рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів

Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів - раздел Строительство, Державні будівельні норми України. Теплова ізоляція будівель ДБН В.2.6-31:2006 Для Будівельних Матеріалів, Що Не Зазначені У Таблиці Л.1, Розрахункові Значе...

Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.

Л.2.1. Теплопровідність матеріалу у сухому та зволоженому стані визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).

Л.2.2 Випробування проводять із застосуванням випробувального обладнання та засобів ви­мірювальної техніки: прилад для визначення теплопровідності за ДСТУ Б В.2.7-105 з точністю визначення теплопровідності матеріалів ± 3 %; пристрій для зволоження зразків; лабораторні су­шильні печі; кліматична камера, що дозволяє задавати температуру повітря у діапазоні від мінус 30 °С до +60 °С з точністю ± 1 °С; ваги; вимірювальні засоби. Усі засоби вимірювань повинні супроводжуватись посвідченнями державної метрологічної повірки у встановленому порядку

Л.2.3 Випробування виконують на зразках, виготовлених відповідно до нормативної технічної документації на ці вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутності комплекту технічної документації.

Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробувань відбирають не менше п'яти однотипних зразків.

Випробування виконують на зразках у вигляді прямокутного паралелепіпеда, лицьові грані якого мають форму квадрата з довжиною сторони не менше 250 мм. Товщина зразка може становити від 20 мм до 50 мм. Лицьові грані зразка повинні бути плоскими й паралельними. Відхилення лицьових граней зразка від паралельності не повинне бути більше 0,5 мм. Товщину зразка вимірюють штан­генциркулем із похибкою не більше 0,1 мм. Довжину й ширину зразка вимірюють лінійкою з похибкою не більше 0,5 мм.

Зразок висушують до постійної маси при температурі, зазначеній у нормативному документі на матеріал або виріб. Зразок вважається висушеним до постійної маси, якщо різниця між двома послідовними вимірюваннями маси після чергового зважування не перевищує 0,5 % за період не менше ніж 0,5 год. До проведення випробувань зразок витримується в ексикаторі з відносною вологістю не більше 20 %.

Л.2.4 Визначення теплопровідності матеріалу λ0i , Вт/(м · К), виконують на зразках в сухому їх стані за ДСТУ Б В.2.7-105. Випробування виконують при середній температурі зразка (25-30) °С.

Визначають масу кожного зразка т0i , кг, і густину ρ0i , кг/м3.

Визначають характеристики матеріалу в сухому стані

, (Л.1)

де Ν - кількість зразків, що випробовувалися;

, (Л.2)

де δλ - сумарна методична та систематична похибка вимірювань, Вт/(м · К).

Л.2.5 Визначення розрахункової вологості матеріалу

За наявності у таблиці Л1 аналогічних матеріалів за складом і структурою з матеріалом, що випробовується, розрахункові значення вологості wA , wБ приймаються відповідно до даних для аналогу. За відсутності аналогу проводять експериментальне визначення характеристик wA , wБ шляхом сорбційного зволоження зразків матеріалу згідно з ГОСТ 24816 послідовно при відносній вологості повітря відповідно 80 % та 95 %.

Після визначення значень wA (при 80 %-й відносній вологості повітря) та wБ (при 95 %-й відносній вологості повітря) здійснюють зволоження зразка до значень, близьких до wA , wБ (у подальшому розрахункові значення wp).

Л.2.6 Масу зразка, до якої його необхідно зволожити, щоб одержати значення, що відповідає wp визначають за формулою

= m0 (l + 0,01 wp). (Л.3)

Зволожують зразок на установці, що забезпечує примусове насичення водяною парою або краплинно-повітряною сумішшю. Для цього зразок розташовують у горизонтальному положенні спеціальному прямокутному коробі так, щоб зразок розділяв його на дві частини. До верхньої частини короба приєднується пилосос, що створює розрідження у цій половині. У нижню половину короба подається краплинно-повітряна суміш або пара. Процедура зволоження становить від 5 до 15 хв. Процедуру зволоження повторюють, перевертаючи зразок до одержання близького до необхідного значення маси .

Примітка.При зволоженні волокнистих матеріалів застосовувати краплинно-повітряне зволоження не допускається.

Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, яку запаюють по всіх гранях та розміщують на горизонтальній поверхні. Щогодини протягом 4 год зразок перевертають із однієї лицьової сторони на іншу. Встановлюють зразок вертикально і витримують не менше ніж 2 доби для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати, для матеріалів з пінопластів - не менше ніж 10 діб, для всіх інших матеріалів - не менше ніж 14 діб, перевертаючи зразок кожної доби.

Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.

Л.2.7 Теплопровідність матеріалу у зволоженому стані при значеннях вологості зразків, близьких до розрахункових, визначають за ДСТУ Б В.2.7-105 при розрахунковій температурі матеріалу і конструкції за опалювальний період року (+10 °С). Градієнт температури в зразку під час випробувань не повинен перевищувати 1°С/см.

Допускається проведення випробувань при середній температурі зразка +25 °С.

Л.2.8 За результатами випробувань визначають залежність λ(w) при розрахунковій температур матеріалу. Відповідно до визначеної залежності λ(w) встановлюють характеристики теплопровідності , матеріалу при wA , wБ .

Л.2.9 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

λA=кк км + δλ , λБ =кк км + δλ. (Л.4)

При проведенні випробувань при середній температурі зразка +25 °С розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

λA =кк км кt + δλ ; λБ =кк км кt + δλ , (Л.5)

де кκ - коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів у процесі експлуатації на їх теплопровідність, визначається на підставі експериментальних досліджень матеріалів. За їх відсутності коефіцієнт приймається 1,2 для полімерних матеріалів; для волокнистих - 1,1; для виробів з природної органічної сировини - 1,05; для інших матеріалів - 1,0;

км - коефіцієнт урахування впливу якості будівельно-монтажних робіт на зміну теплопровідності матеріалу. Для м'яких матеріалів з міцністю на стиск менше ніж 0,035 МПа при 10 %-й деформації він приймається 1,1; для матеріалів з міцністю на стиск 0,035 МПа та більше при 10 %-й деформації - 1;



кt - коефіцієнт урахування різниці температур при випробуваннях та розрахункових умовах експлуатації, визначається на підставі експериментальних досліджень або приймається за аналогом відносно складу і структури матеріалу.

Л.2.10 Коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів sa , sб при wA , wБ визначаються за формулами:

, (Л.8)

, (Л.9)

де ρ0 - густина матеріалу, кг/м3 ,

с0 - теплоємкість матеріалу, кДж/(кг · К), що визначається за ГОСТ 23250, або приймається за таблицею Л1 за аналогом щодо складу і структури матеріалу.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Державні будівельні норми України. Теплова ізоляція будівель ДБН В.2.6-31:2006

Державні будівельні норми України.. Конструкції будинків і споруд.. Теплова ізоляція будівель ДБН..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Теплова ізоляція будівель На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01 Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку ї

Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів
1.1 Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується,

Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язко

Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами будинку на опалення
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові qбуд ≤ Emax , (6) де qбуд - розрахункові або фак

Визначення показників теплостійкості
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов'язкове виконання умов: - теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій

Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови Rg ≥ Rg н, (12) де Rg - опір повітропро

Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови Δw ≤ Δwд , (16) де Δw - збільшен

Енергетичний паспорт будинку
7.1 Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документа. 7.2 Ен

Перелік нормативних документів, на які є посилання в нормах
ДБН В.1.1 -7-2002 ДБН В.1.4-0.01-97 ДБН В.1.4-0.02-97 ДБН В.1.4-1.01-97 ДБН В.1.4-2.01-97 ДБН В.2.2-9-1999 ДБН В.2.2-15-2005 ДБН В.2.5-24-2003 ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (

Терміни та визначення понять
Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах, та визначення позначених ними понять. Теплоізоляційна оболонка будинку- система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечу

В опалювальний період
Таблиця Г.1 - Градація вологісного режиму приміщень   Вологісний режим Вологість внутрішнього повітря φв , %, за темпер

Розрахункове визначення температури неопалюваних приміщень
Розрахункова температура, °С, у неопалюваному приміщенні або об'ємі, що не опалюється або може не опалюватися за умови поквартирного регулювання теплоносія, визначається за формулою

Огороджувальних конструкцій
  Тип конструкції Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 · К)   αв α

Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою RΣ =

Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів
Таблиця Л.1 - ЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК № з/п   Назва матеріалу Характеристика в сухому

Конструкцій в залежності від коефіцієнта скління
М.1 Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою , (М.1) де

Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку
Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд , кВт · год/м2 або кВт · год/м3, визначається за формулою

При оцінці їх теплостійкості у літній період
П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій , °С, виконується за формулою

Розрахункове визначення амплітуди коливань температури повітря приміщення при оцінці теплостійкості в зимовий період
Р.1 Амплітуда коливань температури приміщення , °С, розраховується за формулою

Поверхнею підлоги
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП , Вт/(м2 ∙К), визначають: а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову інерцію D

Розрахункове визначення показників повітропоникності огороджувальних конструкцій
Т.1 Розрахункова різниця тисків Δp , Па, визначається за формулою Δp=(H-hi)(γз - γв)+0,03γз_

Форма енергетичного паспорта будинку
Таблиця Ф1 - Загальна інформація   Дата заповнення ( рік, місяць, число)   Адреса будинку &nb

Розрахунковий показник компактності будинків
Щ.1 Розрахунковий показник компактності будинку Λк буд , визначається за формулою Λк буд =FΣIVh , (Ц.1)

ДБН В.2.6-31:2006
"Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель" Наказ від 9 вересня 2006 р. № 301 (витяги) З метою вдосконалення нормативно-правової бази Укр

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги