рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів

Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів - раздел Строительство, Державні будівельні норми України. Теплова ізоляція будівель ДБН В.2.6-31:2006 1.1 Положення Цих Норм Встановлюють Мінімальні Вимоги До Теплотехнічних Показ...

1.1 Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.

1.2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.

1.3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних ма­теріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.

1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопро­відних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розта­шовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).

1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - наглибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками

1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.

1.6.2 Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.

1.6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.

1.6.4 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.

1.6.5 Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.

1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не враховуються.

1.6.7Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.

1.6.8Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.

1.6.9Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.

1.7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.

1.8Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та міжскляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.

У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.

1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.

1.10 Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зов­нішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобігання зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.

1.11 Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських бу­динків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам СанПіН 6027А, ДСП 201.

1.12 Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміо­логічної експертизи МОЗ України.

1.13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7.

1.14 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.

1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Державні будівельні норми України. Теплова ізоляція будівель ДБН В.2.6-31:2006

Державні будівельні норми України.. Конструкції будинків і споруд.. Теплова ізоляція будівель ДБН..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Теплова ізоляція будівель На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01 Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку ї

Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язко

Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами будинку на опалення
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові qбуд ≤ Emax , (6) де qбуд - розрахункові або фак

Визначення показників теплостійкості
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов'язкове виконання умов: - теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій

Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови Rg ≥ Rg н, (12) де Rg - опір повітропро

Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови Δw ≤ Δwд , (16) де Δw - збільшен

Енергетичний паспорт будинку
7.1 Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документа. 7.2 Ен

Перелік нормативних документів, на які є посилання в нормах
ДБН В.1.1 -7-2002 ДБН В.1.4-0.01-97 ДБН В.1.4-0.02-97 ДБН В.1.4-1.01-97 ДБН В.1.4-2.01-97 ДБН В.2.2-9-1999 ДБН В.2.2-15-2005 ДБН В.2.5-24-2003 ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (

Терміни та визначення понять
Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах, та визначення позначених ними понять. Теплоізоляційна оболонка будинку- система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечу

В опалювальний період
Таблиця Г.1 - Градація вологісного режиму приміщень   Вологісний режим Вологість внутрішнього повітря φв , %, за темпер

Розрахункове визначення температури неопалюваних приміщень
Розрахункова температура, °С, у неопалюваному приміщенні або об'ємі, що не опалюється або може не опалюватися за умови поквартирного регулювання теплоносія, визначається за формулою

Огороджувальних конструкцій
  Тип конструкції Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 · К)   αв α

Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою RΣ =

Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів
Таблиця Л.1 - ЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК № з/п   Назва матеріалу Характеристика в сухому

Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.

Конструкцій в залежності від коефіцієнта скління
М.1 Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою , (М.1) де

Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку
Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд , кВт · год/м2 або кВт · год/м3, визначається за формулою

При оцінці їх теплостійкості у літній період
П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій , °С, виконується за формулою

Розрахункове визначення амплітуди коливань температури повітря приміщення при оцінці теплостійкості в зимовий період
Р.1 Амплітуда коливань температури приміщення , °С, розраховується за формулою

Поверхнею підлоги
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП , Вт/(м2 ∙К), визначають: а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову інерцію D

Розрахункове визначення показників повітропоникності огороджувальних конструкцій
Т.1 Розрахункова різниця тисків Δp , Па, визначається за формулою Δp=(H-hi)(γз - γв)+0,03γз_

Форма енергетичного паспорта будинку
Таблиця Ф1 - Загальна інформація   Дата заповнення ( рік, місяць, число)   Адреса будинку &nb

Розрахунковий показник компактності будинків
Щ.1 Розрахунковий показник компактності будинку Λк буд , визначається за формулою Λк буд =FΣIVh , (Ц.1)

ДБН В.2.6-31:2006
"Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель" Наказ від 9 вересня 2006 р. № 301 (витяги) З метою вдосконалення нормативно-правової бази Укр

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги