Структурні моделі - раздел Менеджмент, Основи адміністративного менеджменту У Теорії Адміністративно-Державного Управління Поняття Структури Означає Суку...
У теорії адміністративно-державного управління поняття структури означає сукупність стійких зв'язків у системі управління, що забезпечують її цілісність і тотожність самої собі.
Компаративні дослідження систем державного адміністрування в різних країнах виявляють безліч відмінностей у формах організації і діяльності центральних і місцевих органів управління. Деякі з цих розбіжностей залежать від ступеня економічного і соціального розвитку відповідних країн. Індустріальна держава зі швидкими темпами економічного зростання і високим життєвим рівнем може мати інші адміністративні інститути, ніж аграрна держава з уповільненим економічним розвитком і низьким рівнем життя.
Ще один важливий чинник, що впливає на структури адміністративно-державного управління, — політичні режими, в яких функціонують адміністративні органи. З цієї причини в двох країнах із приблизно однаковою соціально-економічною структурою можуть бути різні за своєю природою адміністративно-державні інститути.
Досить часто в країнах з подібними політичними режимами і приблизно однаковим соціально-економічним рівнем (наприклад, у роз-
>>>158>>>
винених країнах Заходу) складаються дуже різні моделі адміністративно-державного управління. У цьому випадку основні відмінності визначаються типом територіальної організації держави. З цього погляду існує два основні типи адміністративно-державного управління: унітарний і федеральний.
Унітарна система надає територіям, що входять у неї, дуже мало автономії, основне управління здійснюється безпосередньо зі столиці. Територіальні підрозділи - департаменти у Франції, провінції в Італії, графства у Швеції - здебільшого існують заради адміністративної зручності.
Федеральна система управління складається з одиниць, що мають значне власне політичне життя (штати в США і Бразилії, кантони у Швейцарії, землі в Німеччині). Ці одиниці не можуть бути довільно скасовані або змінені центральною владою на законній підставі.
Теоретично існує ще і третя можливість - конфедерація — настільки вільне формування, що його складові частини можуть успішно боротися проти центральної влади. Конфедерації зазвичай недовговічні, вони або розпадаються на частини, або перетворюються на федерації. Історичним прикладом може слугувати Швейцарія. Ця країна дотепер називає себе конфедерацією, але фактично вона має федеральний тип адміністративно-державного управління. Напевно, тільки Європейський загальний ринок на сьогодні являє єдиний приклад конфедерації, у якій слабка влада її штаб-квартири в Брюсселі легко блокується правом вето окремих країн - членів Європейського співтовариства.
Можна виділити кілька причин, що історично зумовили формування бюрократичних структур за федеральним принципом. Перша серед них - прагнення зміцнити державну безпеку. З'єднавши свої ресурси, кілька невеликих держав здатні захистити себе від більш могутніх сусідів. Історичними прикладами можуть слугувати Швейцарія і Бразилія.
Бюрократія структурується за федеральним принципом і тоді, коли кілька невеликих держав зацікавлені в агресивній експансії. Об'єднання дипломатичних і військових ресурсів таких держав зробили бісмарську Німеччину однією з провідних держав наприкінці XIX ст.
У деяких випадках певний соціальний клас будь-якої нації може віддати перевагу федеральній системі управління в надії одержати економічні переваги. Американський історик Ч. Бірд розглядав
>>>159>>>
Конституцію США 1787 p. як спробу батьків-засновників захистити свої майнові інтереси, підсиливши центральну владу.
І нарешті, федеральний тип адміністративно-державного управління часто є єдиним способом збереження національної єдності. Після закінчення британського колоніального панування Індія створила федеральну систему управління, що дозволила таким державам, як Бенгалія, Пенджаб, Маратхастан, Раджастан, підтримати свої культури та об'єднатися в єдину державу. Ці країни ніколи не ввійшли б у федеральний союз, якби він не гарантував їм місцевої автономії.
Варто підкреслити, що федералізм досить ефективно захищає місцеву автономію, створюючи різні рівні управління, кожний з який відповідає за окреме коло питань. У більшості держав існують три рівні управління: національний (федеральний), регіональний (управління провінцій, земель, штатів) і місцевий. Ці одиниці зазвичай формують піраміду: у її основі знаходиться безліч одиниць місцевого управління, над ними трохи менше одиниць управління штатів (земель, провінцій), а у вершині - центральне управління. Поділ рівнів управління в унітарних країнах майже такий самий, але відмінність та, що нижні рівні управління мають дуже незначну владу.
За федерального устрою адміністративні функції держави юридично і фактично розподіляються між федерацією і суб'єктами федерації. Цей поділ має важливі наслідки.
По-перше, приводить до відомої неоднорідності державного апарату (що контрастує з однаковістю при унітарному устрої держави). Кожен член федерації вправі вибрати структуру своїх адміністративних установ на власний розсуд. Наприклад, у США немає типової організації органів управління штатів.
По-друге, федеральний устрій приводить до створення двох поверхів адміністрації, між якими немає органічного зв'язку. Якщо такий дуалізм не створює до труднощів у тих сферах, що цілком перебувають у віданні федеральної адміністрації (наприклад, у сфері оборони і міжнародних відносин), то інакше обстоїть справа з тими функціями, що підпадають під компетенцію як федерації, так і суб'єктів федерації. У США, де освітою відають штати і місцеві колективи, президент зіштовхується зі значними труднощами кожен раз, коли він має намір внести зміни в структуру освіти. Не маючи можливостей безпосереднього впливу, він змушений застосовувати такі заходи, як дотації.
По-третє, федералізм породжує специфічні проблеми в сфері державної служби, особливо у сфері набору службовців для роботи
>>>160>>>
в різних органах управління. У федеральних державах досить часто висловлюють побоювання, що в центральному апараті управління може з'явитися засилля, навіть монополія людей з того чи іншого району федерації. Тому в таких країнах часто існують формальні правила та звичаї, спрямовані на підтримку національної або географічної рівноваги у сфері набору державних службовців.
Унітарна система адміністративно-державного управління також має свої особливості. Тут уряд і центральна адміністрація мають значний контроль над місцевою владою. Наприклад, у Франції навчальні плани для початкової школи видає центральне міністерство у Парижі для того, щоб зменшити регіональні розбіжності. Більшість унітарних держав мають національні поліцейські сили і суворий контроль над місцевими поліцейськими організаціями. Зазвичай тут єдина судова система, працівників якої призначає національний уряд. Єдність адміністративної системи в унітарній державі підтримується завдяки однорідній моделі державної служби.
Однак навіть в унітарній державі центральна влада не може вирішувати всі місцеві питання. Наприклад, у Великобританії одиниці місцевого управління мають істотну владу. Усі графства і бюро міста обирають свої ради, які формують постійні комітети, відповідальні кожний за свою конкретну сферу управління. Ці ради управляють питаннями освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, охорони порядку. І хоча уряд може в будь-який момент втрутитися в місцеві справи і виправити рішення місцевої влади на свій лад, однак на практиці таке відбувається лише в надзвичайних випадках, оскільки британці високо цінують місцеву автономію.
І федеральна, і унітарна системи адміністративно-державного управління мають свої переваги і недоліки.
Концентрація адміністративної влади в унітарних державах може привести до появи у громадян відчуття, що даремно виявляти яку-не-будь активність під час вирішування місцевих проблем, оскільки усяка влада виходить зі столиці. Це відчуття може вилитися в поширення відчуження від уряду й адміністративно-державних інститутів. Більш того, якщо центральна адміністрація занадто віддалена від проблем місцевої громади і громадяни розчарувалися в можливості ознайомити її зі своїми проблемами і поглядами, то саме проведення розумної державної політики стає проблематичним.
Не випадково на другій нараді експертів ООН із проблем адміністративно-державного управління наголошувалося, що національні
>>>161>>>
уряди мають знайти шляхи більшої децентралізації і розосередження урядових функцій і рішень. Надзвичайно термінового характеру набула проблема створення більш діючих органів штату, провінції, області або міста, що були б наділені повноваженнями місцевих органів влади і були б забезпечені необхідними фондами у справах використання для найважливіших потреб і служб місцевого населення.
До безсумнівних переваг федеральної системи адміністративно-державного управління належить можливість прийняття оперативних рішень на місцевому рівні. Громадяни найближче знаходяться саме до місцевої адміністрації, тому можуть впливати на цих посадових осіб, бачити, як приймаються рішення і які їх результати. Місцевій адміністрації набагато легше експериментувати з новими програмами, ніж більш великим адміністративним одиницям. Відповідно і ціна невдач тут значно нижче.
Однак прийняття рішень на місцевому рівні має і свої недоліки. Часто місцевій адміністрації не вистачає засобів для фінансування соціальних програм. Посадові особи місцевого апарату управління зазвичай погано навчені, не мають високої професійної кваліфікації, а в деяких випадках корумповані. До того ж прийняття рішень на місцевому рівні може призвести до подвоєння послуг і поганої координації.
Тому централізація влади в унітарній державі може бути значною перевагою під час вирішення найбільш складних проблем сучасного суспільства. В унітарних системах центральний уряд і адміністрація можуть розпоряджатися економічними ресурсами і координувати планування і розвиток, їхні широкі повноваження в сфері оподатковування роблять фінансування соціальних програм більш легким. Саме з цієї причини деякі федеральні держави в останні роки стали більш централізованими. У США та Німеччині уряд і центральна адміністрація стали проводити національну економічну політику і фінансувати соціальні програми.
Усе це свідчить про появу цікавої тенденції нашого часу: унітарні системи еволюціонують у федеральному напрямі, у той час як федеральні системи рухаються в унітарному.
Розглянемо структуру основних рівнів адміністративно-державного управління в сучасній державі. Як уже зазначалося, в більшості країн таких рівнів три: національний, регіональний і місцевий. Вони можуть створюватися і функціонувати принципово незалежно один від одного (федеральна модель) або в межах єдиної адміністративно-державної системи (унітарна модель). Кожному з рівнів управління
>>>162>>>
відведена власна, автономна сфера компетенції, кожний підпорядковується у політичних відносинах іншим органам: парламенту, уряду, общинному представництву тощо (відповідно до закону).
Національний (федеральний) рівень управління.У більшості країн цей рівень включає адміністрацію президента, апарат уряду, апарат парламенту і верховного суду. Структура центральних органів управління досить часто змінюється. Після зміни уряду, як правило, змінюються чисельність, функції і найменування міністерств: деякі управління та відділи переходять з одного міністерства в інше чи поділяються між ними. Зазвичай нове міністерство створюється з метою:
- забезпечення ефективності управління - міністерство розділяється, оскільки воно розрослося і занадто велике, щоб ним могла ефективно управляти одна особа;
- виконання особливих завдань, які у силу розвитку подій здобули на короткий чи тривалий термін особливу важливість (міністерства у справах колишніх військовополонених, біженців, репатріантів тощо);
- задоволення політичних інтересів: часто в коаліційних кабінетах створюють новий міністерський портфель для того, щоб забезпечити рівновагу між представницькими партіями;
- задоволення прагнень однієї чи декількох груп, які думають, що їх інтереси будуть захищені краще, якщо в складі уряду вони будуть мати постійного представника - міністра;
- реалізації міркувань особистого характеру: створення міністерства може бути обумовлено прагненням врахувати схильності чи здатності задовольнити честолюбство тієї особи, що хоче увійти до складу членів кабінету; або відсторонити особу від активної діяльності, запропонувавши їй в порядку компенсації посаду, яка лише зберігає видимість своєї важливості.
Практично у всіх країнах розподіл функцій між відомствами на рівні як центральних органів, так і їх регіональних і місцевих підрозділів породжує колізії компетентності. Безконечний перерозподіл функцій у різних комбінаціях є одним з основних напрямів усіх адміністративних реформ.
Регіональний рівень управління (штатів, земель, провінцій, республік).У федеральних державах переважна частина завдань адміністративного управління припадає саме на цей рівень. Тут
>>>163>>>
реалізується як більшість федеральних законів, так і власне право. У виконанні федеральних законів, як правило, розрізняють два рівні:
— управління за дорученням федерації (наприклад, будівництво автомагістралей, експлуатація ядерних установок і видача дозволів на це), при цьому адміністративні органи регіону піддаються як правовому, так і спеціальному нагляду, і підпорядковуються розпорядженням федерального уряду;
— здійснення федерального права під власну відповідальність, при цьому адміністративні органи регіону піддаються тільки правовому нагляду; федеральний уряд може віддавати їм розпорядження лише зі схвалення представницьких органів регіону.
Відмінною ознакою унітарних держав, навпаки, є повсюдне виконання законів на всій території країни. Варто підкреслити також, що при унітарній системі адміністративно-державного управління статус адміністративних організацій у всіх регіонах визначається законом однаково. Федеральна система адміністративно-державного управління передбачає, що органи регіонального управління в будь-якому штаті (землі, провінції) створюються в кожному випадку відповідно до законів даного регіону.
Місцевий рівень управління (графство, місто).І в унітарних, і у федеральних державах на місцевому рівні адміністративного управління адміністративні органи, як правило, виконують шість основних функцій:
— суспільна безпека, включаючи утримання поліції і пожежної охорони, а також служби охорони здоров'я;
- програми допомоги людям літнього віку, інвалідам, дітям;
- регулювальні функції, включаючи поділ на зони, дорожню безпеку, захист споживачів;
- планування суспільного будівництва;
- суспільні послуги (школи, парки, бібліотеки тощо);
— володіння і розпорядження державними підприємствами.
При федеральній системі адміністративно-державного управління основні одиниці місцевого управління - графство і місто зазвичай створює влада штатів (земель, провінцій). Вони діють у межах розроблених законодавцями штату хартій, де виділено структуру їх адміністративної відповідальності. Поправки в ці хартії можуть вносити тільки законодавці штату. Наприклад, штат може змусити місто побудувати нову систему очисних споруд чи збільшити плату поліцейським. В уні-
>>>164>>>
тарних державах статус місцевих адміністративних організацій закон визначає скрізь однаково.
У сучасній теорії адміністративно-державного управління існують різні класифікації адміністративних органів. Класичною серед них вважають модель, запропоновану американським ученим Л. Уайтом. Відповідно до його класифікації в системі адміністративного управління розрізняють три категорії або організації служб.
Оперативні служби — адміністративні одиниці, що надають послуги безпосередньо населенню, виконуючи тим самим завдання, з якими пов'язано створення цієї адміністративної установи чи служби, наприклад, поштове відділення, муніципальна бібліотека, паспортний стіл.
Допоміжні служби - адміністративні утворення, що не мають самостійних кінцевих цілей. їхня діяльність полягає в наданні іншим службам (насамперед, оперативним) допомоги матеріального і нематеріального характеру у формі надання в їх розпорядження різних засобів чи послуг. Так, комплектування штатів, організація навчання службовців, забезпечення виконання рішень, що стосуються проходження служби, нарахування заробітної плати тощо, здійснюють управління, служби чи бюро кадрів. До допоміжних служб належать також фінансові та бухгалтерські служби, постачальницькі і закупівельні організації (господарські управління), юрисконсультські відділи тощо.
Штабні служби - це адміністративні одиниці, які консультують керівників організацій з питань політики, розробки проектів, програм тощо. Особи, що працюють у службах цього типу, як правило, не здійснюють повсякденного управління. На них покладено виконання під керівництвом і в тісному контакті з керівником завдань, що виникають у зв'язку з прийняттям важливих рішень. Зміст діяльності працівників штабних служб складає кілька основних напрямів:
- проведення досліджень і розробок, необхідних для вироблення політики організації, консультування керівників установ;
- вироблення гіпотез про передбачувані напрями майбутнього розвитку як самої організації, так і зовнішніх чинників;
- підготовка проектів програм чи планів заходів;
- спостереження за виконанням прийнятих рішень і програм, координація дій служб-виконавців і контроль за результатами;
- підготовка заходів щодо реорганізації структури, удосконалювання методів роботи як усередині, так і поза організацією.
>>>165>>>
Прикладами адміністративних установ цього типу є міністерства і відомства.
Варто підкреслити, що на практиці часто досить важко провести чітку класифікацію адміністративних організацій, оскільки деякі підрозділи виконують завдання двох чи навіть трьох типів служб. Наприклад, повсякденне управління особовим складом є допоміжною службою; але чи не пов'язане прийняття рішень з питань кадрів із загальним напрямом діяльності установи, які виробляються штабною службою? З цієї причини ті самі адміністративні організації деякі автори відносять до категорії штабних служб, а інші - до допоміжних служб. Це стосується, наприклад, діловодства, ведення статистики, діяльності юридичних служб тощо.
Все темы данного раздела:
Визначення і еволюція менеджменту
Що таке управління? Термін «управління» спочатку визначав уміння об'їжджати коней та ними керувати. Англійське слово to manage (керувати) походить від кореня латинського слова manus (
ОсновніФункції управління
Керівники організації для досягнення цілей здійснюють усі функції управління: планування, організацію, мотивацію і контроль. Спочатку стисло їх охарактеризуємо для того, щоб мати загальне уявлення,
Поняття організації. Формальні та неформальні організації
Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координують для досягнення спільної мети.
Організація можлива за таких умов:
1) є принаймні дві людини, які вважають с
Конкуренти
Закони та державні органи
Рис. 1.5. Середовище прямого впливу на організацію
Приклад. Уведення нової автоматизованої технології може забезпечити ор
Вертикальний попіл праці. Рівні керівництва
Оскільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось повинен координувати роботу груп для того, щоб вона була успішною.
Повернемося до прикладу з вітрильником: якщо хтось і
Принципи управління за Анрі Файолем
Менеджери в процесі діяльності дотримуються певних принципів. Принципи - це початок, основа будь-якої науки.
Принцип управління - це орієнтири, які застосовують в усіх ситуаціях. Во
Ааміністратпвно-аержавного управління
Теорія адміністративно-державного управління є одним з найбільш важливих і перспективних напрямів сучасної політичної думки. Довгий час вона розвивалася в руслі загальної політологічної традиції і
Проблеми теорії ааміністратпвно-аержавного управління
Для будь-якої науки дуже важливим є визначення її методологічних основ. Почнемо з традиційного - визначення об'єкта і предмета. Об'єктом теорії адміністративно-державного управління є адміні
Дванадцять Функшііменеджменту місиевпхурядових органів
Загальним для менеджменту місцевих урядових закладів є набір із дванадцяти функцій, більш вузьких порівняно з чотирма основними.
1. Контакти з виборними посадовими особами, органами викона
Контрольні питання
1. Основні функції менеджменту.
2. Ознаки організації.
3. Відмінність формальних і неформальних організацій.
4. Ресурси організації.
5. Зовнішнє середовище прямо
Види планів, стратегічне планування
Планування - це процес формування місії та цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення та отримання необхідних ресурсів та їх розподілу з метою забезпечення ефективної роб
Місія організації. Визначення цілей організації
Місія — головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування.
Місія організації конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стр
Аналіз зовнішнього та внутрішнього сереаовпш організації
Після встановлення місії та цілей керівництво фірми починає роботу зі стратегічного планування. Першим кроком у цьому напрямі є аналіз зовнішнього середовища.
Аналіз зовнішнього середов
Стратегія Фірмп
Вибір стратегії зумовлений цілями організації (легкими чи складними), ризиком, на який іде компанія, зовнішнім і внутрішнім середовищем (табл. 2.1).
Залежно від класифікаційної ознаки розр
Типи стратегій бізнесу
Визначення стратегії принципово залежить від конкретної ситуації, у який знаходиться організація. Однак існують деякі загальні підходи до формування стратегії і деякі загальні рамки, які її обмежую
Вироблення стратегії Фірми
Процес вибору стратегії охоплює такі основні кроки:
1) усвідомлення поточної стратегії;
2) проведення аналізу портфеля продукції;
3) вибір стратегії фірми
Вибір стратегії
Керівництво вибирає стратегію на основі аналізу ключових чинників, які характеризують стан фірми з урахуванням результатів аналізу портфеля продукції, а також характеру та сутності стратегій, що ре
Виконання стратегії
На перший погляд може здатися, що виконання стратегії - це майже те саме, що і звичайне управління. Але для розуміння ролі та сутності стадій виконання стратегії слід мати на увазі таке. Важливою в
Чинники стратегічного планування Джона Зіммермана
Джон Зіммерман зазначає, що у разі зменшення ресурсів, наявності світової конкуренції та зростання витрат навіть найефективніша організація не зможе довго витримати без чіткого стратегічного планув
Контрольні питання
1. Види планів.
2. Основні етапи процесу планування.
3. Види загальнокорпоративних стратегій.
4. Види стратегій конкуренції (стратегій бізнесу).
5. Місія організ
Основні поняття організації як Функції управління
Під час розгляду основних понять менеджменту було встановлено, що спеціалізація та поділ праці значно підвищують ЇЇ продуктивність, однак за однієї умови: якщо буде чітко визначено та скоординовано
Лінійні та штабні повноваження
Повноваження завжди обмежені; залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження.
Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосере
Функції ааміністпатпвнпх органів держави
У системі категорій теорії адміністративно-державного управління поняття «функції» є синонімом «завдання», «прерогативи», «межі повноважень». їх уживають для позначення діяльності будь-яких адмініс
Контрольні питання
1. Лінійні та штабні повноваження.
2. Основні види штабних повноважень, їх використання.
3. Принципи делегування повноважень.
4. Причини небажання керівників делегувати п
Схеми побудови організаційних структур управління
Кожна зі структур придатна тільки для конкретної ситуації для досягнення відповідних цілей.
Першим видом управлінських структур була так звана «бюрократія». Слово «бюрократія» асоціюється
Управління.
В1
В2
Чинники, які впливають на проектування організації
Дж. Гелбрейт визначив проектування організації як постійний пошук найбільш ефективного поєднання організаційних змінних. Чинники, які впливають на цей процес, як показують досліди,
Типи організаційної культури
Дослідники виділяють культури, засновані на владі, на ролі, на завданнях та на особистості.
Культура влади - це культура, у якій домінує керівник організації, котрий здійснює сильни
Сучасні погляди на моделі організації
Для того щоб зрозуміти принципи функціонування організацій і порівняти їх ефективність, необхідні специфічні інструменти аналізу. Одним з них може бути визначення, яке точно і стисло описує те, що
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Таблиця 4.5. Диференціація між підрозділами за чотирма змінними
Головні змінні диференціації
НДВКР
Виробництво
Маркетинг
Цілі
Новий продукт
Собівартість
Ааміністративно-аержавного управління та сучасні тенаениії його Функціонування
Основними категоріями в теорії адміністративно-державного управління є поняття «державне адміністрування», «адміністративно-державне управління», «бюрократія». Коли термін «бюрократія» трапляється
Контрольні питання
1. Класифікація організаційних структур управління.
2. Чинники, що впливають на вибір організаційної структури управління.
3. Основні вимоги, яким мають відповідати структури упра
Ранні теорії мотивації
Відомо безліч теорій мотивації індивідів у організації. Багато з них спочатку сприймаються як привабливі, але занадто часто рекомендації вчених нездійснені.
Методи і способи мотивації прой
Мотиваційні теорії Зігмунда Фрейда та неофрейдистів.
Певний внесок у розробку теорії мотивації зробили 3. Фрейд і нео-фрейдисти.
Зігмунд Фрейд (1856-1939) - австрійський невропатолог, психіатр і психолог, засновник психоаналізу — методу досл
Сучасні теорії мотпвасіії 5.3.1. Змістовні теорії мотивації
Усі теорії мотивації можна поділити на дві категорії: змістовні та процесуальні. Змістовні теорії мотивації аналізують чинники, що впливають на мотивацію. Значною мірою головна увага цих теорій зос
Задоволеність Відсутність задоволеності
________________________________________
Відсутність незадоволеності Незадоволеність
Рис. 5.4. Незалежні процеси задоволеності та незадоволеності
Процес
Таблиця 5.2. Основні характеристики теорій А. Маслоу, Д. Мак-Клелланда і Ф. Герцберга
Теорія Маслоу
Теорія Мак-Клелланда
Теорія Герцберга
1. Потреби
1. Три потреби, які
1. Потреби
Таблиця 5.3. Порівняльна характеристика теорій Хта Y
Теорія X
Теорія Y
1. Статична стратегія управління.
1. Динамічна стратегія управління.
2. Пода
Процесуальні теорії мотивації
Сутність процесуальних теорій полягає в тому, що за безперечного існування потреб поведінка людини визначається насамперед сприйняттям конкретної ситуації, оцінкою можливих наслідків вибраного типу
Id ЗОВНІШНІ
Технолопя. підтримка, послуги, тренінг
Задоволення
Доведена
справедливість
винагороди
Рис. 5.9. Взаємозв'язок між мотивацією, виконанням та задоволеніст
Найвизначніший у світі прпнипп менеджменту
Термін «Найвизначніший у світі принцип менеджменту» було введено в управлінську теорію і практику Майклом Лі-Бефом у зв'язку з виходом у 1985 р. книги з однойменною назвою. Цей принцип пов'язує вин
Контрольні питання
1. Визначення мотивації, мотиву, стимулу.
2. Ранні теорії мотивації.
3. Змістовні теорії мотивацій.
4. Модель А. Маслоу.
5. Теорія мотиваційної гігієни Ф Герцбер
Сутність і сенс контролю
Термін «контроль», як і «владар», викликає передусім негативні емоції. Для багатьох людей контроль означає насамперед примус, обмеження, відсутність самостійності, взагалі все те, що прямо протилеж
Види контролю
Залежно від змісту і сфери здійснення можна виділити економічний, соціальний, екологічний, технологічний контроль.
Форми економічного контролю розрізняються за ознаками методичної спрямова
Психологічні аспекти контролю
Люди є невід'ємним елементом контролю на всіх стадіях управління. Тому менеджер, розробляючи процедури контролю, повинен брати до уваги поведінку людей. Та обставина, що контроль сильно і безпосере
Характеристики ефективного контролю
Поведінка людей — безумовно, не єдиний чинник, який визначає ефективність контролю. Щоб контроль виконував своє справжнє завдання, тобто забезпечував досягнення мети організації, він повинен мати к
Brian організаційних систем контролю
У менеджменті, на думку В. С. Завадського, функціонують різні системи контролю, головними з яких є: фінансовий, бюджетний (кошторисний), контроль якості, товарно-матеріальних запасів, операційни
Контрольні питання
1. Визначення контролю.
2. Контроль як функція управління.
3. Види контролю.
4. Методи уникнення негативного впливу контролю за У. Ньюменом.
5. Вимоги ефективног
Причини виникнення конфліктів
Питання про причини виникнення конфліктів є надзвичайно складним і недостатньо вивченим.
Відомо, що в нашій країні проблема конфлікту довгі роки була забороненою темою для багатьох наук, у
Модельпроцесу конфлікту
Конфлікт являє собою складну взаємозалежну систему і процес, який динамічно розвивається. У кожному конфлікті виділяються такі складові, як предмет, учасники, умови протікання, мотиви сторін, їх ці
Управління конфліктною ситуацією
Як уже зазначалося, керівникам не слід вважати причиною конфліктних ситуацій просту відмінність у характерах. Звичайно, ця відмінність може бути причиною конфлікту в якомусь конкретному випадку, ал
Стратегія поведінки в конфліктній ситуації
Багатовіковий досвід участі людей у різних конфліктах і їхньому вирішенні, незліченні спостереження за конфліктуючими сторонами, спеціальні наукові дослідження та узагальнення дозволили вченим виді
Поняття стресу, його основні прпчпнп
У всі часи людина була невіддільною частиною процесу виробництва. На ранніх етапах розвитку вона створювала все своїми руками. Пізніше вона винайшла різні засоби, щоб полегшити свою працю і які доз
СпєипФіка управлінських рішень в умовах стресовості
Усі управлінські рішення, зумовлені станом психічного напруження, можна розділити на чотири категорії.
Типовим прикладом психічного напруження є операційна напруженість оператора, який вна
Способиборотьби зі стресом
Давайте ще раз повернемося до визначення поняття «стрес». У перекладі з англійської мови слово «стрес» означає «натиск, тиск, напруга». А енциклопедичний словник дає таке тлумачення: «Сукупність за
Метопи профілактики стресу
Спосіб життя - це наше повсякденне життя з раннього ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксаційного способу життя є і початок трудового дня, і р
На проблему управління стресами
вдержавних організаціях
Як випливає з розгляду матеріалів попередніх розділів, діяльність менеджера пов'язана із значним напруженням, що найчастіше приводить людину в стан
Контрольні питання
1. Визначення конфлікту.
2. Типологія конфліктів.
3. Причини виникнення конфліктів.
4. Модель процесу конфлікту.
5. Управління конфліктною ситуацією.
6.
Вплив і влааа, баланс влаап
Вплив — процес, у ході якого одна зі сторін, мобілізуючи наявні в її розпорядженні власні ресурси, прагне змінити поведінку іншої сторони.
Як відомо, менеджер — це спеціаліст з пита
Модель джерел влааи К. Хеплса
Відповідно до цієї теорії владу використовують для того, щоб розв'язати конфлікт інтересів на свою користь, тому індивід визнає владу і відповідно реагує.
>>&
Делегування повноважень як спосіб зміцнення влаші
Р. Кантер вважає, що наділення підлеглих додатковою владою відповідає корінним інтересам менеджерів. На її думку, здатність керівника впливати на інших людей не залежить від міжособистістних чинник
Контрольні питання
1. Вплив і влада, баланс влади.
2. Влада, заснована на примусі, вплив через страх.
3. Влада, заснована на винагороді, вплив через задоволення треб.
4. Законна влада, впли
Основні поняття та підходи теорій лідерства
У кожній організації відбувається горизонтальний та вертикальний поділи праці, у процесі яких керівники отримують повноваження, тобто право впливати на поведінку підлеглих для забез
Системи лідерства за Р. Лайкертом
Група наукових співробітників із Мічиганського університету на чолі з Ренсисом Лайкертом, порівнюючи групи з високою та низькою продуктивністю праці в різних організаціях, зробила висновок, що відм
Стилі керівництва за Р. Блеііком та аж. Моутон
Найкращого стилю керівництва не існує. У кожному конкретному випадку стиль керівництва визначають такі чинники:
— здібності та особисті якості керівника;
— здібності та особисті я
Сптуашпна модель управління Ф. Фідлера
Нездатність ранніх дослідників знайти постійну залежність між стилем керівництва, задоволеністю та продуктивністю стала яскравим свідченням того, що в усіх випадках діє один або більше додаткових ч
Підхід «шлях - иіль» Мітчелла - Хауса
Ще одну ситуаційну модель лідерства, яка багато в чому аналогічна моделі Фідлера і має багато спільного з теорією очікувань, розробили Теренс Мітчелл і Роберт Хаус. їх підхід під назвою «шлях - ціл
Характеристики рабочего місця
Структура завдання Офіційні повноваження Первинна робоча група
Результати
Виконання роботи Задоволення роботою
Мотивація Прийняття керівни
Ситуативна теорія управління «життєвого ииклу» П. Хєрсі та К. Бленчараа
Херсі та Бленчард, як і Реддін, розрізняють також тільки чотири основні стилі керівництва.
Стиль 1. Інструктаж. Керівник визначає роль кожного з підлеглих під час виконання ним завд
Порівняльний аналіз ситуаційних моделей лідерства
У всіх моделях ситуаційного лідерства звернено головну увагу на вплив зовнішніх чинників, які доповнюють один одного в розумінні феномену лідерства. У цих моделях робиться спроба визначити різні лі
Нші погляди на класифікацію стилів керівництва
Дещо іншу класифікацію стилів керівництва, пов'язаних з виробничою діяльністю організації, пропонує М. М. Мартиненко. Згідно з його тлумаченням керівництво виявляє себе в двох окремих функціях: кож
Комунікації в керівництві
У більшості людей процеси комунікації займають до 70 % часу. Здібність до комунікацій (уміння говорити, слухати, читати та писати) - одна з найважливіших. Саме комунікації дали можл
Контрольні питання
1. Основні поняття та підходи теорій лідерства.
2. Система лідерства за теорією Р. Лайкерта.
3. Стилі керівництва за Р. Блейком і Дж. Моутон.
4. Ситуаційна модель Ф. Фідл
Групп. Формальні та неформальні групп
Організація - це соціальна категорія і одночасно засіб досягнення цілей організації. Це місце, де люди будують відносини та взаємодіють. Процес керівництва передбачає створення та організацію робот
Вплив хотториського експерименту на теорію управління
Неформальні організації створюються не за бажанням керівництва, але за відповідних умов вони можуть впливати на результати праці організації, становитися домінуючою організацією і зводити нанівець
Комунікації в групах
Статистичний аналіз показав, що такі чинники, як розмір груп, час існування та обсяг ресурсів організації не впливають на показники нововведень. Більш значущими виявилися чинники, що визначають гру
Управління за допомогою комітетів
Комітет утворюється як група всередині організації, якій делеговано повноваження для виконання будь-якого завдання чи комплексу завдань. Комітети мають два типи: спеціальний та постійний.
Контрольні питання
1. Умови, за яких виникають неформальні групи.
2. Типи груп, які існують в організації.
3. Висновки хотторнського експерименту.
4. Чинники впливу на ефективність роботи г
Зміст і вгшп управлінських рішень
Кожен з нас кожного дня приймає десятки, а протягом життя тисячі рішень. З курсу менеджменту відомо, що всі функції управління мають дві загальні характеристики:
1) усі вони потребують при
Прочее прийняття рішень
Процес прийняття рішень складний і багатосторонній. Він включає цілий ряд стадій та операцій. Кількість і якість прийняття рішень залежить від керівника, ситуації, стилю керівництва, культури орган
Моделі та мєтоап прийняття рішень 11.3.1. Метоа наукових досліджень
Ефективне прийняття рішень потрібне для виконання управлінських функцій.
Наука управління намагається підвищити ефективність організації шляхом підвищення здібності керівництва до п
Моделювання
Наука управління досить широко використовує моделювання. Хоч деякі моделі, які інколи досить складні, важко застосувати без допомоги комп'ютера, концепція їх моделювання досить проста.
Мод
Методи прийняття рішень
Будь-який метод прийняття рішень, застосовуваний в управлінні, можна розглядати як різновид моделювання. Але за традицією термін «модель» належить лише до методів загального характеру.
Май
Метопи прогнозування
Прогнозування — це метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом бу
Впмогп по управлінських рішень
Вимогами до управлінських рішень є: - ефективність,
- економічність,
- своєчасність,
- обґрунтованість,
- реальність.
Ефективне рішення
Організація та контрольвиконання рішень
Організувати виконання рішення - важке завдання, яке потребує знання людей, їх можливостей, методів виконання.
Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує
ВК [ ВК
Рис. 11.10. Ієрархічна структура комунікації: ВК - виконавець і керівник
Проміжні ступені одночасно є і підлеглими, і командними.
Організаційно-управлінські рішення можуть вигляда
Прийняття рішень в ааміиістратпвно-державному управлінні
Найскладнішим і найвідповідальнішим питанням у процесі управління є прийняття рішень. Будь-яке управлінське рішення припускає вибір одного або більше засобів (ліній поведінки) для досягнення однієї
Адміністративно-державних рішень у демократичному товаристві на різних етапах
Фаза процесу
ухвалення
І
II
III
Переговорний проаес
Представникам державної адміністрації на різних рівнях доводиться вести переговори з політиками, групами лобіювання, представниками ділових кіл. Практика ведення переговорів нагромадила багато такт
Контрольні питання
і.
Класифікація управлінських рішень.
2. Підходи до прийняття рішень.
3. Процес прийняття раціонального рішення.
4. Чинники, що впливають на прийняття раціональн
Принципи загального управління якістю в державному секторі
Попередні дослідження підвищення продуктивності в державному секторі наголошували на використанні різної технології та методів постановки завдань, оцінювання програм, прийняття рішень та вимірюванн
ХвороБп» державної адміністрації
Майже два десятиліття тому П. Друкер ідентифікував шість основних перешкод на шляху удосконалення діяльності в державному секторі, «смертельні гріхи», які чинять регулярно і через боягузтво державн
Причини повільного піавишеиня якості послуг у державному секторі
На тлі явних успіхів руху за якість постає питання: чому так мало державних організацій і так повільно включаються в цей рух (якщо взагалі включаються), у той час як у 80-ті роки XX ст. цей рух спр
Надспеціалізація в навчальних програмах для менеджерів.
Усіх бюрократів якоюсь мірою характеризують надспеціалізацією, професійною обмеженістю і цеховою замкненістю, що наділяє вузьких професіоналів значною і незаперечною владою у сфері своєї компетенці
Наслідки нездатності організації до змін
Приватизація державних служб і нові підходи до їх фінансування являють собою .найімовірніше наслідки ігнорування концепції якості в державному адмініструванні, ніж перешкоди для їх
Запровадження загального управління якістю
Відоме як «коло Шухарта» «колесо Демінга» являє собою варіант наукової методики, відомої в державних структурах як політико-аналітичний підхід до управління з метою постійного пошуку нових можливос
Циркуляр Адміністративно-бюджетного управління А-132.
Щодо виконання Директиви 12637 Адміністративно-бюджетне управління видало циркуляр «Про підвищення продуктивності і якості послуг, наданих на федеральному рівні». Він визначив основні напрями опера
Президентська рада з удосконалювання управління.
Складається з провідних кадрових незалежних керівників на рівні заступників керівників 23 федеральних відомств і міністерств, що контролюють проблеми управління в цих організаціях. Рада забезпечує
Державного управління в країнах Заходу
У демократичному суспільстві держава є основною формою консолідації загальнолюдських, національних і соціальних цінностей та інтересів її громадян. Свої завдання держава вирішує через систему адмін
Управлінняінноваційною діяльністю
Розробка і реалізація інноваційних проектів.Останніми роками західна концепція менеджменту в державних організаціях розширилася в результаті виникнення нової науки про реструктуриз
Контрольні питання
1. Принципи загального управління якістю в державному секторі.
2. Перелічити «хвороби» державної адміністрації (за П. Друкером).
3. «Рецепт» У. Демінга для вирішення найважливіших
Американська школа апміністратпвно-аержавного управління
У теорії адміністративно-державного управління виділяють декілька історично сформованих шкіл і напрямів. Провідними серед шкіл є американська, англійська, французька та німецька.
Американс
Теорія апміністратішно-лержавного управління у Великобританії
Вивчення державного управління в системі англійського академічного знання суспільства почалося наприкінці XIX ст., коли при Лондонському університеті було засновано Лондонську школу еко-
Французька школа ааміністратпвно-аержавного управління
У Франції теорія адміністративно-державного управління склалася до певної міри як підсумок розвитку науки державного (чи конституційного) права. Починаючи з кінця XIX ст. у роботах з конституційног
Теорія ааміністратпвно-аержавного управління в Німеччині
Найбільш впливовою серед європейських шкіл адміністративно-державного управління є німецька. Особливістю теорії адміністративно-державного управління в Німеччині виступають фундаментальні теоретичн
Система державної служби в країнах
з Федеральним типом адміністратпвно-
державного управління (Німеччина, США)
Німеччина.Серед європейських країн з федеральним тип
Контрольні питання
1. Розвиток американської школи адміністративно-державного управління.
2. Теорія адміністративно-державного управління у Великобританії.
3. Французька школа адміністративно-держав
Менний покажчик
Авріль П. 496, 497
Адамс Дж. 515
Адаме С 243, 236
АдлерФ. 179, 182, 183
АкоффР. 388, 413
Аксельрод Р. 426
Ален 499, 501
Навчальний посібник
Редактори: СІ. Крамаренко, Л.А. Мельник, Т.В. Рибитва, В.В. Сердюк, О.В. Шевченко, P.M. Шульженко
Комп'ютерна верстка В.Б. Лісничий Дизайн обкладинки Б.В. Борисов
Підп-до д
Новости и инфо для студентов