рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Транспортна іммобілізація.

Транспортна іммобілізація. - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій Іммобілізація Один З Основних Компонентів Надання Медичної Допомоги На Всіх Е...

Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікування, але і життя потерпілого.

Іммобілізація - це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Нерухомість у місці пере­лому досягається накладанням спеціальних шин або під­ручних засобів і фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація нази­вається транспортною. Вона зменшує больові відчуття і попереджає виникнення шоку.

Метою транспортної іммобілізації є забезпечення нерухомості зони пошкодження на період евакуації постраждалого в той лікувальний заклад, де йому буде проведене повноцінне лікування.

Транспортна іммобілізація переслідує цілі профілактики:

- шоку;

- вторинних пошкоджень тканин;

- вторинних кровотеч;

- інфекційних ускладнень ран.

Показаннями до транспортної іммобілізації є:

- масивне пошкодження м'яких тканин;

- опіки;

- відмороження;

- синдром тривалого здавлення;

- пошкодження кровоносних судин;

- пошкодження нервових стовбурів;

- пошкодження кісток;

- пошкодження суглобів.

Правила накладання транспортних шин:

1. Транспортна іммобілізація повинна бути зроблена як можна раніше від моменту пошкодження.

2. Транспортні шини повинні забезпечити іммобілізацію як мінімум двох суміжних суглобів крім пошкодженого сегменту кінцівки. Три суглоби повинні бути іммобілізовані при пошкодженні стегна (тазостегновий, колінний, гомілковостопний суглоби) і плеча (плечовий, ліктьовий і променевозап'ясний суглоби).

3. При іммобілізації кінцівки необхідно по можливості надати їй середньофізіологічне положення, а якщо це неможливо, то таке, при якому кінцівка менш травмується.

4. Транспортні шини накладаються поверх одягу і взуття. З одного боку, це дозволяє уникнути додаткової травматизації пошкодженого сегменту при роздяганні потерпілого, а, з другого боку, одяг або взуття виконують роль додаткових прокладок між шкірою і шинами.

5. Шина повинна бути відмодельована до накладання. Моделювати шини на хворому неприпустимо, оскільки це призводить до грубої травматизації пошкодженого сегменту, значно підсилює больовий синдром.

6. При закритих переломах перед накладанням транспортної шини необхідно зробити легке витягування кінцівки з корекцією осі останньої. У більшості випадків це дозволяє зменшити зміщення відламків і тим самим послабити їх тиск на прилеглі м'які тканини. При відкритих переломах цього робити не можна, оскільки при тракції із рани забруднені відламки «йдуть» під м'які тканини, додатково інфікуючи рану.

7. З метою профілактики пролежнів шина, якщо це необхідно, перед накладанням повинна бути обмотана м'яким матеріалом, а на кісткові виступи повинні бути накладені прокладки з марлі або вати.

8. В зимовий час іммобілізовану кінцівку необхідно додатково утеплити.

Засоби транспортної іммобілізації можуть бути табельними (стандартні шини) або підручними і відповідати наступним вимогам:

1. Забезпечувати надійну іммобілізацію пошкодженого органу або кінцівки.

2. По можливості забезпечувати фіксацію пошкодженої кінцівки у функціонально вигідному положенні.

3. Бути простими в застосуванні, оскільки їх доводиться накладати у складних умовах.

4. Бути портативними.

5. Бути недорогими у виготовленні.

Навіть в ізоляційному періоді катастроф транспортну іммобілізацію бажано здійснювати з використанням табельних засобів: стандартних транспортних шин, спеціально сконструйованих і пристосованих для повноцінної іммобілізації того або іншого сегменту.

Промисловість випускає кілька видів табельних шин:

Драбинчасті шини (Крамера) мають свої переваги і недоліки. Достоїнствами драбинчастих шин є те, що вони добре моделюються. Використовуючи цю якість, можна фіксувати кінцівку в будь-якому положенні. Другою позитивною властивістю шин є універсальність конструкції. З їх допомогою можна провести іммобілізацію будь-якого сегменту, будь-якого пошкодження. Недоліком драбинчастих шин є те, що перед накладенням їх необхідно обмотувати м'яким матеріалом з метою профілактики пролежнів. Бажано поверх м'якого матеріалу обшити шину клейонкою, що дозволить виробляти санітарну обробку вживаних шин.

Лубкові шинивідрізняються дешевизною, портативністю, проте не моделюються. Використовуючи ці шини, можна здійснити іммобілізацію будь-якого сегменту кінцівки, але тільки в прямому положенні.

Сітчасті шинивиготовлені з тонкого дроту і змотані в рулон на зразок бинта. Вони придатні для іммобілізації дрібних кісток, наприклад стопи або кисті.

Шина Дітеріхса- єдина зі всього комплекту «Транспортні шини», що дозволяє з метою кращої іммобілізації виробляти і витягання пошкодженої ноги. Шина Дітеріхса складається з чотирьох частин: двох розсувних планок (зовнішньої і внутрішньої), підошви-підстопника і закрутки у вигляді палички і шнура.

Прямими показаннями для накладання шини Дітеріхса є пошкодження тазостегнового суглоба, колінного суглоба і стегнової кістки. Накладання шини Дітеріхса при пошкодженнях гомілки не є помилкою, але враховуючи їх обмежену кількість в комплекті і тривалість накладання, при пошкодженнях гомілки краще використовувати інші шини.

Пневматичні шинина вигляд нагадують подвійні контурні пов'язки із застібкою-змійкою. Комплект містить шини для іммобілізацїі будь-якого сегменту кінцівки. Для іммобілізації пошкоджена кінцівка поміщається на шину, потім змійка застібається, і шина накачується повітрям з рота, або з використанням балона із стислим газом. Недоліком цих шин є те, що вони можуть бути легко пошкоджені з втратою іммобілізаційних властивостей.

Вакуумні шининаповнені гранулами. Для того, щоб така шина набула іммобілізаційні властивості, необхідно, навпаки, з неї викачати повітря.

За відсутності табельних засобів іммобілізація може бути здійснена підручними засобами з використанням будь-яких предметів (вітки дерев, палиці, дошки, щити, двері, картон, фанера і т.п.), що дозволяють якщо не повністю, то хоча б частково дотриматися вищевикладених правил. При відсутності і підручних засобів слід використовувати так звану аутоіммобілізацію. Суть останньої полягає у тому, що пошкоджена верхня кінцівка марлевими бинтами або косинкою фіксується до тулуба, а пошкоджена нижня кінцівка - до здорової ноги.

При ушкодженнях кісток черепа. Для попередження додаткових ушкоджень і струсів голови проводять її іммобілізацію за допомогою ватно-марлевого, надувного підкладного кругів або підсобних засобів (ковдра, одяг, сіно, мішечки з піском або землею тощо) шляхом створення із них валика навколо голови. Іммобілізацію голови можна виконати і за допомогою пращевидної пов'язки, проведеної під підборіддям і фіксованої до носилок. Якщо рана голови знаходиться в потиличній області або є перелом кісток у цій зоні, то перевозити потерпілого потрібно на боку. У хворих з подібними травмами дуже часто спостерігається блювота, тому за ними необхідно постійно наглядати, щоб не допустити асфіксії блювотними масами.

При ушкодженнях хребта. Ушкодження хребта частіше бувають при падінні з висоти, прямому і сильному ударі в спину (автотравма). Переломи шийного відділу хребта часто спостерігаються при ударі об дно при пірнанні. Перелом хребта - особливо тяжка травма. Ії ознаками є дуже сильний біль у спині навіть при незначних спробах руху. При переломі хребта можлива травма спинного мозку (розрив, стиснення), що проявляється паралічем кінцівок (відсутність в них рухливості) та провідниковими розладами чутливості. При переломах хребта навіть невеликі зміщення хребців можуть викликати розрив спинного мозку, ось чому категорично заборонено садити чи ставити на ноги потерпілого. Перш за все необхідно створити умови для повного знерухомлення.

Метою іммобілізації при ушкодженнях хребта є усунення можливості рухатися хворому, а саме: ушкоджених хребців, зменшення тиску на хребет і надійна фіксація ділянки ушкодження. Транспортування такого хворого є небезпечним оскільки зміщені хребці можуть травмувати спинний мозок. Транспортувати таких потерпілих необхідно на твердих носилках (дошці, щиті, дверях). У випадках транспортування хворого в положенні на спині бинтами фіксують обидві кисті рук на тулубі, а ноги в області колінних та гомілковостопних суглобів.

При переломах хребців грудного відділу або верхніх поперекових хребців хворого слід транспортувати на носилках у положенні на животі, підклавши під груди і голову подушку або одяг. У випадку перелому шийного відділу хребта транспортування проводити на спині з іммобілізацією голови, як при ушкодженнях черепа. Під шию потерпілому підкладають валик із одягу. У таких випадках бажано зробити ватний комірець. Для цього шию потерпілого слід обгорнути товстим шаром вати, яку прибинтовують.

При ушкодженнях кісток плечового пояса. При ушкодженнях ключиці і лопатки основна мета іммобілізації - створення спокою і усунення дії важкості руки і плечового пояса, що досягається за допомогою косинки або бинтових пов'язок. Іммобілізація косинкою здійснюєть-ся шляхом підвішування руки з вкладеним в пахову западину валиком. Можна проводити іммобілізацію пов'язкою типу Дезо. Транспортувати таких хворих треба в положенні сидячи. При переломах ключиці можливе фіксування ліктьових суглобів за спиною. Руки хворого при цьому мають знаходитися у зігнутому в ліктях положенні.

При ушкодженнях верхніх кінцівок. При переломах плечової кістки у верхній третині руку згинають в ліктьовому суглобі під гострим кутом так, щоб кисть лягла на сосок протилежної сторони. У пахвову западину кладуть ватно-марлевий валик, передпліччя підвішують на косинці, а плече фіксують до тулуба бинтом. При переломах плеча в середній третині іммобілізація здійснюється драбинчастою шиною Крамера. Шину обгортають ватою і моделюють по неушкодженій кінцівці хворого або по кінцівці здорової людини такого ж зросту, як і хворий. Шина повинна фіксувати два суглоби - плечовий і ліктьовий. Шину виги-нають під прямим кутом, іншою рукою беруть другий кінець шини і пригинають його до спини. У пахвову западину кладуть ватно-марлевий валик. При локалізації перелому в області ліктьо-вого суглобу шина повинна захоплювати плече і доходити до п'ясно-фалангового зчленування. Шину прибинтовують до плеча, ліктя, передпліччя, кисті, залишаючи вільними тільки пальці. Травмовану руку підвішують на косинці, перекинуту одним кінцем через шию хворого.

При іммобілізації підручними засобами (палиці, дощечка, парасолька) необхідно дотри-муватись певних умов: з внутрішньої сторони верхній кінець імпровізованої шини повинен доходити до пахвової западини, а із зовнішньої сторони другий її кінець повинен виступати за плечовий суглоб, а нижні кінці - за лікоть. Після накладання таких шин їх прив'язують нижче і вище місця перелому до плечової кістки, а передпліччя підвішують на косинці.

При ушкодженнях передпліччя необхідно виключити рух у ліктьовому і променево-зап'ястному суглобах. Для іммобілізації використовують драбинчасту шину або шину, зроблену з підручних засобів. Шина накладається по зовнішній поверхні руки, зігнутої під прямим кутом. Ії прибинтовують до передпліччя, яке підвішують за допомогою косинки.

При ушкодженнях променево-зап'ястного суглоба і кисті шина обгортається ватою, накладається від кінців пальців до ліктя по долонній поверхні руки. При значних ушкодженнях шину накладають також на тильну поверхню. Кисті надають фізіологічного положення, а в долоню хворого вкладають щільний валик.

При ушкодженнях нижніх кінцівок. Надійною іммобілізацією при ушкодженнях стегна слід вважати таку, коли захоплюються три суглоби і шина йде від пахової западини до ступні. Найзручнішою в користуванні є шина Дітеріхса, яка забезпечує необхідні умови - фіксацію і одночасно витягнення. Ця шина використовується при переломах стегна і гомілки на всіх рівнях.

З успіхом використовують драбинчасті шини Крамера. Дві з них зв'язуються поздовжньо, фіксуються від пахової западини до краю ступні з урахуванням її згину на внутрішнє склепіння ступні, третю шину розміщують від сідничної складки до кінчиків пальців. Широко використовують імпровізовані шини.

При транспортній іммобілізації гомілки (переломі) фіксуються колінний та гомілковостопний суглоби. Для правильного накладання шини потрібно, щоб помічник підняв гомілку за п'ятку і, нібито знімаючи чобіт, плавно витягнув її. Потім шину із зовнішнього та внутрішнього боків прибинтовують до ушкодженої кінцівки. Можна, використовуючи одну драбинчасту шину, накладати по задній поверхні ноги від сідничної складки до ступні із загином на неї. Така шина попередньо вигинається за формою фізіологічних вигинів ноги.

При ушкодженнях тазу. Перелом кісток тазу - одна з найбільш тяжких кісткових травм, яка часто супроводжується ушкодженнями внутрішніх органів і тяжким шоком. Спричиняється падінням з висоти, здавлені, прямими сильними ударами. Ознакою травми є дуже різкий біль в області тазу при незначному русі і зміні положення потерпілого.

При переломах кісток тазу іммобілізацію за допомогою шин провести неможливо, тому хворого потрібно покласти на рівну тверду поверхню (щит, двері), ноги зігнути в колінних і кульшових суглобах, стегна трохи розвести в сторони (положення жаби), під коліна підкласти тугий валик із подушечки, ковдри, пальта, сіна тощо висотою 25-30 см., прив'язати до цієї поверхні.

При переломах ребер. Переломи ребер виникають при сильних прямих ударах в груди, здавлені, падінні з висоти тощо. Для переломів ребер характерні різкі болі в області перелому, які підсилюються при диханні, кашлі, зміні положення тіла. Гострими краями відламків можливо ушкодження легень з подальшим розвитком пневмотораксу і внутрішньо-плевральної кровотечі.

Перша допомога полягає в іммобілізації ребер, яка здійснюється накладанням тугої циркулярної пов'язки на грудну клітку. При відсутності бинта для цього можна використати рушник, простирадло. Найбільш безболісне транспортування в лікарню необхідно здійснювати, надавши потерпілому положення сидячи.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Транспортна іммобілізація.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
  Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами

Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці

Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за

Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі) Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних

Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн

Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників тех­ногенних та природних катастроф. До зас

Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття. Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист

Класифікація надзвичайних ситуацій.
  Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п

Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
  До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конф

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни

Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби - ц

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин. Вибухо- та пожежонебезпечні об’

Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ

Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при

Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно

Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є: - порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторі

Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі

Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)   На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан

Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,

Прилади радіаційної розвідки.
  Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
  Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділ

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко

Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів: 1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по

Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на: - тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипк

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
  Умови розміщення Забезпеченість протигазами ( % )

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими

Прилади хімічної розвідки.
  Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн

Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере

Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн

Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем

Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв

Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід

Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію

Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей. Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж

Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості. Зупин

Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини). Перша медична допомога при опік

Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного: - усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на пі

Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У

Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України. До правових, нормативних та дире

Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному. На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи. Під цими термінами слід розуміти систему дер

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод

Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів: - звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків

Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц

Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за

Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги