Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій Одразу Після Встановлення Факту Наявності Осередку Бактеріологічного Зараженн...
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи.
Під цими термінами слід розуміти систему державних заходів, яка включає режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи, котрі спрямовані на локалізацію та ліквідацію епідемічних осередків.
Карантин запроваджується рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК) у разі виникнення захворювань на «карантинні» («конвенційні») інфекції (чума, холера, віспа натуральна, жовта гарячка) або у разі появи масових захворювань на інші ОНІ: меліоїдоз, сап, сибірку, висипний тиф, орнітоз, туляремію, більшість геморагічних гарячок тощо.
Час для ліквідації осередку бактеріологічного зараження багато в чому залежить від організованості, активності та дисциплінованості населення під час проведення протиепідеміч-них заходів. У цей період особовий склад СД і СП бере участь у бактеріологічній розвідці; зне-зараженні територій, приміщень, житлових і промислових споруд, повній і частковій санітарній обробці населення; специфічній та екстреній профілактиці; виявлення та госпіталізації тих, що захворіли; остаточній дезинфекції, а також у догляді за хворими в лікарнях, тимчасових стаціонарах і амбулаторно.
До роботи з ліквідації осередку бактеріологічного зараження особовий склад СД і СП може бути допущений тільки після екстреної профілактики і повного забезпечення індивідуальними засобами захисту (комбінезонами, протигазами, рукавицями, чоботами).
Одразу після бактеріологічного нападу одночасно з розвідкою в осередку бактеріологіч-ного зараження встановлюється карантин.
Карантиномназивається комплекс суворих ізоляційних і протиепідемічних заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію осередків інфекційної захворюваності.
Найважливішою метою карантину є попередження поширення інфекційних хвороб як в осередку, так і за його межами, що потребує здійснення низки адміністративних, організаційних, господарських і медичних заходів.
Він оголошується за розпорядженням начальника штабу ЦО з метою попередження розповсюдження захворювань ще до визначення виду застосованих збудників.
Організація карантину передбачає:
- оточення зони зараження і території, що прилягає до неї;
- організацію загороджувальних постів на всіх другорядних маршрутах, рух якими цілком припиняється;
- організацію контрольно-пропускних пунктів (КПП) на основних маршрутах, якими здійснюється підвезення додаткових сил і засобів для ліквідації осередку зараження, сировини для промисловості, продуктів харчування і предметів першої необхідності для населення.
На залізничних станціях, у портах і на аеродромах медична служба розгортає санітарно-контрольний пункт для контролю за доцільністю введення або виведення із зони карантину формувань ЕМД і населення. Матеріально-технічне постачання організується через приймаль-но-передатний пункт. Завданням приймально-передатного пункту є організація приймання і передачі в зону карантину сировини, продовольства, майна і техніки, що доставляється, а також передача готової продукції із зони карантину. Робота цього пункту має бути організована таким чином, щоб виключити можливість контакту людей, які знаходяться поза зоною карантину, з тими, що знаходяться в його межах; необхідно заборонити в’їзд, виїзд і транзитний проїзд через зону карантину без відповідного дозволу.
Транзитний проїзд через зону карантину автомобільного і залізничного транспорту може бути дозволений тільки після дезинфекції дороги та території, що до неї прилягає. Проїзд автомобільного транспорту здійснюється автоколонами, без зупинок, на підвищеній швидкості, у супроводі автоінспекції. Залізничний транспорт пропускається через зону на підвищеній швидкості. Під час перевезення людей і вантажів вживають заходи щодо герметизації транспортних засобів. Після виїзду із зони карантину (за необхідності) всі транспортні засоби підлягають знезараженню.
Виїзд із зони карантину людей має здійснюватися організовано. З цією метою всі, хто виїжджає, розміщуються в обсерватори, де за ними організується медичне спостереження на термін максимального інкубаційного періоду даного захворювання і виконуються необхідні лабораторні дослідження. Контакт людей, які знаходяться в обсерваторі, з іншим населенням, має бути цілком виключений. Якщо за термін обсервації серед даного контингенту людей не з’являться захворювання і лабораторні дослідження не будуть показувати відхилень від норми, то дається дозвіл на організований виїзд із зони карантину. У зону карантину можуть вводитися в потрібній кількості сили і засоби, які залучаються для локалізації і ліквідації осередку. В’їзд в зону карантину може бути дозволений і окремим особам (за крайньої необхідності). У зоні карантину здійснюються заходи:
- щодо охорони інфекційних лікарень, джерел питної води, продовольчих складів і підприємств, що виробляють продукти харчування, організації комендантської служби;
- максимально можливого роз’єднання населення, що мешкає в різних населених пунктах з урахуванням їх виробничої діяльності. Таке роз’єднання досягається шляхом виставляння постів на маршрутах пересування людей;
- посилення протиепідемічного режиму на підприємствах, роз’єднання робітників та службовців по змінах, цехах, відділах. Це досягається шляхом такої організації роботи, за якої виключається контакт робітників та службовців одного цеху, відділу, зміни з робітниками інших цехів, відділів, змін;
- припинення діяльності навчальних закладів, ринків, заборони видовищ з метою змен-шення контактів серед населення.
У зоні карантину здійснюються всі протибактеріологічні (протиепідемічні, профілактичні та лікувальні) заходи: знезараження, санітарна обробка, виявлення та ізоляція тих, що захворіли, екстрена та специфічна профілактика.
У здійсненні цих заходів СД і СП беруть участь у складі ППЕЗ, ЗПМД та загонів ЦО сільської місцевості.
Термін дії карантину залежить від виду застосованих засобів. Якщо встановлюється засто-сування противником збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, віспи, холери), то ка-рантинні заходи здійснюються до повної ліквідації осередку та усунення можливості виник-нення захворювань. Якщо індикація виявляє застосування противником збудників інших інфек-цій (туляремії, бруцильозу, орнітозу та ін.), то карантин знімається і замінюється обсервацією.
Обсервацією називається комплекс обмежувальних заходів і посиленого медичного спостереження, спрямований на попередження поширення інфекційних хвороб.
Основним завданням обсервації є своєчасне виявлення випадків інфекційних захворювань із метою здійснення екстрених заходів щодо їх локалізації й усунення причин, що сприяють їх поширенню.
Обсервацією передбачаються:
- виставлення регулювальних постів на зовнішній межі зони обсервації, основних маршру-тах з метою обмеження в’їзду, виїзду і транзитного проїзду;
- посилення медичного контролю за станом території, організацією харчування, водопос-тачання, правилами торгівлі;
- опитування і термометрія населення з метою активного і своєчасного виявлення інфекційних хворих;
- вакцинація населення;
- посилення санітарно-просвітницької роботи.
Рішення про збереження карантину або перехід на режим обсервації приймається після отримання результатів специфічної індикації. Режим карантину зберігається за умови виявлен-ня збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, холери, натуральної віспи) і появи масових захворювань сапом, сибірковою виразкою, висипним тифом, жовтяницею, меліоїдозом, орніто-зом. Якщо виявлені збудники малоконтагіозних інфекцій, режим карантину замінюється обсер-вацією. Карантин замінюють обсервацією після дезинфекції або самообеззаражування об’єктів навколишнього середовища і повної санітарної обробки населення в осередку НС.
У залежності від конкретної епідеміологічної обстановки карантинний або обсерваційний режим може зніматися поступово з окремих населених пунктів або одразу з усієї зони.
Для здійснення повної санітарної обробки населення цієї зони використовуються всі наявні засоби комунально-технічної служби: душово-дезинфекційні камери на автомобілях (ДДА), лазні, санітарні пропускники, душі тощо.
Екстрена неспецифічна профілактика здійснюється медичною службою до визначення виду збудника за допомогою антибіотиків широкого спектру дії силами санітарних дружин під час подвірних (поквартирних) обходів.
Після визначення виду збудника організовується специфічна профілактика. Цей вид профілактики здійснюється прищеплювальними бригадами із застосуванням сироваток, вакцин, анатоксинів. Із цією метою можливе також застосування бактеріофагів і антибіотиків.
Активне виявлення хворих здійснюється санітарними дружинами шляхом опитування (2 рази на день) населення і замірюванням температури тіла. Одна санітарна дружина обслуговує в осередку 1500 людей. Санітарні дружини, крім того, видають засоби екстреної профілактики, проводять найпростішу роз’яснювальну роботу. У своїй роботі вони повинні опиратися на санітарний актив з-поміж населення.
У разі виявлення хворого або особи, підозрілої на інфекційне захворювання, санітарна дружинниця оповіщає про це дільничного лікаря, під керівництвом якого вона працює. Дільничний лікар повинен виїхати до хворого, оглянути його на місці і за необхідності вжити заходів щодо його госпіталізації, а також організувати дезинфекцію помешкання.
Всі поліклінічні заклади припиняють приймання хворих, а їх персонал переводиться на казармене становище. За кожним лікарем закріплюється певна ділянка роботи і під його керівництво виділяється відповідна кількість санітарних дружин. Огляд тих, що захворіли, здійснюється вдома за викликом лікаря санітарними дружинниками, які роблять поквартирні обходи. Після виїзду для огляду хворих лікарі й інший медичний персонал повертаються у своє поліклінічне відділення і проходять повну санітарну обробку. Реєстратура поліклініки стає диспетчерським пунктом, який приймає виклики санітарних дружинників і направляє лікарів за цими викликами. Про кожний випадок інфекційного захворювання лікар повинен повідомити головного лікаря поліклініки і СЕС.
Така організація роботи дозволяє здійснювати активне виявлення хворих, більш опера-тивно вживати заходи щодо їх ізоляції і госпіталізації. За необхідності більшість лікарень, які опинилися в зоні карантину, перепрофілюються в інфекційні лікарні. Крім того, для госпіта-лізації інфекційних хворих розгортаються тимчасові інфекційні стаціонари в житлових будинках.
Знезаражування помешкання здійснюється силами медичної служби шляхом поточної і заключної дезинфекції в квартирах, де виявлений інфекційний хворий.
Крім дезинфекційних заходів, в осередку медична служба повинна зробити дезинсекцію і дератизацію.
Все темы данного раздела:
ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є
Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни.
Після другої світової війни, в ході якої мирне населення
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами
Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці
Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за
Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі)
Мають достатньо високі захисні якості й забезпечують захист органів дихання та очей людини від впливу отруйних
Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн
Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників техногенних та природних катастроф.
До зас
Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття.
Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист
Класифікація надзвичайних ситуацій.
Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п
Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).
Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться:
1. Соціально-політичні конфлікти:
а) війна як крайній прояв політичного конф
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни
Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
Соціальні хвороби - ц
Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,
Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України
Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин.
Вибухо- та пожежонебезпечні об’
Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові
Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ
Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при
Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно
Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є:
- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу;
- дії зовнішніх факторі
Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі
Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)
На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан
Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.
Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,
Прилади радіаційної розвідки.
Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози
Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги.
Вони поділ
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко
Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:
1. Захист шляхом використання матеріалів.
Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє
Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по
Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на:
- тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.);
- тверді і сипк
Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
Умови розміщення
Забезпеченість протигазами ( % )
Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими
Прилади хімічної розвідки.
Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн
Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе
Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн
ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин.
Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере
Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн
Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка
Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем
Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв
Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід
Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію
Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей.
Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж
Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості.
Зупин
Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини).
Перша медична допомога при опік
Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного:
- усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем;
- заходи, направлені на пі
Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн
Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У
Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України.
До правових, нормативних та дире
Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.
На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме
Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф
Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних
ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас
Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі
МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че
ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги.
Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі
Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди
ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн
Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням
Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни
Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор
Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн
Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод
Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів:
- звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків
Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба
Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор
Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ
Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц
Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного
Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк
Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн
Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за
Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста
Новости и инфо для студентов