Переговорний проаес - раздел Менеджмент, Основи адміністративного менеджменту Представникам Державної Адміністрації На Різних Рівнях Доводиться Вести Перег...
Представникам державної адміністрації на різних рівнях доводиться вести переговори з політиками, групами лобіювання, представниками ділових кіл. Практика ведення переговорів нагромадила багато тактичних прийомів досягнення консенсусу в процесі прийняття рішень. Проте до останнього часу на переговорах майже всіх рівнів панував конфронтаційний підхід, заснований на жорстких торгах. До певної міри конфронтаційний підхід за столом переговорів дуже нагадує військові дії. Військові маневри і прийоми, що тут застосовують, більше нагадують військову тактику, ніж політику взаємних поступок, які властиві спілкуванню цивільних осіб.
Досягнення політичного консенсусу за допомогою торгів схоже на гру, яка припускає маніпулювання поведінкою партнера. Торги можуть відбуватися за двома основними варіантами. Широко відомий метод гри з нульовою сумою: або абсолютний виграш, або повний програш, все або нічого. Тиск, обвинувачення - усі ці прийоми належать до жорсткого торгу. їх сенс полягає в тому, щоб будь-що домогтися поступок від партнера.
Американський учений Т. Шеллінг у своїй праці «Стратегія конфлікту» ілюструє тактику жорсткого маніпулювання за допомогою такого прикладу. Вузькою дорогою назустріч одна одній мчать дві вантажівки. Один водій явно не бажає поступитися місцем другому. У другого водія є два можливі рішення: або з'їхати на узбіччя, або зіткнутися з першою вантажівкою. Як можна оцінити тактику першого водія? Домагаючись поступки, він, з одного боку, ризикує заподіяти собі значного збитку у випадку сутички, з іншого - викликає негативну етичну оцінку своєї поведінки.
Аналогічні ситуації виникають і за столом переговорів. Але тут частіше тактику взаємних обвинувачень сторони застосовують у тих випадках, коли взагалі не збираються нічого вирішувати, використовуючи переговори в пропагандистських цілях. Взаємні обвинувачення потрібні їм для демонстрації власної безкомпромісної позиції: так би мовити «не можуть поступитися принципами».
Конфронтаційний підхід до переговорів у більшості випадків відбувається в більш м'якій формі, ніж гра з нульовою сумою. Цей підхід припускає, що, досягаючи консенсусу, не виявиться тих, що виграли цілком, і тих, що програли: кожний з учасників зазнає певних втрат і має переваги. При цьому обидві сторони діють так, щоб за мінімальних втрат «відвоювати» у партнера якнайбільше. З цією метою вони
>>>424>>>
намагаються знайти слабкі місця в позиції один одного. Активно застосовуються такі тактичні прийоми, як пакетування, вимоги в останню хвилину, завищення вимог, загострення уваги на слабких сторонах партнера, різні відходи, зважування на помилкові акценти у власній позиції.
Прийом пакетування полягає в тому, що декілька питань пропонують до розгляду комплексно, у вигляді пакета. Використання пакета у межах торгу передбачає зведення проблемних і привабливих для партнера пропозицій в один блок із малопривабливими. При цьому привабливі пропозиції можуть бути досить віддаленими до теми обговорення. Наприклад, зменшення обсягів фінансування якоїсь програми може бути об'єднане в одному пакеті з пропозицією вигідних кадрових переміщень в адміністрації.
Використання тактичного прийому завищення вимог полягає в тому, щоб запросити якнайбільше. У висунуту позицію включають численні пункти, деякі з них потім можна буде безболісно зняти як поступку, і зажадати натомість аналогічних кроків з боку партнера. Адміністративні переговори будують на висуванні явно неприйнятних для іншої сторони пропозицій. Потім наступає етап взаємної критики і, коли аргументи партнерів вичерпуються, переговори зазвичай заходять у безвихідь. На жаль, не можна констатувати, що сьогодні переговори так більше не ведуться. При цьому не завжди слабкий поступається сильному, досить часто поступається той, хто закладає у свою споконвічну позицію більше неприйнятних для партнера нереалістичних умов.
Тактичний прийом відходу використовують на переговорах у тих випадках, коли торкаються питань, не бажаних для обговорення. Прикладом відходу може слугувати прохання відкласти обговорення проблеми або перенести його на інше засідання. Іноді відхід буває непрямим. У цьому випадку відповідь на питання дається, але вкрай неточно, завуальованно. Непрямий відхід може бути виражений у вигляді ігнорування проблемної ситуації. Задане питання ніби не помічають. На багатосторонніх переговорах таке трапляється особливо часто.
Типовим тактичним прийомом у межах торгів виступає зважування на помилкові акценти у власній позиції. Один з партнерів демонструє крайню зацікавленість у вирішенні якогось питання, хоча насправді воно є другорядним. Потім це питання знімається, щоб одержати потрібні рішення з іншого, важливішого. Висвітлюючи пере-
>>>425>>>
говори у засобах масової інформації, цей прийом використовують для впливу на суспільну думку в сприятливому для себе напрямі.
Конфронтаційний підхід до переговорів цілком може закінчитися консенсусом у результаті довгого і нудного виторговування партнерами поступок один у одного. Але яка ціна цих угод? Після таких переговорів у кожного з партнерів складається певна репутація, яка може зненацька зіграти свою роль (часто негативну) на цих переговорах. Тактика торгів веде до того, що баланс інтересів порушується і сторони мають справу з асиметричним типом рішення, причому перевага буває не обов'язково на користь сильнішого партнера. Іноді вирішальне значення мають випадкові чинники, наприклад, наполегливість, демонстративна жорсткість слабкого партнера. У результаті в сильнішої сторони виникає почуття незадоволеності, але не виключено, що ті самі особи можуть знову з'явитися за столом переговорів.
На сьогодні в практиці ведення адміністративних переговорів усе частіше спостерігаються спроби відходу від конфронтаційної взаємодії і використання принципово іншої методики, основаної на партнерських взаємовідносинах. Головна ідея цього підходу - ставитися до переговорів як до засобу спільного аналізу проблеми з метою її вирішення. У цьому випадку процес переговорів, як правило, проходить три етапи:
1) взаємне уточнення інтересів, поглядів і позицій учасників;
2) обговорення (висунення аргументів на підтримку своїх пропозицій, критика інших необгрунтованих позицій тощо);
3) узгодження позицій і вироблення домовленостей.
Експерти не рекомендують поспішати відразу ж вирішити проблему на переговорах. Як би старанно не готували переговорний процес, деякі питання все ж залишаться не зовсім зрозумілими. Чому партнер пропонує саме таке рішення проблеми? Які інтереси можна реалізувати? Самі переговори варто розглядати як процес зняття інформаційної невизначеності за рахунок поступового з'ясування партнерами позицій один одного.
На першому етапі переговорів дуже важливо виробити спільну мову з партнером. Обговорюючи питання, варто переконатися, що обидві сторони під одними і тими ж термінами розуміють однакові поняття. Це дуже істотний момент: адже може трапитися так, що, домовившись, партнери надалі стануть по-різному трактувати досягнуті угоди.
Не менш важливо створити на переговорах конструктивну доброзичливу атмосферу співробітництва. Англійські політологи Р. Фішер і
>>>426>>>
С. Браун свою книгу «Крокуючи разом: встановлення стосунків, які призводять до згоди» [56] спеціально присвятили цій проблемі. Чому на переговорах з одними партнерами працювати легше, ніж з іншими? Багато схильні бачити причини ймовірніше в проблемах, що вирішуються, ніж у взаємовідносинах. Проте це не завжди так. Автори книги виділяють шість основних чинників, з яких складається конструктивна атмосфера співробітництва в процесі переговорів.
1. Раціональність. Потрібно поводитися раціонально, навіть якщо інша сторона виявляє емоції. Неконтрольовані емоції погано позначаються на процесі прийняття рішень.
2. Розуміння. Слід намагатися завжди зрозуміти партнера. Неуважність до його точки зору обмежує можливість щодо придатних для обох сторон рішень.
3. Достовірність. Важливо не надавати помилкової інформації, навіть якщо до цього вдається протилежна сторона. Така поведінка послабляє силу аргументації, а також перешкоджає подальшому спілкуванню з партнером.
4. Увага. Якщо протилежна сторона не слухає, треба постаратися провести з нею консультації, тим самим стосунки поліпшаться.
5. Уникнення повчального тону. Не варто повчати партнера. Потрібно бути відкритим для його аргументів і постаратися в свою чергу переконати його.
6. Прийняття. Слід бути відкритим для нової інформації, що надходить від партнера.
На другому етапі переговорів, під час обговорення, кожна зі сторін намагається максимально реалізувати власну позицію. Серед засобів подачі позиції найбільш ефективними тактичними прийомами є: пошук загальної зони рішення, пряме відкриття позиції, вираження згоди, поступове ускладнення обговорюваних питань, поділ на складові, зосередження уваги на можливих діях у певному напрямі, внесення прийнятних для всіх пропозицій.
Прийом прямого відкриття позиції використовують, щоб поінформувати партнерів з переговорів про свої цілі та сформувати в них певні уявлення про свою позицію. Спеціалісти розрізняють відкриття позиції у виступі та під час відповіді на питання. У виступі відкривають ту частину позиції, яку вважають за потрібну, у відповіді роблять це вимушено, відповідаючи на питання. Позицію може відкрити і через уточнення позицій. Якщо партнер спробує з'ясувати позиції інших
>>>427>>>
учасників, то тим самим частково розкриє власну позицію: з порушених питань можна визначити, що саме його цікавить.
Для того щоб увиразнити спільність і налагодити конструктивний діалог, спеціалісти рекомендують використовувати прийом виявлення згоди з уже висловленими на переговорах ідеями, думками, пропозиціями. Для позитивного психологічного впливу на учасників переговорів використовують також метод поступового підвищення складності обговорюваних питань. Цей метод припускає, що переговори починаються з найбільш легких питань, у процесі вирішення яких демонструється можливість досягнення домовленості. Такий самий позитивний вплив цей прийом справляє і на суспільну думку.
Іноді складну проблему допомагає вирішити тактичний прийом поділу на складові. Ідея полягає в тому, щоб не намагатися вирішити всю проблему цілком, а виділити в ній окремі питання. Учасники переговорів по черзі обговорюють усі виділені питання і вирішують, чи можна досягнути домовленостей з кожного пункту, а якщо не можна, то деякі проблеми не розглядають. Зрозуміло, це не може привести до повної угоди, але і часткове рішення - завжди крок вперед порівняно з тим, що не досягнуто жодної домовленості. Народна мудрість говорить: поганий мир краще доброї сварки.
На етапі обговорення позицій особливого значення набуває аргументація. Американський учений Р. Аксельрод, досліджуючи численні стенограми ділових переговорів, показав, що сторони в ході дискусії зазвичай приділяють основну увагу розгорнутій аргументації на користь власної позиції і рідко старанно шукають слабкі місця в позиції партнерів. Проте з психологічної точки зору дуже важливо аргументовано, переконливо довести партнеру, у чому він помиляється і чому з його деякими пропозиціями не можна погодитися.
Основним результатом етапу аргументації стає визначення меж можливих домовленостей. Після цього переговори переходять до заключної фази - узгодження позицій. Тут експерти виділяють два етапи: знаходження загальної формули та уточнення деталей. Під загальною формулою розуміють визначення рамок угоди, а під деталізацією - редагування тексту і вироблення остаточного варіанта підсумкового документа. Уточнюючи позиції, партнери можуть створити спеціальні робочі комісії або експертні групи з окремих проблем, щоб скоротити загальний час, потрібний для досягнення домовленостей.
>>>428>>>
На заключному етапі широко використовують такі тактичні прийоми, як сюрприз, пошук загальної зони рішення, відмова від власної вимоги, принципово нове рішення, висування підвищених вимог.
Основна ідея сюрпризу полягає в тому, щоб зненацька для партнера прийняти таку його пропозицію, яка за всіма прогнозами прийнятою не може бути. Роблять це для того, щоб викликати деяку розгубленість, а значить узяти ініціативу на переговорах у свої руки. Якщо партнер охоче погоджується з висунутими пропозиціями, іноді можна запропонувати ряд нових домовленостей. У цьому складається суть тактики висування підвищених вимог.
У тих випадках, коли в процесі обговорення знаходять рішення, яке припускає найкращий, вигідний для обох сторін, вихід із становища, виникає потреба використовувати прийом зняття власної пропозиції. При цьому зазвичай та сама сторона пропонує принципово нове рішення. Не варто забувати, що іноді партнер, який з усім погоджується, відхиляє пропозиції лише тому, що вони сформульовані в неприйнятній для нього формі. У цьому випадку також слід використовувати прийом принципово нового рішення.
Як висновок варто зупинитися на оцінюванні особистого чинника на політичних переговорах. Останніми роками з'явилося багато цікавих праць, основаних на експериментальних даних у цій сфері. Очевидно, що особисті якості учасників переговорів відіграють незначну роль у тих випадках, коли члени делегацій є простими виконавцями — представниками тих або інших організацій і структур. Якщо виникає ситуація, в якій вони з деяких причин не задовольняють тих, кого представляють на переговорах, учасників замінюють.
Проте чим вищий рівень переговорів, чим більш самостійні у своїх діях їх учасники, тим більше значення мають їхні особисті якості. Особливого значення особисті характеристики набувають під час переговорів на вищому рівні. Учені давно відзначили, що кожному лідеру притаманий свій особливий, індивідуальний переговорний стиль. Багато в чому він складається з улюблених тактичних прийомів: для когось характерна манера відходів, хтось любить заперечувати або виявляє пристрасть до сюрпризів. Знання індивідуальних особливостей партнерів багато в чому полегшує процес ведення переговорів.
Найважливішим параметром, що характеризує особовий стиль ведення переговорів, є співвідношення емоційної та логічної сфер. Із чого, в першу чергу, виходить учасник переговорів: із логічних міркувань чи з емоційних і інтуїтивних оцінок? Вивчаючи стенограми
Все темы данного раздела:
Визначення і еволюція менеджменту
Що таке управління? Термін «управління» спочатку визначав уміння об'їжджати коней та ними керувати. Англійське слово to manage (керувати) походить від кореня латинського слова manus (
ОсновніФункції управління
Керівники організації для досягнення цілей здійснюють усі функції управління: планування, організацію, мотивацію і контроль. Спочатку стисло їх охарактеризуємо для того, щоб мати загальне уявлення,
Поняття організації. Формальні та неформальні організації
Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координують для досягнення спільної мети.
Організація можлива за таких умов:
1) є принаймні дві людини, які вважають с
Конкуренти
Закони та державні органи
Рис. 1.5. Середовище прямого впливу на організацію
Приклад. Уведення нової автоматизованої технології може забезпечити ор
Вертикальний попіл праці. Рівні керівництва
Оскільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось повинен координувати роботу груп для того, щоб вона була успішною.
Повернемося до прикладу з вітрильником: якщо хтось і
Принципи управління за Анрі Файолем
Менеджери в процесі діяльності дотримуються певних принципів. Принципи - це початок, основа будь-якої науки.
Принцип управління - це орієнтири, які застосовують в усіх ситуаціях. Во
Ааміністратпвно-аержавного управління
Теорія адміністративно-державного управління є одним з найбільш важливих і перспективних напрямів сучасної політичної думки. Довгий час вона розвивалася в руслі загальної політологічної традиції і
Проблеми теорії ааміністратпвно-аержавного управління
Для будь-якої науки дуже важливим є визначення її методологічних основ. Почнемо з традиційного - визначення об'єкта і предмета. Об'єктом теорії адміністративно-державного управління є адміні
Дванадцять Функшііменеджменту місиевпхурядових органів
Загальним для менеджменту місцевих урядових закладів є набір із дванадцяти функцій, більш вузьких порівняно з чотирма основними.
1. Контакти з виборними посадовими особами, органами викона
Контрольні питання
1. Основні функції менеджменту.
2. Ознаки організації.
3. Відмінність формальних і неформальних організацій.
4. Ресурси організації.
5. Зовнішнє середовище прямо
Види планів, стратегічне планування
Планування - це процес формування місії та цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення та отримання необхідних ресурсів та їх розподілу з метою забезпечення ефективної роб
Місія організації. Визначення цілей організації
Місія — головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування.
Місія організації конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стр
Аналіз зовнішнього та внутрішнього сереаовпш організації
Після встановлення місії та цілей керівництво фірми починає роботу зі стратегічного планування. Першим кроком у цьому напрямі є аналіз зовнішнього середовища.
Аналіз зовнішнього середов
Стратегія Фірмп
Вибір стратегії зумовлений цілями організації (легкими чи складними), ризиком, на який іде компанія, зовнішнім і внутрішнім середовищем (табл. 2.1).
Залежно від класифікаційної ознаки розр
Типи стратегій бізнесу
Визначення стратегії принципово залежить від конкретної ситуації, у який знаходиться організація. Однак існують деякі загальні підходи до формування стратегії і деякі загальні рамки, які її обмежую
Вироблення стратегії Фірми
Процес вибору стратегії охоплює такі основні кроки:
1) усвідомлення поточної стратегії;
2) проведення аналізу портфеля продукції;
3) вибір стратегії фірми
Вибір стратегії
Керівництво вибирає стратегію на основі аналізу ключових чинників, які характеризують стан фірми з урахуванням результатів аналізу портфеля продукції, а також характеру та сутності стратегій, що ре
Виконання стратегії
На перший погляд може здатися, що виконання стратегії - це майже те саме, що і звичайне управління. Але для розуміння ролі та сутності стадій виконання стратегії слід мати на увазі таке. Важливою в
Чинники стратегічного планування Джона Зіммермана
Джон Зіммерман зазначає, що у разі зменшення ресурсів, наявності світової конкуренції та зростання витрат навіть найефективніша організація не зможе довго витримати без чіткого стратегічного планув
Контрольні питання
1. Види планів.
2. Основні етапи процесу планування.
3. Види загальнокорпоративних стратегій.
4. Види стратегій конкуренції (стратегій бізнесу).
5. Місія організ
Основні поняття організації як Функції управління
Під час розгляду основних понять менеджменту було встановлено, що спеціалізація та поділ праці значно підвищують ЇЇ продуктивність, однак за однієї умови: якщо буде чітко визначено та скоординовано
Лінійні та штабні повноваження
Повноваження завжди обмежені; залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження.
Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосере
Функції ааміністпатпвнпх органів держави
У системі категорій теорії адміністративно-державного управління поняття «функції» є синонімом «завдання», «прерогативи», «межі повноважень». їх уживають для позначення діяльності будь-яких адмініс
Контрольні питання
1. Лінійні та штабні повноваження.
2. Основні види штабних повноважень, їх використання.
3. Принципи делегування повноважень.
4. Причини небажання керівників делегувати п
Схеми побудови організаційних структур управління
Кожна зі структур придатна тільки для конкретної ситуації для досягнення відповідних цілей.
Першим видом управлінських структур була так звана «бюрократія». Слово «бюрократія» асоціюється
Управління.
В1
В2
Чинники, які впливають на проектування організації
Дж. Гелбрейт визначив проектування організації як постійний пошук найбільш ефективного поєднання організаційних змінних. Чинники, які впливають на цей процес, як показують досліди,
Типи організаційної культури
Дослідники виділяють культури, засновані на владі, на ролі, на завданнях та на особистості.
Культура влади - це культура, у якій домінує керівник організації, котрий здійснює сильни
Сучасні погляди на моделі організації
Для того щоб зрозуміти принципи функціонування організацій і порівняти їх ефективність, необхідні специфічні інструменти аналізу. Одним з них може бути визначення, яке точно і стисло описує те, що
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Елемент проектування організації
Проектування організації пов'язано з прийняттям рішень, що мають відношення до багатьох сфер життєдіяльності організації. Тут в основному будуть розглянуті рішення, що стосуються таких елементів:
Таблиця 4.5. Диференціація між підрозділами за чотирма змінними
Головні змінні диференціації
НДВКР
Виробництво
Маркетинг
Цілі
Новий продукт
Собівартість
Структурні моделі
У теорії адміністративно-державного управління поняття структури означає сукупність стійких зв'язків у системі управління, що забезпечують її цілісність і тотожність самої собі.
Компаратив
Ааміністративно-аержавного управління та сучасні тенаениії його Функціонування
Основними категоріями в теорії адміністративно-державного управління є поняття «державне адміністрування», «адміністративно-державне управління», «бюрократія». Коли термін «бюрократія» трапляється
Контрольні питання
1. Класифікація організаційних структур управління.
2. Чинники, що впливають на вибір організаційної структури управління.
3. Основні вимоги, яким мають відповідати структури упра
Ранні теорії мотивації
Відомо безліч теорій мотивації індивідів у організації. Багато з них спочатку сприймаються як привабливі, але занадто часто рекомендації вчених нездійснені.
Методи і способи мотивації прой
Мотиваційні теорії Зігмунда Фрейда та неофрейдистів.
Певний внесок у розробку теорії мотивації зробили 3. Фрейд і нео-фрейдисти.
Зігмунд Фрейд (1856-1939) - австрійський невропатолог, психіатр і психолог, засновник психоаналізу — методу досл
Сучасні теорії мотпвасіії 5.3.1. Змістовні теорії мотивації
Усі теорії мотивації можна поділити на дві категорії: змістовні та процесуальні. Змістовні теорії мотивації аналізують чинники, що впливають на мотивацію. Значною мірою головна увага цих теорій зос
Задоволеність Відсутність задоволеності
________________________________________
Відсутність незадоволеності Незадоволеність
Рис. 5.4. Незалежні процеси задоволеності та незадоволеності
Процес
Таблиця 5.2. Основні характеристики теорій А. Маслоу, Д. Мак-Клелланда і Ф. Герцберга
Теорія Маслоу
Теорія Мак-Клелланда
Теорія Герцберга
1. Потреби
1. Три потреби, які
1. Потреби
Таблиця 5.3. Порівняльна характеристика теорій Хта Y
Теорія X
Теорія Y
1. Статична стратегія управління.
1. Динамічна стратегія управління.
2. Пода
Процесуальні теорії мотивації
Сутність процесуальних теорій полягає в тому, що за безперечного існування потреб поведінка людини визначається насамперед сприйняттям конкретної ситуації, оцінкою можливих наслідків вибраного типу
Id ЗОВНІШНІ
Технолопя. підтримка, послуги, тренінг
Задоволення
Доведена
справедливість
винагороди
Рис. 5.9. Взаємозв'язок між мотивацією, виконанням та задоволеніст
Найвизначніший у світі прпнипп менеджменту
Термін «Найвизначніший у світі принцип менеджменту» було введено в управлінську теорію і практику Майклом Лі-Бефом у зв'язку з виходом у 1985 р. книги з однойменною назвою. Цей принцип пов'язує вин
Контрольні питання
1. Визначення мотивації, мотиву, стимулу.
2. Ранні теорії мотивації.
3. Змістовні теорії мотивацій.
4. Модель А. Маслоу.
5. Теорія мотиваційної гігієни Ф Герцбер
Сутність і сенс контролю
Термін «контроль», як і «владар», викликає передусім негативні емоції. Для багатьох людей контроль означає насамперед примус, обмеження, відсутність самостійності, взагалі все те, що прямо протилеж
Види контролю
Залежно від змісту і сфери здійснення можна виділити економічний, соціальний, екологічний, технологічний контроль.
Форми економічного контролю розрізняються за ознаками методичної спрямова
Психологічні аспекти контролю
Люди є невід'ємним елементом контролю на всіх стадіях управління. Тому менеджер, розробляючи процедури контролю, повинен брати до уваги поведінку людей. Та обставина, що контроль сильно і безпосере
Характеристики ефективного контролю
Поведінка людей — безумовно, не єдиний чинник, який визначає ефективність контролю. Щоб контроль виконував своє справжнє завдання, тобто забезпечував досягнення мети організації, він повинен мати к
Brian організаційних систем контролю
У менеджменті, на думку В. С. Завадського, функціонують різні системи контролю, головними з яких є: фінансовий, бюджетний (кошторисний), контроль якості, товарно-матеріальних запасів, операційни
Контрольні питання
1. Визначення контролю.
2. Контроль як функція управління.
3. Види контролю.
4. Методи уникнення негативного впливу контролю за У. Ньюменом.
5. Вимоги ефективног
Причини виникнення конфліктів
Питання про причини виникнення конфліктів є надзвичайно складним і недостатньо вивченим.
Відомо, що в нашій країні проблема конфлікту довгі роки була забороненою темою для багатьох наук, у
Модельпроцесу конфлікту
Конфлікт являє собою складну взаємозалежну систему і процес, який динамічно розвивається. У кожному конфлікті виділяються такі складові, як предмет, учасники, умови протікання, мотиви сторін, їх ці
Управління конфліктною ситуацією
Як уже зазначалося, керівникам не слід вважати причиною конфліктних ситуацій просту відмінність у характерах. Звичайно, ця відмінність може бути причиною конфлікту в якомусь конкретному випадку, ал
Стратегія поведінки в конфліктній ситуації
Багатовіковий досвід участі людей у різних конфліктах і їхньому вирішенні, незліченні спостереження за конфліктуючими сторонами, спеціальні наукові дослідження та узагальнення дозволили вченим виді
Поняття стресу, його основні прпчпнп
У всі часи людина була невіддільною частиною процесу виробництва. На ранніх етапах розвитку вона створювала все своїми руками. Пізніше вона винайшла різні засоби, щоб полегшити свою працю і які доз
СпєипФіка управлінських рішень в умовах стресовості
Усі управлінські рішення, зумовлені станом психічного напруження, можна розділити на чотири категорії.
Типовим прикладом психічного напруження є операційна напруженість оператора, який вна
Способиборотьби зі стресом
Давайте ще раз повернемося до визначення поняття «стрес». У перекладі з англійської мови слово «стрес» означає «натиск, тиск, напруга». А енциклопедичний словник дає таке тлумачення: «Сукупність за
Метопи профілактики стресу
Спосіб життя - це наше повсякденне життя з раннього ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксаційного способу життя є і початок трудового дня, і р
На проблему управління стресами
вдержавних організаціях
Як випливає з розгляду матеріалів попередніх розділів, діяльність менеджера пов'язана із значним напруженням, що найчастіше приводить людину в стан
Контрольні питання
1. Визначення конфлікту.
2. Типологія конфліктів.
3. Причини виникнення конфліктів.
4. Модель процесу конфлікту.
5. Управління конфліктною ситуацією.
6.
Вплив і влааа, баланс влаап
Вплив — процес, у ході якого одна зі сторін, мобілізуючи наявні в її розпорядженні власні ресурси, прагне змінити поведінку іншої сторони.
Як відомо, менеджер — це спеціаліст з пита
Модель джерел влааи К. Хеплса
Відповідно до цієї теорії владу використовують для того, щоб розв'язати конфлікт інтересів на свою користь, тому індивід визнає владу і відповідно реагує.
>>&
Делегування повноважень як спосіб зміцнення влаші
Р. Кантер вважає, що наділення підлеглих додатковою владою відповідає корінним інтересам менеджерів. На її думку, здатність керівника впливати на інших людей не залежить від міжособистістних чинник
Контрольні питання
1. Вплив і влада, баланс влади.
2. Влада, заснована на примусі, вплив через страх.
3. Влада, заснована на винагороді, вплив через задоволення треб.
4. Законна влада, впли
Основні поняття та підходи теорій лідерства
У кожній організації відбувається горизонтальний та вертикальний поділи праці, у процесі яких керівники отримують повноваження, тобто право впливати на поведінку підлеглих для забез
Системи лідерства за Р. Лайкертом
Група наукових співробітників із Мічиганського університету на чолі з Ренсисом Лайкертом, порівнюючи групи з високою та низькою продуктивністю праці в різних організаціях, зробила висновок, що відм
Стилі керівництва за Р. Блеііком та аж. Моутон
Найкращого стилю керівництва не існує. У кожному конкретному випадку стиль керівництва визначають такі чинники:
— здібності та особисті якості керівника;
— здібності та особисті я
Сптуашпна модель управління Ф. Фідлера
Нездатність ранніх дослідників знайти постійну залежність між стилем керівництва, задоволеністю та продуктивністю стала яскравим свідченням того, що в усіх випадках діє один або більше додаткових ч
Підхід «шлях - иіль» Мітчелла - Хауса
Ще одну ситуаційну модель лідерства, яка багато в чому аналогічна моделі Фідлера і має багато спільного з теорією очікувань, розробили Теренс Мітчелл і Роберт Хаус. їх підхід під назвою «шлях - ціл
Характеристики рабочего місця
Структура завдання Офіційні повноваження Первинна робоча група
Результати
Виконання роботи Задоволення роботою
Мотивація Прийняття керівни
Ситуативна теорія управління «життєвого ииклу» П. Хєрсі та К. Бленчараа
Херсі та Бленчард, як і Реддін, розрізняють також тільки чотири основні стилі керівництва.
Стиль 1. Інструктаж. Керівник визначає роль кожного з підлеглих під час виконання ним завд
Порівняльний аналіз ситуаційних моделей лідерства
У всіх моделях ситуаційного лідерства звернено головну увагу на вплив зовнішніх чинників, які доповнюють один одного в розумінні феномену лідерства. У цих моделях робиться спроба визначити різні лі
Нші погляди на класифікацію стилів керівництва
Дещо іншу класифікацію стилів керівництва, пов'язаних з виробничою діяльністю організації, пропонує М. М. Мартиненко. Згідно з його тлумаченням керівництво виявляє себе в двох окремих функціях: кож
Комунікації в керівництві
У більшості людей процеси комунікації займають до 70 % часу. Здібність до комунікацій (уміння говорити, слухати, читати та писати) - одна з найважливіших. Саме комунікації дали можл
Контрольні питання
1. Основні поняття та підходи теорій лідерства.
2. Система лідерства за теорією Р. Лайкерта.
3. Стилі керівництва за Р. Блейком і Дж. Моутон.
4. Ситуаційна модель Ф. Фідл
Групп. Формальні та неформальні групп
Організація - це соціальна категорія і одночасно засіб досягнення цілей організації. Це місце, де люди будують відносини та взаємодіють. Процес керівництва передбачає створення та організацію робот
Вплив хотториського експерименту на теорію управління
Неформальні організації створюються не за бажанням керівництва, але за відповідних умов вони можуть впливати на результати праці організації, становитися домінуючою організацією і зводити нанівець
Комунікації в групах
Статистичний аналіз показав, що такі чинники, як розмір груп, час існування та обсяг ресурсів організації не впливають на показники нововведень. Більш значущими виявилися чинники, що визначають гру
Управління за допомогою комітетів
Комітет утворюється як група всередині організації, якій делеговано повноваження для виконання будь-якого завдання чи комплексу завдань. Комітети мають два типи: спеціальний та постійний.
Контрольні питання
1. Умови, за яких виникають неформальні групи.
2. Типи груп, які існують в організації.
3. Висновки хотторнського експерименту.
4. Чинники впливу на ефективність роботи г
Зміст і вгшп управлінських рішень
Кожен з нас кожного дня приймає десятки, а протягом життя тисячі рішень. З курсу менеджменту відомо, що всі функції управління мають дві загальні характеристики:
1) усі вони потребують при
Прочее прийняття рішень
Процес прийняття рішень складний і багатосторонній. Він включає цілий ряд стадій та операцій. Кількість і якість прийняття рішень залежить від керівника, ситуації, стилю керівництва, культури орган
Моделі та мєтоап прийняття рішень 11.3.1. Метоа наукових досліджень
Ефективне прийняття рішень потрібне для виконання управлінських функцій.
Наука управління намагається підвищити ефективність організації шляхом підвищення здібності керівництва до п
Моделювання
Наука управління досить широко використовує моделювання. Хоч деякі моделі, які інколи досить складні, важко застосувати без допомоги комп'ютера, концепція їх моделювання досить проста.
Мод
Методи прийняття рішень
Будь-який метод прийняття рішень, застосовуваний в управлінні, можна розглядати як різновид моделювання. Але за традицією термін «модель» належить лише до методів загального характеру.
Май
Метопи прогнозування
Прогнозування — це метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом бу
Впмогп по управлінських рішень
Вимогами до управлінських рішень є: - ефективність,
- економічність,
- своєчасність,
- обґрунтованість,
- реальність.
Ефективне рішення
Організація та контрольвиконання рішень
Організувати виконання рішення - важке завдання, яке потребує знання людей, їх можливостей, методів виконання.
Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує
ВК [ ВК
Рис. 11.10. Ієрархічна структура комунікації: ВК - виконавець і керівник
Проміжні ступені одночасно є і підлеглими, і командними.
Організаційно-управлінські рішення можуть вигляда
Прийняття рішень в ааміиістратпвно-державному управлінні
Найскладнішим і найвідповідальнішим питанням у процесі управління є прийняття рішень. Будь-яке управлінське рішення припускає вибір одного або більше засобів (ліній поведінки) для досягнення однієї
Адміністративно-державних рішень у демократичному товаристві на різних етапах
Фаза процесу
ухвалення
І
II
III
Контрольні питання
і.
Класифікація управлінських рішень.
2. Підходи до прийняття рішень.
3. Процес прийняття раціонального рішення.
4. Чинники, що впливають на прийняття раціональн
Принципи загального управління якістю в державному секторі
Попередні дослідження підвищення продуктивності в державному секторі наголошували на використанні різної технології та методів постановки завдань, оцінювання програм, прийняття рішень та вимірюванн
ХвороБп» державної адміністрації
Майже два десятиліття тому П. Друкер ідентифікував шість основних перешкод на шляху удосконалення діяльності в державному секторі, «смертельні гріхи», які чинять регулярно і через боягузтво державн
Причини повільного піавишеиня якості послуг у державному секторі
На тлі явних успіхів руху за якість постає питання: чому так мало державних організацій і так повільно включаються в цей рух (якщо взагалі включаються), у той час як у 80-ті роки XX ст. цей рух спр
Надспеціалізація в навчальних програмах для менеджерів.
Усіх бюрократів якоюсь мірою характеризують надспеціалізацією, професійною обмеженістю і цеховою замкненістю, що наділяє вузьких професіоналів значною і незаперечною владою у сфері своєї компетенці
Наслідки нездатності організації до змін
Приватизація державних служб і нові підходи до їх фінансування являють собою .найімовірніше наслідки ігнорування концепції якості в державному адмініструванні, ніж перешкоди для їх
Запровадження загального управління якістю
Відоме як «коло Шухарта» «колесо Демінга» являє собою варіант наукової методики, відомої в державних структурах як політико-аналітичний підхід до управління з метою постійного пошуку нових можливос
Циркуляр Адміністративно-бюджетного управління А-132.
Щодо виконання Директиви 12637 Адміністративно-бюджетне управління видало циркуляр «Про підвищення продуктивності і якості послуг, наданих на федеральному рівні». Він визначив основні напрями опера
Президентська рада з удосконалювання управління.
Складається з провідних кадрових незалежних керівників на рівні заступників керівників 23 федеральних відомств і міністерств, що контролюють проблеми управління в цих організаціях. Рада забезпечує
Державного управління в країнах Заходу
У демократичному суспільстві держава є основною формою консолідації загальнолюдських, національних і соціальних цінностей та інтересів її громадян. Свої завдання держава вирішує через систему адмін
Управлінняінноваційною діяльністю
Розробка і реалізація інноваційних проектів.Останніми роками західна концепція менеджменту в державних організаціях розширилася в результаті виникнення нової науки про реструктуриз
Контрольні питання
1. Принципи загального управління якістю в державному секторі.
2. Перелічити «хвороби» державної адміністрації (за П. Друкером).
3. «Рецепт» У. Демінга для вирішення найважливіших
Американська школа апміністратпвно-аержавного управління
У теорії адміністративно-державного управління виділяють декілька історично сформованих шкіл і напрямів. Провідними серед шкіл є американська, англійська, французька та німецька.
Американс
Теорія апміністратішно-лержавного управління у Великобританії
Вивчення державного управління в системі англійського академічного знання суспільства почалося наприкінці XIX ст., коли при Лондонському університеті було засновано Лондонську школу еко-
Французька школа ааміністратпвно-аержавного управління
У Франції теорія адміністративно-державного управління склалася до певної міри як підсумок розвитку науки державного (чи конституційного) права. Починаючи з кінця XIX ст. у роботах з конституційног
Теорія ааміністратпвно-аержавного управління в Німеччині
Найбільш впливовою серед європейських шкіл адміністративно-державного управління є німецька. Особливістю теорії адміністративно-державного управління в Німеччині виступають фундаментальні теоретичн
Система державної служби в країнах
з Федеральним типом адміністратпвно-
державного управління (Німеччина, США)
Німеччина.Серед європейських країн з федеральним тип
Контрольні питання
1. Розвиток американської школи адміністративно-державного управління.
2. Теорія адміністративно-державного управління у Великобританії.
3. Французька школа адміністративно-держав
Менний покажчик
Авріль П. 496, 497
Адамс Дж. 515
Адаме С 243, 236
АдлерФ. 179, 182, 183
АкоффР. 388, 413
Аксельрод Р. 426
Ален 499, 501
Навчальний посібник
Редактори: СІ. Крамаренко, Л.А. Мельник, Т.В. Рибитва, В.В. Сердюк, О.В. Шевченко, P.M. Шульженко
Комп'ютерна верстка В.Б. Лісничий Дизайн обкладинки Б.В. Борисов
Підп-до д
Новости и инфо для студентов