рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Закон - це нормативний акт.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Закон - це нормативний акт.

Закон - це нормативний акт. - раздел Образование, Посібник для студентів вузів ...

Отже, нормативні акти не створюються людьми.

Логічна помилка в даному умовиводі пов'язана з порушенням закону тотожності. В умовиводі не три, а чотири терміна, тому що поняття „закон” у двох засновках вживається у різних сенсах. В одному засновку йдеться про об'єктивні закони природи, а в іншому – про юридичні закони. Є підстава сказати, що середній термін фактично відсутній, оскільки відсутнє поняття, яке б виконувало з'єднувальну функцію між S і Р.

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Усі закони природи діють незалежно від людини.

Закон Ома - закон природи.

Отже, Закон Ома діє незалежно від людини.

В силогізмі три терміни. Поняття „закони природи” і „закон природи” вживається в одному і тому ж сенсі.

2. Середній термін повинен бути обов’язково розподілений хоча б в одному із засновків.

Приклад, в якому дане правило порушується:

Усі планети світять відображувальним світлом.

Дане небесне тіло світить відображувальним світлом.

Отже, дане небесне тіло планета.

Висновок із засновків не випливає, тому що поняття „відображувальним світлом”, яке є середнім терміном, не розподілене в обох засновках (береться не в повному обсязі).

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Усі планети світять відображувальним світлом.

Дане небесне тіло не світить відображувальним світлом.

Отже, дане небесне тіло не є планетою.

У другому судженні середній термін „відображувальним світлом” розподілений, тому що займає місце предиката у загальнозаперечуваному судженні. Висновок із засновків випливає.

3. Термін не розподілений у засновках не може бути розподіленим і у висновку.

Дане правило ґрунтується на тому, що крайній термін у силогізмі повинен зберігати у висновку той же обсяг, який був і засновку.

Приклад, у якому дане правило порушується:

Мова - це засіб спілкування.

Мова - це суспільне явище.

Отже, суспільні явища є засобами спілкування.

Висновок у силогізмі зроблений невірно, тому що суб'єкт „суспільне явище” у засновку займає місце предиката і тому не розподілений, а у висновку він береться у повному обсязі (розподілений).

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Мова – це засіб спілкування.

Мова – це суспільне явище.

Отже, деякі суспільні явища – це засоби спілкування.

У даному силогізмі суб'єкт висновку „суспільне явище” розподілений.

П р а в и л а з а с н о в к і в

1. Із двох заперечуваних засновків висновок не витікає. Один із засновків обов'язково повинен бути судженням стверджувальним.

Наприклад:

Жоден студент нашого факультету не вивчає біохімію.

Жоден студент педагогічного університету не є студентом нашого факультету.

Отже, ...

В даному міркуванні висновок не витікає, тому що обидва засновки є судження заперечуваними і тому середній термін „студент” не співпадає з крайніми термінами . Відношення між S і Р встановити не можна.

2. Якщо один із засновків є судженням заперечуваним, то висновок повинен бути судженням заперечуваним.

Наприклад,

Суддя, який є родичем потерпілого, не може розглядати судову справу.

Суддя М. є родичем потерпілого.

Отже, суддя М. не може розглядати судову справу.

В силогізмі з одним заперечуваним засновком середній термін виключається з обсягу крайнього терміна (в даному прикладі - більшого) і тому обсяг крайнього терміна, який входить в обсяг середнього, виключається із другого крайнього терміна.

3. Одним із засновків силогізму повинен бути судженням загальним. Із двох засновків, які є судженнями частковими висновок не витікає.

Наприклад, із засновків:

Деякі письменники – реалісти.

Деякі письменники – декаденти.

Отже,...

висновок не витікає, тому що вони є судженнями частковими і тому середній термін не розподілений і в більшому і в меншому засновках. Висновок не можна зробити згідно з другим правилом термінів.

Якщо обидва засновки частковозаперечувані судження, то висновок не можна зробити згідно з першим правилом засновків.

Якщо один із засновків частковостверджуване судження, а інший судження частковозаперечуване, то в такому силогізмі буде розподіленим тільки один термін – предикат частковозаперечуваного судження. Якщо цим терміном буде середній термін, то згідно з другим правилом засновків висновок не можна зробити, тому що він повинен бути заперечуваним. В такому випадку предикат висновку буде розподіленим, а це суперечить третьому правилу термінів(більший термін, який не розподілений у засновку буде розподілений у висновку). Якщо не розподілений крайній термін, то висновок не випливає згідно з другим правилом термінів(середній термін повинен бути розподілений хоча б в одному засновку).

4. Якщо один із засновків - часткове судження, то і висновок повинен бути судженням частковим.

Наприклад:

Усі метали (М+) - хімічні елементи(Р-)

Деякі метали (М-) – благородні (S-)

Отже, деякі благородні предмети (S-) є благородними (Р-).

В даному умовиводі більший засновок – А, а менший – І і тому розподілений тільки один термін – суб'єкт загальностверджувального судження, який є середнім терміном. А якщо два крайніх терміна в силогізмі не розподілені, то згідно з третім правилом термінів, менший термін не буде розподіленим , який є судженням частковим.

У тих випадках, коли у силогізмі один засновок судження стверджувальне, а другий судження заперечуване, (за умови, що один із них судження часткове: АО, ЕІ, ОА), то розподіленими будуть або суб'єкт і предикат загальнозаперечуваного судження (ЕІ) або суб'єкт загального і предикат часткового судження (АО, ОА). Згідно з другим правилом засновків в даних силогізмах висновок буде запере чуваним (з розподіленим предикатом). Менший термін у висновку буде нерозподіленим, тому що другим розподіленим терміном згідно з другим правилом термінів повинен бути середній термін. Отже, висновок повинен бути судженням частковим.

Наприклад:

Жоден гуманіст (М+) не є реакціонером (Р+).

Деякі вчені (S-) – гуманісти (М+).

Отже, деякі вчені(S-) не є реакціонерами(Р+).

5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму

1. П о н я т т я п р о ф і г у р и с и л о г і з м у .

В посилках простого категоричного силогізму середній термін може займати різні місця. В залежності від цього розрізняють чотири фігури силогізму.

Першоюназивають фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому засновку.

Схема першої фігури:

М – Р

S – М

S – Р

У другій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому і меншому засновку.

Схема другої фігури:

Р – М

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Посібник для студентів вузів

На сайте allrefs.net читайте: Посібник для студентів вузів. М Г Проценко...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Закон - це нормативний акт.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальна характеристика поняття
Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів. Кожна людина мислит

Види понять
Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом. По змісту поняття діляться на конкретні і абстрактні,

Таблиця перетину понять
Види відношень між поняттями Вихідні поняття Результат множення у формальному вигляді Результат множення понять у діаграмах Ейлера

Види простих суджень
Як було зазначено, просте судження – це судження, яке складається із трьох елементів і має структуру: S є P. Поняття „просте судженн

Закон виключеного третього
Закон виключеного третього (від лат. Lex exclusitertii sive medii inter duo contradictoria; Lex – закон, exclusitertii sive medii inter duo contradictoria – викл

Barbara, Celarent, Darii, Ferio
Cesare, Сamestres, Festino, Baroco Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Ferison Bramantip, Сamenes, Dimaris, Fesapo, Fresison. (Вірш наводиться в скороченому вигл

Будова та види доведення
Доведення - це логічна операція, яка полягає в обґрунтуванні істинності якого-небудь положення з допомогою інших положень, істинність яких доведена раніше.

Види доведення
Для обґрунтування істинності тези використовуються прямі і непрямі доведення. Прямим називається доведення, в якому теза логічно виплива

Спростування
Спростуванням називається логічна операція, за допомогою якої встановлюють неспроможність доведення на основі хибності або недостатньої обґрунтованості тези.

Питання № 6.
Поняття „інфляція”: 1) конкретне; 2) негативне; 3) абстрактне; 4) пусте. Питання № 7. В наведених прикладах знайдіть вірне

Питання № 13.
Який вид визначення у наведеному прикладі? „Образа – це навмисне приниження честі і гідності особи, виражене у непристойній формі”. 1) через рід і видову відмінність; 2)

Питання № 21.
Яка відповідь вірна? Поняття „кримінальний” 1) абстрактне; 2) конкретне; 3) пусте; 4) негативне. Питання № 22. Яке визначен

Питання № 29.
Засновником науки логіки є: 1) Платон; 2) Лейбніц; 3) Бекон; 4) Арістотель. Питання № 30. Яке відношення між поняттями „про

Питання № 35.
Яке поняття є терміном? 1) кожне поняття; 2) одиничне поняття; 3) поняття, зміст якого чітко визначений; 4) загальне поняття. Питання № 36.

Питання № 43.
Поняття „повзуча інфляція» є: 1) абстрактне; 2) конкретне; 3) одиничне; 4) негативне. Питання № 44. Поняття „гіперінфляція”

Питання № 50.
Поняття „засіб виробництва; і „феодалізм” є: 1) непорівнюваними; 2) порівнюваними; 3) сумісними; 4) несумісними. Питання № 51.

Питання № 54.
Які визначення понять бувають? 1) абстрактні; 2) конкретні; 3) реальні; 4) нереальні. Питання № 55. Визначення понять буваю

Питання № 63.
У наведених судженнях знайдіть загально-стверджувальне судження: 1) деякі юристи – адвокати; 2) більшість студентів у групі навчається добре; 3) деякі гриби з'являються у

Питання № 69.
У наведених судженнях знайдіть модальне судження: 1) Усі математики добре рахують; 2) Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл; 3) Деякі птиці відліт

Питання № 80.
Контрадікторні судження можуть бути: 1) обидва істинними; 2) обидва хибними; 3) інколи істинними, а інколи хибними; 4) одне повинно бути обов'язково істинним, а

Питання № 88.
Визначення понять бувають: 1) абстрактними; 2) конкретними; 3) через рід і видову відмінність; 4) нереєстрованими. Питання № 89.

Питання № 92.
Тавтологія це: 1) занадто широке визначення; 2) визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване; 3) негативне визначення; 4) позитивне визначен

Питання № 104.
Дихотомічний поділ поняття це: 1) поділ поняття за якоюсь основою на супідрядні види; 2) розподіл предметів на класи за якоюсь ознакою; 3) поділ поняття за двома основами

Питання № 110.
Судження з виділяючим предикатом це: 1) судження без суб'єкта; 2) судження, в якому що-небудь стверджується або заперечується; 3) судження, в якому йдеться про те, що пре

Питання № 112.
Судження можливості це: 1) судження, яке має три терміни; 2) судження екзистенціальне; 3) судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета; 4) суд

Питання № 121.
Закон суперечності твердить: 1) два протилежні висловлювання є одночасно істинними; 2) два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; 3) два протилежні висловлюва

Питання № 130.
Закон достатньої підстави формулюється так: 1) не можуть бути разом істинними два протилежні судження; 2) не можуть бути разом хибними два суперечливих судження; 3) будь-

Питання № 132.
Умовиводом називається форма мислення: 1) в якій дещо стверджується або заперечується; 2) в якій з одного або кількох суджень виводиться нове судження; 3) в якій відображ

Питання № 135.
Засновки, з яких роблять висновки мають бути: 1) завжди істинними; 2) інколи істинними, а інколи хибними; 3) якщо один хибний, то інший повинен бути істинним; 4)

Питання № 144.
Частковозаперечуване судження перетворюється в судження: 1) А; 2) Е; 3) І; 4) О. Питання № 145.

Питання № 154.
Частковостверджувальне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження: 1) А; 2) І; 3) не перетворюється; 4) О.

Питання № 157.
У категоричному умовиводі повинно бути термінів: 1) два; 2) три; 3) чотири; 4) не більше чотирьох. Питання № 158. У категор

Питання № 161.
У категоричному силогізмі середній термін це: 1)поняття, яке входить до більшого засновку; 2) поняття, яке входить меншого засновку; 3) поняття, яке не входить до більшог

Питання № 164.
У кожному силогізмі повинно бути: 1) чотири терміни; 2) п'ять термінів; 3) два терміни; 4) три терміни. Питання № 165. Якщо

Питання № 167.
Із двох заперечних засновків силогізму: 1) можна зробити висновок, який є заперечуваним судженням; 2) можна зробити висновок, який є частковозаперечуваним судженням; 3) н

Питання № 172.
У першій фігурі середній термін займає місце: 1) суб'єкта у більшому засновку і предиката – в меншому; 2) предиката у більшому засновку; 3) предиката і суб'єкта у меншому

Питання № 179.
В умовиводі : Усі метали електропровідні. Вода електропровідна.

Питання № 180.
В умовиводі : Усі електрони – елементарні частки. Деякі елементарні частки складають структуру атома.

Питання № 182.
В умовиводі: Усі істини – об’єктивні. Деякі істини є істинами математики.

Питання № 184.
Знайдіть модус розділово-категоричного умовиводу: 1) ; 2)

Питання № 186.
Знайдіть модус складної конструктивної дилеми: 1) ; 2)

Питання № 190.
Сорит це: 1) складний силогізм; 2) складноскорочений силогізм, в якому не висловлюються більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього. 3) складноскорочений си

Питання № 195.
Доведення це: 1) обґрунтування тези; 2) спростування тези; 3) демонстрація; 4) основа. Питання № 196. Прямим доведенням наз

Питання № 199.
Спростування це: 1) пряме доведення; 2) обґрунтування хибності тези; 3) непряме доведення, в якому з антитези виводять наслідки, що суперечать дійсності. 4) обґр

Словники
Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991. Кондаков Н.И. Логический словарь – справочник. М.: Наука, 1975. Філософський словник. - К.: УРЕ, 198