рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Політична поведінка: її види

Політична поведінка: її види - раздел Образование, КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ Сфера Політичних Відносин Досить Різноманітна, Вона Включає Й Інститути, І Ді...

Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття «політична поведінка»дає можливість зосередити увагу в аналізі політики на найбільш рухливому, динамічному аспекті різноманітних діях людей, спрямованих на реалізацію тієї чи іншої політичної мети.

Вивчення даної сторони політики виявляє залежність політичних подій і процесів від стану, спрямованості думок і дій тих людей, що втягнуті у політику, розкриває механізм, структуру, способи досягнення цілей.

Серед найбільш значимих видів політичного поводження виділяються наступні:

- реакція, коли дії людей у політиці є відповідями на зовнішній вплив, джерелом активності у цьому випадку служать інші люди й інститути;

- періодична участь, пов'язана з делегуванням повноважень до різних виборів, політичних кампаній.

- діяльність у політичних організаціях, рухах, партіях;

- виконання політичних функцій у межах державних органів: служба в армії, органах державного управління й охорони правопорядку;

- відвідування політичних зборів, освоєння і передача політичної інформації, участь у політичних дискусіях;

- пряма дія — безпосередній вплив на функціонування і зміну політичних інститутів через такі форми політичної діяльності, як мітинги, демонстрації, страйки, голодування, кампанія непокори чи бойкоту;

- вплив на хід політичних процесів через звертання і листи, зустрічі з політичними лідерами, представниками державних і політичних організацій і рухів.

Найважливішим стимулом політичної діяльності служить інтерес, в його основі лежить та чи інша проблема в житті політичної спільноти, розуміння гострої необхідності її вирішення. Але для того, щоб факт розуміння переріс у політичну дію, потрібна нова ланка — психологічний імпульс готовності до дії, що складається з бажання взяти участь і впевненості в його успіху. Двигунами цього ланцюжка — від проблеми до дії за її рішення — можуть бути різні мотиви: громадянський обов'язок, інформація, невдоволення чи прагнення до реалізації мети.

Залежно від домінування основного мотиву і формується характер політичної поведінки: воно може виглядати чисто емоційним відгуком на ту чи іншу подію, чи бути продуманою, прагматичною акцією по послідовній реалізації прийнятої програми, чи розглядатися виконавцями як здійснення заданої місії по «звільненню», «завоюванню», «відновленню».

Характер політичного поводження залежить не тільки від інтересу і тієї мотивації, що виникає на його основі, але і від таких його зовнішніх регуляторів, як:

- роль — це та формальна рамка поведінки, що бере на себе учасник політичної дії, чи яка йому відводиться обставинами або іншими учасниками;

- статус — сукупність передбачуваних, можливих для даного суб'єкта моделей, типів політичного поводження, функцій, які він готовий на себе взяти в політиці;

- приналежність до групи соціальної чи політичної спільноти, що виникає на основі встановлення між її членами певного виду відносин;

- участь в організації — групі, створеної для здійснення ролей у політиці.

У політології існує стійка традиція аналізу політичної поведінки з акцентом на виявлення його підсвідомої мотивації, неусвідомлюваних імпульсів (потяг до агресії, нарцисизм, сексуальне самоствердження, почуття винності). Вона була закладена американським політологом Г. Лассуелом у роботі «Психопатология і политика». Така установка дозволяє виявити особистісний, далеко не раціональний зміст політики і політичного поводження.

У політичному поводженні, як і в будь-якій колективній дії, люди можуть виступати в якості:

лідерів, які очолюють політичний рух, своїм авторитетом, впливом сприятливих для його об’єднання і досягнення намічених цілей;

активістів — посередників між лідерами і послідовниками. Вони організують учасників руху, постійно постачаючи лідерів інформацією про досягнуті результати і труднощі, вносять істотні корективи у стратегію і тактику поводження мас;

послідовників — їхня поведінка характеризується різним ступенем активності й участі в організаціях. Вони підтримують мету, висунуту лідерами, вважають їх відповідними своїм інтересам, які вони представляють досить чітко, що і стимулює їхню участь у політичній діяльності;

лідерів думки — не впливаючи на поводження учасників з погляду його організації, вони своєю інтелектуальною діяльністю, насамперед у публіцистиці, створюють «поля» емоційної і соціальної напруги навколо проблем, роблячи їх об'єктом загальної уваги. До них звертаються за порадою, але не за директивою для дії.

Для характеристики деяких модифікацій політичної поведінки в літературі використовується термін політична імобільність[1], яким позначають такі різнорідні стани діяльності людей, як їх виключність з політичних відносин, зумовлена низьким рівнем суспільного розвитку чи їхньої заорганізованості; політична апатія, що є формою неприйняття політичної системи, відмовою від будь-яких форм співробітництва з нею; політичний бойкот — вираження активної ворожості до політичної системи і її інститутів; аномія — ситуація зникнення, руйнування норм, що регулюють і спрямовують поводження.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО... ГОСПОДАРСТВА... О В Климов А В Крюкова Л О Радіонова С М Толстенко...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Політична поведінка: її види

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ
(для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей)     ХАРКІВ − ХНАМГ − 2005   УДК   К

Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб'єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ

Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI вв. до н.е.) зв'язаний згодом з виникненням давньогрецької державності

Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший -ранньофеодальний (кінець V - середина XI вв.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна формація; у

Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527 рр.), що у трактатах «Государ» (1513 р.) і «Міркування про першу декаду Тита Лівія» (1513-1519 рр.) найбільш пов

Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю

Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу. Загальною концептуальною основою для вироблення того

ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об'єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й організації, а також

Специфіка масової поведінки в політиці
У більшості політичних процесів люди беруть участь будучи об'єднаними не тільки в однорідні й організовані групи, але й у випадкові, тимчасові утворення, представляючи собою юрбу на вулиці, учасник

Види політичної діяльності
Політична діяльність — характеристика не тільки внутрішнього механізму — мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але всього динамічного аспекту пол

Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709 – 1785 рр.) так визначив соціальне призначення влади: "Мета, яку ставлять перед собою люди, об'єднані законами, зводиться до утворення су

Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.

Суверенітет і легітимність політичної влади
  Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різн

Типи легітимності
М. Вебер запропонував виділити три ідеальних типи легітимності влади: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний. В основу такої класифікації він поклав мотив підпорядк

ТЕМА 6. Політична система суспільства
  Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос

Теорія політичної системи
Термін "політична система" був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку цивільного

Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті

Теорія К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол

Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом "входу - виходу" (рис. 3). Д. Істон розрізняв два типи "входу":

Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади (рис. 4). Інституціональна підсистема містить у собі держав

Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі

Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. За цим

Політичний режим» як категорія політології
Політичний режим являє собою сукупність методів, прийомів, засобів здійснення політичної влади. Він характеризує середовище й умови політичного життя суспільства, іншими словами − визн

Демократичний політичний режим
Поняття «демократія» (від грец. demos - народ і kratos -влада) означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередн

Тоталітарний політичний режим
  Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій іде

Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від дат. autoritas - влада) режим - державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. При цьому, однак, державний контроль не поширюється на

ТЕМА 8. Держава, як базовий інститут політичної системи.
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути. Політичний інстит

Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов'язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни

Рухами, церквою
При розгляді питання про місце і роль держави як базового інституту в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємозв'язків, що виникають між нею і громадськими орг

ТЕМА 9. Політичні партії і виборчі системи
  Спочатку термін "партія" позначав лекальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, у міру розвитку даного ін

ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Її можна визначити як позаінституціональну систему, що охоплює політичні

Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін

ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об'єктивних і суб'єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є «політики з нагоди», тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се

ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на антагоністичні клас

Висновки
Найбільш загальною категорією, що характеризує суб'єктивну сторону політики, є політична свідомість. Основними формами існування політичної свідомості є політична ідеологія і психологія. Серед них

ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
  СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ (С-д)- впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє

Поняття і відомості про міжнародні відносини
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п

Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв'язку з такою категорією, як "зовнішня політика". В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насампер

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997. 2. Бебик В.М., Головатый М.Ф., Ребкало В.А. Политическая культура современной молодежи. – К., 1996. 3. Гаджиев П.С. В

Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей   Укладачі: Климов Олександр Володимирович Крюкова Алла

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги