рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Будова та види доведення

Будова та види доведення - раздел Образование, Посібник для студентів вузів   Доведення - Це Логічна Операція, Яка Поля...

 

Доведення - це логічна операція, яка полягає в обґрунтуванні істинності якого-небудь положення з допомогою інших положень, істинність яких доведена раніше.

 

Наприклад: нам потрібно довести істинність судження про те, що „Деякі чотирикутники – квадрати”. Для доказу використовуємо два судження:

а) „Усі квадрати – паралелограми”;

б) „Усі паралелограми – чотирикутники”.

Із даних суджень, які можуть бути засновками простого категоричного силогізму, виводимо наслідок: „Деякі чотирикутники – квадрати”.

Термін „доведення” вживається в декількох значеннях.

1. Доведення - це наведення фактів, аргументів, з допомогою яких обґрунтовується істинність якого-небудь положення.

2. Доведення – пошук джерел даних про факти. Наприклад, історики визначають, звідки і як дійшов до нас той факт, що Куликовська битва відбулася саме у 1380р.

3. Доведення - логічна операція доведення істинності одного положення з допомогою інших істинних положень. Саме таке доведення є предметом дослідження формальної логіки. Такий доказ є процесом мислення, результат якого є певна послідовність суджень, розташованих в певному логічному порядку.

В судово-слідчій діяльності використовуються такі поняття як доказ і судовий доказ.

 

Поняття доказ вживається в сенсі логічного доведення (опосередкований доказ) і в сенсі засобу встановлення істини тези шляхом практичних дій, співвідношення стверджувального положення з реальними подіями (безпосередній доказ).

 

Судовий доказявляє собою єдність логічного і практичного доказу. Але він визначається не тільки логічними законами, він регламентується карно-процесуальними законами, нормами, діяльністю органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду та інших суб'єктів судово-слідчої діяльності.

 

Структура доказу визначається відповіддю на такі питання: Що доказується?, Чим доказується положення, істинність якого встановлюється ?, Як воно доказується?

Відповідно з поставленими питаннями в структурі доведення виділяють такі елементи: теза, аргументи і демонстрація(форма доказу).

 

Тезою доказу називають положення, істинність якого потрібно довести. Це основний елемент доказу. Теза виражається одним або декількома судженнями.

 

Наприклад: „Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів”, „Якщо до скоєння злочину причетний громадянин М., то ні N. ні K. ніякого відношення до скоєння цього злочину не мають”. В науковій діяльності вчені публікують тези,(основні положення), які в подальшому обґрунтовуються, скажімо, у виступі на науковій конференції.

В судово-слідчій діяльності тезою доказу можуть бути судження про скоєння певних злочинів, про виконавців, організаторів і співучасників злочину, про місце знаходження зброї, речей, які вкрадені.

 

Аргументи – положення, з допомогою яких обґрунтовується теза.

 

Існують різні види аргументів.

Одиничні факти. До них відносять вірно відображені у судженнях (фактофіксуючих судженнях) події, явища. Це можуть бути наукові положення, статистичні дані про рівень життя населення, кількість шкідливих речовин у ґрунтах, дані, які стосуються проблем освіти, покази свідків, різні документи, довідки, протоколи, архівні дані тощо. Фактом, наприклад, є те , що земна кора перебуває в стані руху, те, що покращення умов праці дозволяє підняти її продуктивність на 20 %, кількість ядерної зброї у світі зростає.

Факти є найважливішим аргументом доказу. Вони мають велику примусову силу і використовуються в усіх галузях наукового пізнання. Часто в процесі пізнання виникає потреба в тому, щоб новий факт був пов'язаний з іншими науковими фактами, щоб між ними не було протиріччя.

Іншим важливим засобом доказу є визначення. У визначеннях указуються суттєві, найбільш загальні ознаки предметів, що і дає підставу для використання їх в процесі логічного доказу.

Наприклад: в геометрії Евкліда дається визначення аксіом, постулатів, вихідних категорій – точки, лінії, площини та ін., які використовуються у доказі.

Важливе значення має визначення у судовому доказі. Як відомо, в кожній науці є поняття, які визначаються чітко і однозначно і є поняття, які визначаються по-різному.

Наприклад: поняття „культура” має понад двохсот визначень. В юридичній практиці(в конституціях, кодексах та інших нормативних актах) поняття визначаються чітко і однозначно і мають загальнообов'язкову силу.

Наприклад: щоб доказати, що громадянин M. скоїв розбій необхідно дати визначення поняття „розбій” і навести факти, які б свідчили про те, що даний громадянин відкрито привласнив матеріальні цінності потерпілого і наніс йому тілесні пошкодження. В даному доказі альтернатива – „або скоїв розбій” або „не скоїв розбій”, третього не дано.

В процесі логічного доказу використовуються аксіоми, постулати.

 

Аксіоми (від грец. axioma – значиме, прийняте положення) – це самоочевидні положення, які приймаються за істинні без доказу.

 

Прикладом аксіом можуть бути такі судження: „Частина менше цілого”, „Дві величини рівні окремо третій, рівні між собою”, „Я мислю, отже я існую”(аксіома, яку висунув Р. Декарт).

Важливим засобом логічного доказу є теореми і законинауки.

 

Теореми - це положення, які виводяться із аксіом або уже доказаних теорем в результаті застосування до них певних логічних правил. Теореми відображають суттєві необхідні зв'язки між предметами.

 

Закони - виражають необхідні, суттєві, повторювані зв'язки між предметами і явищами буття, і тому вони мають велику цінність в логічному доказі.

 

Наприклад: на підставі законів „Боротьби за існування”, „Невизначеної змінності”, „Природного відбору” англійський вчений Р. Дарвін обґрунтував тезу про те, що усі сучасні види тварин є продуктом тривалого еволюційного розвитку.

Величезне значення в доказі має така форма наукового пізнання як теорія (від грец. teoria – розглядання, дослідження).

 

Теорія як найвища форма наукового пізнання є системою знань, яке розкриває причини існування явищ, які досліджуються, їх сутність, закони функціонування та розвитку.

 

На цій підставі теорія виконує пояснювальну та прогностичну функції. Наприклад: на основі теорії відносності, яку створив А.Ейнштейн, доказано положення про зв'язок простору, часу і матерії, про відносність простору і часу.

 

Аргументи повинні знаходитися у певному зв'язку між собою і тезою. Спосіб такого зв'язку в логіці називається демонстрацією (формою доказу).

 

Демонстрація виконує роль посередника між тезою і основою, вона показує логічну послідовність переходу від аргументів до тези, і може мати форму дедуктивного або індуктивного умовиводу.

Наприклад: демонстрацію, яка має форму неповної індукції, символічно можна зобразити таким чином:

Р(х)

Р(х1)

.

.

.

Р(хп)

Класу К належать х1, х2,..., хn

 
 


"х ((х є К) – Р(х))

Демонстрація показує, що в доказі рух думки здійснюється в напрямку від менш загального в засновках до більш загального у висновку.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Посібник для студентів вузів

На сайте allrefs.net читайте: Посібник для студентів вузів. М Г Проценко...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Будова та види доведення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальна характеристика поняття
  Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів. Кожна людина мислит

Види понять
  Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом. По змісту поняття діляться на конкретні і абстрактні,

Таблиця перетину понять
Види відношень між поняттями Вихідні поняття Результат множення у формальному вигляді Результат множення понять у діаграмах Ейлера

Види простих суджень
  Як було зазначено, просте судження – це судження, яке складається із трьох елементів і має структуру: S є P.   Поняття „просте судженн

Закон виключеного третього
  Закон виключеного третього (від лат. Lex exclusitertii sive medii inter duo contradictoria; Lex – закон, exclusitertii sive medii inter duo contradictoria – викл

Закон - це нормативний акт.
   

Barbara, Celarent, Darii, Ferio
Cesare, Сamestres, Festino, Baroco Darapti, Disamis, Datisi, Felapton, Bocardo, Ferison Bramantip, Сamenes, Dimaris, Fesapo, Fresison. (Вірш наводиться в скороченому вигл

Види доведення
  Для обґрунтування істинності тези використовуються прямі і непрямі доведення.   Прямим називається доведення, в якому теза логічно виплива

Спростування
  Спростуванням називається логічна операція, за допомогою якої встановлюють неспроможність доведення на основі хибності або недостатньої обґрунтованості тези.

Питання № 6.
Поняття „інфляція”: 1) конкретне; 2) негативне; 3) абстрактне; 4) пусте. Питання № 7. В наведених прикладах знайдіть вірне

Питання № 13.
Який вид визначення у наведеному прикладі? „Образа – це навмисне приниження честі і гідності особи, виражене у непристойній формі”. 1) через рід і видову відмінність; 2)

Питання № 21.
Яка відповідь вірна? Поняття „кримінальний” 1) абстрактне; 2) конкретне; 3) пусте; 4) негативне. Питання № 22. Яке визначен

Питання № 29.
Засновником науки логіки є: 1) Платон; 2) Лейбніц; 3) Бекон; 4) Арістотель. Питання № 30. Яке відношення між поняттями „про

Питання № 35.
Яке поняття є терміном? 1) кожне поняття; 2) одиничне поняття; 3) поняття, зміст якого чітко визначений; 4) загальне поняття. Питання № 36.

Питання № 43.
Поняття „повзуча інфляція» є: 1) абстрактне; 2) конкретне; 3) одиничне; 4) негативне. Питання № 44. Поняття „гіперінфляція”

Питання № 50.
Поняття „засіб виробництва; і „феодалізм” є: 1) непорівнюваними; 2) порівнюваними; 3) сумісними; 4) несумісними. Питання № 51.

Питання № 54.
Які визначення понять бувають? 1) абстрактні; 2) конкретні; 3) реальні; 4) нереальні. Питання № 55. Визначення понять буваю

Питання № 63.
У наведених судженнях знайдіть загально-стверджувальне судження: 1) деякі юристи – адвокати; 2) більшість студентів у групі навчається добре; 3) деякі гриби з'являються у

Питання № 69.
У наведених судженнях знайдіть модальне судження: 1) Усі математики добре рахують; 2) Тепло передається від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл; 3) Деякі птиці відліт

Питання № 80.
Контрадікторні судження можуть бути: 1) обидва істинними; 2) обидва хибними; 3) інколи істинними, а інколи хибними; 4) одне повинно бути обов'язково істинним, а

Питання № 88.
Визначення понять бувають: 1) абстрактними; 2) конкретними; 3) через рід і видову відмінність; 4) нереєстрованими. Питання № 89.

Питання № 92.
Тавтологія це: 1) занадто широке визначення; 2) визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване; 3) негативне визначення; 4) позитивне визначен

Питання № 104.
Дихотомічний поділ поняття це: 1) поділ поняття за якоюсь основою на супідрядні види; 2) розподіл предметів на класи за якоюсь ознакою; 3) поділ поняття за двома основами

Питання № 110.
Судження з виділяючим предикатом це: 1) судження без суб'єкта; 2) судження, в якому що-небудь стверджується або заперечується; 3) судження, в якому йдеться про те, що пре

Питання № 112.
Судження можливості це: 1) судження, яке має три терміни; 2) судження екзистенціальне; 3) судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета; 4) суд

Питання № 121.
Закон суперечності твердить: 1) два протилежні висловлювання є одночасно істинними; 2) два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; 3) два протилежні висловлюва

Питання № 130.
Закон достатньої підстави формулюється так: 1) не можуть бути разом істинними два протилежні судження; 2) не можуть бути разом хибними два суперечливих судження; 3) будь-

Питання № 132.
Умовиводом називається форма мислення: 1) в якій дещо стверджується або заперечується; 2) в якій з одного або кількох суджень виводиться нове судження; 3) в якій відображ

Питання № 135.
Засновки, з яких роблять висновки мають бути: 1) завжди істинними; 2) інколи істинними, а інколи хибними; 3) якщо один хибний, то інший повинен бути істинним; 4)

Питання № 144.
Частковозаперечуване судження перетворюється в судження: 1) А; 2) Е; 3) І; 4) О. Питання № 145.

Питання № 154.
Частковостверджувальне судження за допомогою протиставлення предикату перетворюється в судження: 1) А; 2) І; 3) не перетворюється; 4) О.

Питання № 157.
У категоричному умовиводі повинно бути термінів: 1) два; 2) три; 3) чотири; 4) не більше чотирьох. Питання № 158. У категор

Питання № 161.
У категоричному силогізмі середній термін це: 1)поняття, яке входить до більшого засновку; 2) поняття, яке входить меншого засновку; 3) поняття, яке не входить до більшог

Питання № 164.
У кожному силогізмі повинно бути: 1) чотири терміни; 2) п'ять термінів; 3) два терміни; 4) три терміни. Питання № 165. Якщо

Питання № 167.
Із двох заперечних засновків силогізму: 1) можна зробити висновок, який є заперечуваним судженням; 2) можна зробити висновок, який є частковозаперечуваним судженням; 3) н

Питання № 172.
У першій фігурі середній термін займає місце: 1) суб'єкта у більшому засновку і предиката – в меншому; 2) предиката у більшому засновку; 3) предиката і суб'єкта у меншому

Питання № 179.
В умовиводі : Усі метали електропровідні. Вода електропровідна.    

Питання № 180.
В умовиводі : Усі електрони – елементарні частки. Деякі елементарні частки складають структуру атома.    

Питання № 182.
В умовиводі: Усі істини – об’єктивні. Деякі істини є істинами математики.    

Питання № 184.
Знайдіть модус розділово-категоричного умовиводу: 1) ; 2)

Питання № 186.
Знайдіть модус складної конструктивної дилеми: 1) ; 2)

Питання № 190.
Сорит це: 1) складний силогізм; 2) складноскорочений силогізм, в якому не висловлюються більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього. 3) складноскорочений си

Питання № 195.
Доведення це: 1) обґрунтування тези; 2) спростування тези; 3) демонстрація; 4) основа. Питання № 196. Прямим доведенням наз

Питання № 199.
Спростування це: 1) пряме доведення; 2) обґрунтування хибності тези; 3) непряме доведення, в якому з антитези виводять наслідки, що суперечать дійсності. 4) обґр

Словники
Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991. Кондаков Н.И. Логический словарь – справочник. М.: Наука, 1975. Філософський словник. - К.: УРЕ, 198

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги