якою розмовляють удома чи в громаді, релігією, приналежністю до певної національної і/або етнічної групи. У країнах, що не є однорідними за цими ознаками, переписи дають основну інформацію для кількісної оцінки відносних параметрів чисельного і статевовікового розподілу цього різноманіття.

Хоча дані про фертильність і смертність, отримані у ході перепису, не можуть замінити надійні статистичні відомості про народження та смерть із книг записів актів громадянського стану, вони особливо цінні для країн, де реєстрація цих актів відсутня або є недосконалою, і тому відсутня статистика природного руху населення. У країнах, де ці події реєструються, дані переписів корисні для розрахунку коефіцієнта вичерпної фертильності жіночого населення або фертильності контингенту. Дані перепису дають можливість вивчити рівень народжуваності у жінок різних поколінь, різних національностей, соціальних груп, що дозволяє використовувати цю інформацію для створення цілеспрямованої демографічної політики і прогнозу народжуваності.

Внутрішня міграція одна з головних причин руху населення, часто відбивається на тенденціях його розподілу. Дані про внутрішню міграцію поряд з даними про фертильність і смертність необхідні, щоб підготувати розрахункові показники чисельності населення для цілей планування політики у відношенні міграції й оцінки ефективності цієї політики.

Відомості про місце народження використовуються, в основному, для вивчення внутрішньої міграції – вони надають інформацію про те, вихідці з яких регіонів формують населення даного населеного пункту, а також показують чисельність осіб, що народилися в інших державах, але постійно проживають в країні.

На основі даних переписів також досліджуються напрямки пересування населення у зв’язку зі зміною місця проживання. При цьому вивчається склад мігрантів за різними соціально-економічними ознаками. Ці дані використовуються при вивченні тенденцій у переміщенні населення, розміщенні продуктивних сил, розробці заходів міграційної політики.

Домогосподарство, основна соціально-економічна одиниця у всіх країнах, часто займає центральне місце в дослідженні соціального й економічного розвитку. Відомості про кількість, розміри і структуру домогосподарств і зміни у темпах їхнього формування використовуються при плануванні та при розробці спеціальної політики для окремих груп населення, таких, як діти, люди похилого віку та інваліди. Тому розподіл окремих осіб у домогосподарствах використовується для визначення способу життя сімей, моделей структури сім’ї, часу формування нових сімей і змін у сімейній структурі внаслідок смерті, розлучення, міграції або відокремлення дітей для утворення своїх власних домогосподарств. Дані про родинні відносини між членамидомогосподарства можна використовувати для визначення структури сім’ї і виявлення домогосподарств, що складаються частково або цілком з не пов’язаних родинними відносинами людей. Ця інформація використовується у програмах соціального розвитку, наприклад, програмах соціального захисту людей похилого віку, багатодітних сімей. Вона також дозволяє оцінити стан житлових умов домогосподарств для різних груп населення.

Порівняння даних перепису про сім’ї з аналогічними даними попередніх переписів дає можливість одержати інформацію про зміну структури сімей і характеристику членів сімей, що може служити важливим фактором уточнення соціальної політики.

Питання щодо освіти традиційно ставляться в програмах переписів. На цій основі одержується важлива інформація про рівень освіти як усього, так і зайнятого населення, що характеризує якісний склад робочої сили. Результати переписів населення показують різницю в можливостях одержання освіти для людей різної статі, вікових контингентів або поколінь, міського і сільського населення і т.д.

Освіта історично є одним із ключових факторів, що визначають якість життя. І сьогодні інтерес до питань освіти зберігається в багатьох країнах, де більшу увагу приділяють підвищенню її доступності та якості, а також розширенню сфери базової освіти. Освіта також вважається головним засобом у справі ліквідації розриву між жінками і чоловіками стосовно соціально-економічних можливостей. Тому вихідні дані, отримані в результаті переписів населення, мають велике значення для вивчення та вирішення вказаних проблем. Крім того, результати переписів населення надають матеріал для порівняння рівня і характеру освіти, отриманої теперішнім дорослим населенням, з наявними й очікуваними вимогами щодо освіти для людських ресурсів стосовно різних видів економічної діяльності. Таке порівняння може послужити керівництвом як для національної політики в плані розвитку системи освіти, так і для планування програм економічного розвитку, які неможливо здійснити без урахування потреб у людських ресурсах.

Крім того, переписи дають інформацію про рівень неграмотності. У поєднані з віком та іншими характеристиками неграмотних осіб можна виконати аналіз зміни її рівня. Даний аналіз є основою для програми ефективних заходів з ліквідації неграмотності.

Відомості за матеріалами перепису про молодих людей (за статтю та віком), що відвідують і не відвідують освітні заклади, необхідні для визначення кількісного співвідношення між населенням шкільного віку та чисельністю учнів. Перепис населення є єдиним повним джерелом інформації про число дітей, що не відвідують школу і не працюють. На основі даних перепису про чисельність населення шкільного віку, чисельність дітей, що навчається, і демографічних прогнозів можна визначити чисельність тих осіб, що продовжать освіту. З урахуванням цього може бути оцінена потреба в шкільних класах, навчальних посібниках і устаткуванні, викладацькому складі та коштах, які потрібно виділити на освіту.

Інформація переписів про відвідування дітьми дошкільних закладів дозволяє визначити чисельність дітей, охоплених дошкільним навчанням, що відповідає нульовому ступеню Міжнародної стандартної класифікації освіти ЮНЕСКО. Результати переписів висвітлюють диференціацію можливостей різних соціальних груп у використанні системи дошкільних закладів у вихованні дітей, а також можливості цієї системи в охопленні освітою дітей у віці 5-9 років.

Інформація про економічні характеристики, яку дають переписи, стосується насамперед економічно активного населення. Ця інформація необхідна для того, щоб забезпечити вихідні дані для поточних досліджень зайнятості, безробіття і неповної зайнятості. Вона забезпечує дані про чисельність, склад і розподіл економічно активного населення для розробки політики та оцінки ступеню використання людських ресурсів. Економічні дані переписів вносять певний внесок у статистику розподілу доходу, споживання і нагромадження засобів існування домогосподарств, участі в сільськогосподарській і несільськогосподарській діяльності, а також участі в неформальному секторі. Крім того, дані про економічно активних громадян можуть дати уявлення про чисельність працюючих осіб, які опікують утриманців.

Дані, які характеризують економічну активність населення, є індикаторами, що дозволяють судити про стан економіки, визначають ефективність державної політики і програм сприяння зайнятості. Дані стосовно соціального і демографічного складу працюючого населення дозволяють оцінити реальний стан поточного рівня зайнятості, прогнозувати попит на створення нових робочих місць і проводити облік наявності трудових ресурсів.

Характеристика працюючих за статусом зайнятості за підсумками переписів дозволяє поглибити аналіз тенденцій у цій області та підготувати прогнози динаміки робочої сили з урахуванням очікуваних змін у соціально-економічному розвитку. Дані про зайнятість також важливі для уточнення діючих чи розробки нових програм соціального захисту, страхування здоров’я та інших, котрі нерідко стосуються тільки найманих робітників.

Інформація про місця роботи дозволяє оцінити чисельність населення, що працює на іншій території. Ці дані допомагають зібрати інформацію для аналізу трудової міграції по конкретних регіонах країни. У поєднані з даними про професії, рівні освіти і вік цей показник допомагає місцевим органам управління і всім зацікавленим організаціям регіону планувати створення нових чи розширення діючих підприємств. Відомості поо професії, посади і місцезнаходження роботи, отримані при переписі, використовуються для розробки політики розвитку регіонів.

У результаті перепису можна отримати дані про професійний склад зайнятого населення. У поєднанні з віком, рівнем освіти, статусом у зайнятості та галузевій структурі зайнятості ці відомості є основою для прогнозування показників розвитку економіки.

Отримана при переписі інформація забезпечує органи управління та всі зацікавлені організації відомостями про склад і розподіл економічно активного населення для розробки економічної політики й оцінки використання людських ресурсів.

Трансформація економічних відносин в Україні визначила і зміни в джерелах засобів існування населення. Інформація щодо доходів, отримана в результаті перепису, дає можливість визначити, скільки людей живе на доход від трудової діяльності, скільки на стипендію, скільки осіб одержує пенсії та допомоги, у тому числі й по безробіттю, скільки з’явилося людей, що живуть на доходи від здачі в оренду майна, на заощадження, скільки утриманців у окремих осіб, скільки людей знаходяться на забезпеченні держави. У поєднані з іншими питаннями програми перепису, ці відомості дозволяють всебічно охарактеризувати соціально-економічну структуру всього населення як країни в цілому, так і кожного її регіону або іншого адміністративно-територіального утворення. Це дає можливість оцінити чисельність соціально незахищених родин, що живуть тільки на пенсію чи тільки на допомогу або стипендію, і розробити цілеспрямовану політику допомоги цим верствам населення. Проведення порівняльного аналізу відповідних даних і підсумків попередніх переписів вказує на зміни в структурі населення у відповідні міжпереписні періоди.

У рамках Всеукраїнського перепису 2001 року не розглядалися розміри доходу громадян (як це робиться, наприклад, у США). Результати попередніх досліджень показали, що населення України ще не готове до відповіді на питання щодо розміру доходів, і включення їх до програми перепису викликало б негативну реакцію респондентів.

Переписи також є важливим джерелом даних про непрацездатне населення. Дані, отримані при переписі, допомагають проконтролювати соціальні умови й умови життя осіб, що втратили працездатність, у плані відвідування навчальних закладів, освітньої підготовки, зайнятості, родинного стану і способу життя. Ці дані слугують також основою для розробки державної політики з метою задоволення потреб інвалідів і для оцінки її ефективності.

У міру зростання в різних країнах інтересу до переміщення людей через національні кордони, іншими словами, до міжнародної міграції, зросла вага таблиць перепису, що відносяться до цієї галузі. Такі таблиці призначені для того, щоб оцінити вплив міграції на приймаючі країни, зрозуміти сховані за її різноманіттям закономірності та розробити програми адаптації мігрантів у нових країнах; також вони можуть слугувати джерелом інформації про еміграцію з країн, звідкіля прибувають мігранти.

Проведення переписів забезпечує одержання даних для розрахунку соціальних і демографічних показників, зокрема тих, які переглядаються через тривалі інтервали, оскільки вони відображають явища, що повільно змінюються з часом. Серед характеристик слід виділити, насамперед, такі, як очікувана тривалість майбутнього життя при народженні за статтю, смертність немовлят за статтю, дитяча смертність за статтю.

У цілому дані переписів населення дозволяють спланувати і виконати детальний аналіз демографічних і соціально-економічних процесів в країні.

Переписи населення є важливим джерелом даних, які використовуються як основа вибірки при проведенні вибіркових обстежень населення у роки міжпереписного періоду з таких питань, як стан робочої сили, фертильність, міграція населення, становище інвалідів, доходи і витрати домогосподарств та ін. Тут слід зазначити, що дані перепису можуть розглядатися як двійчасті. З одного боку, це кінцевий продукт – інформація про чисельність і розміщення населення країни, його основні демографічні та соціальні характеристики. З іншого боку, це проміжний продукт – дані перепису, як основа для вибірки та як додаткова інформація для розповсюдження результатів вибіркових обстежень домогосподарств і населення на генеральну сукупність, уточнення оцінок показників за результатами вибіркових обстежень тощо.

Програма переписів населення постійно удосконалюється у відповідності з напрямками розвитку суспільства. Зокрема, у наш час все більш актуальними стають такі питання, як гендерна політика, екологія, комплексне використання інформації та інше. Все більше уваги приділяється питанням контролю якості даних переписів.

Переписи житлового фонду дозволяють отримати статистичні дані про житлове становище населення на момент проведення перепису і мають важливе значення для розробки національних житлових програм і програм розвитку населених пунктів.

В переписах житлового фонду респондентам ставляться питання про:

· тип житлового приміщення;

· кількість зайнятих житлових кімнат;

· розмір загальної площі приміщення;

· розмір житлової площі приміщення.

Інформація, отримана в результаті переписів житлового фонду, використовується, головним чином, для планування програм і політики в галузі житлового будівництва, проведення в державному і приватному секторах досліджень з питань використання міських та інших несільськогосподарських земель, оцінки стану житлового фонду, потреб у новому житлі та ринку житла, а також з метою вивчення умов життя бездомних і осіб, що проживають у тимчасових або в житлах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. За результатами обробки даних про житлові умови населення одержується інформація про число і розмір домогосподарств, що проживають в індивідуальних будинках, окремих і комунальних квартирах, про середній розмір площі, що припадає на одного члена домогосподарства, і благоустрій житлового приміщення.

Інформація про число кімнат, тип і характеристики житлових приміщень важлива для контролю за житловими умовами і потребами населення. У поєднанні з інформацією, зібраною в рамках регулярних щорічних статистичних програм про житлове будівництво, дані, отримані в результаті перепису житлового фонду, складають основу для встановлення національних, регіональних і місцевих особливостей житлової ситуації. Ці дані необхідні для розвитку раціонального ринку житла, для стимулювання різних видів житлового будівництва. Тип і якість житла, у якому селяться люди, – площа, щільність заселення, зручності, місцевість, що оточує, наявність транспорту – відображаються на їхній економічній активності, здоров’ї, характері спілкування і соціальних контактах, а також на світогляді. Перепис житлового фонду є важливим джерелом інформації з таких питань, як пропозиція, характеристики і вартість житла.

Перепис житлового фонду має також важливе значення для одержання основи вибірки для проведення спеціальних вибіркових обстежень житлового фонду та інших обстежень у міжпереписний період.

В теперішній час установами, які мають відношення до проведення переписів, споживачами результатів переписів все більше уваги приділяється питанням забезпечення якості даних.

Слід зазначити, що якість даних суттєво залежить від всіх етапів проведення переписів – планування, польової роботи, перевірки та редагування даних, побудови таблиць та аналізу, публікації. Тому необхідно розробити відповідні науково обґрунтовані заходи контролю.

Значну увагу слід приділити заходам польового контролю, оскільки у переписах задіяна велика кількість інтерв’юерів, ступінь підготовленості яких може суттєво різнитись. Важливими також є заходи контролю територіального охоплення при перепису. Такий контроль проводиться, як правило, з використанням даних з додаткових джерел.

 

Планування та розробка програми обстеження

 

 

Польова робота

 

 

Кодування та ввід даних

 

 

Контроль та редагування первинних даних

 

 

Агрегування даних

 

 

Побудова таблиць та аналіз показників

 

Публікація результатів

 

Рис. 4. Основні етапи отримання статистичної інформації за результатами перепису

 

Особливої уваги потребують первинні дані переписів. Ці дані, як правило, містять похибки, пов’язані з відповідями респондентів на окремі запитання. Іншим джерелом погіршення якості даних є відсутність відповідей на певні запитання. Для контролю за первинними даними розробляється спеціальна статистична система контролю якості даних. Ця система включає заходи контролю на всіх етапах обробки даних (при кодуванні, введені даних, верифікації, агрегуванні, підготовці даних до публікації). В системі статистичного контролю даних широко використовуються методи вибіркового контролю.

Перелічені види контролю дозволяють суттєво зменшити кількість похибок, які містяться у результатах переписів населення. Тим самим підвищується точність вимірювання показників. Але у результатів переписів є й інші аспекти якості. Це насамперед своєчасність та економічна ефективність.

Своєчасність результатів переписів визначається періодом часу між проведенням обстеження та публікацією його результатів. Традиційно дані переписів обробляються у декілька етапів протягом року або, навіть, протягом декількох років. Це дуже турбує користувачів, оскільки з часом значущість даних перепису падає. Статистичні установи всіх держав намагаються зменшити терміни обробки даних переписів насамперед за рахунок розробки та впровадження сучасних автоматизованих технологій.

Економічна ефективність результатів перепису визначається їх точністю, своєчасністю та корисністю при встановленій вартості перепису. Важливою умовою високої ефективності переписів є відсутність зайвих даних. Зайвими є дані переписів, які не використовуються (можуть не використовуватись) або можуть бути отримані з інших джерел. Висока ефективність досягається участю користувачів у плануванні перепису, а також апробацією інструментарію та всієї технології обробки даних перепису. Для ефективності переписів важливою є також можливість комплексного використання статистичних даних з різних джерел.