ТЕМА 8. Держава, як базовий інститут політичної системи.
ТЕМА 8. Держава, як базовий інститут політичної системи. - раздел Образование, КОРОТКИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ З ПОЛІТОЛОГІЇ При Розгляді Цього Питання Важливо Врахувати, Що Для Вираження І Представницт...
При розгляді цього питання важливо врахувати, що для вираження і представництва загальнозначущих інтересів суспільство, соціальні групи, індивіди створюють політичні інститути. Політичний інститут - це сукупність ролей і статусів. призначених для задоволення політичної потреби. Він складається з двох елементів: структури (організації) і колективних уявлень, вірувань (чи загальної мети), що обслуговують організації. Найбільш важливим політичним інститутом є держава.
Питання, пов'язані з державою, вивчаються в рамках цілого ряду суспільних наук: політичної історії, філософії, економічної теорії. Політичний аспект вивчення держави припускає аналіз його політичних характеристик, цілей; завдань, функцій, форм політичного правління в сучасному світі.
У самому загальному світі сутність держави можна визначити як політичну спільність, певну структуру, що має, певну організацію політичної влади. управління соціальними процесами на певній території. Однак це управління має потребу в додаткових характеристиках.
Були часи, коли держава трактувалася широко і не відокремлювалася від суспільства, яке вона організовує і представляє. Потім з'явилися розходження: суспільство без держави і суспільство з державою. У суспільстві без держави політичні функції не монополізуються на постійній основі великою групою людей. У суспільстві з державою передбачається наявність центральної політичної влади, що спирається на адміністративний апарат і будує свою діяльність на основі юридичних норм.
Однак найбільш чіткого розмежування держави, суспільства й індивідів здійснили такі вчені Нового часу, як Гоббс, Руссо й ін. У поєднанні «індивід-товариство-держава» вони виділяли кожне поняття і довели, що, існуючи у вільному, напівдикому стані, індивіди спочатку утворили суспільство (у результаті економічної й іншої взаємодії), а потім - державу (для захисту своєї безпеки і природних прав і свобод). У вузькому, власному значенні, термін «держава» являє собою організацію, що володіє верховною владою на певній території.
Сучасна територія держави є юридичної, тому що основи держави вона бачить у правах народів і пов'язує владу з правами людини; розглядає державу як правову форму організації і функціонування політичної влади, з погляду міжнародного права.
Далі йде створення необхідних умов для надання людям якісної освіти, що відповідає сучасним потребам науки і виробництва, а також для задоволення культурних запитів членів суспільства, формування в них високої духовності, цивілізованості.
Екологічна функція набуває усе більшого значення в зв'язку з різким загостренням екологічної ситуації не тільки в окремих країнах, але й у цілому на всій планеті.
Зовнішніми функціями держави є наступні:
Оборонна - захист кордонів, території держави, безпеки, суверенітету, незалежності від інших держав.
Дипломатична - встановлення і підтримка взаємовигідних, стійких економічних, політичних, культурних та інших зв'язків з іншими державами.
Усі функції держава здійснює через право. З цього погляду розрізняються три основні форми діяльності: 1. Правотворча - розробка і прийняття законів. 2. Правовиконавча - виконання норм права. 3. Правоохоронна - контроль і нагляд за виконанням законів і примус щодо тих, хто їх порушує.
Сучасним політичним системам властива структурна диференціація відносно високий ступінь розшарування між структурами за функціональною ознакою, тобто маються і законодавчі збори, і адміністративні і виконавчі органи, і судові інститути, і політичні партії, і групи інтересів, і органи інформації, причому кожна структура повинна виконувати якусь функцію. Однак для примітивних чи традиційних структур характерна відсутність такої диференціації: спеціалізовані структури там виконують і політичні функції; багато функцій виконуються тими самими органами.
Сильна структурна диференціація необхідна політичній системі, і в тому числі державі, щоб вчасно реагувати на нові вимоги, звернені до неї ззовні або зсередини, а також, щоб задовольняти нові потреби.
Розглядаючи структуру політичної системи, можна виділити її базовий інститут - державу.
Співвідношення понять «політична система» і « держава»
«Політична система суспільства - цілісна, упорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, відносин, процесів, принципів політичної організації суспільства, підлеглих кодексу політичних, соціальних, юридичних, ідеологічних, культурних норм, історичним традиціям і установкам політичного режиму конкретного суспільства».
Політична система включає організацію політичної влади, відносини між суспільством і державою, характеризує протікання політичних процесів, що включають інституціоналізацию влади, стан політичної діяльності, рівень політичної творчості в суспільстві, характер політичної участі, неінституціональних політичних відносин.
Виділившись із суспільства, держава стає його основною пануючою політичною організацією.
Державна влада - це головна об'єднуюча, організуюча і примусова сила суспільства.
Держава є та форма, в якій здійснюються як загальні, так і приватні інтереси й в якій усе цивільне суспільство даної епохи знаходить своє зосередження, тому всі загальні установки опосередковуються державою, одержують політичну форму.
У державно-організованому суспільстві для підтримки нормальної його життєдіяльності, вирішення завдань, що стоять перед державою, необхідне функціонування різних державних організацій.
Механізм держави являє собою систему державних організацій, за допомогою яких реалізується державна влада, забезпечується державне управління суспільством.
Усі державні організації тісно пов'язані між собою. Кожна з них виконує певні завдання, є «приводним ременем» загального механізму, в якому всі організації діють узгоджено, в єдиній системі.
Державний апарат - це частина механізму держави, що є сукупністю державних органів, наділених владними повноваженнями для реалізації державної влади.
У структуру механізму держави, крім державного апарату, входять державні установи і державні підприємства.
Державні установи - це такі державні організації, що здійснюють безпосередню, практичну діяльність по виконанню функцій держави в різних сферах: економічній, соціальній, культурній, охоронній, а також у сфері науки, освіти, охорони здоров'я.
Державні підприємства засновуються для здійснення господарчої діяльності з метою виробництва, або його забезпечення, виконання різних робіт і надання численних послуг для задоволення потреб суспільства, приватних осіб, отримання прибутку і т.п.
Політологія як наука
В інтересах кожної людини знати сутність і зміст, напрямок і методи здійснення, різноманіття суб'єктів політики і їхня реальна роль у політичному процесі. Знання цих та інших подібних явищ дає ПОЛІ
Політичні вчення античності
В історії виникнення і розвитку давньогрецької політичної думки більш-менш чітко виділяються три періоди. Ранній період (IX-VI вв. до н.е.) зв'язаний згодом з виникненням давньогрецької державності
Західноєвропейська політична думка в Середні віки
Три великих історичних етапи містить у собі цей період. Перший -ранньофеодальний (кінець V - середина XI вв.); феодалізм тільки консолідується й усталюється як нова суспільно-економічна формація; у
Політичні погляди епохи Відродження
Засновником нової політичної науки став Ніколо Макіавеллі(1469-1527 рр.), що у трактатах «Государ» (1513 р.) і «Міркування про першу декаду Тита Лівія» (1513-1519 рр.) найбільш пов
Політичні ідеї Реформації
У першій половині ХVI ст. у Західній і Центральній Європі розгорнувся широкий суспільний рух, антифеодальний за своєю соціально-економічною і політичною суттю, релігійний (антикатолицький) за своєю
Новий час
Проблема співвідношення особистості, суспільства і держави стає основним пунктом міркувань представників політичної думки Нового часу.
Загальною концептуальною основою для вироблення того
ТЕМА 3. Політика як соціальне явище
Політика є особливого роду діяльність, що регулює відносини членів суспільства, об'єднаних у різні соціальні групи і класи з метою збереження визначеної суспільної структури й організації, а також
Політична поведінка: її види
Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій. Поняття «політична поведінка»дає можливість зос
Специфіка масової поведінки в політиці
У більшості політичних процесів люди беруть участь будучи об'єднаними не тільки в однорідні й організовані групи, але й у випадкові, тимчасові утворення, представляючи собою юрбу на вулиці, учасник
Види політичної діяльності
Політична діяльність — характеристика не тільки внутрішнього механізму — мотивів, форм вираження, реакцій, спрямованості дій і рівня їхньої організації, але всього динамічного аспекту пол
Соціальний зміст і призначення влади
Ще в XVIII ст. французький мислитель Г. де Маблі (1709 – 1785 рр.) так визначив соціальне призначення влади: "Мета, яку ставлять перед собою люди, об'єднані законами, зводиться до утворення су
Ресурси влади
Влада як здатність і можливість проводити свою волю навіть всупереч опору інших основа на використанні різних методів і засобів, до яких відносяться вплив, авторитет, закон, пряме насильство і т.д.
Суверенітет і легітимність політичної влади
Функціонування політичної влади здійснюється набазі загальновизнаних принципів суверенітету і легітимності. Ці принципи характеризують політичну владу з різн
Типи легітимності
М. Вебер запропонував виділити три ідеальних типи легітимності влади: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний. В основу такої класифікації він поклав мотив підпорядк
ТЕМА 6. Політична система суспільства
Здатність суспільства реагувати на зростаючі потреби індивідів, адаптуватися до умов свого функціонування, що змінюються, забезпечується політичною системою. Завдяки діяльнос
Теорія політичної системи
Термін "політична система" був введений у політологію в 50 - 60-х роках XX ст. Його використання відбивало наростаюче розуміння системного характеру політики. Процеси розвитку цивільного
Теорія політичної системи Г. Алмонда
М.Алмонд виходив з того, що здатність політичної системи здійснювати перетворення в суспільстві й одночасно підтримувати стабільність залежить від спеціалізації ролей і функцій політичних інституті
Теорія К. Дойча
Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому пол
Політична система як механізм влади
Обмін ресурсами і взаємодія політичної системи із середовищем здійснюються за принципом "входу - виходу" (рис. 3).
Д. Істон розрізняв два типи "входу":
Структура політичної системи
Політична система складається з підсистем, що взаємозалежні один від одного і забезпечують функціонування публічної влади (рис. 4).
Інституціональна підсистема містить у собі держав
Функції політичної системи
У теорії систем під функцією розуміється будь-яка дія, спрямована на підтримку системи в стійкому стані і забезпечення її життєздатності. Дії ж, що сприяють руйнуванню організованості, стабі
Типи політичних систем
Типологія політичних систем здійснюється на основі врахування різних ознак (основ). Одна з перших класифікацій (типологій) виходить з характеру їхніх взаємин із зовнішнім середовищем. За цим
Політичний режим» як категорія політології
Політичний режим являє собою сукупність методів, прийомів, засобів здійснення політичної влади. Він характеризує середовище й умови політичного життя суспільства, іншими словами − визн
Демократичний політичний режим
Поняття «демократія» (від грец. demos - народ і kratos -влада) означає народовладдя, владу народу. Однак ситуація, за якої весь народ здійснював би політичне володарювання, тобто безпосередн
Тоталітарний політичний режим
Тоталітарний режим характеризується прагненням держави до абсолютного контролю над усіма областями громадського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі і пануючій іде
Авторитарний політичний режим
Авторитарний (від дат. autoritas - влада) режим - державно-політичний устрій суспільства, основу якого складає диктатура однієї чи групи осіб. При цьому, однак, державний контроль не поширюється на
Місце держави в політичній системі
Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов'язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічни
Рухами, церквою
При розгляді питання про місце і роль держави як базового інституту в політичній системі суспільства важливе значення має розкриття характеру взаємозв'язків, що виникають між нею і громадськими орг
ТЕМА 9. Політичні партії і виборчі системи
Спочатку термін "партія" позначав лекальні угруповання, що відстоюють свої позиції поряд зі змовницькими групами-фракціями і клієнтелами. Згодом, у міру розвитку даного ін
ТЕМА 10. Політична культура і політична свідомість
Політична культура належить, поряд з політичною психологією й етикою, до найважливіших сторін гуманітарного виміру політики. Її можна визначити як позаінституціональну систему, що охоплює політичні
Політична соціалізація
У політиці індивід виступає як громадянин. Стати таким він може тільки у процесі взаємодії з іншими індивідами, політичними і неполітичними інститутами, із суспільством у цілому. Кожне нове поколін
ТЕМА 11. Політичне лідерство
З об'єктивних і суб'єктивних причин політична активність людей неоднакова. М. Вебер писав, що є «політики з нагоди», тобто рядові члени суспільства з мінімальним політичним впливом, що виявляють се
ТЕМА 12. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість виникла в античності як відповідь на реальну потребу в осмисленні таких нових явищ, як держава і державна влада, що уперше виникли з розколом суспільства на антагоністичні клас
Висновки
Найбільш загальною категорією, що характеризує суб'єктивну сторону політики, є політична свідомість. Основними формами існування політичної свідомості є політична ідеологія і психологія. Серед них
ТЕМА 13. Сучасні політичні течії
СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ (С-д)- впливова сила в робочому і демократичному русі багатьох країн. У даний час у світі нараховується більше 80 партій соціал-демократичної оріє
Поняття і відомості про міжнародні відносини
З глибокої давнини дотепер міжнародні відносини займають найважливіше місце в політичному житті людини. Політичні мислителі різних часів і народів, а також політики вели і дотепер ведуть постійні п
Сутність зовнішньої політики
Міжнародні відносини як систему не можна зрозуміти без взаємозв'язку з
такою категорією, як "зовнішня політика". В остаточному підсумку міжнародні відносини складаються, насампер
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
2. Бебик В.М., Головатый М.Ф., Ребкало В.А. Политическая культура современной молодежи. – К., 1996.
3. Гаджиев П.С. В
Навчальне видання
Короткий курс лекцій з політології
Для студентів 2-4 курсів усіх форм навчання, усіх спеціальностей
Укладачі: Климов Олександр Володимирович
Крюкова Алла
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов