Таблиця перетину понять

Види відношень між поняттями	Вихідні поняття	Результат множення у формальному вигляді	Результат множення понять у діаграмах Ейлера
Тотожні	А — автор Кобзаря В — Т.Г.Шевченко	А⋂А=А=В
Підпорядковані	А — місто В — столиця	А⋂В = В
Перехресні (перетину)	А — студент В — спортсмен	А ⋂ В = А" = В"
Співпідпо- рядковані	А — суддя В — прокурор С — юрист	А ⋂ В = Æ
Протилежні	А — суспільна власність В — приватна власність	А ⋂В = Æ
Суперечні	А — феодальний засіб виробництва В — не феодальний засіб виробництва	А⋂В = Æ

Рис. 11

 

Віднімання понять –це операція, в результаті якої утворюється нове поняття, елементи якого не входять до поняття, яке віднімається.

Наприклад: результатом віднімання понять “економіст”, “депутат” буде поняття “економіст, який не є депутатом”.

Таблиця віднімання понять зображена на рис. 12.

 

Таблиця віднімання понять

Види відношень між поняттями	Вихідні поняття	Результат віднімання у формальному вигляді	Результат віднімання понять у діаграмах Ейлера.
Тотожні	А — автор Кобзаря В — Т.Г.Шевченко	А - В = Æ
Підпорядковані	А — місто В — столиця	А — В = А'
Перехресні (перетину)	А — студент В — спортсмен	А — В = А'
Співпідпорядко вані	А — суддя В — прокурор С — юрист	А — В = А
Протилежні	А — суспільна власність В — приватна власність	А — В = А
Суперечні	А — феодальний засіб виробництва В — не феодальний засіб виробництва	А — А' = А

Рис. 12

 

Доповнення до класу операція, суть якої полягає в тому, що заперечується вихідне поняття А, в результаті чого утворюється нове поняття , обсяг якого складається з тих елементів, які не належать вихідному поняттю (рис. 13).

 

Рис. 13

 

1 – Ссавці;

А – кити;

- усі ссавці, які не є китами.

Запитання для повторення навчального матеріалу

 

1. Що таке поняття?

2. Чим поняття відрізняється від інших форм мислення?

3. Які ознаки називаються істотними і неістотними?

4. В чому полягає відмінність між поняттям і уявленням?

5. Яке відношення між поняттям і словом?

6. Які поняття є побутовими, а які науковими?

7. Що таке обсяг і зміст поняття?

8. Які є способи формування понять?

9. Що таке порівняння?

10. Що таке абстрагування?

11. Що таке узагальнення?

12. Що таке аналіз?

13. Що таке синтез?

14. Як визначається закон обернено-пропорційної залежності між змістом і обсягом поняття?

15. Які поняття називаються порівнюваними, а які - непорівнюваними?

16. Що таке сумісні і несумісні поняття?

17. Які є види сумісних понять?

18. Які є види несумісних понять?

19. Як визначаються пусті і непусті поняття?

20. Що таке одиничні і загальні поняття?

21. В чому полягає відмінність між збірними і незбірними поняттями?

22. Які поняття називаються абстрактними, а які - конкретними?

23. Як визначаються позитивні і негативні поняття?

24. Що таке співвідносні і безвідносні поняття?

25. Які логічні операції здійснюються над поняттями?

26. Як визначається операція обмеження і узагальнення поняття?

27. В чому полягає специфіка логічної операції визначення поняття?

28. Що таке дефінієндум і дефінієнс?

29. Що таке реальна і номінальна дефініції?

30. Яке визначення називається генетичним?

31. Що таке визначення через вказівку відношення поняття до протилежного поняття?

32. Що таке характеристика і опис?

33. Яке визначення називається родо-видовим?

34. В чому полягає специфіка поділу понять?

35. Які види поділу понять бувають?

36. Яка відмінність між поділом понять і мисленим розчленуванням цілого на частини?

37. Що таке дихотомічне ділення?

38. Які є правила ділення понять?

39. В чому полягає специфіка поняття „поділ” і „класифікація”?

40. У чому полягає сенс логічної операції перетину класів?

41. У чому полягає специфіка логічної операції об'єднання класів?

42. Що таке логічна операція різниця класів?

 

Вправи та задачі

1. Визначте істотні ознаки наступних понять: „квадрат”, „студент”, „дієслово”, „інформація”, „інфляція”, „форма мислення”, „людина”.

2. Визначте обсяг і зміст понять: „університет”, „столиця”, „ гідність”, „вартість”, „істина”, „компетентність”, „гуманізм”.

3. Дайте логічну характеристику поняттям: „ професор”, „електрон”, „сонячна система”, „вічний двигун”, „рентабельний”, „неохайний”, „добро”, „Богдан Хмельницький”.

4. Визначте відношення між наступними поняттями і проілюструйте це з допомогою кругових схем:

а) „елементарна частка”, „атом”.

б) „студент”, „спортсмен”, „відмінник”.

в) „людина”, „вихователь”, „інженер”, „спортсмен”.

г) „населений пункт”, „місто”, „столиця”, „село”, „село Степанівка”, „вулиця”.

д) „водій”, „студент-заочник”, „відмінник”, „студент-відмінник другого курсу”.

е) „електропровідний”, неелектропровідний”.

є) „позитивний”, „негативний”.

ж)”злочинець”, „крадій”, „шахрай”, „грабіжник”.

з) „засіб виробництва”, „виробничі відносини”, „продуктивні сили”.

и) „грамотний”, „неграмотний”, „людина”, „високий”.

5. Обмежте такі поняття: „людина”, „газета”, „засіб виробництва”, „підручник”, „художник”, „держава”.

6. Узагальніть такі поняття: „виробничі відносини”, „вчений”, „праця”, „демократія”, „ромб”, „футболіст”, „визначення поняття”.

7. Знайдіть видові і родові поняття до наступних понять:

„рослина”. „тварина”, „мислення”, „товар”, „історія”, ”весна”, „конституція”, „прогресивний діяч”, „художній твір”.

8. Які узагальнення понять вірні, а які ні:

а) студент - староста групи;

б) інститут – вуз;

в) мідь –метал;

г) київлянин – житель столиці.

9. Які обмеження понять вірні, а які ні:

а) законодавство - закон;

б) злочин – злочинець;

в) океан – море;

г) форма мислення – поняття.

10. Знайдіть у наступних визначеннях дефінієндум і дефінієнс:

а) уявлення - це така форма чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у вигляді наочних образів;

б) логічний закон – це внутрішній, суттєвий, необхідний зв'язок між логічними формами у процесі побудови міркувань;

в) анемометр - це прилад, який вимірює силу вітру;

г) юридичними особами визнаються організації, які володіють відособленим майном, можуть від свого імені придбати майнові права і нести відповідальність, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третійному суді.

11. Наведіть приклади наукових визначень.

12. До якого виду належать дані визначення:

а) демократія – це влада народу;

б)резидент – тайний представник розвідки в якому-небудь районі іноземної держави;

в) циліндр – геометричне тіло, яке утворюється внаслідок обертання прямокутника навколо однієї сторони;

г) свобода - це усвідомлена необхідність;

д) близькі родичі – батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина;

е) елементарна частка – це електрон, протон, позитрон, нейтрон і т. д.;

є) Глобалістика - самостійна галузь знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації ;

ж) Екологія - наука, що характеризує взаємовідношення суспільства з природою, посилення людського впливу на навколишній світ;

з) Збереження миру - ліквідація озброєнь, демілітаризація економік усіх країн планети, повна ліквідація воєнних блоків і воєнних конфліктів як між країнами, так і в окремих країнах;

и) Землеволодіння - володіння землею на праві власності, що історично виступає в різних формах;

і) Заощадження - частина доходу, що не споживається;

ї) Фінанси - система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою функцій;

й) Дефіцит бюджету - перевищення витрат державного бюджету над його доходами.

13. Визначте, які правила порушені в наступних визначеннях:

а) біолог – це людина, яка вивчає біологію;

б) ромб – це квадрат;

в) антропологія - це наука, яка вивчає людину;

г) зв'язок є нервом армії.

14. Здійсніть поділ таких понять: „форма мислення”, „поняття”, „визначення поняття”, „наука”, „суспільно-економічна формація”, „енергія”, „трикутник”, „характер”, „війна”.

15. Визначте, чи належать перелічені мислені операції до поділів понять, а якщо належать, то чи правильні вони ; які правила поділу понять порушені:

а)рік ділиться на 12 місяців;

б)озера бувають прісні і солоні;

в) злочини діляться на навмисні, необережні і посадові;

г) визначення понять бувають родо-видові і генетичні;

д) школа: адміністрація школи, педагогічний колектив школи, учні;

е) народ України: українці, росіяни, білоруси, робітники, службовці, пенсіонери, молодь;

є) підприємства бувають приватні, колективні, державні.

16. Здійсніть операцію об'єднання класів по відношенню до наступних понять ( зобразити одержані результати графічно з допомогою кругових схем):

а) квадрат, геометрична фігура, яка має чотири рівних сторони і чотири прямих кути;

б) студент, студент-першокурсник;

г) викладач, конструктор;

д) флора, фауна;

е) високий, невисокий;

є) крадіжка, пограбування.

17. Здійсніть операцію перетину класів по відношенню до наступних понять(зобразіть одержані результати графічно з допомогою кругових схем):

а) прямокутник, рівнокутний паралелограм;

б) юрист, офіцер;

в) електрон, елементарна частка;

г) людина, особистість.

18. Який клас буде різницею класів, якими є наступні поняття:

а) економіст, фінансист”;

б) офіцер, міліціонер;

г) студент, відмінник.

 

РОЗДІЛ 3. СУДЖЕННЯ

3.1. Судження як форма мислення

 

Людина пізнає не тільки загальні, істотні ознаки предметів, які в безпосередній єдності фіксуються в поняттях. В процесі пізнання виникає потреба визначити, які зв'язки, відношення бувають між предметами, а також між предметом і його ознаками чи властивостями. Дані зв'язки і відношення відображаються в мисленні з допомогою суджень, які є елементарними логічними формами. Саме в судженні відбувається елементарний акт мислення.

Наприклад: в судженні “Дніпро впадає в Чорне море” виражається зв'язок між поняттями „Дніпро” і „впадає в Чорне море” на основі того, що є реальний зв’язок між предметом і його ознакою. А в судженні „Варшава ближча до Києва аніж Париж” виражається відношення між поняттями „Варшава”, „Київ”, „Париж” по положенню в просторі.

Існують різні визначення суджень. Наведемо найуживаніші з них:

 

Судження – виражена реченням або групою речень одиниця мислення, яка дещо стверджує або заперечує і внаслідок чого має значення істинності.

 

Судження – це форма мислення з допомогою якої виражається належність або неналежність ознаки предмету (предметам) і яка має властивість бути або істинною або хибною.

 

Судження – це така форма мислення, яка розкриває зв'язок між предметом і його ознакою. Дані визначення розкривають сутність судження як форми мислення.

 

На нашу думку більш вдалим буде таке визначення судження:

 

Судження - це форма мислення, в якій дещо стверджується або заперечується про відношення між предметами і їх ознаками.

 

Розкриваючи питання про форму мислення, ми говорили, що різні по змісту судження мають ідентичну структуру, однакову логічну форму.

Просте судження складається із чотирьох елементів:

 

1) суб'єкта (від лат. subectum) судження – це поняття, в яких відображається предмет або клас предметів мислення і про які дещо стверджується або заперечується;

2) предиката (від. лат. praedicatum) судження – поняття або декілька понять, в яких відображається ознака що належить або не належить суб'єкту мислення;

3)стверджувальна або заперечувана зв’язка - „є” або „не є”, яка фіксує відношення між предметом думки і ознакою предмета (між суб'єктом і предикатом);

4) слів „усі”, „деякі”, „жоден”, які стоять перед суб'єктом судження.

 

Наприклад: судження „Деякі письменники є депутатами Верховної Ради” складається із суб'єкта – поняття „письменники”, предиката – поняття „депутатами „Верховної Ради”, зв'язки –слова „є” і слова „деякі”.

Суб'єкт і предикат є термінами судження і позначаються, відповідно, буквами S і Р.

В українській мові зв'язка інколи висловлюється, а інколи не висловлюється, мається на увазі або заміняється такими словами як „був”, „мав” та інші. Слова „усі”, „жоден”, „деякі” теж інколи можуть не висловлюватися, або замінюватися такими словами як „більшість”, „майже всі”, „абсолютна більшість” та іншими словами.

Наприклад: у судженні „Конституція – основний закон держави” немає слів, які виражають кількісну сторону судження і зв'язка не висловлюється. По сенсу, який виражений у судженні, можна визначити, що воно стверджувальне, а по кількості загальне. Дане судження має таку структуру:

“Усі S є Р”.

У судженні „Майже усі студенти нашої групи були на конференції” слово „майже усі” виражає кількісну сторону судження, а зв'язка „були” - якісну.

В залежності від того чи відповідає дійсності знання, яке виражається в судженні, чи ні, судження може бути або істинним або хибним. Так, судження „Лондон – столиця Англії” і „Деякі метали не тонуть у воді” є істинними, бо у першому з них стверджується про певний зв’язок, який існує в дійсності, а у другому – заперечується. Судження: „Іспанія не є європейською державою”, є хибним, бо це не відповідає дійсності.

 

3.2. Судження і речення

Як і інші форми мислення, судження фіксується, зберігається і передається з допомогою мовних засобів. Мовною формою вираження судження є речення, яке є його матеріальною оболонкою.

Незважаючи на те, що між судженням і реченням є органічний взаємозв'язок між ними є певні відмінності.

По – перше ,одне й теж судження можна виразити різними граматичними формами.

Наприклад: думка „Все змінюється” може бути виражена реченням „Ніщо не зостається незмінним”. Зазначимо також, що одна і таж думка може бути виражена взагалі різними національними мовами. Судження „Я сьогодні черговий” можна виразити німецькою мовою: „Ich bin heute klassen Ordner”

По – друге, судження, як було сказано, складається і трьох елементів: суб'єкта, предиката і зв'язки, а речення може складатися із різної кількості елементів.

Наприклад: у судженні „Громадяни України мають право розвивати свою національну культуру” вісім слів, але три терміни.

Судження може бути виражено і одним словом: „Весна”, „Темніє”.

По-третє, судження як форма мислення є не матеріальним, а ідеальним.

 

Речення- це звукова матеріальна оболонка судження, засіб з допомогою якого люди спілкуються один з одним, обмінюються думками, а інколи враженнями чи емоціями.

 

В літературі по логіці існує думка про те, що судження можуть висловлюватись розповідними реченнями, а інші типи речень, питальні чи окличні, нібито не є формою вираження судження. Але є питальні і окличні судження, які інколи теж можуть дещо стверджувати або заперечувати. Речення: „Кому може сподобатися така робота?”, „Чи я хотів його образити”, висловлюють такі думки як, відповідно, „Робота виконана неякісно”, „Я не хотів його образити”.