Чинники валютного курсу

Чинники валютного курсу поділяються на фундаментальні (довгострокові) і кон'юнктурні (короткострокові).

Фундаментальні чинники:

• стан платіжного балансу і співвідношення між його статтями;

• грошова маса в обігу;

• інфляція;

• валовий внутрішній продукт і його динаміка;

• зовнішні та внутрішні запозичення;

• платоспроможність країни і довіра до національної валюти на світовому ринку.

Кон'юнктурні чинники:

• валютно-курсова політика — співвідношення ринкового і дер­жавного регулювання валютного курсу;

• функціонування валютних ринків та обсяги спекулятивних ва­лютних операцій;

• інфляційні очікування;

• очікування девальвації;

• рівень розвитку інших секторів фінансового ринку;

• ступінь використання валюти на євроринку та в міжнародних розрахунках;

• прискорення чи затримка розрахунків (платежів) за торговель­ними угодами.

2. Види і форми валютного курсу.

Валютний курс прийнято здебільшого подавати у двох формах. Перша найбільш поширена форма – ціна національної валюти відносно певної іноземної валюти. Друга форма має вигляд індексу, що будується на основі кошика (комбінації) валют, які використовуються в торгових операціях з головними партнерами.

Розрізняють різні види валютних курсів: курси спот і форвард; номінальні й реальні; двосторонні й багатосторонні (ефективні); курси покупця і продавця, крос-курси.

Валютний курс спот(spot rate) — це результат котирування двох валют за умовами їхньої негайної поставки. Інакше кажучи, об­мінний курс спот являє собою поточний курс обміну двох валют "vis-a-vis". На практиці між купівлею або продажем за курсом спот та дійсним обміном валютами існує 2-денний проміжок ча­су для перевірки та обробки документів, заліку розрахунку. Си­нонімами валютного курсу спот є: готівковий курс, касовий курс, курс готівкового ринку.

Якщо економічні агенти домовляються у поточний момент про обмін валют у визначений час у майбутньому, найчастіше — через 1 місяць (30 днів), 3 місяці (90 днів), 6 місяців (180 днів), 9 місяців (270 днів) та 1 рік (360 днів), то обмінний курс, за яким може бути здійснено таку купівлю або продаж валюти, називають валютним курсом форвард(forvard rate), або строковим валютним курсом.

Номінальний валютний курс(nominal exchange rate) — це сфор­мована на даному ринку фактична ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти. Ця величина показує, скільки номінальних гро­шових одиниць однієї країни можна обміняти за одну валютну одиницю іншої. Терміни "обмінний" та "валютний" курс є сино­німами номінального курсу. Номінальний обмінний курс часто публікується у формі індексу.

Реальний обмінний курс(real exchange rate) — це номінальний обмінний курс, скоригований на відносний рівень цін у двох країнах.

,

q – реальний валютний курс, P⁰ - рівень цін в інших (іноземній країні) країнах, P – рівень цін в (своїй країні) Україні (і показник інфляції).

Наведена формула показує, що реальний валютний курс — це співвідношення ціни кошика товарів за рубежем, переведеної з іноземної валюти в національну за допомогою номінального ва­лютного курсу (добуток номінального валютного курсу та індек­су цін зарубіжної країни) та ціни кошика тих самих товарів у власній країні (індекс цін своєї країни).

Таким чином, для визначення реального обмінного курсу ці­ну кошика іноземних товарів обраховують у національній валюті за номінальним курсом та ділять на ціну кошика аналогічних місцевих товарів. Індекс реального обмінного курсу демонструє динаміку курсу з поправкою на темпи інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у власній країні перевищує зарубіжний, то реальний валютний курс національної валюти буде вищим за но­мінальний.

Отже, індекс реального обмінного курсу, будучи функцією трьох перемінних — рівнів цін в обох країнах та двостороннього курсу валют цих країн, може змінюватися залежно від змін як кожної окремої перемінної, так і їх усіх у сукупності. Наприклад, якщо рівень цін в Україні підвищиться на 1 %, а рівень цін у Ро­сії й номінальний курс гривні до рубля залишаються незмінними, то реальний курс гривні до рубля теж зросте на 1 %. Якщо рівні цін в обох країнах підвищаться однаково, а номінальний курс гривні до рубля залишиться незмінним, реальний курс гривні до рубля залишиться на попередньому рівні. Якщо рівні цін в обох країнах не зміняться, то зниження (підвищення) номінального курсу гривні до рубля приведе до зниження (підвищення) реаль­ного курсу гривні до рубля.

Саме реальний обмінний курс відбиває зміни в конкурентоспроможності країни на зовнішніх ринках. На відміну від номінального реальний обмінний курс публікується не щоденно, а щомісячно.

При котируванні розрізняють курс покупця (bid rate – BR /банки купують іноземну валюту/) і продавця(ask rate – AR /курси, за якими ці банки продають іноземну валюту/).

Крос-курс— це співвідношення між двома валютами, яке ви­пливає з їхнього курсу до третьої валюти, якою може бути визна­на провідна міжнародна валюта (найчастіше — долар США).