рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Приклад 6.2

Приклад 6.2 - раздел Философия, Основні поняття системи та моделі. Поняття моделі. Співвідношення між моделлю та системою Розглянемо Мережу, До Якої Надходять Вимоги, Як Від Пристроїв Для Обчислення ...

Розглянемо мережу, до якої надходять вимоги, як від пристроїв для обчислення (замкнена частина) так і ззовні.

Нехай, М = 40 пристроїв для обчислення. Середній час обчислення кожним пристроєм Z = 15c.

Відомо такі дані:

1) Середній час перебування вимог, які надходять до мережі від 40 пристроїв для обчислення = 5 с (R*).

2) Середній час обчислення вимоги у вузлі t = bt = 40 мс.

3) Кожна вимога, яка надходить від кожного з M пристроїв для обчислення породжує 10 вимог, що надходять до вузла t.

4) Кожна вимога, що надходить до системи ззовні породжує 5 вимог, що йдуть до вузла t.

5) Завантаження вузла t – 90% (uz = 0.9).

Визначити нижню межу часу перебування у мережі вимог, які надходять від М пристроїв з інтенсивністю вхідного потоку х0* і від зовнішнього джерела вимог з інтенсивністю хt, тобто визначити пропускну здатність вузла t.

Змінні, що стосуються вимог, що надходять від М пристроїв позначатимемо *.

З формули (14.14) знаходимо:

х0* = М/(Z+R*) – інтенсивність вхідного потоку від пристроїв.

х0* = 40/(15+5) = 2 вимоги/с.

Інтенсивність потоку вимог до вузла t визначаємо як суму інтенсивностей потоків від пристроїв та інтенсивності потоку зовнішніх вимог до вузла t (х0* + xt) тоді згідно з виразом (14.6) (баланс потоків) або вимог/с. За формулою (14.8) знаходимо інтенсивність вхідного потоку зовнішніх вимог до мережі:

х0 = 2,5/5 = 0,5 вимог/с.

Припустимо, що початкові умови змінились та інтенсивність вхідного потоку зовнішніх вимог збільшилось в 3 рази, тобто х0 = 1,5 вимог/с.

Тоді, хt = vt∙x0=7.5 вимог/с.

Якщо середній час обробки вимог у вузлі t не змінився, то при завантаженості вузла t на 100% максимально можлива інтенсивність обслуговування вимог у вузлі t 1/st = 25 вимог/с.

Таким чином, інтенсивність обслуговування вимог у вузлі t не може перевищувати (25-7,5) = 17,5 вимог/с

З огляду на це маємо:

вимог/с.

Отже, згідно з (14.14) нижня межа часу перебування вимог у мережі, які надходять від 40 пристроїв для обчислення становить:

Таким чином, збільшення інтенсивності потоку зовнішніх вимог у 3 рази приведе до збільшення середнього часу перебування вимог у мережі, які надходять від 40 пристроїв на 2,9 с.

 

6.2 Мережі Петрі

Мережі Петрі (МП) – це математична модель, яка використовується для моделювання динамічних потоків.

МП є орієнтованим дводольним графом, який має 4 базові елементи: вузли або місця, переходи, дуги і маркери.

Дводальний граф – це граф, який має дві множини вузлів і не має ребер, які з’єднують вузли однієї множини. Вузли позначаються кружками і визначаються стан, в якому може знаходитись мережа або її частина.

Переходи – це активні елементи мережі, які позначають дії, які виконуються під час спрацювання переходів. Для того, щоб перехід міг спрацювати, необхідне використання певних умов, які визначаються наявністю маркерів у вузлах мережі, з’єднаних з переходом. Якщо умови настання подій подій виконано, то вважають що перехід збуджений. Переходи позначаються короткими вертикальними або горизонтальними лініями.

Вузли та переходи з’єднуються орієнтованими ребрами (дугами). Вузли, з яких виходять дуги до певного переходу називаються вхідними, а вузли до яких ведуть дуги називають вихідними. Два вузли або два переходи з’єднюватись дугами не можуть. Кожний перехід може бути з’єднаним з вузлом тільки однією дугою (вхідною або вихідною).

Вузли можна розглядати як певні умови, а переходи як події. Таким чином, стан мережі в кожний момент часу задається системою умов. Для зручності задання умов у мережі Петрі вводяться маркери, які зображуються крапками в середині вузлів. Виникнення певної комбінації маркерів у вузлах призводить до настання деякої події, яка в свою чергу викликає зміну стану умов мережі.

а) спрацювання переходу б) після переходу

Рисунок 6.3 - Проста мережа Петрі

 

Перехід, в якого всі вхідні вузли містять маркери називають збудженим. Збуджений перехід може спрацювати, після чого всі маркери із вхідних вузлів переходу перемістяться у вихідні (рис. 15,1б). Таким чином настає подія, яка змінює стан мережі.

Якщо одночасно збуджується кілька переходів мережі, виникає невизначеність, тому одночасне спрацювання кількох переходів у МП неможливе, тобто переходи спрацьовують послідовно, миттєво. Незважаючи на те, що маркери змінюють своє положення у вузлах, прості МП – це статичні моделі, в яких не враховується динаміка в часі (зміна станів мережі не залежить від моментів часу). Для того щоб за допомогою МП відтворити динаміку системи, треба зазначити моменти часу спрацювання переходів.

 

Розмітка МП

Розмітка М мережі Петрі – це функція, яка ставить у відповідність маркерам вузлів цілі додатні числа. Суть розмітки полягає в приписуванні кожному вузлу певної кількості маркерів. Наприклад, якщо позначити через N – саму мережу Петрі, через Р – множину вузлів у мережі N, через n (Р) – кількість вузлів, то кожному вузлу цієї мережі можна поставити у відповідність число із послідовностей {1,2,…n(Р)}. Таким чином, розмітку M можна зобразити за допомогою вектора n(P) елементів в якому і-ий елемент визначає кількість маркерів у і-му вузлі. У загальному випадку кількість маркерів може бути > 1.

 

 

Рисунок 6.4 – Мережа Петрі, яка може бути заблокованою

 

На рисунку 15.2 зображено МП, яка може перейти, в такий стан, коли жоден з переходів не буде збудженим. Мережа в такому стані називається заблокованою. Розмітка задається так М = [2, 0, 0]; Р = { 1, 2, 3}; n(P) = 3; а,b,c,d – переходи.

Переходи a, b можуть бути збудженими, а переходи c,d – ні. У результаті збудження та спрацювання переходу а отримаємо розмітку m1=[1, 1, 0], за якою збуджується переходи а, b, c. У разі спрацювання переходу с отримаємо мережу з новою розміткою m2 = [2, 0, 0], а якщо b – то [0, 1 ,1] – заблоковано.

У МП паралельне спрацювання переходів обмежується тільки кількістю маркерів у вузлах, тобто для спрацювання переходів мають бути маркери у всіх вхідних вузлах.

Перехід, в якого немає жодного вхідного вузла завжди є збудженим і може генерувати маркери. Перехід, який немає жодної вихідної дуги, і має тільки 1 вхідну дугу збуджений тільки тоді, якщо вхідний вузол містить маркер. Такий перехід може знищувати маркери.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основні поняття системи та моделі. Поняття моделі. Співвідношення між моделлю та системою

Людина постійно моделює оскільки моделі спрощують об єкти і явища... Величезні можливості мають комп ютери для розв язування математичних задач Числовими методами для більшості задач...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Приклад 6.2

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальна характеристика проблеми моделювання
  Метою процесу моделювання є створення моделі, яка в тій чи іншій формі відтворює найсуттєвіші властивості системи і несе нові знання про таку систему. Об’єктами моделювання, як прав

Вимоги до моделей
  У загальному випадку під час побудови моделі потрібно враховувати такі вимоги: - незалежність результатів розв'язання задач від конкретної фізичної інтерпретації еле

Метод статистичних випробувань
  Метод статистичних випробувань — це числовий метод математичного моделювання випадкових величин, який передбачає безпосереднє включення випадкового фактора в процес моделюван

Генератори випадкових чисел
Найбільше прикладів генерування випадкових чисел можна знайти в ігровому бізнесі. Це номери в спортивних лотереях, числа, які випадають на рулетці, варіанти розкладу карт тощо. Більшість комп'ютерн

Випадкова дискретна величина
Одне з основних понять теорії ймовірностей — дискретна випадкова величина X, яка набуває конкретних значень хi з імовірністю рi. Ці випадкові величини наз

Моделювання неперервних випадкових величин
Існує кілька методів моделювання значень неперервних випадкових величин з до­вільним законом розподілу на основі випадкових чисел, рівномірно розподілених у інтервалі [0, 1]: метод оберненої функці

МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
5.1 Моделі систем МО   У теорії і практиці моделювання систем важливе місце посідають моделі СМО. Такі системи зустрічаються нам щоденно. Це процеси обслугов

Характеристики СМО
  СМО – це такі системи, в які в випадкові моменти часу поступають заявки на обслуговування, при цьому заявки, які поступили на обслуговування, обслуговуються за допомогою наявних в с

Час обслуговування
Показником, що в певній степені характеризує продуктивність СМО є час обслуговування і вказує необхідний час на обслуговування однієї задачі вхідного потоку. Якщо обслуговування задачі системою зав

Правила обслуговування вимог
Правила обслуговування вимог характеризуються часом обслуговування (розподілом часу обслуговування), кількістю вимог, які обслуговуються одночасно, і дисципліною обслуговування. Обслуговув

Типи моделей систем масового обслуговування
У теорії систем масового обслуговування розглядаються тільки такі СМО, параметри ефективності яких можна отримати аналітично в замкненому або числовому вигляді. Для позначення таких моделей СМО час

Формула Литтла
У теорії масового обслуговування важливе значення має формула Литтла (закон збереження стаціонарної черги), яка дозволяє обчислювати середню кількість вимог, що знаходяться в системі. Щоб от

Приклад 5.1.
Нехай одноканальна СМО – це процесор. Інтенсивність потоку задач – λ = 1,0 в хв. Середній час обслуговування – 1,8 хв. Потік заявок і потік обслуговування – найпрост

Приклад 5.2.
Розглянемо часову діаграму роботи багатоканальної СМО з 2 пристроями для обслуговування і буфер ємністю 2. Задано час проходження вимоги і час, коли вона залишила систему. Час спостереження = 55хв.

Приклад 6.1
Є замкнена мережа, яка має М=20 пристроїв. Середній час обслуговування вимоги кожним пристроєм Z=25 с.  

Приклад 6.3
Два обчислювальні процеси Пр 1 і Пр 2 намагаються одночасно записати дані в пам’ять в П1 і зчитати з П2. Проблема – синхронізація доступу до пам’яті. Активний тільки один процес.  

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги