рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Философия
- /
- ДОНЕСЕННЯ
Реферат Курсовая Конспект
ДОНЕСЕННЯ
ДОНЕСЕННЯ - раздел Философия, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З гігієни та екології Про Результати Санітарно-Епідеміологічної Розвідки В Районі Населеного Пункту...
про результати санітарно-епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Докучаєвськ
Розвідка виконана за завданням
Начальник розвідки
Представник хімічної служби
Представник медичної служби
Додаток 1
ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА (варіанти)
1. Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Докучаєвськ (див.топографічну карту).
2. Санітарно-епідеміологічні дані:
а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;
б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання – криничне; туалети – дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.
3. Санітарно-топографічні дані:
У населенному пункті Докучаєвськ 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 – за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80-85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2-0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46-50 м, від криниці №1 – 26м.
4. Санітарно-технічні дані:
Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб – виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок має ширину 0,5 м, глибина – невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та № 3 мають громадські відра, криниця №1 не має.
Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі – 2,0; 3,0 та 2,5; діаметри, відповідно – 1 ,5; 1,2 та 1,0 м.
Відстань від поверхні землі до дзеркала води – від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під’їздні дороги відсутні. Грунт – підзолисто-супіщаний.
Додаток 2
ІНСТРУКЦІЯ
щодо вимірювання радіоактивності води (прилади ДП-5А )
Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.
Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g-випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.
Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.
Перемiщуючи його уздовж поверхнi, знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.
З метою здійснення адекватної оцінки результатів слід виходити з того, що зараження води, яке становить 14 мР/год, понад 30 діб після вибуху вважається загрозливим і, отже, потребує проведення дезактивації.
Додаток 3
Інструкція
до визначення якості води при виборі джерел водопостачання у польових умовах
1. Визначення наявності у воді радіоактивних речовин (РР) виконують згідно методики, вказаної в Додатку 2, а наявність ОР – за вказівкою викладача у воді всіх джерел відсутнє.
2. Органолептичні та фізико-хімічні показники якості води визначають за допомогою гідрохімічного набору з комплектів гігієнічних лабораторій ЛГ-1, ЛГ-2.
Проби води для аналізу відбирають за допомогою батометра, пляшки з тягарем, солдатського казанка, відра.
Температуру води вимірюють хімічним термометром безпосередньо біля водоймища, колодязя. Резервуар термометра обгортають у кілька шарів бинтом. Підвищення температури води підземних джерел свідчить про проникнення до водоносного шару поверхневих, більш забруднених вод. Звичайно температура підземних вод коливається в межах 7-140С, поверхневих – у залежності від пори року.
Прозорість води визначають у циліндрі з плоским дном над шрифтом Снеллена №1 (яким частіше усього друкують книги) в сантиметрах, або виражають словами: прозора, опалесцююча, каламутна, з осадом.
Запах визначають, сколихнувши пробу води у склянці, накритій склом, при температурі 15-25°С і після підігрівання води до 60°С. Виражають якісно: болотний, землистий тощо і кількісно в балах за 5-бальною шкалою. Запах у 3 і більше балів свідчить про значне забруднення води.
Смак води визначають, лише пересвідчившись, що вона не заражена ОР, РР, БЗ і виражають словами: освіжаючий, кислий, солодкий, солоний, гіркий. Визначають також присмаки: в’яжучий, металевий, терпкий та інші. Кількісно смак і присмаки визначають також за 5-бальною шкалою.
Колірність (забарвлення) води визначають за допомогою польового колориметра ПК-56 М, що має дискові еталони з забарвленими скельцями, або компаратора з еталоном у вигляді планшеток. Для цього в компаратор вставляють дві пробірки висотою 15 см з досліджуваною і дистильованою водою, під пробірку з дистильованою водою підставляють планшетку з кольоровими скельцями, знаходять еталон, який співпадає з інтенсивністю забарвлення води, виражений у градусах. Колірність води не повинна перевищувати 36 градусів.
Реакцію (рН) води визначають за допомогою індикаторного папірця, обробленого універсальним індикатором, який змочують у досліджуваній воді та порівнюють зі стандартною шкалою. рН природних вод коливається в межах 7,0-9,5.
Азот амонійний можна визначити за спрощеною методикою (див. нижче) або за допомогою колориметра (компаратора) з еталонами на аміак. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера і колориметрирують. В чистій воді аміаку не більше 0,1 мг/л. (ГДК=2 мг/л).
Азот нітритів також можна визначити за спрощеною методикою, яка приводиться нижче, або ж за допомогою колориметра чи компаратора з еталонами на нітрити. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса, нагрівають на спиртівці. Колориметрирують з еталоном нітритів. В чистій воді нітритів – 0,005 мг/л (ГДК=3,3 мг/л).
Утворюване забарвлення наведено в табл. 2, 3.
ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ АМОНІЙНОГО
У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)
У пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 7 крапель (0,3мл) 50% розчину сегнетової солі та 7 крапель (0,3мл) реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують і через 10 хвилин визначають кількість азоту амонійного за відтінком забарвлення, що одержане, з використанням даних таблиці:
Таблиця 2
| Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні) | Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні) | Вміст азоту амонійного (мг/л) |
| відсутнє | відсутнє | менше 0,04 |
| відсутнє | надзвичайно слабкожовте | 0,008 |
| надзвичайно слабкожовте | дуже слабкожовте | 0,02 |
| дуже слабкожовте | жовтувате | 0,04 |
| слабкожовтувате | світложовтувате | 0,8 |
| світложовтувате | жовтувате | 2.0 |
| жовте | інтенсивно жовте | 4,0 |
| дещо каламутне, різко жовте | буре, розчин каламутний | 8,0 |
| інтенсивно буре | буре, розчин каламутний | 10,0 |
ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ
У ПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)
В пробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 10 крапель (0,5мл) реактиву Гріса, нагрівають на полум’ї спиртівки протягом 5 хв. Вміст нітритів досліджують з використанням таблиці:
Таблиця 3
| Забарвлення при розгляді збоку (на білому фоні) | Забарвлення при розгляді зверху (на білому фоні) | Вміст азоту нітритного (мг/л) |
| відсутнє | відсутнє | Менше 0,001 |
| ледь помітно рожеве | надзвичайно слабкорожеве | 0,002 |
| дуже слабкорожеве | слабкорожеве | 0,01 |
| слабкорожеве | світлорожеве | 0,02 |
| світлорожеве | рожеве | 0,04 |
| рожеве | сильно рожеве | 0,07 |
| сильно рожеве | червоне | 0,2 |
| червоне | яскраво червоне | 0,4 |
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З гігієни та екології
з гігієни та екології... для студентів курсу медичного факультету... спеціальність лікувальна справа педіатрія...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ДОНЕСЕННЯ
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.026 сек.
Новости и инфо для студентов