Демократичний політичний режим - раздел Образование, КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ Поняття «Демократія» (Від Грец. Demos - Народ І Kratos -Влада) Означає Народо...
Поняття «демократія» (від грец. demos - народ і kratos -влада) означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередня демократія, - це лише ідеал. Реальна демократія є владою людей, обраних народом. Вона називається представницькою демократією. Цю обставину варто мати на увазі при розгляді демократичного політичного режиму.
Даний режим характеризується наступними рисами.
1. Джерелом влади в демократичній державі є народ. Він обирає своїх представників, наділяючи їх правом вирішувати будь-яке питання, спираючись на власну думку. Якщо ті обранці виявляються не тими, кого хотіли б бачити в органах влади виборці, то такий стан можна виправити тільки при наступному голосуванні. Закон за умов демократії захищає не тільки громадян від сваволі влади, але і владу від громадян. Помилки депутата (якщо при цьому він не порушив закону) чи втрата ним авторитету не є приводом для його відкликання.
2. Політична влада має в умовах демократії легітимний характер і здійснюється відповідно до прийнятих законів. Діючи в рамках законів, держава наділяє разом з тим громадян найширшими можливостями реалізації своїх інтересів і потреб. Для демократичного політичного режиму характерний принцип - дозволено усе, що не заборонено законом. Тому в демократичних країнах настільки широкою є господарська ініціатива громадян у всіх галузях економіки, ініціатива створення всіляких об'єднань, організацій, фондів і т.д., що само по собі свідчить про високий ступінь розвитку цивільного суспільства.
3. Для демократичного режиму характерний поділ влади. Це означає відділення одна від одної законодавчої, виконавчої і судової влади. Вищий законодавчий орган країни − парламент − наділений виключним правом видавати закони. Цей орган влади відіграє верховенствуючу роль і, отже, існує потенційна небезпека надмірної концентрації в ньому політичної влади. Тому за умов демократичного політичного режиму три галузі політичної влади врівноважують один одного. Зокрема, вища виконавча влада (президент, уряд) має право лише законодавчої, бюджетної, кадрової ініціативи. Президент має право накладати вето на рішення, прийняті законодавчими органами. Вищий судовий орган наділений правом визначати відповідність виданих законів конституції держави.
4. Демократичний режим характеризується правом народу впливати на вироблення політичних рішень. Цей вплив виявляється у формі підтримки чи критики в засобах масової інформації, у демонстраціях чи лобістській діяльності, в участі у передвиборних кампаніях. Політична участь народу у виробленні прийнятих рішень гарантується конституцією.
5. Важливою характеристикою демократичного політичного режиму є політичний плюралізм, що припускає можливість утворення двох- чи багатопартійної системи, змагальність політичних партій у їхньому впливі на народ, а також існування на законних підставах політичної опозиції, як у парламенті, так і поза ним. Здійснюючи свою місію, опозиція виступає з критикою влади через діяльність своїх фракцій і блоків у парламентах, у засобах масової інформації.
6. І, нарешті, демократичний політичний режим характеризується високим ступенем реалізації прав людини.
До них відносяться норми, правила і принципи взаємин держави і громадян. Проблеми прав людини знаходяться у центрі уваги світової громадськості. Діє близько 50 політико-правових документів, що проголошують права людини і закріплюють їх юридично. Серед них Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод (1950 р.), Африканська хартія прав людини і народів (1984 р.), Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських і принижуючих достоїнство людини видів звертання і покарання (1984 р.), Паризька хартія для нової Європи (1990 р.). Правові норми, права і свободи людини проголошені в цих та інших документах.
Все темы данного раздела:
КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ
(для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей)
ХАРКІВ − ХНАМГ − 2005
УДК
К
Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб'єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ
Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI вв. до н.е.) зв'язаний згодом з виникненням давньогрецької державності
Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший -ранньофеодальний (кінець V - середина XI вв.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна формація; у
Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527 рр.), що у трактатах «Государ» (1513 р.) і «Міркування про першу декаду Тита Лівія» (1513-1519 рр.) найбільш пов
Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю
Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу.
Загальною концептуальною основою для вироблення того
ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об'єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й організації, а також
Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття «політична поведінка»дає можливість зос
Специфіка масової поведінки в політиці
У більшості політичних процесів люди беруть участь будучи об'єднаними не тільки в однорідні й організовані групи, але й у випадкові, тимчасові утворення, представляючи собою юрбу на вулиці, учасник
Види політичної діяльності
Політична діяльність — характеристика не тільки внутрішнього механізму — мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але всього динамічного аспекту пол
Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709 – 1785 рр.) так визначив соціальне призначення влади: "Мета, яку ставлять перед собою люди, об'єднані законами, зводиться до утворення су
Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.
Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різн
Типи легітимності
М. Вебер запропонував виділити три ідеальних типи легітимності влади: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний. В основу такої класифікації він поклав мотив підпорядк
ТЕМА 6. Політична система суспільства
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос
Теорія політичної системи
Термін "політична система" був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку цивільного
Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті
Теорія К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол
Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом "входу - виходу" (рис. 3).
Д. Істон розрізняв два типи "входу":
Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади (рис. 4).
Інституціональна підсистема містить у собі держав
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі
Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. За цим
Політичний режим» як категорія політології
Політичний режим являє собою сукупність методів, прийомів, засобів здійснення політичної влади. Він характеризує середовище й умови політичного життя суспільства, іншими словами − визн
Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій іде
Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від дат. autoritas - влада) режим - державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. При цьому, однак, державний контроль не поширюється на
ТЕМА 8. Держава, як базовий інститут політичної системи.
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути. Політичний інстит
Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов'язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни
Рухами, церквою
При розгляді питання про місце і роль держави як базового інституту в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємозв'язків, що виникають між нею і громадськими орг
ТЕМА 9. Політичні партії і виборчі системи
Спочатку термін "партія" позначав лекальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, у міру розвитку даного ін
ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Її можна визначити як позаінституціональну систему, що охоплює політичні
Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін
ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об'єктивних і суб'єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є «політики з нагоди», тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се
ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на антагоністичні клас
Висновки
Найбільш загальною категорією, що характеризує суб'єктивну сторону політики, є політична свідомість. Основними формами існування політичної свідомості є політична ідеологія і психологія. Серед них
ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ (С-д)- впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє
Поняття і відомості про міжнародні відносини
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п
Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв'язку з
такою категорією, як "зовнішня політика". В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насампер
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
2. Бебик В.М., Головатый М.Ф., Ребкало В.А. Политическая культура современной молодежи. – К., 1996.
3. Гаджиев П.С. В
Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології
Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей
Укладачі: Климов Олександр Володимирович
Крюкова Алла
Новости и инфо для студентов