рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Комунікації в групах

Комунікації в групах - раздел Менеджмент, Основи адміністративного менеджменту Статистичний Аналіз Показав, Що Такі Чинники, Як Розмір Груп, Час Існування Т...

Статистичний аналіз показав, що такі чинники, як розмір груп, час існування та обсяг ресурсів організації не впливають на показники нововведень. Більш значущими виявилися чинники, що визначають групові процеси (час, співробітництво, вербальну підтримку і ресурси, якими користувалися члени групи для впровадження нових ідей і пропозицій). Ключовий момент розуміння принципів функціонування групи — ідентифікація процесів комунікацій, тобто отримання інформації про події комунікації (хто з ким розмовляє), що дозволяє спостерігачу зробити певні висновки про структуру групи (централізація - децентралізація комунікацій). Спостереження за роботою груп зазвичай концентрується саме на процесах комунікацій, а не на змісті робочих завдань: протягом певного періоду часу записуються розмови або дії членів групи, фіксуються їхні реакції, відзначається вплив прийнятих рішень на ефективність команди.

З часом і набуттям потрібних навичок члени групи можуть спостерігати те, що відбувається під час виконання завдання. Вони полегшать своє завдання, якщо зосередяться на спостереженнях за певними видами поведінки членів групи. Фокус уваги змінюється залежно від мети спостереження. Нижче розглянемо популярний метод ідентифікації зразків і змісту комунікацій. Ефективність діяльності членів групи багато в чому залежить від інформації та ідей


>>>371>>>

інших її «гравців». М.Шоу виділяє п'ятьзразків групових комунікацій (рис. 10.4).

А В С D Е

ч .»< >«. >». .«

Централізованікомунікації А В

 

 

 

Децентралізовані комунікації

 

Зірка

Коло

Рис. 10.4. Альтернативні зразки групових комунікацій

Комунікаційний ланцюжок припускає, що член групи передає та одержує інформацію від певного «гравця», у той час як команди, організовані в «коло» чи «зірку», дотримуються принципів відносної свободи її поширення.

Спостереження за зразками комунікацій дозволяє одержати деяке уявлення про процеси, що відбуваються в групі, але це тільки початок. Наступний крок - дослідження індивідуального внеску членів групи у виконання завдання. Для того щоб проаналізувати поведінку індивідів у групах, потрібний точний і надійний спосіб опису подій, що відбуваються у групі. Конкретний зміст подібних моделей багато в чому визначається предметом дослідження (табл. 10.1).

Звичайно, в аналізі змісту групових комунікацій використовують й інші діагностичні інструменти. Щонайменше по закінченні завдання члени групи можуть відповісти на такі запитання:

- які вчинки або висловлення членів команди сприяли чи перешкоджали роботі команди;

— які методи та прийоми виконання завдання виявилися найефективніші та які з них варто використовувати надалі;


>>>372>>>

- якіпроблеми виникали в ході роботи командита яківдосконалення варто було б внести?

Таблиця 10.1.Зміст групових комунікацій

Категорія Пояснення
Пропозиція Поведінка людей, які висувають нову пропозицію, ідею або наполягають на певному способі дій
Підтримка Поведінка співробітників, які аргументують свою позицію або підтримують колег)' чи ідею
Обгрунтування Поведінка членів команди, які розвивають ідею або пропозицію іншого індивіда
Суперечність Поведінка «гравців», які критикують позиції інших людей
Надання інформації Поведінка учасників групи, які наводять нові факти або ідеї, пояснюють ці ідеї та думки
Пошук інформації Поведінка, спрямована на стимулювання пошуку фактів, пропозицій, ідей чи висловлення думок іншими індивідами

Ролі членів групи. Ключовий елемент розуміння структури групи і процесів, що відбуваються в ній, - ролі, які виконують члени групи. Одна з основних цілей формування команди - створення умов для повнішої реалізації співробітниками організації талантів, навичок, знань та інтересів. Звичайно, кожний із членів групи вносить у виконання завдання певний внесок, це означає, що він відіграє чітко визначену роль. Таким чином, «гравці» команди розрізняються за ступенем участі у виконанні завдання (чи в змісті завдання) та використанням навичок і знань, якими вони володіють (крім функціонального досвіду) для вирішення питань.

Одне з найвідоміших досліджень було проведено під керівництвом М. Белбіна, у ході якого вчений і його колеги систематично спостерігали за декількома сотнями невеликих груп у процесі їх роботи. За його ре-зультами було зроблено висновок, що поведінка кожного члена команди відповідає одній з дев'яти ідентифікованих у дослідженні ролей, баланс яких багато в чому впливає на ступінь ефективності групи.

До проведення власного дослідження М. Белбіна підштовхнули результати аналізу практики підготовки керівників у школі менеджменту Хенлі, в якій велику увагу приділяли засвоєнню принципів командної роботи. Групам з десяти менеджерів пропонували для практики спеціальні вправи чи ділові ігри. Спостереження показали,


>>>373>>>

що деяким командам протягом тривалого часу вдавалося досягати найкращих фінансових результатів, причому будь-яких зв'язків між ефективністю груп та індивідуальними здібностями їх членів не було виявлено (оцінювали на підставі стандартних тестів). З приводу цього розгорнулися гострі дискусії: чому групи з дуже здібних співробітників менш ефективні, ніж команди зі «звичайних» працівників?

Спостерігачі, які брали участь у дослідженні М. Белбіна, набрані зі слухачів курсів менеджменту, використовували стандартну процедуру запису типів зусиль членів групи. Члени команди добровільно проходили психометричний тест, а дослідники записували кількісні результати. Крім того, тести проводили в різних компаніях і на курсах менеджменту.

З індивідів, які пройшли тести на рівень інтелекту з рівнем вище середнього, були сформовані групи, а ефективність їх роботи порівнювали з показниками звичайних команд. Виявилося, що «інтелектуальні» команди показали середні результати. У дослідженні брали участь двадцять п'ять таких груп, кожна з яких конкурувала із сімома «звичайними» командами. Перші місця зайняли тільки три команди «інтелектуалів», а інші займали місця в нижній половині «турнірної таблиці» (у загальному заліку вони зайняли всього лише шосте місце). Зібрана наглядачами інформація дозволила зробити висновок, що причина поразки полягає в поведінці членів груп під час виконання завдання. Замість конкретної роботи, направленої на досягнення по-ставленних цілей, «гравці-інтелектуали» витрачали час на дискусії, намагаючись виробити єдину точку зору, а будь-яка невдача призводила до взаємних звинувачень. Отже, поведінка членів команди під час виконання завдання істотно впливає на ефективність результатів групи.

Потім дослідники намагалися сформувати групи з індивідів з певними особистими якостями і зівставити результати їх роботи з показниками інших команд, що дозволило виділити типи поведінки індивідів у групах, тобто «командні ролі». Дехто з «гравців» видрізнявся винахідливістю, постійно пропонував нові ідеї, інших набагато більше турбували деталі і якість роботи, треті присвячували більшу частину часу збереженню цілісності групи, спонукаючи «ухильників» брати участь у роботі і залагоджувати конфлікти. В опублікованій 1981 р. роботі, після аналізу результатів проведених досліджень, М. Белбін виділив вісім командних ролей. Експерименти продовжувалися, і 1993 р. вийшла у світ ще одна книга, в якій М. Белбін додав ще одну роль (фахівця) і поміняв назви декількох ролей. Останній варіант «штатного розкладу» подано в табл. 10.2.


>>>374>>>

 

Таблиця 10.2. Ролі членів команди, запропоновані М. Белбіним (1981, 1993 pp.)

Тип Типові характеристики
Виконавець Дисциплінований, надійний, консервативний і ефективний. Уміє реалізувати ідеї на практиці
Координатор Досвідчений, упевнений, ефективний головуючий. Уміє чітко формулювати цілі, просуває рішення, делегує повноваження
Організатор Динамічний, ризикує, примушує. Його мужність і енергія дозволяють переборювати будь-які труднощі, ненавидить програші
Іенератор Винахідливий, має багату уяву - людина з ідеями, яка вміє вирішувати нестандартні проблеми
Шукач Екстраверт, ентузіаст, товариський. Досліджує можливості, встановлює контакти
Математик Розважливий, проникливий, має стратегічне мислення. Бачить усі альтернативи, усе зважує - інспектор
Командний гравець М'який, сприйнятливий, дипломатичний. Уміє слухати, запобігає непорозумінню членів команди -чутливий і до індивідів, і до ситуацій
Фінішер Старанний і сумлінний. Шукає помилки і прогалини. Контролює терміни виконання доручень
Фахівець Професіонал у вузькій галузі знань

М. Белбін і його колеги помітили, що один з найважливіших чинників успіху групи - склад команди. Типів поведінки безліч, але кількість типів, що сприяють високій ефективності групи, обмежена. М. Белбін поєднав подібні типи поведінки у великі групи, використовуючи для їх позначення термін «роль». Одна з характерних ознак команд-переможниць, які домоглися найкращих результатів, — збалансованість ролей їхніх учасників.

У виданій 1981 р. праці М. Белбін приділяв основну увагу питанню про те, як, виконуючи різні ролі, члени групи можуть сприяти успішному виконанню завдання. Найуспішнішими у виконанні конкурсних завдань виявилися команди, в яких переважали практичні і реалістичні виконавці (у термінології 1993 p.), які працювали переважно на команду, а не заради задоволення власних інтересів. Потім автор виділяв внесок представників парних ролей. Організатор зазвичай приділяв основну увагу керівництву, спонукаючи групу до дії. У деяких випадках цю функцію брав на себе координатор, що поєднував групу у її прагненні


>>>375>>>

до загальної мети. Крім того, велике значення мала діяльність генераторів, пропозиції яких часто відігравали вирішальну роль у досягненні успіху, і шукачів, зайнятих «полюванням» за ідеями за межами групи.

Можна дійти висновку, що правильний розподіл цих п'яти ролей (виконавець, координатор, організатор, генератор і шукач) є достатнім для успіху.

Однак М. Белбін зауважує, що далеко не всі висунуті групою ідеї можна реалізувати у конкретній ситуації, оскільки важливою є, наприклад, роль математика, який враховує всі аспекти проблеми і пропонує найкоротший шлях до досягнення мети. Не треба забувати і про командних «гравців», які, володіючи високою чутливістю, поєднують групу. Функції фінішера полягають у контролі за виконанням командних обов'язків, відпрацюванні деталей проекту, доведенням до логічного завершення всіх початих справ. І нарешті, у праці 1993 р. М. Белбін розглядає роль фахівця, який забезпечує для роботи над проектом потрібний технічний або професійний досвід.

М. Белбін дійшов висновку, що група, яка має виконавців усіх дев'яти ролей, готова до виконання будь-якого завдання «командування», хоча далеко не всім її учасникам вдається повністю реалізувати своє призначення. Склад групи має відповідати специфіці завдання, для виконання якого її сформовано: «Найбільшу користь можуть принести індивіди, якщо їх сильні якості адекватні потребам команди і є унікальними. Основна проблема групи - це питання досягнення балансу; але він потребує не врівноважених індивідів, а співробітників, які зрівноважують один одного, щоб створити в групі сприятливу атмосферу та максимально використовувати сильні якості її членів» [48].

Дослідження показали, що особливо високих показників домоглися команди, які мали:

- здібного головуючого;

- сильного генератора - творче джерело здорових ідей;

— щонайменше ще одного інтелектуала, який стимулює генератора ідей;

— математика - співробітника, здатного вчасно «прорахувати» недоліки обговорюваних пропозицій.

М. Белбін розробив інструмент, що дозволяє будь-якій зацікавленій особі виділити первинні і вторинні переважні командні ролі.

Консультанти та викладачі менеджменту широко використовують цю модель для оцінки членами групи ролей, яким вони віддають перевагу, та для аналізу впливу розподілу ролей на роботу команд. Модель допомагає членам команд усвідомити виконувані ними ролі. Деякі менеджери використовують модель М. Белбіна для заповнення вакан-


>>>376>>>

сій. Наприклад, новий менеджер з персоналу помітив, що керівництво організації приймає рішення про реалізацію різних програм, які зазвичай залишаються незавершеними через те, що увага керівників дуже часто зосереджується на чомусь іншому. Проблему було вирішено, коли з його ініціативи на роботу прийняли співробітників, які мали, на думку менеджера, якості фінішера.

У моделях командних ролей розрізняють так звані ролі, орієнтовані на завдання та ролі, орієнтовані на підтримку діяльності групи. Очевидно, що деякі співробітники концентрують свої зусилля на вирішенні питань, пов'язаних з виконанням завдань, інші співробітники спрямовують свої зусілля на забезпечення цілісності групи.

Види діяльності, які характеризують ці дві ролі, можна подати таким чином:

концентрація на завданні - концентрація на підтримку;

ініціатор - натхненник;

спеціаліст з пошуку інформації — майстер компромісів;

діагностик - охоронець спокою;

ерудит - дослідник;

оцінювач - майстер резюме;

той, що приймає рішення - той, що встановлює стандарти.

Команди потребують виконавців обох цих ролей, а кваліфіковані менеджери не жаліють зусиль, щоб підібрати співробітників, які б відповідали цим вимогам команди.

Доцільність інвестицій у формування команд.Можливо, політика керівництва організації буде спрямована на перетворення робочих груп в основну структурну одиницю організації. Проблема вибору менеджменту такої компанії буде зрозумілішою, якщо виділити групи різних рівнів або результатів діяльності. Якщо рівень взаємодії співробітників групи знаходиться на відносно низькому рівні, її формування може означати неефективну втрату часу і стати причиною виникнення почуття незадоволеності як її членів, так і менеджменту. В інших випадках взаємодія членів команди може бути дуже тісною.

Цікаву модель розвитку команди запропонували Дж. Катценбах і Д. Сміт (1993), за якою аналізували розбіжності в результатах діяльності груп відповідно до кривої результатів (рис. 10.5).


>>>377>>>

Продуктивність команди Рис. 10.5. Крива командних результатів

 

Робочі групи покладаються на суму окремих зусиль своїх членів. Взаємодія членів таких груп передбачає обмін інформацією і досвідом. Вони приймають рішення, сприятливі для виконання членами групи завдань, за які вони несуть відповідальність. Будь-якого тиску, спрямованого на формування єдиних цілей або чітких завдань спільної діяльності, немає, а це означає, що взаємодії членів групи мають випадковий характер, оскільки не підкріплюються загальною відповідальністю за отримані результати.

До псевдокоманд належать групи, члени яких не зуміли скористуватися перевагами спільної діяльності, та не прикладали до цього ані найменших зусиль. Вони не виявляють інтересу до постановки загальних чи специфічних завдань, хоча самі співробітники чи їх керівники можуть називати цю «аморфну масу» командою. їхні члени витрачають менше зусиль, ніж учасники робочих груп, оскільки час, що відводиться на наради, забирає час індивідуальної роботи, а відтак, зменшується обсяг виробленої продукції чи розміру доданої вартості. Ціле менше за суму частин, і, ймовірно, члени команди будуть вважати досвід сумісної праці незадовільним. Якщо така група все-таки піде на ризик виникнення конфлікту між її учасниками і візьметься за роз-


>>>378>>>

роблення злагоджених методів праці, а потім приступить до спільної діяльності, вона має шанси перетворитися в команду.

Члени потенційних команд відчувають потребу в ефективній діяльності, а це означає, що вони прагнуть досягнути високих результатів праці. Наприклад, вони усвідомлюють потребу в єдиній чіткій меті (доки її немає, це негативно позначається на продуктивності команди) або мають конкретні завдання, однак не зуміли виробити ефективні прийоми і методи співробітництва. На шляху до високих результатів команд виникають різні перешкоди, перебороти які комусь вдається, а хтось має «зійти з дистанції». Невдахам призначено залишатися в «обозі» псевдокоманд чи робочих груп.

Дійсні команди — невеликі групи, члени яких:

- мають взаємодоповнювальні навички та уміння;

- мають загальні цілі, завдання;

- виробили ефективні методи спільної праці, знають, як задовольняти і потреби організації, і нестаток учасників групи; можливості команди перевищують сподівання керівництва.

Високоефективі команди - це групи, що задовольняють усі вимоги дійсних команд і сприяють індивідуальному розвитку їх учасників. Результати, які вони демонструють, перевершують сподівання оточуючих, і в деяких випадках можуть бути взірцем для інших команд.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи адміністративного менеджменту

Б В Новіков Г Ф Сініок П В Круш... Основи адміністративного менеджменту...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Комунікації в групах

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Визначення і еволюція менеджменту
Що таке управління? Термін «управління» спочатку визначав уміння об'їжджати коней та ними керувати. Англійське слово to manage (керувати) походить від кореня латинського слова manus (

ОсновніФункції управління
Керівники організації для досягнення цілей здійснюють усі функції управління: планування, організацію, мотивацію і контроль. Спочатку стисло їх охарактеризуємо для того, щоб мати загальне уявлення,

Поняття організації. Формальні та неформальні організації
Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координують для досягнення спільної мети. Організація можлива за таких умов: 1) є принаймні дві людини, які вважають с

Конкуренти
Закони та державні органи     Рис. 1.5. Середовище прямого впливу на організацію Приклад. Уведення нової автоматизованої технології може забезпечити ор

Вертикальний попіл праці. Рівні керівництва
Оскільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось повинен координувати роботу груп для того, щоб вона була успішною. Повернемося до прикладу з вітрильником: якщо хтось і

Принципи управління за Анрі Файолем
Менеджери в процесі діяльності дотримуються певних принципів. Принципи - це початок, основа будь-якої науки. Принцип управління - це орієнтири, які застосовують в усіх ситуаціях. Во

Ааміністратпвно-аержавного управління
Теорія адміністративно-державного управління є одним з найбільш важливих і перспективних напрямів сучасної політичної думки. Довгий час вона розвивалася в руслі загальної політологічної традиції і

Проблеми теорії ааміністратпвно-аержавного управління
Для будь-якої науки дуже важливим є визначення її методологічних основ. Почнемо з традиційного - визначення об'єкта і предмета. Об'єктом теорії адміністративно-державного управління є адміні

Дванадцять Функшііменеджменту місиевпхурядових органів
Загальним для менеджменту місцевих урядових закладів є набір із дванадцяти функцій, більш вузьких порівняно з чотирма основними. 1. Контакти з виборними посадовими особами, органами викона

Контрольні питання
1. Основні функції менеджменту. 2. Ознаки організації. 3. Відмінність формальних і неформальних організацій. 4. Ресурси організації. 5. Зовнішнє середовище прямо

Види планів, стратегічне планування
Планування - це процес формування місії та цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення та отримання необхідних ресурсів та їх розподілу з метою забезпечення ефективної роб

Місія організації. Визначення цілей організації
Місія — головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування. Місія організації конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стр

Аналіз зовнішнього та внутрішнього сереаовпш організації
Після встановлення місії та цілей керівництво фірми починає роботу зі стратегічного планування. Першим кроком у цьому напрямі є аналіз зовнішнього середовища. Аналіз зовнішнього середов

Стратегія Фірмп
Вибір стратегії зумовлений цілями організації (легкими чи складними), ризиком, на який іде компанія, зовнішнім і внутрішнім середовищем (табл. 2.1). Залежно від класифікаційної ознаки розр

Типи стратегій бізнесу
Визначення стратегії принципово залежить від конкретної ситуації, у який знаходиться організація. Однак існують деякі загальні підходи до формування стратегії і деякі загальні рамки, які її обмежую

Вироблення стратегії Фірми
  Процес вибору стратегії охоплює такі основні кроки: 1) усвідомлення поточної стратегії; 2) проведення аналізу портфеля продукції; 3) вибір стратегії фірми

Вибір стратегії
Керівництво вибирає стратегію на основі аналізу ключових чинників, які характеризують стан фірми з урахуванням результатів аналізу портфеля продукції, а також характеру та сутності стратегій, що ре

Виконання стратегії
На перший погляд може здатися, що виконання стратегії - це майже те саме, що і звичайне управління. Але для розуміння ролі та сутності стадій виконання стратегії слід мати на увазі таке. Важливою в

Чинники стратегічного планування Джона Зіммермана
Джон Зіммерман зазначає, що у разі зменшення ресурсів, наявності світової конкуренції та зростання витрат навіть найефективніша організація не зможе довго витримати без чіткого стратегічного планув

Контрольні питання
1. Види планів. 2. Основні етапи процесу планування. 3. Види загальнокорпоративних стратегій. 4. Види стратегій конкуренції (стратегій бізнесу). 5. Місія організ

Основні поняття організації як Функції управління
Під час розгляду основних понять менеджменту було встановлено, що спеціалізація та поділ праці значно підвищують ЇЇ продуктивність, однак за однієї умови: якщо буде чітко визначено та скоординовано

Лінійні та штабні повноваження
Повноваження завжди обмежені; залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження. Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосере

Функції ааміністпатпвнпх органів держави
У системі категорій теорії адміністративно-державного управління поняття «функції» є синонімом «завдання», «прерогативи», «межі повноважень». їх уживають для позначення діяльності будь-яких адмініс

Контрольні питання
1. Лінійні та штабні повноваження. 2. Основні види штабних повноважень, їх використання. 3. Принципи делегування повноважень. 4. Причини небажання керівників делегувати п

Схеми побудови організаційних структур управління
Кожна зі структур придатна тільки для конкретної ситуації для досягнення відповідних цілей. Першим видом управлінських структур була так звана «бюрократія». Слово «бюрократія» асоціюється

Управління.
  В1   В2

Чинники, які впливають на проектування організації
  Дж. Гелбрейт визначив проектування організації як постійний пошук найбільш ефективного поєднання організаційних змінних. Чинники, які впливають на цей процес, як показують досліди,

Типи організаційної культури
Дослідники виділяють культури, засновані на владі, на ролі, на завданнях та на особистості. Культура влади - це культура, у якій домінує керівник організації, котрий здійснює сильни

Сучасні погляди на моделі організації
Для того щоб зрозуміти принципи функціонування організацій і порівняти їх ефективність, необхідні специфічні інструменти аналізу. Одним з них може бути визначення, яке точно і стисло описує те, що

Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:

Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:

Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:

Таблиця 4.5. Диференціація між підрозділами за чотирма змінними
Головні змінні диференціації НДВКР Виробництво Маркетинг Цілі Новий продукт Собівартість

Структурні моделі
У теорії адміністративно-державного управління поняття структури означає сукупність стійких зв'язків у системі управління, що забезпечують її цілісність і тотожність самої собі. Компаратив

Ааміністративно-аержавного управління та сучасні тенаениії його Функціонування
Основними категоріями в теорії адміністративно-державного управління є поняття «державне адміністрування», «адміністративно-державне управління», «бюрократія». Коли термін «бюрократія» трапляється

Контрольні питання
1. Класифікація організаційних структур управління. 2. Чинники, що впливають на вибір організаційної структури управління. 3. Основні вимоги, яким мають відповідати структури упра

Ранні теорії мотивації
Відомо безліч теорій мотивації індивідів у організації. Багато з них спочатку сприймаються як привабливі, але занадто часто рекомендації вчених нездійснені. Методи і способи мотивації прой

Мотиваційні теорії Зігмунда Фрейда та неофрейдистів.
Певний внесок у розробку теорії мотивації зробили 3. Фрейд і нео-фрейдисти. Зігмунд Фрейд (1856-1939) - австрійський невропатолог, психіатр і психолог, засновник психоаналізу — методу досл

Сучасні теорії мотпвасіії 5.3.1. Змістовні теорії мотивації
Усі теорії мотивації можна поділити на дві категорії: змістовні та процесуальні. Змістовні теорії мотивації аналізують чинники, що впливають на мотивацію. Значною мірою головна увага цих теорій зос

Задоволеність Відсутність задоволеності
________________________________________ Відсутність незадоволеності Незадоволеність Рис. 5.4. Незалежні процеси задоволеності та незадоволеності Процес

Таблиця 5.2. Основні характеристики теорій А. Маслоу, Д. Мак-Клелланда і Ф. Герцберга
Теорія Маслоу Теорія Мак-Клелланда Теорія Герцберга 1. Потреби 1. Три потреби, які 1. Потреби

Таблиця 5.3. Порівняльна характеристика теорій Хта Y
Теорія X Теорія Y 1. Статична стратегія управління. 1. Динамічна стратегія управління. 2. Пода

Процесуальні теорії мотивації
Сутність процесуальних теорій полягає в тому, що за безперечного існування потреб поведінка людини визначається насамперед сприйняттям конкретної ситуації, оцінкою можливих наслідків вибраного типу

Id ЗОВНІШНІ
Технолопя. підтримка, послуги, тренінг Задоволення Доведена справедливість винагороди Рис. 5.9. Взаємозв'язок між мотивацією, виконанням та задоволеніст

Найвизначніший у світі прпнипп менеджменту
Термін «Найвизначніший у світі принцип менеджменту» було введено в управлінську теорію і практику Майклом Лі-Бефом у зв'язку з виходом у 1985 р. книги з однойменною назвою. Цей принцип пов'язує вин

Контрольні питання
1. Визначення мотивації, мотиву, стимулу. 2. Ранні теорії мотивації. 3. Змістовні теорії мотивацій. 4. Модель А. Маслоу. 5. Теорія мотиваційної гігієни Ф Герцбер

Сутність і сенс контролю
Термін «контроль», як і «владар», викликає передусім негативні емоції. Для багатьох людей контроль означає насамперед примус, обмеження, відсутність самостійності, взагалі все те, що прямо протилеж

Види контролю
Залежно від змісту і сфери здійснення можна виділити економічний, соціальний, екологічний, технологічний контроль. Форми економічного контролю розрізняються за ознаками методичної спрямова

Психологічні аспекти контролю
Люди є невід'ємним елементом контролю на всіх стадіях управління. Тому менеджер, розробляючи процедури контролю, повинен брати до уваги поведінку людей. Та обставина, що контроль сильно і безпосере

Характеристики ефективного контролю
Поведінка людей — безумовно, не єдиний чинник, який визначає ефективність контролю. Щоб контроль виконував своє справжнє завдання, тобто забезпечував досягнення мети організації, він повинен мати к

Brian організаційних систем контролю
У менеджменті, на думку В. С. Завадського, функціонують різні системи контролю, головними з яких є: фінансовий, бюджетний (кошторисний), контроль якості, товарно-матеріальних запасів, операційни

Контрольні питання
1. Визначення контролю. 2. Контроль як функція управління. 3. Види контролю. 4. Методи уникнення негативного впливу контролю за У. Ньюменом. 5. Вимоги ефективног

Причини виникнення конфліктів
Питання про причини виникнення конфліктів є надзвичайно складним і недостатньо вивченим. Відомо, що в нашій країні проблема конфлікту довгі роки була забороненою темою для багатьох наук, у

Модельпроцесу конфлікту
Конфлікт являє собою складну взаємозалежну систему і процес, який динамічно розвивається. У кожному конфлікті виділяються такі складові, як предмет, учасники, умови протікання, мотиви сторін, їх ці

Управління конфліктною ситуацією
Як уже зазначалося, керівникам не слід вважати причиною конфліктних ситуацій просту відмінність у характерах. Звичайно, ця відмінність може бути причиною конфлікту в якомусь конкретному випадку, ал

Стратегія поведінки в конфліктній ситуації
Багатовіковий досвід участі людей у різних конфліктах і їхньому вирішенні, незліченні спостереження за конфліктуючими сторонами, спеціальні наукові дослідження та узагальнення дозволили вченим виді

Поняття стресу, його основні прпчпнп
У всі часи людина була невіддільною частиною процесу виробництва. На ранніх етапах розвитку вона створювала все своїми руками. Пізніше вона винайшла різні засоби, щоб полегшити свою працю і які доз

СпєипФіка управлінських рішень в умовах стресовості
Усі управлінські рішення, зумовлені станом психічного напруження, можна розділити на чотири категорії. Типовим прикладом психічного напруження є операційна напруженість оператора, який вна

Способиборотьби зі стресом
Давайте ще раз повернемося до визначення поняття «стрес». У перекладі з англійської мови слово «стрес» означає «натиск, тиск, напруга». А енциклопедичний словник дає таке тлумачення: «Сукупність за

Метопи профілактики стресу
Спосіб життя - це наше повсякденне життя з раннього ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксаційного способу життя є і початок трудового дня, і р

На проблему управління стресами
вдержавних організаціях Як випливає з розгляду матеріалів попередніх розділів, діяльність менеджера пов'язана із значним напруженням, що найчастіше приводить людину в стан

Контрольні питання
1. Визначення конфлікту. 2. Типологія конфліктів. 3. Причини виникнення конфліктів. 4. Модель процесу конфлікту. 5. Управління конфліктною ситуацією. 6.

Вплив і влааа, баланс влаап
Вплив — процес, у ході якого одна зі сторін, мобілізуючи наявні в її розпорядженні власні ресурси, прагне змінити поведінку іншої сторони. Як відомо, менеджер — це спеціаліст з пита

Модель джерел влааи К. Хеплса
  Відповідно до цієї теорії владу використовують для того, щоб розв'язати конфлікт інтересів на свою користь, тому індивід визнає владу і відповідно реагує. >>&

Делегування повноважень як спосіб зміцнення влаші
Р. Кантер вважає, що наділення підлеглих додатковою владою відповідає корінним інтересам менеджерів. На її думку, здатність керівника впливати на інших людей не залежить від міжособистістних чинник

Контрольні питання
1. Вплив і влада, баланс влади. 2. Влада, заснована на примусі, вплив через страх. 3. Влада, заснована на винагороді, вплив через задоволення треб. 4. Законна влада, впли

Основні поняття та підходи теорій лідерства
  У кожній організації відбувається горизонтальний та вертикальний поділи праці, у процесі яких керівники отримують повноваження, тобто право впливати на поведінку підлеглих для забез

Системи лідерства за Р. Лайкертом
Група наукових співробітників із Мічиганського університету на чолі з Ренсисом Лайкертом, порівнюючи групи з високою та низькою продуктивністю праці в різних організаціях, зробила висновок, що відм

Стилі керівництва за Р. Блеііком та аж. Моутон
Найкращого стилю керівництва не існує. У кожному конкретному випадку стиль керівництва визначають такі чинники: — здібності та особисті якості керівника; — здібності та особисті я

Сптуашпна модель управління Ф. Фідлера
Нездатність ранніх дослідників знайти постійну залежність між стилем керівництва, задоволеністю та продуктивністю стала яскравим свідченням того, що в усіх випадках діє один або більше додаткових ч

Підхід «шлях - иіль» Мітчелла - Хауса
Ще одну ситуаційну модель лідерства, яка багато в чому аналогічна моделі Фідлера і має багато спільного з теорією очікувань, розробили Теренс Мітчелл і Роберт Хаус. їх підхід під назвою «шлях - ціл

Характеристики рабочего місця
Структура завдання Офіційні повноваження Первинна робоча група     Результати Виконання роботи Задоволення роботою Мотивація Прийняття керівни

Ситуативна теорія управління «життєвого ииклу» П. Хєрсі та К. Бленчараа
Херсі та Бленчард, як і Реддін, розрізняють також тільки чотири основні стилі керівництва. Стиль 1. Інструктаж. Керівник визначає роль кожного з підлеглих під час виконання ним завд

Порівняльний аналіз ситуаційних моделей лідерства
У всіх моделях ситуаційного лідерства звернено головну увагу на вплив зовнішніх чинників, які доповнюють один одного в розумінні феномену лідерства. У цих моделях робиться спроба визначити різні лі

Нші погляди на класифікацію стилів керівництва
Дещо іншу класифікацію стилів керівництва, пов'язаних з виробничою діяльністю організації, пропонує М. М. Мартиненко. Згідно з його тлумаченням керівництво виявляє себе в двох окремих функціях: кож

Комунікації в керівництві
  У більшості людей процеси комунікації займають до 70 % часу. Здібність до комунікацій (уміння говорити, слухати, читати та писати) - одна з найважливіших. Саме комунікації дали можл

Контрольні питання
1. Основні поняття та підходи теорій лідерства. 2. Система лідерства за теорією Р. Лайкерта. 3. Стилі керівництва за Р. Блейком і Дж. Моутон. 4. Ситуаційна модель Ф. Фідл

Групп. Формальні та неформальні групп
Організація - це соціальна категорія і одночасно засіб досягнення цілей організації. Це місце, де люди будують відносини та взаємодіють. Процес керівництва передбачає створення та організацію робот

Вплив хотториського експерименту на теорію управління
Неформальні організації створюються не за бажанням керівництва, але за відповідних умов вони можуть впливати на результати праці організації, становитися домінуючою організацією і зводити нанівець

Управління за допомогою комітетів
Комітет утворюється як група всередині організації, якій делеговано повноваження для виконання будь-якого завдання чи комплексу завдань. Комітети мають два типи: спеціальний та постійний.

Контрольні питання
1. Умови, за яких виникають неформальні групи. 2. Типи груп, які існують в організації. 3. Висновки хотторнського експерименту. 4. Чинники впливу на ефективність роботи г

Зміст і вгшп управлінських рішень
Кожен з нас кожного дня приймає десятки, а протягом життя тисячі рішень. З курсу менеджменту відомо, що всі функції управління мають дві загальні характеристики: 1) усі вони потребують при

Прочее прийняття рішень
Процес прийняття рішень складний і багатосторонній. Він включає цілий ряд стадій та операцій. Кількість і якість прийняття рішень залежить від керівника, ситуації, стилю керівництва, культури орган

Моделі та мєтоап прийняття рішень 11.3.1. Метоа наукових досліджень
Ефективне прийняття рішень потрібне для виконання управлінських функцій. Наука управління намагається підвищити ефективність організації шляхом підвищення здібності керівництва до п

Моделювання
Наука управління досить широко використовує моделювання. Хоч деякі моделі, які інколи досить складні, важко застосувати без допомоги комп'ютера, концепція їх моделювання досить проста. Мод

Методи прийняття рішень
Будь-який метод прийняття рішень, застосовуваний в управлінні, можна розглядати як різновид моделювання. Але за традицією термін «модель» належить лише до методів загального характеру. Май

Метопи прогнозування
Прогнозування — це метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом бу

Впмогп по управлінських рішень
Вимогами до управлінських рішень є: - ефективність,   - економічність, - своєчасність, - обґрунтованість, - реальність. Ефективне рішення

Організація та контрольвиконання рішень
Організувати виконання рішення - важке завдання, яке потребує знання людей, їх можливостей, методів виконання. Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує

ВК [ ВК
Рис. 11.10. Ієрархічна структура комунікації: ВК - виконавець і керівник Проміжні ступені одночасно є і підлеглими, і командними. Організаційно-управлінські рішення можуть вигляда

Прийняття рішень в ааміиістратпвно-державному управлінні
Найскладнішим і найвідповідальнішим питанням у процесі управління є прийняття рішень. Будь-яке управлінське рішення припускає вибір одного або більше засобів (ліній поведінки) для досягнення однієї

Адміністративно-державних рішень у демократичному товаристві на різних етапах
Фаза процесу         ухвалення І II III

Переговорний проаес
Представникам державної адміністрації на різних рівнях доводиться вести переговори з політиками, групами лобіювання, представниками ділових кіл. Практика ведення переговорів нагромадила багато такт

Контрольні питання
і. Класифікація управлінських рішень. 2. Підходи до прийняття рішень. 3. Процес прийняття раціонального рішення. 4. Чинники, що впливають на прийняття раціональн

Принципи загального управління якістю в державному секторі
Попередні дослідження підвищення продуктивності в державному секторі наголошували на використанні різної технології та методів постановки завдань, оцінювання програм, прийняття рішень та вимірюванн

ХвороБп» державної адміністрації
Майже два десятиліття тому П. Друкер ідентифікував шість основних перешкод на шляху удосконалення діяльності в державному секторі, «смертельні гріхи», які чинять регулярно і через боягузтво державн

Причини повільного піавишеиня якості послуг у державному секторі
На тлі явних успіхів руху за якість постає питання: чому так мало державних організацій і так повільно включаються в цей рух (якщо взагалі включаються), у той час як у 80-ті роки XX ст. цей рух спр

Надспеціалізація в навчальних програмах для менеджерів.
Усіх бюрократів якоюсь мірою характеризують надспеціалізацією, професійною обмеженістю і цеховою замкненістю, що наділяє вузьких професіоналів значною і незаперечною владою у сфері своєї компетенці

Наслідки нездатності організації до змін
  Приватизація державних служб і нові підходи до їх фінансування являють собою .найімовірніше наслідки ігнорування концепції якості в державному адмініструванні, ніж перешкоди для їх

Запровадження загального управління якістю
Відоме як «коло Шухарта» «колесо Демінга» являє собою варіант наукової методики, відомої в державних структурах як політико-аналітичний підхід до управління з метою постійного пошуку нових можливос

Циркуляр Адміністративно-бюджетного управління А-132.
Щодо виконання Директиви 12637 Адміністративно-бюджетне управління видало циркуляр «Про підвищення продуктивності і якості послуг, наданих на федеральному рівні». Він визначив основні напрями опера

Президентська рада з удосконалювання управління.
Складається з провідних кадрових незалежних керівників на рівні заступників керівників 23 федеральних відомств і міністерств, що контролюють проблеми управління в цих організаціях. Рада забезпечує

Державного управління в країнах Заходу
У демократичному суспільстві держава є основною формою консолідації загальнолюдських, національних і соціальних цінностей та інтересів її громадян. Свої завдання держава вирішує через систему адмін

Управлінняінноваційною діяльністю
Розробка і реалізація інноваційних проектів.Останніми роками західна концепція менеджменту в державних організаціях розширилася в результаті виникнення нової науки про реструктуриз

Контрольні питання
1. Принципи загального управління якістю в державному секторі. 2. Перелічити «хвороби» державної адміністрації (за П. Друкером). 3. «Рецепт» У. Демінга для вирішення найважливіших

Американська школа апміністратпвно-аержавного управління
У теорії адміністративно-державного управління виділяють декілька історично сформованих шкіл і напрямів. Провідними серед шкіл є американська, англійська, французька та німецька. Американс

Теорія апміністратішно-лержавного управління у Великобританії
Вивчення державного управління в системі англійського академічного знання суспільства почалося наприкінці XIX ст., коли при Лондонському університеті було засновано Лондонську школу еко-

Французька школа ааміністратпвно-аержавного управління
У Франції теорія адміністративно-державного управління склалася до певної міри як підсумок розвитку науки державного (чи конституційного) права. Починаючи з кінця XIX ст. у роботах з конституційног

Теорія ааміністратпвно-аержавного управління в Німеччині
Найбільш впливовою серед європейських шкіл адміністративно-державного управління є німецька. Особливістю теорії адміністративно-державного управління в Німеччині виступають фундаментальні теоретичн

Система державної служби в країнах
з Федеральним типом адміністратпвно- державного управління (Німеччина, США) Німеччина.Серед європейських країн з федеральним тип

Контрольні питання
1. Розвиток американської школи адміністративно-державного управління. 2. Теорія адміністративно-державного управління у Великобританії. 3. Французька школа адміністративно-держав

Менний покажчик
Авріль П. 496, 497 Адамс Дж. 515 Адаме С 243, 236 АдлерФ. 179, 182, 183 АкоффР. 388, 413 Аксельрод Р. 426 Ален 499, 501

Навчальний посібник
Редактори: СІ. Крамаренко, Л.А. Мельник, Т.В. Рибитва, В.В. Сердюк, О.В. Шевченко, P.M. Шульженко Комп'ютерна верстка В.Б. Лісничий Дизайн обкладинки Б.В. Борисов Підп-до д

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги