Рухами, церквою - раздел Образование, КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ При Розгляді Питання Про Місце І Роль Держави Як Базового Інституту В Політич...
При розгляді питання про місце і роль держави як базового інституту в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємозв'язків, що виникають між нею і громадськими організаціями.
У взаєминах держави і громадських організацій відбивається спільність їхніх кінцевих цілей і завдань, єдність принципів побудови і функціонування, їхній справжній демократизм, виникнення всіх державних і недержавних об'єднань з волі народних мас, постійна опора на їхню творчу ініціативу і підтримку.
Зміцнення і розвиток спільності і єдності всіх державних і громадських організацій - свідчення подальшого розвитку демократії, що забезпечує активну участь усіх членів суспільства в управлінні як державними, так і суспільними справами, якщо будуть успішно переборюватися протиріччя між державою і громадськими організаціями. Взаємини між ними будуються по-різному залежно від місця і ролі тих чи інших суспільних формувань, від характеру їхньої діяльності, від цілей і завдань, що стоять перед ними. Це співробітництво, взаємодопомога, координація, керівництво з боку держави діяльністю деяких громадських організацій, визначення загального напрямку їхньої діяльності, нагляд і т.д. При цьому зберігається внутрішня самостійність громадських організацій, їхня відносна незалежність у вирішенні питань на основі принципів самоврядування і самодіяльності.
Громадські організації беруть участь у виробленні і реалізації політики держави. Вони неодмінні учасники всіх політичних кампаній, у тому числі таких, як всенародне обговорення проектів законів і інших питань, вибори депутатів, народних засідателів. Громадські організації делегують своїх представників до складу цілого ряду державних органів. Багато питань життя суспільства, його політичної системи вирішуються органами держави з урахуванням їхньої думці чи разом із громадськими організаціями.
Останнім часом стали нерідкі спільні зустрічі лідерів фракцій Верховної Ради з Президентом України. Стало «доброю» традицією вести консультації з ключових питань української політики з лідерами найбільш представницьких партій України.
Партії беруть участь у контролі за діяльністю державних органів влади, в особі своїх фракцій і депутатів мають право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.
Слід зазначити, що громадські організації діють у рамках правового режиму, встановленого державою, що як головна панівна й організуюча сила покликана забезпечити нормальну діяльність усіх недержавних організацій у рамках їхніх статутних завдань, сприяти їх розвитку й удосконаленню. Насамперед, це виражається в наданні конституційного права громадянам на об'єднання в громадські організації, використання ними широких політичних свобод: слова, друку, зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій. Права і законні інтереси громадських організацій знаходяться під охороною державних органів (суду, прокуратури й ін.). Вони сприяють реалізації деяких їхніх рішень.
Громадські організації - це не «філії» держави, а самостійні ланки політичної системи, що мають свої самостійні функції, своє соціальне призначення й активно працюють на благо людини.
Взаємовідносини держави з профспілками, молодіжними організаціями, творчими союзами будуються без державного керівництва, тоді як діяльністю таких громадських організацій, як споживча кооперація, ряд добровільних товариств, держава керує. Але це не означає будь-якого «включення» громадської організації в систему державного апарату.
Правове закріплення різних сторін діяльності громадських організацій і їхніх взаємин з державою сприяє їхньому зміцненню і розвитку, стабілізації їхнього зв'язку з державними органами, розкриттю всіх закладених у них потенційних можливостей.
Більшість з них опосредкуються відповідними нормами права, набуваючи залежно від цього різного характеру (державно-правовий, цивільно-правовий, адміністративно-правовий і т.д.). Деякі відносини не мають ще правового вираження, що, природно, вимагає подальшого удосконалення законодавства про громадські організації, їхній правовий статус.
Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів суспільних об'єднань, надає підтримку їхній діяльності, законодавчо регулює надання їм податкових і інших пільг і переваг. Державна підтримка може виражатися у вигляді цільового фінансування окремих суспільно корисних програм суспільних об'єднань за їхніми заявками (державні гранди); висновку будь-яких видів договорів, у тому числі на виконання робіт і надання послуг; соціального замовлення на виконання різних державних програм необмеженому колу суспільних об'єднань на конкурсній основі.
У демократичних країнах ніяка релігія не може встановлюватися як державна чи обов'язкова. Релігійні об'єднання відділені від держави і рівні перед законом.
Відповідно до конституційного принципу відділення релігійних об'єднань від держави, держава:
не втручається у визначення громадянином свого становлення до релігії і релігійної приналежності, у виховання дітей батьками чи особами, що їх заміняють, відповідно до своїх переконань і з урахуванням права дитини на свободу совісті і віросповідання;
не покладає на релігійні об'єднання виконання функцій органів державної влади, інших державних органів, державних установ і органів місцевого самоврядування;
не втручається у діяльність релігійних об'єднань, якщо вона не суперечить чинному законодавству;
забезпечує світський характер навчання в державній і муніципальній освітніх установах.
Отже, держава і суспільні об'єднання - це самостійні частини політичної системи. Вони мають внутрішню самостійність і незалежність у вирішенні питань, що стосуються їх внутрішніх і зовнішніх справ.
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО... ГОСПОДАРСТВА... О В Климов А В Крюкова Л О Радіонова С М Толстенко...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Рухами, церквою
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб'єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ
Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI вв. до н.е.) зв'язаний згодом з виникненням давньогрецької державності
Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший -ранньофеодальний (кінець V - середина XI вв.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна формація; у
Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527 рр.), що у трактатах «Государ» (1513 р.) і «Міркування про першу декаду Тита Лівія» (1513-1519 рр.) найбільш пов
Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю
Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу.
Загальною концептуальною основою для вироблення того
ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об'єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й організації, а також
Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття «політична поведінка»дає можливість зос
Специфіка масової поведінки в політиці
У більшості політичних процесів люди беруть участь будучи об'єднаними не тільки в однорідні й організовані групи, але й у випадкові, тимчасові утворення, представляючи собою юрбу на вулиці, учасник
Види політичної діяльності
Політична діяльність — характеристика не тільки внутрішнього механізму — мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але всього динамічного аспекту пол
Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709 – 1785 рр.) так визначив соціальне призначення влади: "Мета, яку ставлять перед собою люди, об'єднані законами, зводиться до утворення су
Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.
Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різн
Типи легітимності
М. Вебер запропонував виділити три ідеальних типи легітимності влади: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний. В основу такої класифікації він поклав мотив підпорядк
ТЕМА 6. Політична система суспільства
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос
Теорія політичної системи
Термін "політична система" був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку цивільного
Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті
Теорія К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол
Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом "входу - виходу" (рис. 3).
Д. Істон розрізняв два типи "входу":
Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади (рис. 4).
Інституціональна підсистема містить у собі держав
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі
Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. За цим
Політичний режим» як категорія політології
Політичний режим являє собою сукупність методів, прийомів, засобів здійснення політичної влади. Він характеризує середовище й умови політичного життя суспільства, іншими словами − визн
Демократичний політичний режим
Поняття «демократія» (від грец. demos - народ і kratos -влада) означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередн
Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій іде
Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від дат. autoritas - влада) режим - державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. При цьому, однак, державний контроль не поширюється на
ТЕМА 8. Держава, як базовий інститут політичної системи.
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути. Політичний інстит
Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов'язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни
ТЕМА 9. Політичні партії і виборчі системи
Спочатку термін "партія" позначав лекальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, у міру розвитку даного ін
ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Її можна визначити як позаінституціональну систему, що охоплює політичні
Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін
ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об'єктивних і суб'єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є «політики з нагоди», тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се
ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на антагоністичні клас
Висновки
Найбільш загальною категорією, що характеризує суб'єктивну сторону політики, є політична свідомість. Основними формами існування політичної свідомості є політична ідеологія і психологія. Серед них
ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ (С-д)- впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє
Поняття і відомості про міжнародні відносини
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п
Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв'язку з
такою категорією, як "зовнішня політика". В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насампер
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
2. Бебик В.М., Головатый М.Ф., Ребкало В.А. Политическая культура современной молодежи. – К., 1996.
3. Гаджиев П.С. В
Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології
Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей
Укладачі: Климов Олександр Володимирович
Крюкова Алла
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов