Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО). - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій Сьогодні Людство У Промисловості, Сільському Господарстві, Побуті Використову...
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, понад 500 відносять до сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
СДОР - хімічні речовини, призначені для застосування у народному господарстві і які через свою токсичність при певних умовах, здатні викликати масове ураження людей, тварин, а також зараження навколишнього середовища.
На території України знаходиться більше 1800 підприємств, які виробляють і зберігають понад 280 тис. тонн різних СДОР і ОР. В зоні цих об¢єктів проживає біля 20 млн. чоловік. Нарощення хімічного виробництва призвело також до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для навколишнього середовища і людей.
Хімічна аварія –непланований, некерований викид (розлив, розсипання, витік) СДОР і ОР, негативно діючий на людину і навколишнє середовище.
Хімічно небезпечний об'єкт- об¢єкт, на якому використовуються, виготовляються одна або кілька хімічно небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси. Порогова маса - нормативно встановлена маса окремої хімічної речовини.
Хімічні аварії на ХНО виникають внаслідок порушення технології виробництва, порушення техніки безпеки на об¢єктах зберігання хімічних речовин або знищення хімічної зброї, помилок операторів і в рідких випадках – помилок при проектуванні ХНО, застосуванні зброї масового знищення при воєнних конфліктах та терористичних актах.
Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища. Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а і в прилеглих районах.
При аваріях на хімічно-небезпечних об¢єктах можливе зараження навколишнього середовища декількома токсичними речовинами, утвореними внаслідок вторинних хімічних реакцій, причому, токсична дія може бути підсилена (синергізм), або ослаблена (антогонізм).
В залежності від відстані, на яку розповсюджується СДОР і ОР, після його викиду в навколишнє середовище виділяють три типи аварій на ХНО:
- локальна – хімічні наслідки якої обмежуються однією спорудою (агрегатом, установкою) підприємства, приводять до зараження в споруді повітря, обладнання і створюють загрозу робітникам, які там знаходяться;
- місцева – хімічні наслідки якої обмежуються виробничим майданчиком підприємства або його санітарно-захисною зоною і створюють загрозу ураження виробничого персоналу всього підприємства;
- загальна – хімічні наслідки якої поширюються за межі зони виробничого майданчика підприємства і його санітарно-захисної зони з перевищенням порогових токсодоз, що веде до забруднення навколишнього середовища і ураження населення, яке проживає в цій місцевості.
Санітарно-захисна зона – це відстань від підприємства до найближчих житлових та громадських будівель.
До ХНО відносяться:
- підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної промисловості та інші споріднені підприємства;
- підприємства, які використовують холодильні установки, водонасосні станції, очисні споруди з використанням аміаку та хлору;
- залізничні станції, які мають колії для відстою поїздів з СДОР;
- склади і бази з запасами хімічних речовин для дезинфекції, дезинсекції, дератизації, сховища з зерном та продуктами його переробки;
- склади і бази з запасами ядохімікатів, які використовуються у сільському господарстві;
- газо- та нафтопроводи;
- станції по очищенню водопровідної води.
Аварії на ХНО відрізняються:
- характером об¢єкту (видами СДОР і ОР, що використовуються, кількістю речовини, способом зберігання);
- часом аварії (день, ніч, зима, літо);
- метеорологічними умовами (напрямком і швидкістю вітру, температурою повітря);
- ступенем зараження території об¢єкта рідким СДОР.
Внаслідок попадання в навколишнє середовище СДОР і ОР на території об¢єкта утворюється зона хімічного забруднення (ЗХЗ), всередині якої виникають осередки хімічного ураження (ОХУ). При великомасштабних аваріях зона хімічного ураження може поширюватись за межі об¢єкту і уражуючий фактор діє не тільки на прилеглі населені пункти, а і більш віддалені від місця аварії.
Зона хімічного забруднення – територія, на яку поширилася хмара СДОР з небезпечною для людини концентрацією в результаті аварії на ХНО.
Осередок хімічного ураження – територія, що зазнала безпосереднього впливу отруйних речовин і в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей, зараження місцевості.
Осередок ураження в медико-тактичному відношенні характеризується:
- ураженням навколишнього середовища;
- несподіваністю, швидкістю, масовістю, одномоментністю виникнення ураження;
- великою кількістю тяжких уражень;
- наявністю великої кількості комбінованих уражень (інтоксикація СДОР та опіки, інтоксикація СДОР та травма і інш.).
Осередків ураження в зоні хімічного забруднення може бути декілька. В залежності від довготривалості ураження, місцевості і часу проявлення уражуючої дії осередки діляться на чотири види (медико-тактична класифікація):
- осередок ураження стійкими, швидкодіючими речовинами (анілін, фурфурол, ФОС, зарін, Yі-гази у вигляді аерозолю та інш.);
- осередок ураження стійкими, повільнодіючими речовинами (сірчана кислота, іприт, тетраетилсвинець);
- осередок ураження нестійкими, швидкодіючими речовинами (аміак, хлорціан, синильна кислота, оксид вуглецю та інш.);
- осередок ураження нестійкими, повільнодіючими речовинами (фосген, дифосген, BZ, азотна кислота, хлорнітрил).
| Вид осередку
| Тривалість уражуючої дії
| Час формування втрат
серед населення
|
| Стійкі, сильнодіючі
| більше одної години
| 1 – 10 хв.
|
| Стійкі, повільнодіючі
| більше одної години
| 1 - 10 год.
|
| Нестійкі швидкодіючі
| хвилина – 10 хвилин
| 1 - 10 хв.
|
| Нестійкі повільнодіючі
| хвилина – 10 хвилин
| 1 – 10 год.
|
Для осередків ураження, що виникли від дії стійких швидкодіючих СДОР і ОР характерно:
- одномоментне (на протязі хвилин) ураження значної кількості людей;
- швидке протікання інтоксикації з переважанням тяжких уражень, тривалість життя потерпылих без надання медичної допомоги не перевищує однієї години з моменту появи клініки ураження;
- дефіцит часу у органів охорони здоров¢я для організації роботи залежно від виниклої ситуації;
- необхідність надання термінової ефективної медичної допомоги в осередку ураження;
- організація спеціалізованої медичної допомоги.
ХНО характеризуються ступенем хімічної небезпеки. Виділяють три ступені в залежності від кількості СДОР (по хлору):
I ступінь – дорівнює вмісту 250 і більше тонн хлору;
II ступінь – від 50 до 250 т. хлору;
III ступінь – від 0,8 до 50 т. хлору.
Для інших СДОР установлено коефіцієнт еквівалентності по хлору (КЕ):
| №
п/п
| С Д О Р
| К Е
|
|
| Фосген
| 0,75
|
|
| Синільна кислота
|
|
|
| Окисли азоту
|
|
|
| Аміак
|
|
|
| Сірководень
|
|
|
| Сірчаний ангідрид
|
|
|
| Сірчаний вуглець
|
|
Для встановлення ступеня небезпечності об¢єкта потрібно кількість СДОР на об¢єкті поділити на коефіцієнт еквівалентності (КЕ) по хлору і порівняти з даними ступеню небезпечності по хлору.
Небезпечність хімічних об¢єктів та адміністративних територіальних одиниць прийнято визначати по кількості людей, які можуть попасти у зону можливого хімічного зараження. Ця зона визначається колом навколо ХНО з радіусом рівним глибині розповсюдження повітря з уражаючою концентрацією (токсичною або пороговою дозою). ХНО об¢єкти діляться на :
І ступінь – у зону можливого хімічного зараження може потрапити понад 75 тис. чол.
ІІ ступінь – у зону можливого хімічного зараження може потрапити від 40 до 75 тисяч чол.
ІІІ ступінь – у зоні можливого хімічного зараження мешкає менше 40 тис. чол.
ІV ступінь – у зону можливого хімічного зараження може потрапити персонал об’єкту.
Адміністративно-територіальна одиниця (АТО) вважається хімічно небезпечною, якщо у зону можливого хімічного зараження потрапляє:
- перша категорія - 50% населення і більше.
- друга категорія – від 30% до 50% населення;
- третя категорія – від 10% до 30% населення.
Розлиття СДОР на ХНО може привести до випаровування речовини.
У випадку, коли миттєво випаровується вся кількість вилитого СДОР (10 хв.), утворюється хмара (аміак, хлор) з високою концентрацією аерозоля або пари. Така отруйна хмара знаходиться на висоті до 20 метрів від поверхні землі і кордони її на протязі 2-3 хв. чітко видно. Радіус такої хмари в залежності від кількості вилитого СДОР складає 0,5-1 км. Потім хмара переміщується з повітрям, а розміри її збільшуються при просуванні під дією вітру від декількох десятків метрів до десятків кілометрів (50 – 70 км.).
Коли ж випаровування відбувається більш повільно, за рахунок теплого повітря та тепла грунту, його називають нестійким. В перші хвилини інтенсивність випаровування невелика, але з часом вона зростає, що приводить до тривалого зараження атмосфери.
При рівномірному по часу випаровуванні (від години до декількох діб), кількість СДОР у повітрі не перевищує 3 – 5% при температурі +25оС, а уражуюча дія залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, температури повітря, його вологості, швидкості вітру та вертикальної стійкості.
Все темы данного раздела:
ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є
Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни.
Після другої світової війни, в ході якої мирне населення
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами
Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці
Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за
Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі)
Мають достатньо високі захисні якості й забезпечують захист органів дихання та очей людини від впливу отруйних
Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн
Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників техногенних та природних катастроф.
До зас
Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття.
Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист
Класифікація надзвичайних ситуацій.
Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п
Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).
Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться:
1. Соціально-політичні конфлікти:
а) війна як крайній прояв політичного конф
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни
Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
Соціальні хвороби - ц
Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,
Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України
Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин.
Вибухо- та пожежонебезпечні об’
Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові
Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ
Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при
Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно
Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є:
- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу;
- дії зовнішніх факторі
Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі
Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)
На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан
Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.
Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,
Прилади радіаційної розвідки.
Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози
Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги.
Вони поділ
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко
Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:
1. Захист шляхом використання матеріалів.
Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє
Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на:
- тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.);
- тверді і сипк
Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
Умови розміщення
Забезпеченість протигазами ( % )
Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими
Прилади хімічної розвідки.
Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн
Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе
Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн
ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин.
Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере
Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн
Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка
Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем
Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв
Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід
Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію
Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей.
Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж
Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості.
Зупин
Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини).
Перша медична допомога при опік
Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного:
- усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем;
- заходи, направлені на пі
Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн
Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У
Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України.
До правових, нормативних та дире
Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.
На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме
Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф
Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних
ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас
Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі
МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че
ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги.
Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі
Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди
ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн
Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням
Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи.
Під цими термінами слід розуміти систему дер
Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни
Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор
Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн
Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод
Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів:
- звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків
Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба
Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор
Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ
Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц
Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного
Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк
Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн
Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за
Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста
Новости и инфо для студентов